хочу сюди!
 

Ксюша

44 роки, овен, познайомиться з хлопцем у віці 43-50 років

Замітки з міткою «суд»

По Украине прокатилась волна митингов в защиту Стерненко


storonniki_osujdennogo_aktivista_pomitingovali_pod_pamyatnikom_dyuku_1500-Cropped.jpg

По Украине прокатилась волна хорошо организованных и скоординированных акций в защиту приговорённого к 7 годам тюремного заключения одесского праворадикала Сергея Стерненко, осуждённого по трём статьям уголовного кодекса Украины.

В соцсетях 23 февраля появились срочные объявления о наборе желающих подзаработать — постоять на митинге, за что получить 250 гривен.

Желающих оказалось немало, как в Одессе, так и в других городах Украины.

Так, в Одессе около сотни человек приняли участие в митинге в поддержку Стерненко. Вечером 23 февраля под памятником Дюку они требовали независимого расследования дела Стерненко, так как, по их мнению, нынешнее расследование и приговор являются расправой над Стерненко за его гражданскую позицию. Вопрос о том, действительно ли он похищал Щербича в 2015-м и пытал ли его, заставляя отказаться от депутатского мандата, как это утверждает следствие, на митинге не поднимался.

Главная акция в поддержку Стерненко под Офисом президента в Киеве проходила в более напряжённой атмосфере. Между участниками митинга и стоящими в оцеплении полицейскими происходили стычки и потасовки. Против полицейских применяли слезоточивый газ и пиротехнику. Правоохранители отчаянно сопротивлялись.

В результате столкновений во время акции у Офиса Президента пострадали 27 правоохранителей, о чём отрапортовала Нацполиция. Им оказывали медицинскую помощь от ожогов глаз. Подсчитано, что в акции на Банковой в Киеве приняли участие более 2 тысяч человек.   

Во Львове на площади Рынок состоялась массовая акция в поддержку Сергея Стерненко «Сегодня — его, а завтра — всех нас». Среди протестантов большинство студентов.

«Мы докажем, что не дадим Стерненко посадить. Сейчас я как депутат Верховной Рады подала ходатайство, чтобы его перевели из одесского СИЗО в киевское, потому что там ему реально угрожает смерть. Мы имеем на это три дня и надеемся, что ходатайство удовлетворят», — отметила нардеп Наталия Пипа, добавив, что такой приговор, какой вынесли Стерненко — это проблема целой судебной системы и сообщила, что депутаты ВР начали собирать подписи против генпрокурора Ирины Венедиктовой.

В Харькове более 100 желающих пикетировали облгосадминистрацию. В руках у них были флаги Украины, политических партий, знамёна с атрибутикой «Союза ветеранов АТО», общественных организаций «Харьковский антикоррупционный центр», «Украинские студенты за свободу» и плакаты с текстами на тему пикета.

«Мы собрались в знак протеста против приговора Сергею Стерненко — 7 лет за решёткой. Это не суд, а кривосудие, потому что нет доказательств вины. Стерненко — классический пример политического узника, поэтому считаем приговор политической местью патриоту. Требуем освобождения Стерненко», — сказал соорганизатор пикета, лидер общественной организации «Свитанок» Вадим Поздняков.

В Черновцах возле городского совета несколько десятков активистов провели мирную акцию.

«Сегодня забрали свободу у Сергея Стерненко, а завтра могу пострадать как я, так и мои близкие, и друзья, и кто-либо из присутствующих. Поэтому черновицкие активисты собрались на площади, чтобы присоединиться к всеукраинской акции в поддержку Сергея Стерненко», — рассказал председатель Черновицкого территориального подразделения фонда региональных инициатив Михаил Воронка.

В Ужгороде на акцию «Свободу Стерненко!» на центральной площади города Театральной пришло около сотни активистов. Люди скандировали «Свободу Стерненко!», а также публично высказывались против его преследования по политическим мотивам, говорили о сфабрикованном деле против активиста и о том, что приговор Стерненко никакого отношения к закону или праву не имеет.

В Запорожье на площадь Героев пришли около полсотни активистов. Участники акции держали государственные флаги, плакаты с надписями: «7 лет каждому из нас», «Сегодня — его, завтра всех нас. Стерненко свободу!».

В Виннице во вторник вечером около сотни горожан вышли на акцию «Свободу Сергею Стерненко!» в знак протеста против преследования активистов под видом борьбы с криминалом. .

«Люди сегодня не согласны с государственной политикой в сфере правоохранительной деятельности. Фактически на сегодняшний день это заполитизированные структуры, осуществляющие преследование активных граждан. В то время, как сепаратисты чувствуют себя прекрасно, тех, которые защищали Одессу, Украину, судят постоянно. Мы видим, что это не одно дело, их очень много. Об их огромном количестве люди даже не знают, они становятся личными бедами и трагедиями. Органы преследуют и, как это ни страшно, человек, который имеет статус активиста либо ветерана, считается общественно опасным, который якобы может причинить вред этому государству», — говорили выступавшие.

Участники акции намерены присоединиться к сбору подписей за отставку генпрокурора Украины Ирины Венедиктовой, инициированной народными депутатами.
В Житомире под зданием ОГА во время акции в поддержку Стерненко произошла драка между активистами и полицией. Когда участники акции стали приносить шины под облгосадминистрацию, «налетела» полиция, схватила зачинщиков и увезла, сообщают участники акции.  Их было около 50, столько же было полицейских.Народный депутат Алексей Гончаренко назвал «политическим» решение суда.

Соответствующее заявление этот нардеп и руководитель Одесской областной организации партии «Европейская солидарность» экс-президента Порошенко разместил у себя в Facebook.

«Сегодняшнее решение по Стерненко — политическое дело. И это очередное дело против проукраинского лагеря», — написал Гончаренко и призвал действующего главу украинского государства Зеленского «определиться, с кем он».

Добавим, что под этим постом оставил свой комментарий ещё один радикальный националист и «побратим» Стерненко Демьян Ганул, который справедливо указал «порошенковцу» на то, что уголовные дела на ныне осуждённого появились именно при пятом президенте Украины.

«Пан Алексей, если следовать вашей логике, то в своё время ваш лидер тоже выбирал врага, как сейчас Зеленский? Один открыл, другой закрыл, в чём разница?» — поинтересовался Ганул.

Одесса News будет следить за развитием событий вокруг дела Стерненко.

https://on.od.ua/2021/02/24/po-ukraine-prokatilas-volna-proplachennyx-mitingov-v-zashhitu-sternenko-164507/?fbclid=IwAR1_bUwN3TVGL-gf2A-7mEf4J_xnbeP9VrK_0uZf21nLhvOUYu7_-w-_2uY

Усе має бути ЧЕСНО: 7 років – малий термін за вбивство.

Багато хто пам’ятає крилатий вислів героя Висоцького Гліба Жиглова «Вор должен сидеть в тюрьме».

А тепер питання: хто гірший – крадій чи вбивця?

Те, що вкрали можна повернути, заробити, замінити іншим…, а чим можна замінити відібране життя?

Відповідаю: Нічим.

І в мене чергове питання до тих так званих активістів, які біля будівлі Офісу президента у Києві провели акція протесту через вирок Сергію Стерненку, яка ціна людського життя, за які срібники ви продалися?

Є дійсно люди свободу яких треба відстоювати, є люди які потребують моральної, фізичної, фінансової, правової та іншої допомоги; є людські, національні цінності які потребують тієї ж підтримки, популяризації….

Є війна в Україні, є її захисники, а є ті хто вже ніколи не повернеться до своїх домівок…

Є ненька Україна!

І є проросійські запроданці, і є ті «моя хата скраю», але за «срібник» поїду на будь-який мітинг. І це ВИ так звані активісти, які вчора і сьогодні розпалюють розбрат, створюють сутички, вибачте за вираз обсцикають і обсирають вулиці…

Як можна вимагати виправдувального вироку вбивці. Вбивці, вину якого доведено судом.

Вчора, Приморський районний суд Одеси засудив блогера Сергія Стерненка до 7 років та трьох місяців позбавлення волі з конфіскацією половини майна.

Стерненка звинувачували у розбійному нападі, викраденні людини, а також незаконне зберігання вогнепальної зброї. Прокурори запросили для нього 8 років ув'язнення з конфіскацією майна.

Суд визнав винним Стерненка за всіма трьома статтями Кримінального кодексу. Водночас покарання призначили за двома статтями — про розбійний напад і зберігання зброї. Покарання за викрадення людини не призначили, оскільки закінчився строк притягнення до кримінальної відповідальності (Стерненка обвинувачували у викрадені колишнього депутата Сергія Щербича у 2015 році).

Сергій Стерненко фігурує ще в кількох кримінальних справах. В одному з них його звинувачують в причетності до наркоторгівлі - сам Стерненко відкидає ці звинувачення і стверджує, що аудіозаписи, нібито свідчать про його винність, підроблені.

Однак найбільш резонансним на Україні є інша справа проти Стерненко: його звинувачують у вбивстві 28-річного Івана Кузнєцова.

У травні 2018 року Кузнєцов загинув у бійці за участю Стерненко. Матеріали справи свідчать, що загиблий напав на Стерненко першим. Стерненко вважає, що Кузнецов разом зі своїм залишилися в живих товаришем, який поїхав з України, мали намір побити його в помсту за надмірну активність в боротьбі з одеськими міською владою. Активісти не заперечує: відбивався ножем.

І це лише те, що доведено.

Якщо «вор должен сидеть в тюрьме», то вбивця і потім. І 7 років, за відібране життя це мало.

 

Виправдано українського солдата Віталія Марківа

23.01.21 19:54 Суд в Мілані про звільнення нацгвардейца Марківа: Доказів причетності до вбивства немає
Суд в Мілані про звільнення нацгвардейца Марківа: Доказів причетності до вбивства немаєАпеляційний суд присяжних Мілана виправдав українського солдата Віталія Марківа в зв'язку з відсутністю складу злочину і доказів його причетності до факту загибелі італійця і росіянина на Донбасі шість років тому.

Про це йдеться в мотиваційній частині вердикту суду другої інстанції, пише Цензор.НЕТ з посиланням на Радіо Свобода .

"Суд не виявив докази, що підсудний Марків з товаришем по службі був співучасником у інкримінованому йому злочині", - йдеться в рішенні Апеляційного суду присяжних Мілана.

За висновком суддів, не встановлено, що 24 травня 2014 року, в день трагічного інциденту, Марків був на службі саме в післяобідній час, коли загинули двоє журналістів і був поранений фоторепортер.

Дивіться також на "Цензор.НЕТ": Нацгвардеец Марків вперше після звільнення побував на рідній Тернопільщині. ФОТО

"Неможливо стверджувати, що Марків свідомо сприяв фактами, в яких його звинувачують, допомагаючи іншим військовослужбовцям, які несли службу на той момент на горі (Карачун)", - вважають судді другої інстанції. Тому і було прийнято виправдувальний вирок за відсутністю складу злочину, укладають присяжні.

Однак вони підтверджують висновки колег першої інстанції про "умисному і цілеспрямованому нападі на групу іноземних репортерів" з боку українських сил, розташованих на горі Карачун. "Атака на Миронова, Ругелона і Роккеллі відбулася за відсутності будь-яких провокацій чи настання ні з їх боку, ні з боку проросійських сил", - посилаються міланські судді на висновки присяжних Павії. Суд другої інстанції вважає, що командування українських збройних сил видало неправомірний наказ своїм підлеглим, порушуючи міжнародну конвенцію про захист цивільних на війні.

Як відомо, сторона захисту стверджувала, що в умовах військової ситуації під час перехресного вогню неможливо встановити, в результаті пострілів якого боку конфлікту загинули Роккеллі і Миронов.

Висновки міланських суддів ґрунтуються головним чином на свідченнях очевидців інциденту Вільяма Ругелона і таксиста Євгена Кошмана (допитаного в жовтні 2014 року). Також достовірними назвали свідоцтво всіх італійських журналістів, які виступали на процесі в Павії від обвинувачення.

Також читайте: Ми не отримували від РФ запит щодо Марківа, - глава Нацполіціі Клименко

У той же час суд в Мілані визнав недостовірними і непридатними для відтворення фактів свідоцтво з боку захисту - п'ять командирів Національної гвардії і чотирьох військовослужбовців. Присяжні вважають, що українських військових слід заслухати не як свідків, а в якості підозрюваних.

Мілан відкинув прохання захисту про долучення нових доказів на стадії апеляції. Прохання від захисників бійця і України названі судом "непотрібними, запізнілими і недоречними" для реконструкції фактів шестирічної давності.

Провідний захисник солдата Раффаеле Делла Валле назвав обґрунтування міланських суддів про відповідальність України абсурдними і утримався від коментарів.

Своє бачення для Радіо Свобода висловив адвокат від цивільного відповідача Ніколо Бертоліні Клерічі: "У Мілані повторили версію Павії про відповідальність України (за збройний напад на журналістів), але Україна і її війська не засудили. Держава була учасником процесу як цивільний відповідач, бо підсудний - його солдатів. Марків визнаний невинним, він вільний - і Україна вийшла з процесу ".

Захисники ще вирішуватимуть, доцільне і спроможне взагалі Україні і Марківа оскаржувати останній вердикт. Не виключено, що генпрокуратура і сім'я загиблого репортера Роккеллі буде подавати апеляцію до касаційного суду - третьої інстанції італійського судочинства. Зараз їх реакція невідома. Але юристи вже відзначають юридичну колізію. "Якщо сім'я Роккеллі подає апеляцію до касаційного суду, то це слід робити відносно Марківа, а він визнаний невинним і звільнений ... Тому поки неясно, як може обернутися справа. Може, сім'я загиблого буде подавати окремий цивільний позов щодо України і вимагати відшкодування, та й це невідомо ", - зазначив адвокат Бертоліні Клерічі.

Читайте також: МЗС про "звинувачення" Марківа: СК РФ в черговий раз виконує політичне замовлення

Нагадаємо, 12 липня 2019 року італійський суд визнав службовця Національної гвардії України Віталія Марківа винним в смерті італійського журналіста Андреа Роккеллі в 2014 році на Донбасі. Українця засудили на 24 роки. Сторона звинувачення просила визнати Віталія Марківа винним і засудити його до 17 років ув'язнення. Адвокати Марківа вимагали звільнення українця через нестачу доказів. 3 листопада 2020 року Марківа виправдав апеляційний суд Мілана .

11 грудня суд в Російській Федерації санкціонував заочний арешт військовослужбовця Нацгвардії України Віталія Марківа .

Живодера - за грати!



Шевченківський суд Києва виправдав живодера збоченця Олексія Святогора, який убив тисячі безпритульних собак і публічно цим вихвалявся.

Сподіваюся, що прокуратура подасть апеляцію на рішення суду. Ця країна ніколи не стане нормальною, поки живодери залишатимуться непокараними.

Святогора - за грати!




Олег Ляшко,
Лідер Радикальної партії

Адвокат в Днепропетровске по гражданским делам. Днепропетровск

Адвокат по гражданским спорам в Днепропетровске (067) 258-65-00, (066) 558-63-03 Дмитрий Викторович окажет следующие виды юридических услуг:

- предоставление устных, письменных консультаций и разъяснений по правовым вопросам;

- составление заявлений, жалоб и других документов правового характера;

- ведение и полное сопровождение гражданских дел, жилищные, наследственные, семейные споры. Раздел имущества, признание прав собственности на имущество. Трудовые споры.

- решение квартирных и иных вопросов, связанных с недвижимостью, ГАИ и ДТП, возврат долгов, в том числе и по долговым распискам. Взыскание ущерба и штрафных санкций;

- осуществление представительства интересов клиентов в судах всех инстанций и других органах государственной власти;

- вопросы по обеспечению иска, восстановлению сроков исковой давности;

- обжалование судебных решений в порядке апелляции, кассации, в Европейском суде по правам человека;

- участие в исполнительном производстве.

Адвокатский офис. Днепропетровск.

Віталій Марків вийшов на волю

Віталій Марків вийшов на волю: що відомо про українського нацгвардійця

Італійський апеляційний суд 3 листопада повністю виправдав українського нацгвардійця Віталія Марківа. Розповідаємо, хто такий Віталій Марків, як він опинився в італійській в'язниці й до чого тут війна на Донбасі.

Хто такий Віталій Марків

Марків – учасник війни на Донбасі, де воював із позивним "італієць". Служив у складі Нацгвардії. Був заступником командира взводу батальйону оперативного призначення імені Кульчицького. Віталій має звання старшого сержанта. Про це повідомляє 24 канал.

Народився він 16 серпня 1989 року в Хоросткові на Тернопільщині. У 2003 році разом із матір'ю та сестрою переїхав до Італії. Тут Марків закінчив технічний коледж і отримав громадянство. Крім того, в Італії Марків працював діджеєм і тренером з бодібілдингу.

До України Віталій повернувся у грудні 2013 року під час Революції Гідності. Був активістом Самооборони Майдану. А після початку бойових дій на Донбасі пішов на фронт добровольцем. Брав участь у боях під Слов'янськом.

Збирався повернутися до Італії за місяць. Переворотний момент стався після подій на Інститутській, коли був розстріл мирних демонстрантів... Коли людина біжить із дерев'яним щитом і палкою, а проти тебе працюють снайпери... Тоді я зрозумів, що треба боротися до кінця, – так і залишився,– говорив він у інтерв'ю телеканалу у квітні 2016 року.

Згодом підписав п'ятирічний контракт із Нацгвардією. Віталій мав намір залишатися в батальйоні, який назвали на честь Кульчицького, доки "справу генерала не буде доведено до кінця".

Віталій Марків, Італія, суд, Нагвардія, Рокеллі, Донбас, Слов'янськ
Віталій Марків на горі Карачун біля Слов'янська / Фото взято з соцмереж 

Чому Марків затримали в Італії та в чому його звинувачували

У 2017 році він узяв відпустку та поїхав до Італії, щоб провідати мати. В аеропорту Болоньї його затримала поліція. Підозрювали Марківа в причетності до загибелі італійського фоторепортера Андреа Роккеллі.

Інцидент трапився в травні 2014 року неподалік Карачун біля Слов’янська. Згідно з інформацією зі ЗМІ, Роккеллі та його перекладач потрапили під мінометний обстріл. Про їхню загибель першими повідомили проросійські бойовики збройних угруповань так званої "ДНР".

Речник українського МВС Артем Шевченко припускав, що Марківа затримали за його спілкування з італійськими журналістами у зоні АТО.

Вочевидь, у розмовах із італійськими репортерами Марків припустився необачної помилки: сказав їм дещо, що дало слідству підстави запідозрити його в тому, що він, якщо і не відкривав сам вогонь по групі журналістів, то хоча би служив там і поруч із тими, хто потенційно міг це зробити,
– зауважив він.

Саме тому, підкреслював Шевченко, звинувачення було сформульовано як співучасть, а не власне вбивство фотожурналіста Роккеллі.

Віталій Марків, Італія, суд, Нагвардія, Рокеллі, Донбас, Слов'янськ

Деталі суду над Марківим

Судовий процес над Віталієм Марківим офіційно розпочався 6 липня 2018 року в Павії, звідки родом Рокеллі. Того ж дня було заявлено позов проти держави Україна, який подали Федерація італійської преси, Асоціація журналістів Ломбардії та асоціація фоторепортерів Cesura Lab, яку заснував Рокеллі. Через те, що позов було оформлено некоректно, розглядати справу по суті почали тільки в листопаді.

Із вироку Марківа:
"Марків, виконуючи функцію керівника на бойовій позиції, навіть за відсутності будь-якого наміру збройної атаки з боку супротивника, запідозривши пересування журналістів за напрямом поїзда, почав діяти, стріляючи в усе, що рухалося в радіусі 2 кілометрів. [...] Не зумівши досягнути мети за допомогою автомата Калашникова, він продовжував відстежувати [журналістів] через оптичний прилад зброї, інформуючи через свого командира війська з метою влучити по таксі, щоб перешкодити втечі, зупинити і знищити суб'єктів у лісі, де вони зникли. Потім за допомогою радіопристрою він повідомив координати жертв, допомагаючи спрямувати вогонь у їхньому напрямку. Унаслідок тих пострілів французький журналіст Вільям Рогелон дістав поранення в ногу, а для Роккеллі й Миронова вони стали смертельними".

Справу розглядали довго, судові засідання неодноразово переносили. У підсумку в травні 2019 року відбулися слухання, де до уваги взяли свідчення українців. Італійський суд взяв до уваги українські аргументи, але не врахував їх. Віталія Марківа 12 липня засудили до 24 років ув'язнення. Перед цим його весь час тримали в СІЗО.

"Україна своїх не кидає": як українці реагують на звільнення Марківа

Віталій Марків, Італія, суд, Нагвардія, Рокеллі, Донбас, Слов'янськ

Про що заявляло обвинувачення

Свідками обвинувачення у справі стали вищезазначений Рогелон, який уцілів під час обстрілу, і два італійських журналісти, які нібито спілкувалися з Марківим телефоном. Рогелон під час слухань справи пригадував, що він разом із Роккеллі, перекладачем і водієм потрапили під обстріл, залишили машину та залягли в кюветі. Одна з мін потрапила саме туди та вибухнула. Зрештою Рогелон зазнав осколкових поранень ніг і бачив, що його супутники не рухаються. Далі він намагався докричатися бойовиків, що є журналістом. Тож, мовляв, бойовики його посадили у машину й доправили до лікарні.

Також французький журналіст переконував, що смерть італійського фоторепортера та його перекладача стала наслідком начебто застосування зброї з боку підрозділа Нацгвардії, де й служив Віталій Марків. На доказ своїх тверджень француз надав певні відеоматеріали. Українська сторона, зі свого боку, запевняла, що смерть Роккеллі сталася в результаті обстрілу з боку російсько-терористичних військ.

Загалом у свідченнях італійських журналістів було багато протиріч – від різних дат і локацій, до різних мов, якими нібито йшло телефонне спілкування з Марківим. Крім того, Рогелон суперечив власним свідченням на різних судових процесах.

Аргументи захисту

Адвокат Марківа, італійський юрист Раффаеле делла Валле заявляв, що його підзахисний на той час не був командиром, а був солдатом Нацгвардії. Тобто віддавати накази не міг.

Захист також надав суду документи, отримані з України. Зокрема, довів, що батальйон Марківа не мав у своєму розпорядженні мінометів, а місце знаходження було таким, що він не міг бачити підніжжя гори Карачун, де загинув італійський журналіст. За словами української сторони, Марків був на пагорбі за декілька кілометрів від Рокеллі. Згодом експертиза встановила, що єдиним озброєнням добровольця Віталія Марківа був автомат.

Сам Марків всі звинувачення також відкидав.

Апеляція та звільнення

Апеляційну скаргу на вирок подали в листопаді 2019-го. Очікували, що її розгляд завершать до весни 2020 року, однак через пандемію коронавірусу слухання перенесли на кінець вересня. Перше засідання відбулося 29 вересня.

На третьому засіданні, яке провели 15 жовтня, суд у Мілані задовольнив клопотання захисту та долучив до справи новий переклад розмови Марківа із сусідом по камері незабаром після арешту. У Міністерстві внутрішніх справ України наголошували на тому, що саме через некоректний переклад суд Павії "бездоказово засудив українця до 24 років в'язниці": у першому перекладі українцеві приписували слова "ми вбили італійського журналіста", проте насправді Марків говорив, що на нього "намагаються повісити" вбивство Роккеллі.

Увечері 3 листопада апеляційний суд задовольнив клопотання захисту та повністю виправдав Віталія Марківа, ухваливши рішення негайно звільнити його. За кілька годин військовослужбовець Нацгвардії вийшов із міланської в'язниці суворого режиму.

Львівщина проти підступних рішень КСУ

 

ГРОМАДСЬКА РАДА

при Львівській обласній державній адміністрації

79008, Львів, вул. Винниченка, 18, каб. 350,  e-mail: [email protected]

__________________________________________________________________

 

Від __30.10.2020 р.__  № _/20_

 

 

Офіс Президента України

01220, м. Київ, вул. Банкова, 11

 

До відома:

Голова Львівської облдержадміністрації

Козицький М.З.

79008, м. Львів, вул. Винниченка, 18

 

 

ЗВЕРНЕННЯ

 

Щодо рішення Конституційного Суду України № 13-р/2020 від 27 жовтня 2020 року

 

27 жовтня 2020 року Конституційним Судом України прийнято рішення № 13-р/2020 про неконституційність окремих положень Закону України "Про запобігання корупції", Кримінального кодексу України та низки інших законів, що стосуються антикорупційної реформи, за поданням 47 народних депутатів. Це рішення одразу ж викликалю бурю невдоволення як серед українського народу, так і серед представників влади, спричинивши масові протести по всій державі.

А все тому, що рішення направлене на знищення системи електронного декларування руками конституційних суддів, а також будь-якої відповідальності за її порушення, включно із незаконним збагаченням. Те, до чого ми йшли з часів Революції Гідності, всі антикорупційні реформи останніх років зведено нанівець одним рішенням!  

Громадська рада при Львівській ОДА категорично не згідна з таким рішенням.  Адже, покладення на особу, яка уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, обов'язку з декларування відповідно до Закону України "Про запобігання корупції", не може розглядатись як втручання у приватне (особисте) та сімейне життя цієї особи. Публічні інтереси суспільства тут переважають можливі обмеження прав і свобод окремої особи.

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) визнає право громадськості отримувати суспільно важливу інформацію і таке обмеження є необхідним у демократичному суспільстві, відповідно до статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Права на особисте і сімейне життя в осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та в осіб, які таких функцій не здійснюють, не є однаковими.

Публічне декларування стало в Україні потужним антикорупційним інструментом. Тому, не дивно, що все-ж знайшлася група осіб, якій не до вподоби такий стан справ і яка знайшла спосіб позбутися справедливості в нашій державі. Дуже сумно, що судді Конституційного Суду України, які присягали на вірність українському народові, стали знаряддям у політичних іграх корупціонерів.

Окрім цього, наслідком такого рішення в майбутньому стануть сотні закритих кримінальних проваджень, мільйони гривень, витрачених з державного бюджету, а найголовніше – це уникнення відповідальності за корупційні діяння.

            Тому, зважаючи на вищенаведене, Громадська рада при Львівській ОДА висловлює свою незгоду з рішенням Конституційного Суду України № 13-р/2020 від 27 жовтня 2020 року, а також просить вчинити всі, предбачені законом дії, спрямовані на відновлення електронного декларування та кримінальної відповідальності за незаконне збагачення і декларування недостовірної інформації.

 

 

Голова ГР при

Львівській облдержадміністрації                                                                А.Р. Болюбаш

 

 

Пленки Вовка. О чем не говорят вслух

Пленки Вовка. О чем не говорят вслух

Вадим Денисенко

 Раскрутка пленок главы ОАСК Павла Вовка содержит один важный аспект, о котором не говорит пока никто: у нас может стартовать глобальный передел системы воздействий на суды. Вопрос в том, кто возглавит этот процесс.

Кроме того, в ближайшее время может быть заблокирован не только Окружной административный, но и Конституционный Суд и Высший совет правосудия.

Пленки ОАСК, конечно, усиливают роль главы НАБУ Артема Сытника в силовой системе Украины. Но, как только мы начнем переводить эту историю в парадигму "Сытник борется с плохими судьями", мы сразу отдалимся от истины.

Пленки Вовка – на этом этапе необходимы были Ситнику только для двух целей: чтобы заблокировать Конституционный суд, который должен вынести решение о неконституционности его назначения, и как попытка сблизиться с президентом, чтобы удержаться на должности.

Но за этими мелкими нюансами есть другой, более важный: у нас может стартовать полный передел судебной системы. И, между прочим, все это совпало с анонсированной судебной реформой от Саакашвили, которая сведется к ряду несущественных новаций и одному очень важному моменту: в Верховном суде предложат создать отдельную антикоррупционную палату и тогда решения для ручного НАБУ Высшего Антикоррупционного суда будут оспариваться в такой же ручной окончательной инстанции. Но давайте обо всем по порядку.

1. После таких громких обвинений, по всей логике, должны были бы быть задержания и подозрения не только четырем судьям ОАСК, но и другим персонажам этого дела. Но этого не произошло. Почему? Либо Сытник очень спешил по каким-то причинам, либо на самом деле перед нами крутят кино. Действительно, юридически – это очень сложное дело, довести его до какого-то решения суда невозможно менее, чем через год-полтора. А поэтому сейчас было принято решение перейти в пиар-плоскость и выдавать информацию по каплям. Правда, судя по масштабам пленок, у нас уже вчера должны были бы задержать хотя бы 30-40 фигурантов и "выбивать" из них показания. Сейчас выглядит так, что почему-то был ускорен процесс обнародования пленок, но как сделать полномасштабную акцию НАБУ не понимает, поэтому и остановилось пока на сливе информации и подозрениях ограниченному кругу людей. Между прочим, пока судьи под подозрением, они имеют право выносить решения.

2. Пленки, если они являются подлинными, демонстрируют, что под сомнение можно ставить решение самого ОАСК, а также Конституционного суда и Высшего Совета правосудия (ключевой дисциплинарный орган для судей). Сейчас важно будет увидеть политическое заявление, которое может сделать исключительно президент или кто-то по его команде: будет ли сейчас объявлено о начале перезагрузки, как минимум этих органов судебной власти. Без такого заявления, смысла делать слив пленок Вовка просто не было.

3. Если мы предположим, что такое заявление состоится, главным вопросом, который станет перед всеми нами будет: кто станет драйвером судебной реформы и окажется условным "Портновым-2". И это, на самом деле, является самым интересным во всем этом сливе.

4. И напоследок, маленькая вишенка на этом тортике. На определенный период времени, как бы не развивались события дальше, НАБУ получило практически безграничную власть над судьями, которые сейчас настолько перепуганы, что готовы будут принимать или не принимать какие угодно решения.

К сожалению, пока все это не имеет никакого отношения к восстановлению честного правосудия и борьбе с коррупцией.




Пока живы судьи.

Елена Подгорная

Несмотря на плотный график я не смогла пройти мимо события, которое нам подарило НАБУ, вжарив под хвост ОАСК в общем и судью Вовка персонально.
Коротко - это лютый пи
дец, господа.
Благодаря вот этой новости, этой информации, мы можем понять, в каком мире, в какой стране мы живём. И что от наших выборов, х
иборов, электоральных срачей и прочих Майданов абсолютно ничего не зависит. Пока живы судьи.
Украина - страна судей, где судьи - боги, неприкасаемые и несудимые. Пока ещё смертные, но это редкая удача, потому что живут они всё же долго и должность занимают пожизненно.
Мои читатели знают, что я никогда и никого не призывала к расправе. Я не люблю, мягко говоря, мамкиных вешателей и расстрельщиков. Но что делать с судьями - я не знаю. Сами-то они никуда не уйдут. А пока вот это явление сидит на месте, майданить можно сколько угодно. Только толку с того не будет. Можно отбиться от россии, канет в лету Беня и партия регионов, а судьи останутся. Как каста, как явление природы...
И они будут нам варить воду и солить суп, решать, какие законы нужны, а какие нет, когда проводить выборы и кого туда выбирать. Потому как состав парламента их может не устроить и тогда будут перевыборы. До ж
пы, кто выиграл выборы. Настоящая власть у судей.
То, что нам с вами показали в фильме, то, что нам дали прочесть по этой теме - это маленький кусочек, верхушка огромной глыбы, скрытой в болоте украинской политики.
И даже этот маленький кусочек шокирует.
Я вас абсолютно не удивлю, когда скажу, что наши судьи - очень богатые люди. Их нет в списках Форбс и прочих перечнях милиардеров, но это ничего не значит. Просто их доходы немножко другие, в другом виде. Их имущество - не заводы и фабрики. Не акции. Судьи вкладывают деньги в землю. На подставных лиц, естественно. Живут в огромных дворцах, ездят на ох
ительно дорогих машинах, которых у них по полному гаражу. Судьи позволяют себе многое. Хорошую еду, материальные блага, которые можно пощупать руками, повесить на стену или украсить ими жену с любовницей.
Вот от НАБУ мы узнали, что не взятками и подарками едиными сыт судья. 15 миллионов можно за час заработать на схеме с ОВГЗ. Вам так не будет.
А сейчас я вам процитирую некоторые высказывания Вовка, вы просто вдумайтесь в то, что он знает о своей неприкасаемости и кичиться ею.
13 марта прошлого года судьи Окружного суда праздновали день рождения коллеги Аблова. Было огромное количество всяких влиятельных гостей, судьи разных инстанций, Конституционного и Верховного судов. Были и такие, по которым рассматривались дела в ОАСК. Завидное единение.
Судья Вовк, очень гордясь тем, что выстоял во времена Порошенко и пережил реформы:
-“Мне интересно было показать, что допустим мы можем быть уникальными. Ну а чего мы не уникальны? Ми единственный суд, который вообще нах
й 5 лет пережили их всех. Не ликвидированный, не реформированный. Показываем зубы, ля”.
Судья ОАСК вторит Вовку:
-“Окружной админсуд, он самый надежный, как автомат Калашникова. Будем надеятся что он не только эти власти пережил, но и еще 15 переживет”.
И ведь переживёт.
И ведь у этих организмов есть все основания быть уверенными в этом.
Судья Вовк оказывается работает над тем, что бы признать неконституционным закон “про очищення влади”. Но это дело не педалируют, ждут, когда люди устанут проводить акции протеста под КСУ. Потому всё движется, но тихой сапой. А регионалы чинно благородно ждут.
А теперь давайте вспомним прошлые парламентские выборы. Как Зеленскому чесалось распустить Раду и выбрать своих "слуг" - послушное стадо долбо
бов, голосующее, как надо и в турборежиме. Для этого нужно было признать, что в парламенте нет коалиции. И тогда объявить досрочные выборы. Тут тоже помог судья Вовк. Вот цитата его разговора с предположительно Александром Грановским:
-“Я говорю Саша, так а что ты это, сомневался в нашей политической проституции? *презрительно смеется Мы ждали этого момента. Все вам вспомнить”.
А вот зачем Вовк хотел запретить чиновникам выезд из страны - тупо гоп на деньги. Ещё раз. Суд шантажирует чиновников, что примет решение о невыезде их из страны и требует деньги за то, что передумает принимать такое решение.
Гениально,
ля.
-“Я думаю обос
ется полстраны, блять. Это шаг ахительний”... (с) Вовк
Не могу с этим высказыванием не согласиться.
Почему ОАСК такой борзый? Расположение влияет, конечно. Этот суд рассматривает дела про решения органов власти разных уровней, сюда же плюсуйте дела ЦИК, Кабмина, министерств и ведомств, НБУ, НАЗК и прочих.
Для примера, именно ОАСК вёл дела и нарешал:
- отмена переименования УПЦ МП, где должны были указать, что церковь имеет принадлежность к россии;
- скандальное дело о проспектах “Московский” и “Ватутина”;
- ставил палки в колёса реформе пищевого обеспечения ВСУ;
- тёрки с Приватбанком и братьями Суркисами;
- восстанавливал Насирова в должности.
Я сейчас вам откровенно скажу, что не имею ни малейшего понятия, что с этим делать и как сковырнуть этот судейский нарост паразитов с нашей многострадальной страны. Нет ни одного демократического способа решить эту проблему. Никакие реформы в этом сегменте не доступны, их просто профилонят, обойдут и уничтожат того, кто решился посягнуть. Что мы, собственно, прямо сегодня и наблюдаем.
Я, конечно, пожелаю НАБУ удачи и с почином вас. Но что-то мне подсказывает, что пока на этом все остановятся.
Наблюдаем.




Неужели Яценюк взяточник ?

  

Опять мне, как возмущенной общественности ,  никто не сказал где и когда  можно возмущаться ,  но нет ничего тайного .  И вот я узнаю из вторых буквально уст , что у этого человека  


было 6 миллионов !!!!! долларов и он их добровольно отдал Яценюку  .  А тот взял и взял,  а кто бы не взял , Яценюк мне лично в данной ситуации понятнее .  



 И теперь у Скосаря из-за этого неприятности в суде , а это нечестно .                 

 Потому что , если  разобраться, то неприятности должны быть у того, кто взял ,  и деньги он должен вернуть и оплатить моральный ущерб, что-то в этом законе не так все-таки на доработку его. 


  Днепровский суд на одном месте давно ,  сколько помню ,  мы там гуляли на Сергиенко  ночами в молодости , но возле суда чуть ли не в кулачок сигареты прятали и похабных песен не орали - уважали,  хоть и пьяные подростки , и так странно , что   можно  возле Суда проводить какие-то  мероприятия . Сталина на нас нету . 










 
Или это не тот Яценюк .