Іноді не встигаю за власними думками... А може і встигаю... Але нові думки, що кличуть мене за собою часто з'являються ще тоді, коли я не ще не добіг за тими, за якими біг до цього.

Напрямок бігу не змінюється з роками... змінюється лише дистанція та темп бігу. Дистанція все далі та й далі, а темп все швидше та швидше. Але я не хочу зупинятись. Навіть розуміючи, що навряд побачу кінець цим перегонам - не хочу зупинятись, бо відчуваю, що це мені потрібно. Саме такий стиль життя - мчати за знаннями, постійно пізнавати щось нове, змінюватись відповідно новим знанням для того, щоб з'явились ще новіші...

Хех...

Сьогодні замислився над трьома темами

Перша тема: Свята. 

Що це таке? Святість у мене чітко засоційована із религією - "Святый Боже, Святый крепкий, Святый безсмертный, помилуй нас".

Але як пов'язана святість Божа із тими днями, коли люди щось "святкують"

Раніше - влаштовували обрядові заходи, шанували традиції, вітались, щедрились радісними новинами, якщо цей день пов'язувався із подіями, що покращують життя - народження, восхресіння, зростання, врожай, тепло, та боронились паганими, коли цей день пов'язувався із неприємними подіями в минулому - вбивства, смерть, загибель. При цьому ніхто не казав що в ці дні не слід працювати та робити свою повсякденну роботу. Просто на додаток до звичайного розкладу можна було ще й "святкувати", якщо залишались на це сили та час... Зазвичай в ці дні навпаки працювали більш старанно та наполегливо, щоб встигнути зробити більше та раніше, і щоб час залишився на святкування разом із іншим людом

Тепер - частіше за все, свято це вдалий час для заробляння грошей одними, і для витрачання грошей іншими. Те, як проходять свята зараз, аж казати соромно... - масові пиячки та дебош... В ці дні чомусь вже не працюють... а якщо працюють, то чомусь вимушено, без ентузіазму, "зпід палки"... Ті хто працюють - люті, хмурі, не привітні... Виходить, теперішні свята - масове втрачання розуму?

Як я розумію, раніше святами були ЗНАЧНІ дати. Значні вони були для всього населення цього регіону, де впроваджувалось свято (свята місцевого значення - для якогось окремого селища, або країни), або для людства вцілому (наприклад, свято початку Нового Року). І саме для того, щоб ЗБЕРЕГТИ ПАМ'ЯТЬ ПРО ЗНАЧНІСТЬ (значення та життєва важливість цього дня для людей), люди збирались разом, і самі собі нагадували віршами, піснями, співами, танцями, рітуалами та іншими засобами закріплювали в пам'яті ті знання, які будуть їм необхідні для виживання... Ну, наприклад, "Маслениця" - скільки повір'їв та прикміт пов'язано, скільки рітуалів... Для чого? Для того, щоб не прогавити момент, не втратити ані найменшої можливості якнайбільше від природи отримати в цей час, підготуватись та зберегти все те життєво-необхідне, що надається нам від Бога...

Ех.. Ось в російській мові є "праздник". Тут відразу два корня маються "праз" та "дн". "Праз" - паразит, "дн" - день. Маємо "праз+дник" = "Паразитический день"... "праздн-овать" - байдикувати, наносити шкоду, паразитувати... Ну... іноді не "празднуют", а "отмечают"... (ну так, для галочки відмічають, що цей день був... а навіщо, для чого був - вже не пам'ятають???) ... Будь ласка, може хтось мені нагадає ще слова, які пов'язують в російській мові певні дати з певними подіями? Бо я щось не можу пригадати більше... нема із чим співставити, порівняти...

А в англійській мові є "holy-days", що на українську мову перекладається як "свято-дні", а на російську - "праздник". Казус якийсь... 

Що мені подобається в англійському "holy", що воно йде з "whole" - "сповнене", "всеоб'ємлюче", "всеохоплююче". Тобто, "holiday", це день, який всеохоплююче сповнений змістом, пам'яттю, подією...

А у нас - "свято" (теж, якщо пошукати по словниках, має опис як дещо "сповнене змістовною вищою ідеєю" © Даль). Але не так прямо, як в англійській...

А ще мені здається, що і в інших мовах слова "holy", та "свято" можуть зникнути, щоб не заважати "праздновать" замість... 

---

пам'ятаю, я писав, що цілих три думки не дають мені спати.

але зараз не стану писати прямо тут ще дві

по-перше, щоб не плутати різні теми, по-друге, щоб не вийшло "занадто багато літер", як у мене і так всякий час виходить 

наступні дві теми я напишу окремими блогами.

скоріш за все - прямо зараз

На цьому - дякую за увагу всім, хто це прочитав, і чекаю на коментари від тих, хто має що сказати.

Я вас всіх дуже люблю! Люб'язно ваш, Микола Калакуцький.

---

 

Фраза «смотря с чем сравнивать», имеет особенное значение для психологов, которые изучают эффект якоря (не путать с псевдонаучным термином из НЛП). Эффект якоря проще всего объяснить при помощи классического эксперимента. Жителям северозапада США задавался один и тот же вопрос – сколько людей живет в городе Милуоки.  Респонденты, которые жили в Чикаго, оценивали население города в миллион человек. Жители маленьких городков, таких как Грин Бэй, оценивали количество населения Милуоки в триста тысяч человек. Истинная же цифра на момент опроса была пятьсот восемьдесят четыре тысячи горожан. Ученые интерпретировали данные следующим образом. Жители Чикаго знали, что в самом Чикаго живет более трех миллионов человек, они так же знали, что Милуоки большой город, но не такой большой как Чикаго. Цифра в три миллиона была для них якорем, поэтому они и давали оценку в один миллион. Респонденты из Грин Бей знали, что в их городе живет сто двадцать тысяч людей, и что Милуоки больше. Они умножали эту цифру на три и получали свою оценку населения. Таким образом жители больших городов всегда завышали оценку, а жители маленьких занижали. Затем ученые решили усложнить эксперимент. Они решили использовать якорь, который не имеет никакого отношения к сути вопроса. На этот раз эксперимент выглядел следующим образом – часть студентов попросили ответить на вопрос, когда Аттила разрушил Рим (правильный ответ - 411 год нашей эры). Другу часть студентов попросили вспомнить последние три цифры телефона и прибавить двести. После этого их спросили, когда Аттила уничтожил древнюю столицу империи. Какая связь между последними цифрами мобильника и предводителем варваров? Вообще-то никакой, но люди с «высокими» последними тремя цифрами мобильника стабильно давали ответы с более поздним сроком, чем люди с «низкими». Просто заставив людей провести простую арифметическую операцию в голове, ученые смогли повлиять на те оценки, которые давали студенты. Кстати, цифры совсем не обязательно являются якорем. Классический пример дает социология. Если людям задать вопрос «Насколько вы счастливы?», а затем «Как ваша личная жизнь?», то коэффициент корреляции составляет всего 0.11. Другими словами, сильной связи между счастьем и личной жизнью не наблюдается. Но если сначала задать вопрос «Как ваша личная жизнь?», а затем «Насколько вы счастливы?», то коэффициент корреляции прыгает до 0.65 (сильная зависимость). Как только человек признается, что у него нет личной жизни, то он автоматически начинает считать, что не может быть счастливым, и меняет мнение о своей жизни. Эффект якоря так же имеет «коммерческое» приложение. Модные магазины знают, что если поставить брендовую сумочку за $15.000 рядом к брелкам за $200, то продажи безделушек увеличатся. Если убрать, то уменьшатся. Дорогая сумка является тем самым якорем, относительно которого брелок выглядит дешевым. Убери якорь, и брелок за двести баксов опять становится роскошью.

Еще более интересный пример дают благотворительные организации. Письма с одинаковым содержанием оканчивались просьбой сделать пожертвования. В первом письме опции были $50, $75, $100, $150 и «другая сумма». Во втором случае опции были - $100, $250, $1000, $5000 и «другая сумма». Хотя большинство из благотворителей никогда не посылали максимальных сумм, пожертвований со второго письма всегда превышали сборы с первого при прочих равных условиях. Почему? Эффект якоря.

http://chtochto.ru

От вирішив дізнатись Вашу загальну думку (в світлі політичних подій та просто для себе й статистики), кому ж як не отримувачу даного виду послуг оцінювати рівень наданих йому послуг.

Як ви ставитесь до українського судочинства (суддів) ?

[ Читать дальше ]

Що повинен вміти чоловік:
1) Не мовчати, якщо приготовлено смачно;
2) Мовчки жерти, якщо несмачно...

Детальніше тут: http://slovo-motivator.webnode.com.ua/teor%d1%96ya-usp%d1%96khu/bagatiti-tse-intujitivne-bazhannya-kozhnogo-shvidshe-vidchujte-tse-bazhannya-i-dijte/