Останній тиждень перед Великим постом у церковних книгах називається сирним - 7 днів, у якій не їдять мяса, але можна їсти сир, молочні продукти, яйця , масло, рибу. У народі цей час носить назву Масляної.

Звичай святкування Масляної веде свій початок з найдавніших часів. Наші предки словяни-язичники, справляли в цей час весняне свято - зустріч весни, або проводи зими, свято сонця.

Кожен день тижня Масляної носить свою назву, відповідно до якої влаштовувалися різні розваги.

Народ починав зустріч Масляної в понеділок відвідуванням родичів. Відправляли зранку на цілий день невістку до батька з матірю, а ввечері свекор зі свекрухою йшли і самі в гості до сватів. Тут за круговою чашею домовлялися, як провести час, кого і коли звати у гості.

У цей день влаштовувалися снігові гори, крижані фортеці.

У другий день Масляної, вівторок, починалися веселі ігрища - сніжки, катання на санях з гірок. На ігрищах дівчата та юнаки виглядали собі пару.

У середу пригощали один одного млинцями.

У четвер - "широкий розгул". У деяких місцевостях носили по вулицях зі співами соломяне опудало, яке потім спалювали. Цей образ запозичений із язичничества, як символ проводів зими.

У пятницю зяті ходили до тещі на млинці. теща повинна була всіляко улещувати свого зятя млинцями, оладками і сирниками. У деяких місцях водили ведмедя, який зображав, "як теща про зятя млинці пекла", "як зять-то удалий тещі спасибі казав".