хочу сюди!
 

Маша

50 років, козоріг, познайомиться з хлопцем у віці 37-65 років

Замітки з міткою «війна в україні»

Українська музика 2182







33%, 1 голос

0%, 0 голосів

67%, 2 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Біль



Проти нас направив батальйони,
Не то ворог, не то “старший брат”,
Поправ всі світові Закони,
Націлив на міста системи «Град».

Стоїть в осаді зморений Бахмут,
Гримлять над містом вибухи розкатом.
Та не здають укріплений редут,
Там наші хлопці б'ються з супостатом.

Під Вугледаром дика смерть панує,
Ворожі танки лізуть на пролом,
Хоч батальйону більше не існує,
Та ще триває бій добра зі злом…

До миру вже звикає наш Херсон,
Готується до бою Мелітополь,
І нам допомагає Вашингтон,
Бо треба ще звільняти Севастополь.

Сухі губи шепочуть молитву,
Очі сповнені гніву козацького,
Ми закінчимо цю люту битву,
Не залишиться й духу москальського.

14.03.2023р                Олександр Чалий

Війна

Війна змінила все! Все перевернула. Мирні люди гинуть..гинуть діти.
Заради чого все це?!
Кому це потрібно?!
Що буде коли не буде ніде меж?
що буде тоді..Зараз всі думають що всі в безпеці за межами..але коли їх не буде?.не має межі - вони не зупиняться...стільки болю, якого так і не пережити..не забути..

Суха земля, колись родюча..
Та вже напхана огидними думками.
Розійдеться одна межа, і зникнуть перепони між Нами-Вами..
І той весь біль - ВІДЧУЄ КОЖЕН!
Відчує страх.
Відчує відчай.
Відчує пустку..
Коли вже всеодно, хто там стражда..
А поряд рідних серцю вже немає. Пусто , гірко. За що?!
То хай все згине і згниє:
Коли одне дитя без мами й тата - сирота..
ТО чи ми ж сироти без тисяч покидьків, грабіжників, можновладців?

злість на душі...


Журналісти - четверта влада чи четвертий ворог?

Деякі українські ЗМІ дивитись неможливо, непрофесіоналізм так і пре. Ідеться про 24 канал, "Прямий", інформаційний марафон, різні підозрілі ютуб-ресурси, по типу "Фабрика новин". 

Це видно навіть за заголовками відео, які вони викладають в Ютуб, - гучні, оманливі і брехливі. Приміром, військовий експерт каже, що українська розвідка зайшла в тил росіянам, а журналюги кричать, що ВІДБУВСЯ ГЛИБОКИЙ ПРОРИВ ВОРОГА, рф ПАНІКУЄ! Про "росія панікує" - це окрема, не дуже весела історія, бо це твердження пхнуть у кожне інтрев'ю і огляди новин.

Перебріхування, роздування з малого велике, безкінечне обсмоктування інфоприводів, патякання на тему контрнаступу, однотипні запитання в кожному відео - це все укрозмі. Шкваряться всі, навіть ресурси, які колись були авторитетними: журналіст на Радіо Свобода свердлить очима і заявляє, що російські військові пишуть заяви і намагаються залишити Крим, поки  не ПОЧАВСЯ УКРАЇНСЬКИЙ КОНТРНАСТУП, експерт же виправляє: таких не більше 5%. 

Інколи здається, що замість інформаційного контенту дивишся якийсь несмішний цирк. Є деякі ведучі - просто ідіоти. Є на "Прямому" такий "ведучий", як Висоцький, який уважає інформаційні передачі своїм весільним бенефісом, може розтягнути питання  хвилин на 3-5, купаючись у власному словоблудді, а гість йорзає на стільці і жаліє, що зайшов у двері телестудії. Там же працює Щаслива - це просто дно, якесь гламурне кісо з накачаними губами, яка сидить, як кукла, і взагалі не віддупляє, що відбувається. До речі, у неї є свій ютуб-канал. Не підписуйтесь на нього. 

Інформаційний шум вже викликає відторгнення. Має місце, звичайно, і "туман війни", а є банальне хайпування. Журналісти думають тільки про себе - перегляди, популярність, репости і резонанс, тому і котяться в яму жовтизни. Гучних і оманливих заголовків стає все більше. Риторика - не просто переможна, а розслабляюча: здається, ми перемогли ще вчора, а ось зараз ще Леопарди надійдуть, так ми за день до Москви дійдемо. Ф-16? Їх немає, але давайте поговоримо про них - от що буде, як ми їх отримаємо. Росіяни не-пішли з Нової Каховки? Ну нічого страшного, ми теж це обговоримо. 

Цим користується ворог - приміром, "Українська правда" не редагує коменти, чим користуються не-братні, засираючи все фейковими новинами і переможними реляціями. Ресурс нічого не видаляє, бо чим більше коментів, тим краще для просування відео, хай навіть ці коменти шкодять Україні.

Явно, це помітно тільки не мені. ЗМІ деградують. І що робить влада? Пропонує пресувати телеграм-ресурси. Звісно, Інтернет набагато популярніший, аніж контрольовані ЗМІ. Але основна перевага того ж ТГ - там подаються тільки новини, коротко і оперативно, без піару провідних каналів. Тому лавочку треба прикрити.

Та проблема глобальніша. Топові світові видання також піклуються про власні рейтинги. Чого вартий злив в "Нью-Йорк Таймс" чи "Вашингтон Пост" (не знаю точно, в сортах гівна не розбираюсь) секретних документів, які стосуються російсько-української війни. Документи наробили багато шкоди. Чи могли їх не зливати? Так. У топових виданнях працюють люди явно не дурні. Вони чудово знали, що злив завдасть шкоди, і не просто політикам, конкурентам, а людям в Україні, які гинуть, втрачають житло. Але вони злили. Бо на це начхати. Тільки рейтинги і сенсації. Так хто тоді журналісти - четверта влада чи четвертий ворог?

Текст для любителів сіоністських змов

Мене, мабуть, як і вас, непокоїть відсутність рішення передати України Ф-16. Інтенції до цього були, при цьому потужні, але в один момент все заглухло. Чому? Експерт Світан висловив таке припущення: це - дагаварняк. Немає ніяких складнощів у технічному питанні, затримка за рішенням політичним. Ніби Росія та Омерика домовились: дядя Байден не дає українці ефки, путін ж не передає Ірану російські вічнольоти, які мали б полетіти на голови ізраїлівців.

Таким чином, можна писати в коментарях, про те, що євреї важливіші ніж україні, про сильне єврейське лобіо та викладати свої варіанти сіоністських змов.

Інший, не такий зрадофільський варіант у не-передачі літаків Україні, полягає в тому, що ні США, ні всі гальмівні країни "старої Європи" жодного разу не сиділи у підвалах, не жили в холодних квартирах під час блекаутів, не втрачали рідних, не переміщались в інше місто (бо рідне стерте з лиця Землі), їхніх жінок не ґвалтували смердючі буряти, а їм самим не треба йти і сидіти в залитих водою окопах. Це - основна причина, і не тільки відсутності Ф-16 в небі України, як і ракет дальньої дії, і срачів на тему хто буде виробляти артилерійське БК і загалом повільних і мізерних поставок зброї в Україну. США нічого не загрожує, Європа, незважаючи на заклики "росії під своїми кордонами", не вірить у масовий наступ ерефії. Лише країни колишнього концтабору активно включені в допомогу, віддаючи нам останнє, бо чудово пам'ятають, як це жити під російською окупацією. Одним словом, - зрада. Знову.

Мабуть тому, що дуже хочеться жити

.. я не пам'ятаю що то був за місяць. Але це ми вперше забули на хвилину, що йде війна і розслабились на лавці біля дому. Був сонячний чудовий день, мимо нас проходили сусіди. Ми раді були друг дружку бачити, посміхались. Нас було мало. І коли ти бачив знайому людину, було тепліше.

Потім у магазині біля дому пару днів стали продавати б/а грейпфрутове пиво, і я собі дозволила випити його при всіх у парку разом з татом. А десь в іншій реальності мама купила собі морозиво, і випадково помітила, що на вулиці гарно, легко, і вона теж хоче іноді так безтурботно подивитись на день божий.

.. Коли я була мала, більш за все боялася війни. Потім це забулося, минуло. Але за логікою вона повинна була статися? Чи ні? 



Як я казала рік тому, війна стала лакмусовим папірцем. І з самого початку я залишилась "у розбитого корита". 

Але була така казка про земляних жаб, що потрапили у молоко. Одна з них здохла, бо змирилася, а інша врятувалася, тому що не здалась. От і я вирішила жити. Перш за все склала план дій. Багато чого не могла робити, банально не було сил. Але були речі, що підтримували. Це спілкування, малювання, прогулянка по пустим магазинам, щоб щось купити, допомога сусідам та волонтерам, готування, фільми, та - щоденні візуалізації.

Наступним рятівником стала робота, яка з'явилась не одразу, але підняла мене на ноги. А далі життя потекло, з'явились нові сенси, нові люди, кохання і навіть моя Льоля - кошеня, яке врятував репортер ЗСУ. 

Що ж, я жива, в мене були і приємні моменти за рік. Мабуть тому, що дуже хочеться жити. 

Чекаю на неминучу Перемогу!

Дякую нашому президенту, ЗСУ, волонтерам, моїм батькам, друзям, сусідам та колегам

Ніхто і ніколи не здолає Українську націю!

Як і рік тому, сьогодні я скажу українцям: ніхто, ніхто, ніхто і ніколи не здолає Українську націю. Ми переможемо!

Сьогодні, як і рік тому, я скажу українцям: у цей важкий час підтримуйте один одного, об‘єднуйтесь і підтримуйте нашу Армію - єдину запоруку перемоги.

Ми живемо в час коли люди або стають частиною майбутнього, або йдуть у минуле. Я гордий бути солдатом ЗСУ і разом із своїми побратимами захищати нашу рідну Україну. Ми переможемо!

Вічна пам‘ять в слава полеглим нашим Героям!

Cмepть окyпaнтaм!



Олег Ляшко,
солдат ЗСУ

Ви ще ходите в руську церкву московського патріархату?


Сьогодні в Україні війна, яку веде руський православний мір московського патріархату.…


       

           Ви ще ходите в руську церкву московського                                                патріархату?           

        Народ «руського православ’я» знищує християнську Україну,  грабує, руйнує, морить холодом і вбиває мирних людей, дітей.

 Армія Християн «руського православія» які мають Божу Заповідь «не вбий»  знищують будинки українських християн, вбивають мирних людей, мирних жителів, невинних дітей.

І я спитав: Боже, як же так. Як так сталося, як виховали православні священики російської православної церкви і кого виховали у своєму християнському православ'ї, - вбивць, ґвалтівників, катів. 

Що ж такого проповідують у церквах і храмах російські православні священнослужителі, що замість любові у серцях і душах православних російських християн панує морок зла, бажання пограбувань, вбивств та насильства.

І Дух Божий направив мене за відповіддю на сторінки Христової Євангелії, де я знайшов відповідь, ким є православні священики російського православія і весь християнський  світ «православного християнства руського міра».

                             І сказав  Божий Дух:

 Ваш батько диявол, і пожадливості батька свого ви виконувати хочете. Він був душогуб споконвіку, і в правді не встояв, бо правди нема в нім. Як говорить неправду, то говорить зо свого, бо він неправдомовець і батько неправді.  

                                   Від Івана 8:44

    Батьком священників  руського  православного  християнського православ’я московського патріархату, які благословляють свій  руський православний  народ на війну проти християн українського народу  є злий дух сатана, як про це сказано у Євангеліі….

Тепер ми знаємо, що маємо справу із лютим звіром сатаною в образі  руського  «православного»  «християнського» міра, - великого вавилону, релігією  зла і злочинства.

Що Господь Бог говорить  про христянський православний руський мір, як рятуватися, як спасатися від цього  сатанинського  всього православного  міра...

 Упав, упав великий Вавилон! Став він оселею демонів, і сховищем усякому духові нечистому, і сховищем усіх птахів нечистих та ненавидних,  бо лютим вином розпусти своєї він напоїв всі народи! І земні царі з ним розпусту чинили, а земні купці збагатіли від сили розкоші його!  І почув я інший голос із неба, який говорив:



Вийдіть із нього, люди мої, щоб не сталися ви спільниками гріхів його, і щоб не потрапили в карання його.  Гріхи бо його досягли аж до неба, і Бог ізгадав про неправди його.                 Обявлення 18

Втікайте із руського православного міра. Втікайте із християнських церков руського православія,від іхніх звичаів, традицій,  свят, бо  це середовище сатани і сховище демонів і нечистих духів, фальшивих священників, що видають себе за Божих служителів, але насправді є слугами сатани, які  ведуть християнський світ руського міра до загибелі, як про це сказано у Євангеліі. 

 Такі бо фальшиві апостоли(священники), лукаві робітники, що підроблюються на Христових апостолів.  І не дивно, бо сам сатана прикидається ангелом світла!  Отож, не велика це річ, якщо й слуги його прикидаються слугами правди. Буде їхній кінець згідно з учинками їхніми.    

                                                                         2 до Коринтян 11:13-15                                      

Господь Бог буде нищити  Великий Вавилон  названий Великим Вавилоном, матір гидоти і  розпусти,  злочинства  і іншого зла….                                                 

Втікайте з руського православ’я, щоб вам  не попасти в Боже Карання і в Гнів Всемогутнього  Бо хто встоїть від Гніву Всемогутнього….

                                             Читайте кн.. Об'явлення  17, 18:2-8

А Господь Бог правдивий, Він Бог Живий та Цар вічний! Від гніву Його затрясеться земля, і не знесуть Його гніву народи.        

                                                                                          Єремія 10:10

                 Михаіл Надврнянський



Живий!

Тепер має 100 років прожити!

А я відчував!!! Живий-здоровий Valeriy Palchik ! Він ще не одну книгу про наші війни з мскалями має видати!!!!
Говорив тільки що з його командиром роти! Вони під Бахмутом, там де він немає зв'язку та і чим менше активності телефонів тим краще! А "Мардер" живий!!! Від всіх хто переживав передав йому привіт! Це з ФБ повідомлення.

На Донбасі загинув екскомандир УНСО Валерій Пальчик “Вальтер”.

Нам ця людина відома як Валерій Скорцені та фенікс 88.

http://narod.i.ua/user/5986410/

Вічна пам'ять герою...


На війні за незалежність України загинув Валерій Пальчик “Вальтер” – військовослужбовець ЗС України, знаний активіст УНА-УНСО із 1991 року.

Про смерть Вальтера 29 січня повідомляють побратими в соцмережах.

“Валерій Пальчик. Вальтер. Сьогодні загинув на Донбасі”, – написав у фейсбуці Олексій Бешуля, який у 2014-му служив та воював із ним разом у 54-му розвідувальному батальйоні.

Валерію Пальчику було 50 (нар. 1972 р.). Він – учасник війни в Придністров’ї (на боці т.зв. “ПМР”), учасник кавказьких воєн у загонах УНСО (на боці Грузії й Чечні). Командир Полтавської обласної організації УНСО 1991-1999 роках.
Журналіст і письменник. Автор книги “УНСО. Перший посвист куль” (про війну в Придністров’ї).
У 1998 році балотувався до Верховної Ради від УНА. У парламенті 8-го скликання був помічником (на громадських засадах нардепа від Радикальної партії Ляшка Ігоря Мосійчука.

Олексій Бешуля згадує про спільну службу в АТО: “…Потім з Валерою ми спілкувались постійно. Він травив історії про Придністров’я, Грузію, кримінальний світ Полтави, мрії про націократію з котиками і піратський націоналізм. А ще постійно про жінок. “Мій юний друже, у містечках Наддніпрянщини до генів українок часто додалась дрібка семітських, що робить юність там надзвичайно сексуально-різноманітною”, – не знаю чому мене так вразила була ця фраза.
Валера зробив книгу про українських добровольців у Придністров’ї, суто на зло усім охочим до пошуків “агентів ФСБ і московських запроданців” [серед УНСОвців]. І готував збірку по всіх кампаніях УНСО. Певно, не встиг”.

“Словом, сьогодні чи то в раю, чи то у Вальгаллі (уже куди його, старенького, візьмуть) буде пишна зустріч і безліч цікавих історій. Ми ще побачимось з тобою, брате…” – додає ветеран.
Джерело