Для фотоблогера зараз найменш сприятливий час, оскільки існує багато обмежень щодо зйомок. Втім, закидувати улюблену справу теж не хотілося. Тому, як тільки з'явилась цікава тема для публікації, вирішив перебороти лінь і назбирати матеріал. Хоча мама відмовляла від поїздки, а зайнятість і погода відкладали задумку в дальню шухляду. Але я все-таки вибрався за новим контентом! Для цього вперше після 2-х річної перерви з'їздив у Київ(!).А поїхав на виставку знищеної російської військової техніки...

Читати далі...

Зняв відео про руїни будинка лісника.Дослідив цю заброшку більш детально. Хоча шлях до об'єкту виявився довшим, ніж полазка.

"На краю села хатина, а до неї так далеко..." Сьогодні нарешті дійшов до закинутої хати лісника. Планував туди сходити ще з минулого року, а вийшло лише зараз. Шлях видався довшим, ніж передбачав. А от заброшка, цілком очікувано, виявилась понурими руїнами. На супутникових знімках видно залишки даху, але по факту — даху нема. Всередину не заходив, бо погода почала псуватись. І ноги стомились.[Приєднана картинка]Як самостійний об'єкт не годиться, оскільки занадто маленький. Але якщо...

Читати далі...

Натрапив на відеофайли з вилазки з подружкою, що відбулася майже 3 роки тому. Фрагменти дуже короткі, довго провозився з монтажем, але все ж вирішив викласти. Наче знову прожив ту вилазку. Приємні спогади, але з сумом. Сьогодні рівно місяць, як не стало подружки.Ще виявив, що під час останньої вилазки фотографував Мері.На ніч нерви не витримали. Дивишся, на знімках вона жива. І це ж було півтори роки тому. Важко усвідомити, що її вже нема.

Жага закинутих краєвидів довела з третьої чи четвертої спроби завела до закинутих очисних, що розташовані глибоко у лісі. Причому перед цим ледве уникнув нападу вівчарки. Але це було у місті. Посеред лісу була інша складність — знайти заброшку. Виявилось, що стежка не доходила до неї а звертала вбік. Звичайно, простіше було піти по просіках — але ж це зайвий кілометраж.Об'єкт виявився руїнами каналізаційної насосної станції та відстійниками. Незвична заброшка. Не будівля, а споруда. Тому...

Читати далі...

Пройшовся по місцевим заброшкам. Восени вони виглядають мальовничо! Але шкода, що не в усі можна потрапити.Садиба на території закинутого дитячого санаторію.[Приєднана картинка][ Ще фотки... ]

Вперше за 5 місяців полазив по заброшці. З'їздив з напарником на закинуту експериментальну(!) школу біля Зони відчудження. Цікавий об'єкт. Навіть дещо вціліло. Шкода лише, що натрапили на охорону Зони відчудження і на зворотньому шляху потрапили під зливу. Ну і уважності б не завадило, бо деякі цікавинки пропустив. Захоплююча вилазка. [Приєднана картинка] ...

Читати далі...

Побував з подружкою, Мері, у ще одному закинутому оздоровчому закладі. Санаторій або база відпочинку. Хоча головні ворота, як у піонертаборах.[Приєднана картинка]Цікавий об'єкт з гарним збереженням. Охороняється. Закинули наприкінці 2000-х.[ Ще фотки... ]

Цікава або/і величезна заброшка без палєва — скоріше виключення з правил, ніж норма. І чим більше вилазок, тим частіше трапляються об'єкти з палєвом.[Приєднана картинка]

З'їздив на закинутий піонертабір в Пущі-Водиці. При тому, що цей курортно-дачний масив я майже весь облазив і побував на декількох абандонах, конкретно в тому піонертаборі ще не був. Хоча про його існування знав давно. Але він охоронявся. Плюс — не було знімків звідти. Аж ось — натрапив на декілька свіжих відео з цього табору. Ну і вирішив сам злазити.Звичайно, було страшно. Особливо тому, що територія розчищена і зарослів нема— відповідно, ховатись ніде. І міг бути сторож. Та якось знайшов...

Читати далі...