хочу сюди!
 

Инна

43 роки, овен, познайомиться з хлопцем у віці 37-54 років

Замітки з міткою «індіанці»

мудрість віків

Мудрость индейского народа

indians

Этот народ ошибочно прозвали индейцами только потому, что европейские мореплаватели посчитали, что открытые ими заатлантические земли были Индией. Это был народ, который жил в полной гармонии с природой, и поэтому они показались «цивилизованным» европейцам отсталыми дикарями.

А ведь мудрость этого народа глубока, естественна и отражает самое правильное взаимодействие человека и природы.

  1. Хороший человек видит хорошие знаки.
  2. Для того, чтобы услышать себя, нужны молчаливые дни.
  3. Если ты заметил, что скачешь на мёртвой лошади – слазь!
  4. Тот, кто молчит, знает в два раза больше, чем болтун.
  5. Есть много способов пахнуть скунсом.
  6. «Надо» – лишь умирать.
  7. Сначала посмотри на следы своих мокасин, прежде чем судить о недостатках других людей.
  8. Родина – там, где тебе хорошо.
  9. Внутри каждого человека идёт борьба злого волка с добрым. Всегда побеждает тот волк, которого ты кормишь.
  10. Если тебе есть, что сказать, поднимись, чтобы тебя увидели.
  11. Не всегда враг является врагом, а друг – другом.
  12. Не судите человека, пока не проходили две луны в его мокасинах.
  13. У всего в мире – своя песня.
  14. Ребёнок – гость в твоём доме: накорми, выучи и отпусти.
  15. Даже мёртвая рыба может плыть по течению.
  16. Жизнь течёт изнутри вовне. Следуя этой мысли, ты сам станешь истиной.
  17. Хорошо сказанное слово лучше метко брошенного топора.
  18. Говори с детьми, когда они едят, и сказанное тобою останется, даже когда ты уйдешь.
  19. Человек должен сам сделать свои стрелы.
  20. Когда вы привязываете лошадь к столбу, разве ждёте вы, что она нагуляет силу?
  21. Всё на земле имеет свою цель, каждая болезнь – лекарство, которое лечит её, а каждый человек – предназначение.
  22. Лягушка не выпивает пруд, в котором живет.
  23. Скажи мне – и я забуду, покажи мне – и я не смогу запомнить, привлеки меня к участию – и я пойму.
  24. Люби землю. Она не унаследована тобой у твоих родителей, она одолжена тобой у твоих детей.
  25. Знание спрятано в каждой вещи. Когда-то весь мир был библиотекой.
  26. Когда будет срублено последнее дерево, когда будет отравлена последняя река, когда будет поймана последняя птица, – только тогда вы поймете, что деньги нельзя есть.

indian-wisdom


Один з голосів цивілізації,

...багато з яких не було почуто ніколи...

З промови індіанського вождя Чорного Яструба після свого потрапляння у полон, який поклав край збройному протистоянню між властями США та індіанськими племенами у штаті Іллінойс але і поклав початок вигнанню племен сауків та фоксів зі своїх територій.
Оригінал зберігається в історичному відділі бібліотеки індіанського селища Канайохарі між містами Олбані та Сіракузи, штат Нью Йорк.

"Я вперто бився. Та ви мали сильну зброю. Кулі летіли, немов птахи у повітрі, і свистіли біля наших вух, як вітер у вітах дерев зимою. [...] Чорне, схоже на палку красуню, сонце, що випило морок ночі та хмар, нині зійшло над нами. То було останнє світло, що сяяло Чорному Яструбу. [...] Тепер він полонений блідолицих. [...] Він не зробив ніц з того, чого має соромитися індіанець. Він боровся за своїх співвітчизників, скво та дітей, проти блідолицих, що прибували до них з року в рік для того, аби обдурювати і забирати їхні землі. Ви знаєте, чому ми воювали! Причина відома всім блідолицим. Вони мають соромитися її. [...] Індіанці не брехуни. Білі говорять погане про індіанців і дивляться на них з ненавистю. Але індіанці не брешуть і не крадуть. Індіанець, який поводив би себе так само гидко, як блідолиці, не міг би жити у нашій країні; він був би скараний на смерть, а його рештки зжерли б вовки. Блідолиці то є погані вчителі; вони брешуть і творять кривду, посміхаючись у лице бідоласі-індіанцю, якого вони тут таки дурять; вони тиснуть його руку аби завоювати довіру, напоїти, збезчестити його жінку та обманути його. Ми просили їх дати нам спокій, та вони невідступно прямували за нами, обвиваючись навкруг нас, немов змія. Вони отруїли нас своїм дотиком. Ми не могли порятувати себе. Ми жили в небезпеці. Ми ставали такими ж, як вони, - лицемірними брехунами, невірними у подружжі, ледачими трутнями, пустомелями та неробами. [...] Білі не знімають скальпа з голови, але вони чинять гірше - отруюють серце. [...] Прощавай, моя країно! [...] Прощавай, Чорний Яструбе!"



На час причалювання перших кораблів колоністів до американського суходолу за деякими оцінками у Північній, Південній та Центральній Америках проживало загалом 75 млн людей. З яких 25 млн жило на територіях сучасних США та Канади.

З книги Говарда Зінна "Історія народів Сполучених Штатів"

"Колумб із послідовниками прибули не у безлюдну дику місцину, а у заселений світ усталених традицій та культури, стосунків між людьми, що характеризувалися більшою рівністю, аніж у Європі. Чоловіки, жінки і діти співіснували у ньому одне з одним та з навколишньою природою більш гармонійно і мирно, аніж де б то не було у світі".

У наші дні за найсвіжішими та точнішими оцінками число корінного населення США і Канади складає в сумі 2 млн осіб. Ці дані також містяться у згаданій бібліотеці.

Всі ці дані транслює автор Фредрік А. Ротххаар у своїй книзі "Смажений" або Одного разу в Америці"
сайт автора: www.faro.hu


Але звісно актуальнішими є інші задачи, до прикладу, збереження тигрів, яких у дикій природі лишилося 3890, і які, на відміну від індіанців, про себе не подбають.