"Украдені гори" Костянтин Павляк
- 02.11.10, 20:41
- lemky
Як часто я бачу вві сні украдені гори,
Котрі стережуть від мене прикордонні дозори, Я там ніколи не був, й хтозна, чи потраплю коли, Хоч ще півстоліття тому мої там батьки жили.Там, на Лемківщині, наші місця святі,
Там, на Лемківщині, ще стоять наші хати. Як ти, Лемківщино, живеш без нас в самоті? Чи не зогнили, не зоржавіли хрести На могилах дідів?І я ночами не сплю, мов сновида який.
Я знаю - мій шлях туди не буде легкий. Бо там, де рівняють кордони – там щастя нема, У нас різні закони, та єднакова тюрма.Але там, на Лемківщині, наші місця святі.
Але там, на Лемківщині, ще стоять наші хати. Як ти, Лемківщино, живеш без нас в самоті? Чи не зогнили, не зоржавіли хрести На могилах дідів?
Ми по світу розкидані, неначе жиди.
Хто дав вам право вершить нашу долю, наші "старші брати"?
Сповиті гори туманом, хто ж нам їх верне?
Я знаю, десь там, понад Сяном є ті, що чекають мене...
Десь там, на Лемківщині, де стоять наші хати.
Десь там, на Лемківщині, де наші місця святі. Як ти, Лемківщино, живеш без нас в самоті? Чи не зогнили, не зоржавіли хрести На могилах дідів?
15
