Ну шо, українки та українці, шановні національні меншини, всі, хто останні 23 роки жив під п'ятою олігархічної мафії, чекав Парадізу, терпляче терпів, не знаю, можливо ви щось знали, що поклали на вівтар безглуздості та ідіотизму чверть сторіччя свого життя, але ось, прийшов час помитися ретельно, ну там, під пазухою, п'яти, вуха та решту частин тлінного тіла, одягти чисте спіднє завтра зранку, та чекати яка буде доля країни та кожного з вас. 
          Варіанта два. І для обох ця процедура не буде зайвою.
          Якщо Рада проголосує за путінські зміни, то це означає, що Україна, а паровозом і ви, як відносно вільні Громадяни, померли.
          Всі ви опинитися в руськом міре. Навіть після цього, вас не залишать в спокої, і ваші померли вільні души буде місити ногами Порошенко і Путін. Це закон руського міра. Це не самураї, для яких смертельний удар повинен бути один, це рускій мір, там вбивають і після смерті.
          Другий варіант, якщо Рада не проголосує. Це гарний для вас варіант.
          Тоді помре Порошенко. Політично, політично...
          Він і так де-факто, політичний труп, а стане політичним трупом де-юре.
          Звісно, в цю щасливу мить неголосування "за", він не залишить вас у спокої, конвульсії ще будуть, але процес вже набере незворотного характеру.Сонату №2 Шопена ми точно почуємо.
          Ну, а в усьому чистому набагато приємніше святкувати цю радісну подію.

        Порошенко - Президент України.

        Це ж дикість. Це нонсенс. Це абсурд. Це оксюморон. Це моветон в порядному суспільстві. Це вир девіації в Україні. 

        Він же труп, товариство. Політичний труп. Ще перед виборами. Два відсотки. Навіть Янукович зараз живіший за всіх живих в порівнянні з цим кондитерським непорозумінням.

        А він став Президентом. І його називають Президентом. Але для мене, як було в нього два відсотки, так і залишилося. Трупний рейтинг.

        Він не просто політичний труп, він метафізичний труп. Аристотель зараз на тому світі пише свою п'ятнадцяту книгу з цього приводу.

        Ні, ну є еволюція. Це коли впевнено та невідворотно вперед.

        Є революція. Це коли трішки назад, а потом швидко, випереджаючи час знов таки вперед.

        А Порошенко суцільне уособлення деградації та декадансу.

        Це Генеральний секретар ЦК Рошен.

        Всі Генеральні секретарі, що валяються під кремлівською стіною, це і є Порошенко. Їхній концентрований мікст.

        Тим більше, що наша Конституція, дозволяє цим мертвякам вилізти з могил. Президент за нашою Конституцією, це Генеральний секретар СиРиСиРи. Ні за шо не відповідає, але всім керує. Ось вже цей раритетний Генсек збирається підлапічити Конституцію, щоб можна було призначати і обласних секретарів.

        І йому нема чого втрачати. Тому що труп. Політичний. І метафізичний.

        А подібне притягує подібне.

        Так і з політичним трупом Порошенко. Хто наважується з ним співпрацювати, це також політичні трупи. Мертвяки.

        І це ще не все. Як і годиться, де труп, там і скелети. А у політичного трупа Порошенка, ці скелети, вже лавиною вивалюються з шафи.

        І цих трупів та скелетів стає все більше і більше. І хоч цим трупам та скелетам вже по барабану, вони всі мертвякі, але ж ми ще живі. Ми всіх їх бачимо, дивимося на них.  Це, як жінка Лота, коли озирнулася на палаючий Содом, то одразу перетворилася на соляний стовп. Або, хто подивиться в очі Медузи Горгони, перетворюється в камінь.

        Так і ми, можемо перетворитися на вже справжніх небіжчиків, дивлячись на цей комуняцко-рошенівський паноптикум І вже багато народу перетворилося. А що далі буде? Голодомора не чекаєте? В 32-33 роках також не чекали.

        Ось знов, по телеку, - Президент Порошенко туди поїхав, там сказав, тут пукнув, пообіцяв всіх нагодувати.

        Тьфу білять. Свідомість рве на шматки. Розбудіть мене.