Українці мої, дай вам, Боже, і щастя, і сил (с)

Є у мене хороша подруга, що вже 30 років живе у Штатах, а саме у Нью-Йорку. Регулярно спілкуємося. Запрошує до себе - поки що не виходить, бо грошей треба у 3 рази більше, ніж з'їздити до Єгипту, це мінімум. Але я зараз про інше. Почну з того, що моя подруга була категорично за Трампа. Бо у внутрішній політиці він адекватніший за Байдена. У зовнішній навпаки, так що нам краще Байден, а американцям Трамп. А ще, у розпал пандемії у Нью-Йорку було просто страшне, Купа захворювань. Так от, Трамп підігнав у порт 2 військові плавучі шпиталі. Уявляєте, що це? Це тисячі, а може й десятки тисяч койко-місць. З усіма ліками, обладнанням та персоналом. Але мер - демократ - категорично заборонив ці шпиталі використовувати. Ось така двопартійність.
А зараз з ковідом справи такі, далі цитую:

Слово имеет силу и мне Шаман говорил. Что же я дурак такой? Обратился к врачам хорошим и дали мне адрес где оформят семейного доктора сразу. Это рядом с домом, но там женская консультация была. Мне не ловко. Выбегает красивая медсестра покурить и говорит:

Часто в соцмережах зустрічала пости типу " Що для вас найважче під час карантину?"
Вирішила трохи знайти позитив у сьогоднішніх буднях. Я сьогодні нарешті опанувала програму zoom і навчила користуватись нею кількох людей. І це для мене є досягненням, так, як програма відкриває можливості, яких я не мала раніше, а освоїти її я хотіла вже близько місяця. Більше того, якби не цей карантин, я б про неї (програму) і не дізналась мабуть.
А чого ви досягли завдяки карантину? Можливо хтось почав вивчати іноземну мову, до якої не доходили руки, хтось намалював картину, хтось зв'язав носки... з рештою в усьому можна знайти позитив. Чекаю ваших коментарів із якимось позитивним підтекстом. Ну правда суцільне ниття як усім важко вже трішки дістало.