хочу сюди!
 

Наташа

49 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 44-53 років

Замітки з міткою «українська мова»

Мовне питання


44%, 27 голосів

11%, 7 голосів

23%, 14 голосів

21%, 13 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Диктант національної єдності



9 листопада В`ячеслав Кириленко візьме участь у Всеукраїнському радіодиктанті національної єдності до Дня української писемності та мови
 

9 листопада на Українському радіо реалізується  спецпроект Національної радіокомпанії України - Всеукраїнський радіодиктант національної єдності, приурочений до відзначення  Дня української писемності та мови.

Вперше місцем проведення написання диктанту стане найбільша аудиторія Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

До участі у  Всеукраїнському радіодиктанті національної єдності  запрошені відомі українські митці, науковці,  державні та громадські  діячі, політики  і всі бажаючі, хто прагне зберігати і розвивати рідну мову. Також до написання радіодиктанту національної єдності долучиться Віце-прем’єр-міністр – Міністр культури України В’ячеслав Кириленко.

Цьогорічний радіодиктант має на меті, окрім традиційного його написання, встановити у цей день радіомости із українцями у Австралії, Китаї, Польщі, Росії та Португалії.

Пряма трансляція спецпроекту розпочнеться о 10:10  і  здійснюватиметься на Першому Національному телеканалі України («UA: Перший») з сурдоперекладом для людей з вадами слуху, на Першому каналі (УР-1) та на каналі «Культура» (УР-3) Українського радіо. Написання радіодиктанту розпочнеться об 11:00.

Довідково

Всеукраїнський радіодиктант національної єдності уже п’ятнадцятий рік поспіль збирає тисячі українців, як в Україні, так і за кордоном, демонструючи солідарність тих, хто любить і шанує рідне слово і мову. Це не лише перевірка знань української мови, а й заохочення до вживання, популяризації, захисту і сприяння розвитку державної мови. Архів організаторів нараховує безліч диктантів, написаних як пересічними українцями, так і відомими культурними і державними діячами, науковцями, політиками та простими громадянами нашої держави.

 

 

 
« повернутисьПостійна www-адреса статті:
http://www.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_id=248613890

Всі не диктант національної єдності



9 листопада В`ячеслав Кириленко візьме участь у Всеукраїнському радіодиктанті національної єдності до Дня української писемності та мови
 

9 листопада на Українському радіо реалізується  спецпроект Національної радіокомпанії України - Всеукраїнський радіодиктант національної єдності, приурочений до відзначення  Дня української писемності та мови.

Вперше місцем проведення написання диктанту стане найбільша аудиторія Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

До участі у  Всеукраїнському радіодиктанті національної єдності  запрошені відомі українські митці, науковці,  державні та громадські  діячі, політики  і всі бажаючі, хто прагне зберігати і розвивати рідну мову. Також до написання радіодиктанту національної єдності долучиться Віце-прем’єр-міністр – Міністр культури України В’ячеслав Кириленко.

Цьогорічний радіодиктант має на меті, окрім традиційного його написання, встановити у цей день радіомости із українцями у Австралії, Китаї, Польщі, Росії та Португалії.

Пряма трансляція спецпроекту розпочнеться о 10:10  і  здійснюватиметься на Першому Національному телеканалі України («UA: Перший») з сурдоперекладом для людей з вадами слуху, на Першому каналі (УР-1) та на каналі «Культура» (УР-3) Українського радіо. Написання радіодиктанту розпочнеться об 11:00.

Довідково

Всеукраїнський радіодиктант національної єдності уже п’ятнадцятий рік поспіль збирає тисячі українців, як в Україні, так і за кордоном, демонструючи солідарність тих, хто любить і шанує рідне слово і мову. Це не лише перевірка знань української мови, а й заохочення до вживання, популяризації, захисту і сприяння розвитку державної мови. Архів організаторів нараховує безліч диктантів, написаних як пересічними українцями, так і відомими культурними і державними діячами, науковцями, політиками та простими громадянами нашої держави.

 

 

 
« повернутисьПостійна www-адреса статті:
http://www.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_id=248613890

така вона, гібридна мовна війна...

«Мовна шизофренія», за своєю логікою, – це нова надзвичайно потужна, надзвичайно ефективна форма русифікації.

Автор Юрій Шевчук - мовознавець, кандидат філологічних наук, викладач української мови у Колумбійському університеті та Гарварді.

Лекцію «Мовна шизофренія» було прочитано у Львові 30 червня 2015 р.

Не з усіма положеннями тут можна погодитися, але більшість спостережень і думок справедливі і дуже слушні, як от...

"Я іду Львовом і читаю якісь оголошення «для песиків». Перукарня для песиків називається «Ґрумін». Я мушу знати англійську мову, щоби знати що «ґрумін» – це є grooming.

Скільки з вас тих, хто не знає англійської мови, може, буде знати, що то таке є «ґрумін»?

Так само слово drone. Це такий літальний апарат, який може спостерігати за вами камерою, чи бомбити вас – що кому треба.

Drone в англійській мові значить «трутень», який так дзикає, і це значить ономатопія, звуконаслідувальна мотивація нового значення цього літального апарату.

От чому українцям не можна сказати «трутень» у значенні цього апарата?

Це називається «семантичний розвиток слова», який вживається у всіх мовах для поповнення термінології.

Знову цей механізм для розв’язання потреби означення нових речей не наявний для нас, ми сягаємо по слово drone.

Чому?

Хто знає, що таке «дедлАйн», підніміть руки.

Так.

І саме з таким неправильним наголосом, тому що в англійській мові це «дЕдлайн», а не «дедлАйн». Тим часом в українській мові є слово і «реченець», і слово «термін».

Але «дедлАйн» – це «по-модньому». Навіть якщо ви знаєте, що вас ніхто не зрозуміє.

Це той самий параліч."

Або.

Мовна шизофренія є як бар’єр, що не дає мовній творчості масового українця живити літературний стандарт новаціями.

І ще


«Мовна шизофренія» нав’язує україномовним російську мовну картину світу, психологічну потребу дивитися на світ через призму й образність російської мови.

Всі ці слова, без яких мільйони українців відчувають глибоку трагедію власного існування, що вони  не існують в українській мові.

Наприклад, письменники один перед одним намагаються конечно видумати український точний відповідник російського «затребованный».

Є там і «запотребований», і «затребуваний», і ще якісь.

Я просто спостерігав, хто з яким цим виходить. Нікому не спадає на думку, що, коли в українській мові немає «затребуванный», то і не треба.

Ми так не кажемо, немає цього слова в англійські мові – в докладному перекладі з російської. Можна сказати там «needed» чи «requirer», але без префікса «за» і так далі.

Я читаю відомого українського співака, який є моїм приятелем, «френдом» на Фейсбуці, який не без певного розгублення звертається до трьох тисяч своїх «френдів» на Фейсбуці з питанням:

«Люди! Як сказати українською мовою «воздушный поцелуй»?», – відчуваючи, що казати «повітряний поцілунок» – це трошки за волосся притягнуте і неприродне для української.

Він не здає собі справи, що, знову ж таки, нема, та й не треба. В англійців немає слова «воздушный поцелуй», вони кажуть «to blow a kiss» – буквально «дмухнути поцілунок», але не кажуть «blow kiss» – «дмухнутий поцілунок».

Різниця лише в тому, що українці від відсутності «воздушного поцелуя» вже починають хитатися й розвалюватися, починається паніка.

А англійці знизують плечима в абсолютній байдужості, і для них абсолютно не має значення, що вони точно не відповідають російському поглядові на світ. Тому що для них мірилом цінностей є власна мова, а не російська – як для українців з такою мовною психологією, з таким мовним менталітетом.

Пильнуй українську мову

Активно послуговуючись українською, позбуваємося комплексу меншовартості
29.05.2015, 12:44  

Нещодавно відбулася церемонія вручення нагород для учасників конкурсу української мови Петра Яцика. Цей конкурс відбувається щорічно вже двадцять років поспіль. Десятки тисяч молодих людей пройшли цей конкурс. Усі добре знають українську мову. У незалежній Україні мовою навчання у початкових, середніх школах та вищих навчальних закладах стала українська мова. Абсолютна більшість людей віком до 50-ти років володіє українською мовою. Володіє нею і більшість старшого покоління.

Прикрим є факт, що у Києві, столиці незалежної держави України, єдиною державною мовою якої є українська, більшість людей спілкуються російською. Російська мова домінує у бізнесі, спорті та засобах масової інформації.

Якщо йдеш до ресторану, офіціанти починають спілкуватися російською. Я російську мову вивчав у 1939-1941 роках по 2 години на тиждень під час навчання у Бучацькій середній школі. Я її розумію, проте вільно спілкуватися не можу. Саме тому у відповідь на звертання російською мовою я завжди прошу перейти на українську. У більшості випадків люди з легкістю і навіть із радістю переходять на українську мову. Я повернувся до України у 1988 році, їздив до різних регіонів, побував у Ялті, проте завжди і всюди спілкувався української мовою. І практично ніде не мав проблем із цим.

Завдяки Майдану наша плюроетнічна держава перетворилася на плюроетнічну патріотичну націю з новими цінностями, зокрема – діяти із почуття обов'язку до своїх співвітчизників, до своєї країни. Це продемонстрували волонтерські служби на Майдані та добровільні об'єднання, які нині борються за Україну в Донецьку та Луганську. Цей трансформаційний процес однак ще не завершився. Не всі ми позбулися підсвідомого комплексу меншовартості. Саме тому більшість людей у столиці починають спілкування російською мовою. Виняток становлять люди, які походять із західних областей. Вони спілкуються українською не лише між собою, але і з іншими мешканцями столиці.

Як вийти з цієї ситуації? Відповідь дуже проста. Усі, хто володіють українською мовою, у будь-яких життєвих ситуаціях (в особистому спілкуванні, на роботі, в органах державної влади) повинні починати розмову українською. У виняткових випадках, коли люди не знають української, як, наприклад, вимушені переселенці із Донецької та Луганської областей, зі ввічливості повинні переходити на російську мову.

Декілька років тому був організований конкурс на тему: «Україна моїх мрій». Участь взяли близько 500 учасників, які писали короткі есе про Україну їхніх мрій. Пам'ятаю, що одна 14-річна дівчина з Вінницької області написала: "В Україні моїх мрій люди будуть усміхатися одне до одного». Заохочена нагородою, вона почала втілювати свою мрію, усміхаючись перехожим на вулицях. Спочатку реакція була досить стриманою. Згодом люди почали відповідати їй взаємністю. А ще пізніше вона стала помічати, що люди почали усміхатися й одне до одного. Таким чином, вона зробила перший крок до створення України її мрій. Мене це надзвичайно вразило, і тому я довго підтримував із нею електронний зв'язок.

Моя дружина народилася в Канаді, де народилися і її батьки. Однак вона добре володіє українською мовою. Не знаючи російської, вона з усіма і всюди спілкується українською мовою (з іноземцями – англійською або французькою). Під час покупок у магазинах та на ринках вона зауважила, що у більшості випадків продавці більш радісно обслуговують її, аніж тих, хто розмовляє російською. Я певний, що такі реакції відчують україномовні уродженці України.

Потрібне станеться, якщо люди розпочнуть говорити українською мовою з усіма, усюди, про все. Вони будуть вражені гарними результатами. Згадане вище не є насильною українізацією, не є браком поваги до російської мови та її багатої літературної спадщини. Це радше буде гарною реакцією на спроби Путіна показати, що Україна не відбулася як держава у політичному, економічному і навіть у мовному плані.

Богдан ГАВРИЛИШИН

Цукерберг про причини бану українців на Фейсбуці

"Хочеш мати українського модератора - пиши українською"
Олександр Аронець
То, про що я неодноразово писав про важливість спілкування в публічному просторі українською мовою, а Facebook і є одним з таких місць, підтвердив і Mark Zuckerberg.
Відповідаючи на питання про причини банів українських блогерів, він сказав, що модерацію сторінок здійснюється за МОВНИМ принципом. Пишете російською - модерують, ймовірно ватнікі. Пишете українською - мусить модерувати тільки працівник із знанням української. А це, на 99% виключає можливість бану за Шевченкові "кохайтеся чорнобриві, та не з москалями", чи "путін х.ло"))
Мене, до прикладу, за останній рік жодного разу не банили у фейсбуці. Пишу - винятково рідною)) А банили якраз російськомовних.
Хочете плакатись, що вашу сторінку банять - пишіть й далі мовою окупанта. Не хочете, зробіть невеличку пожертву цій державі - перейдіть на українську.
Втім, боротьба з фейсбуком для нас не завершується, бо ексцеси будуть продовжуватись. Адже не відомо, чи в офісі Фейсбук в Дубліні, коли беруть на роботу, вимагають здавати тести на знання української, чи якщо людина говорить російською, то їй авансом вірять про знання української? Тож наступного разу, коли Марк буде відповідати на питання, слід знову запитати його.
І найкраще це питання сформував мій друг Oleg Pryimak:
"Марк, українці і росіяни це різні люди з різними мовами. нажаль як би не думали англомовні люди, кирилиця ще не означає що знаючи алфавіт можна прочитати всі мови ними написані. ми впевнені що це засвідчує що люди, які офіційно не розмовляють українською мовою не можуть бути залучені до адміністрування "кириличного сегменту", адже в фейсбуку немає, наприклад "латинського сегменту". ситуація що склалася приводить до перевищення повноважень російськомовними особами, в чому ми їх звинуватити не можемо, адже ми їх генетичні вороги.
Но батю ніхто не спросіл, у вас там перемога понімаєте лі.
Взагалі це наша проблема. Коли там набирали на роботу російськомовних, ми не поїхали. Ось і отримали. москалі як завжди нас обигралі, тому що ми селюки. а москалі живуть в ірландії, жруть гінес, і мали нас всех в віду, і цей пост очевидний хейтспіч."