хочу сюда!
 

Катерина

45 лет, рак, познакомится с парнем в возрасте 35-50 лет

Заметки с меткой «пейзаж»

Шотландский художник-савант Ричард Воуро .

Ричард Воуро (англ. Richard Wawro 1952-2006) — шотландский художник-савант, известен своими пейзажами, выполненными пастелью.
Ричард Воуро имел очень слабое зрение, фактически почти слеп, обладал феноменальной памятью. Разок увидев картинку в книге, журнале или наяву, через многое время в точности мог воплотить в картине, порой не отказывая себе в желании приукрасить.
Писал пастелью в своей особой манере с хорошо и четко проработанными образами и интенсивной глубиной цвета. В силу слабости зрения писал из уголков своей памяти, пользуясь визуальной памятью, а не на пленэре или по фото.


[ Читать дальше ]

Закарпатська художниця Леся Приймич

  ПРИЙМИЧ ЛЕСЯ  З дитячих років відвідувала студію образотворчого мистецтва відомого педагога Золтана Баконія. У 1987 р. закінчила Ужгородське училище декоративного та прикладного мистецтва, а в 1992 р. Львівський державний інститут прикладного і декоративного мистецтва. З 1992 р. викладає в Ужгородському коледжі мистецтв ім. А. Ерделі. Член Національної спілки художників України з 2006 р. Учасник обласних і всеукраїнських виставок



[ Читать дальше ]


Маляр-пейзажист Чернявський Георгій Георгійович (1924 - 1981)

Георгій Георгійович Чернявський (20 квітня 1924, Катеринослав, Катеринославська губернія, Українська СРР, СРСР — 31 березня 1981, Київ, Українська РСР, СРСР) — український маляр-пейзажист, народний художник УРСР (1974), лауреат Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка (1978).
Г. Г. Чернявський – класичний майстер пейзажу-картини, який присвятив усе власне творче життя розвиткові жанру, що дозволив йому розкрити різноманіття художніх виражень стану природи — чи-то величаво-урочистих, як у серії сибірських видів, чи напружено-драматичних у ряді робіт, присвячених північній природі, або ритмічно вибудованих, що характеризують індустріальний краєвид, і, врешті-решт, звернення автора до найбільш улюбленого різновиду природного ландшафту – лірико-поетичних образів природи України.(С) Багато картин і гарна стаття  про художника  Щедрий дар


«Березень»,-полотно,-олія

Чернявський Г. Г. (1924-1981). «Березень», полотно, олія. (із зібрання Музею українського живопису)

[ Читать дальше ]

Американский художник H.M.Saffer II


LAKE HOUSE III

Родился 18 июля 1942 года в Филадельфии, штат Пенсильвания, H.M. Саффер II начал свою карьеру с выставки своего искусства на публичном арт-шоу в нежном возрасте шести лет.

[ Читать дальше ]


"Та йдуть воли дорогою, та все круторогі..." Добірка живопису 2

Ми продовжуємо серію наших добірок з домашніми тваринами. Тема , улюблена художниками з незапам'ятних часів.  У нас вже гостювали    козы  , коровы , Корова-годувальницяовечки , свинки. . волы 1 лошади  і  навіть  проїжджали Чумаки  .
Ось і мої волики другим обозом нарешті до нас дошкандибали -- вони тварини дуже повільні, а ще й найдавніші тяглові тварини на світі. Воли багаторазово згадуються в Біблії, в середньовічних літописах і в різних літературних творах.


Перуджино Пьетро (ок. 1446–1523)__«Композиция пределлы полиптиха из церкви Сантиссима Аннунциата: Рождество»

Більша частина типових сцен вертепу має походження не з канонічних (дуже скупо розповідають про народження Ісуса), а з  апокрифічних Євангелій і старовинних, вже забутих таємних традицій. 
Наприклад, віл та ослик - «персонажі» стародавнього пророцтва Ісаї: «Віл знає володаря свого, і осел ясла пана свого, а Ізраїль не знає Мене, народ Мій не розуміє». І хоча слова Ісаї жодним чином не відносяться до народження Ісуса, образи цих двох тварин традиційно використовуються як символи євреїв (які представлені «волом) і язичників («поданих» ослом).  (С)

[ Читать дальше ]

МІЙ РІДНИЙ КРАЙ (літні замальовки фотомандрівника)

Україна – неперевершена своєю красою. Тут і гори й полонини, добротні поля та безмежні степові простори, тут і ріки і моря, лісові хащі та квіткові галявини, ставочки й озера, кургани і затоки.

Земля наша чарівна  і благодатна. Вона чарує  тихими просторами степу, неймовірно красивими і мальовничими берегами річок, таємничими і величавими горами та полонинами, тінистими розлогими лісовими гаями та  шикарними лугами. Різні пори року по своєму неповторні, а сама природа як самий мудрий календар підказує нам  свій ритм часу.

Давайте помандруємо по її чарівних куточках разом.

Обираємо  кращий транспорт …  («Для наших доріг, скажу без базару Краща із кращих  машин, це  Subaru»)

Українці вже знають про Петриківку, де народні умільці – майстри художнього розпису виготовляють свої чудові твори мистецтва.  Поблизу Петриківки, Могильова та Царичарки протікає найчистіша річка в Європі моя улюблена Орель, яка тисячоліттями несе свої прозорі води по степним просторам України. Своєю назвою вона співзвучна  з давнішньою назвою нашого народу ("орії"- пахарі землі, землероби). На її берегах живуть добрі, працьовиті і миролюбні люди, які з давніх пір з великою шаною відносяться до своєї землі і природи. На білому пісочку берегів  річки варто позагорати, скупатись в прохолодних водах Орелі в оточенні казкових білявок – білосніжних лілій, які порадують вас своєю красою і ніжністю.

 


Оріль по праву є однією з самих чистих рік Європи.  На пісочних берегах і в тихих заводях Орілі можна з насолодою позагорати,  пробігтись босяком  луговими травами, прибадьоритись прохолодною джерельною водою, насолодитись легким ароматом білих лілій…

 


На живописних берегах Орелі можна прогулятись по луговим просторам, вдихнувши аромати  степу.

«Без мольберта і щіточок

акварелями та росами 

берега річок

малює  літо босе»


Тут, як мовила юна поетеса,

«Цвіркуни неполохані росами / Засюрчать свою пісню в траві. / І дівчина з русявими косами / Про кохання прошепче тобі» (Наталя Сазончик)


Фотохудожники, якщо поталанить, можуть насолодитись барвами волошкового поля.


 

Дороги, що на захід,  ведуть до річки Ворскла. Добираючись до її правого берега, в районі с. Лучки, можна побачити одну з красот України, її полтавську Швейцарію, де дві річки Ворскла і Дніпро стискаються в міцних обіймах. А берега зваблюють терпким запахом квітучої  Шавлії.

Згідно започаткованою автором цього блогу та підтриманої Леонідом Булавою та іншими поважними українцями ідеї шанування певних днів календаря за природними ознаками нашої благодатної землі, характерними її  представниками рослинного світу, 25 травня оголошено днем Шавлії (рос. – Шалфей). В цей день свята чарівних квітів  Шавлії не чіпаючи її представників, занесених до Червоної книги,  буде корисно: прийняти баньку з віничком берези, добавляючи в нього  трошки Шавлії; попити чайку з листям, чи з добавленням таких; приготувати шашличок (замочуємо його на розчині з красного сухого вина і кидаємо щепку листочків шавлії), такий шашличок буде м’якеньким, ароматним як ніколи і дуже смачним -)))) Приєднуємося і пропагуємо здоровий образ життя!!!







Береги наших живописних рік дивують своєю неперевершеною красотою та квітучим різнотрав’ям весною і літом.  Подивіться хоча б на гарну річку Псел в погоже літо поблизу м. Лебедин. 

“Кульбабинки-конопинки,

Жовті сонця діточки,

У траві біля зупинки,

Запалали квіточки…

Жовтячки пухнасті круглі,

Мов курчатка навесні.

Та кували їм зозулі

Квітувать лише три дні

(Ірина Рева).


 Річка Псел, давня українська назва — Псло, — уперше згадана в літописі Нестора-літописця «Повість временних літ» 1113 року, змушує дослідників посперечатися з приводу цієї назви. Одні вважають, що стосується вона давньогрецької назви пселлос — темний, інші бачать,що більш вірогіднішим є слов'янські корені, з якими асоціювались луки, пісчані та вологі місця... Берега величавої  річки Псел – неперевершені своєю красотою у будь-яку пору року.



 Я давно вже переконаний, що краса нашої землі, скарби її природи є найкращим бальзамом для душі і ліками для тіла. Тихі вечори на березі невеличкої річки під сяйвом місяця, нічне зоряне небо, зорепади, світанки, ранкова роса, ліс, свіже повітря, тепле сонечко і щира земля, аромати польових квітів – це кращий акумулятор нашої енергетики і життєвого оптимізму...







Я піду за сині хмари

Там де сонця промінець.

Де чекають нас стожари

Де незгодам всім кінець.

( Володимир Тертишник)








 Бережіть природу, бережіть Землю і вони збережуть Вас!!!

Маргаритки


Как добрый, хороший приятель,

Пришёл с маргаритками март.

И в юном, весёлом азарте

Их свежий пролил аромат.

 

И, словно бы малые дети,

Зимой засидевшись в тепле,

Цветочки прелестные эти

 Метнулись по голой земле.

 

И, кажется, солнце смеялось

Навстречу весенним ветрам,

И пригоршней сыпало радость

С надеждой простой пополам.

 

Пусть гром, а не грохот орудий

Взорвётся в родной стороне,

И соки живые пробудит…

И мир возвестит наконец.

 


Картина маслом



Картина.
Написана мною в 2017г.
Холст на подрамнике/масло.
Размер 70х80см.
Фото не передает всей красоты картины.