Замітки любовна лірика

Замітки з міткою «любовна лірика»

Сортувати:: нові; популярні

Вид:: короткий; повний

Твої слова

Твої слова - мелодії дощу,
У них покоїться надія.
Я смуток свій на волю відпущу,
Прочахле серце відігрію.

Твої слова - це плетиво із див,
Палаюча огненна ватра.
Ти у мені вчорашню розбудив -
І я повірила у "завтра".

Твої слова... Їх чую знов і знов.
Яке солодке те "кохаю"...
Пірнаю з головою у любов -
Чи ж випливу, чи ні - не знаю)

Коментарі: 58

sonce-33

Миттєва зустріч

Тремтіла тінь на кінчиках повік,
Вона як йшла - мелодії плелися!
Зненацька жінку вгледів чоловік -
Завмер від здивування й зупинився.

Так і стояв. Парфумів ніжних шлейф
Залоскотав у грудях чоловіка.
Красиво хід творила дама треф,
Збагнув зненацька, що пропав навіки.

Прийшов до тями - двері відчинив
Мужчина, що заплутався в шуканнях.
- Дозвольте бути поруч, - говорив, -
Дозвольте вас оберігати, пані!

Ледь піднялися кутики губів
У жінки, що тримала орхідеї.
Почув від неї лише кілька слів:
- Спасибі, що притримав двері!

Коментарі: 28

sonce-33

Давно не дихала тобою

Я так давно
Не дихала тобою,
Не куштувала уст,
Із присмаком двобою.
Не зазирала в очі,
Смутку повні,
Не гладила щоночі
Твої долоні.
Не поринала в тебе,
Упавши в небуття,
Не просиналась поруч,
П'янка від каяття.
Не дмухала на вії.
Все ставлячи на карту,
Я не благала Бога
Так віддалити завтра...

Коментарі: 41

Oliviya

Не тою

Я була для тебе не тою,

котру ти хотів обіймати,

котрій із кохання мелодій

хотів ти стелити шовки.

Я була для тебе чужою,

якій залишалось ридати

самотньо у ліжку холодній,

де попелом стали зірки...

Я була не тою для тебе,

цілунками спрагло котру ти

хотів би вкривати відверто

від пальчиків ніг до повік.

Навіщо ж ти дав мені небо,

наливши у нього отрути?

Убий мене! Краще померти,

ніж бути не тою повік...

Коментарі: 11

Oliviya

Емоцій вулкан

Я не сплю. Я ще й досі не сплю,
хоч вже ніч біля ніг примостилась.
Я сумую... Чи, може, люблю?
Чи то сни я образила чимось?

Як ти міг не писати мені?
Як ти міг не дзвонити? Чекала...
Цілувала приречено в сні
і від розпачу мовчки кричала...

Де ти був? Де ти був до сих пір?!
Я ж тебе у нічнім стоголоссі
стільки звала, шукала між зір,
що, в очах сліпота іще досі.

Злюсь. Емоцій у серці кипить
смертоносний вулкан. Пульс скажений.
Пригорнув. Замість рисі умить
кошеня стало лагідне з мене...

Коментарі: 28

Oliviya

Обійми мене

Обійми мене,

пригорни мене,

я втомилась так втікати

від байдужих слів,

чорно-білих снів,

де не вмієм ми літати.

Обійми мене,

заховай мене

в серці від усіх, благаю!

Я ж без тебе – тінь

мрій і сновидінь,

без твого тепла зникаю...

Обійми мене,

захисти мене

від холодних злив, від вітру.

Розмалюй життя

з чистого листа

в теплу сонячну палітру.

Обійми мене,

зацілуй мене

наче вперше... і востаннє,

я тобі віддам

свій таємний храм

незрадливого кохання...

Коментарі: 39

Oliviya

Давно

А там ще й досі падають зірки
І виростають крила за плечима...
От тільки наші стоптані стежки
Позаростали тернами густими.

І хай зірки давно уже тремтять
У інших, не обпечених долонях.
Ти знаєш, все одно одна зоря
Лише твої щоночі пестить скроні.

Ти не зважай, що я вже не лечу,
Прийди. Порозганяй згустілі хмари.
І, може, ми нап’ємось досхочу
Хоча б ще раз забутого нектару.

І, може, ми хоч раз іще у вись,
Нехай з поламаним крилом, злітаєм.
Прийди. Посидь зі мною як колись.
Бо я твоя. Давно. І ти це знаєш…

Коментарі: 16

Oliviya

Сни

В твоїх світанкових снах
                             я мавкою лісу була –
смарагдовий блиск в очах
                             і сукня з травою в тон…
І я до сих пір в ліси
                             шукати іду минуле,
збираючи щем роси
                             у чашу тремких долонь.

В твої вечорові сни
                             русалкою я являлась,
в очах вирувала синь,
                             у глиб течія несла…
Тепер лоскітлива ніч
                             у спогадах лиш зосталась,
сковзнувши в нікуди з пліч
                             вуаллю краплин тепла.

Я була у снах твоїх
                             веселки дівчам кирпатим,
в волоссі - стрічки доріг,
                             а очі із кришталю…
Тепер навіть в дивнім сні
                             нам більш не дано стрічатись.
Чому ж я, скажи мені,
                             по нині тобою сню?

Коментарі: 12

Oliviya

Чекаю

За вікном плюс чотири. Сніжно.
Я так хочу думки зігріти,
пригорнутись до тебе ніжно
і сховатись від всього світу,
заварити міцної кави
і з ковточками оживати,
відчувати весни октави
у зимових піснях-сонатах.

За вікном плюс чотири. Сиро.
Я так хочу зігріти душу,
посміхнутись від щастя щиро
і забути про слово "мушу",
як ніхто на землі не сміє
закохатися до без тями,
заспокоїти сни і мрії
розтривожені холодами.

За вікном плюс чотири. Вітер.
Я так хочу зігрітись... Знаєш
із останніх сніжинок-літер
я тобі напишу "Чекаю..."

Коментарі: 27

Mykolaj_58

Ну що б, здавалося, слова !?

25.12.12, 19:39
вірші, любовна лірика, стихи

Ну що б, здавалося, слова !?

Звичайні букви, складені до купи –

А в серці вітер вже звива

Коли почуєш недолуге...

Вже мчиться потяг почуттів

На той знайомий полустанок

Де все знайоме й поготів

Де завжди чистим був твій ранок...

Коментарі: 5