Жук летающий в красную крапинку
Щекочет ладонь, заживляет царапинки,
Солнце, как стрелка в часах вращается
Жизнь ускоряется, пульс учащается.

Нить паутины запуталась в проводе.
За неимением веского повода
Мы говорим с тобой час о погоде
Любовь, или дождь собирается вроде.


shall be considered as the proper proof of the inadequacy found

У Литовській Республіці набазі військового полігону Пабраде, що неподалік Вільнюса, відбулась церемоніявідкриття багатонаціонального тактичного навчання «Кленова арка – 2012» («Maple Arch – 2012»).

Під час урочистого шикування до учасників навчаннязвернувся командир механізованої бригади «Залізний Вовк» Збройних силЛитовської Республіки полковник Вальдемар Рупшііс.

- Навчання «Maple Arch – 2012», є прекрасним прикладомтісного співробітництва і партнерства між Збройними силами Канади, Польщі,України та Литовської Республіки. Це гарна можливість підготувати нашихвійськовослужбовців для виконання спільних завдань, - зазначив полковник Рупшііс.– Докладіть усіх зусиль аби перейняти найцінніший досвід у своїх колег з іншихкраїн. Бажаю усім успіху.

Напередодні із близько 120 військовослужбовцями з України,Канади, Литви та Польщі були проведенні заняття із дотримання заходів безпекита правил поводження зі зброєю та військовою технікою, яку військовослужбовцівикористовуватимуть під час навчання.

Учасники заходу ознайомились із автоматичними гвинтівкамиAK-4 кулеметами FN MAG, бронетранспортер M-113, литовськими радіостанціями таіншим озброєнням. 

- Аби виконати поставлені завдання під час цьогонавчання, в першу чергу, ми повинні досягти взаємосумісності з іншимиучасниками начання, - розповів керівник української делегації майор АндрійКіхтан. – Також, важливим  є  недопущення випадків травмування. Саме з цієюметою литовські інструктори і провели заняття із заходів безпеки та правилповодження із стрілецькою зброєю й військовою технікою, що є на озброєнні ЗС ЛитовськоїРеспубліки.

Нагадаємо, у міжнародному тактичному навчанні «Кленоваарка - 2012» бере участь близько 35 українських військовослужбовців з 80окремого аеромобільного полку, Академії сухопутних військ імені гетьмана П.Сагайдачного та Регіонального медіа-центру МО України (м. Львів). З 14 по 20вересня вони спільно з канадськими, литовськими й польськими колегамитренуються виконувати завдань у складі багатонаціональних сил під час миротворчихоперацій.

Я люблю прислоняться к печи
Всей спиной
Я люблю, когда ты молчишь
Со мной
Я люблю набирать воды
В две руки
И нырять в них, как будто
Я кит.

Ржу чота.
Пошел на немецкий.
Ну да, ну вот захотел учить немецкий, и сто раз уже уже собирался, но все срывалось.

Как всегда на первую пару опоздал на полчаса. Ну занят же.
Группа довольно унылая - рассчитывал на нечто более однородное и симпатичное, но не суть.
Арабы со своими телками замотанными тоже не радуют, но уже как-то не прилично высаживаться с них - староват я для дебоша.

[ На первой же паре ]

В полдень улица бела. Черный в ливни асфальт теперь бел, как снег. Две, почти что красотки так улыбаются мне, что я замечаю их сквозь суету своих дел. Липы листва не спасает в полуденный зной, те же слова, что порою приходят весной: «Эта пора – навсегда остается со мной».
[ Читать дальше ]

Желтый березовый лист через асфальт в неположенном месте.
Тучи уже напряглись. Скоро сентябрь – скверные вести.
Пара купюр и стакан – не отпускает их с ветром на волю.
В лужах лежат облака. Ливень идет по футбольному полю.
Девочка вынесет счет. Столик пустой. Под стаканом купюры.
Думала спросит еще номер её. Ну какая же дура...

Огонь, соединяя,
качает наши тени,
Которые, как листья
разбуженных растений
ползут поверх обоев.
Нам холодно обоим,
камин трещит дровами
и пар над головами
в нас выдаст теплокровных
что, в общем, поголовно
привыкли жить по двое.

Любовь, и все такое.

Багажный ярлык, с маркировкой столицы.
По трапу спускаются люди. Их лица
Уныло глядят на заснеженный город.
Твой лайнер по курсу домой через горы
Черкнет траекторию над пастухами.

Вдыхай этот день, сунь за пазуху камень.
Точи остриё, запирай в себе слово.
Броди по вокзалам под видом пустого
Флакона из-под человеческих мыслей.

Гляди на маяк над белеющим мысом
Плыви через волны, где берег-полоска
Напомнит тебе, что пустой полуостров
Закроет сезон в урожай винограда.

Пустой ресторан, и в стакан лимонада
Не нужно ни льда, ни, увы алкоголя.
Последний шеф-повар на зиму уволен,
И пляж остается прибежищем чаек,
Что с берега смотрят и не замечают
Как бросил монету последний приезжий.

Молчи. Не дыши. Вспоминай. И конечно
Ты все это выдохнешь дома стихами
В январской ночи –
Ледяной и кромешной.

Дачный поселок спит, в реку глядят провода.
Ты выдыхаешь спирт в летнее никогда.
Улица в пять домов. Завтрак стоит на печи.
Тонкий табачный дымок. Выдохни. Замолчи.