хочу сюди!
 

Vitalina

34 роки, овен, познайомиться з хлопцем у віці 28-35 років

Замітки з міткою «забіг»

Win Trail Ternopil


Зима – не найкраща пора року, аби бігати. Зазвичай в цей проміжок часу більшість змінюють парки та вулички на бігові доріжки в спортзалі. Мені хотілось файно закрити біговий сезон, щоб перейти на більш звичні для зими види спорту, бігова доріжка для цього точно не годилась. В Україні для таких, як я, проводиться декілька забігів на
дистанцію близьку до дистанції півмарафону: вони проводяться в Києві ("Йоль"), Полтаві ("Полтавська зима"), Харкові ("Пробіг «Зимі назустріч»") та, починаючи з цього року, в Тернополі ("Win Trail Ternopil") та Житомирі ("Житомирські вертикалі"). Київський ("Йоль") та полтавський ("Полтавська зима") проводяться в кінці грудня, а харківський, житомирський та тернопільський – на початку. "Полтавську зиму" я взагалі не розглядав, бо він входив до серії забігів від "Нової пошти", оскільки я в жодному з них не біг, то, мабуть, мені її бігти було б не зовсім цікаво, та й пробігти хочеться усю серію зразу. Спочатку я орієнтувався на "Йоль". Але в кінці листопада стало зрозуміло, що зима цього року буде сніжною, а з зимовими забігами я знайомим не був, більше того, я навіть не уявляв, що на мене чекає. Тому вирішив вибирати з Житомира, Харкова та Тернополя. Свій вибір я зупинив на: "Win Trail Ternopil" так як відвідавши влітку "Ternopil Half Marathon" і мені сподобалась їх організація. 

Забіг
Після того, як пролунав стартовий забіг, на мене, як і на 150 інших учасників, чекало три кола по 7 км. Я розмістився на початку біля Ігоря і разом ми пробігли десь кілометра два. Після того, як мій Runkeeper сказав, що одну милю я пробігаю за 9:48 хвилину, я вирішив трішки пришвидшити темп і вийти на свій звичний темп 7 хвилин на милю. Серед інших моїх помилок, було два найсерйозніших, як я вважаю. Підхід до забігу, як до звичайного шосейного: так, тут і пагорби, і дистанція, і сніг, але пробігти треба було добре, як і усі попередні. Я біг "Didorivka XC Duathlon, MTB Race & Trail Run" і вона мені легко вдалась, тому і вирішив, що й тут має бути не тяжко. Тут все те саме, ну і що, що більша дистанція. Друга помилка – я не повністю усвідомлював важкість та свою підготовку, до цієї дистанції. Точніше усвідомлював, але було вже досить пізно. Перших 6 миль я гарно ішов, подолавши їх за 1:02 години, що досить не погано. На 8 милі чудовий біг закінчився: 9 миля за 15 хвилин, так і  продовжувалось до кінця забігу. Ще кінці першого кола я випив стаканчик чаю, в кінці другого вже підкріпився чаєм, бананом і лимоном. Як і в першому моєму півмарафоні, не могло обійтись без проблем з ногами, тому цього разу все пройшло вже по підготованому сценарію. Проблеми почали проявлятись на 9 милі, а на 10 м’язи вище коліна ніби говорили, що більше бігти не хочуть. Через деякий час стало краще, та оскільки даний забіг йшов шляхом мого першого , я вирішив, що зараз ціль стоїть просто пробігти, а не покращувати результат. На третьому колі мені допомогли волонтери з чаєм, коли всі сили були вичерпані. Маршрут мав два невеличких асфальтованих участка, що як на першому, так і на другому колі виявились доречними. Частина маршруту що залишилась, проходила стежками лісу по підйомах та спусках. В кінці кола бігунів чекав сюрприз, точніше підйом. На перших двох колах він долався досить легко, а от на третьому я на нього карапкався, при чому лише тому, що скоро фініш.