хочу сюди!
 

Natalia

44 роки, близнюки, познайомиться з хлопцем у віці 35-50 років

Замітки з міткою «героям слава»

Історія гасла Слава Україні!

Ще одна версія: Хто і коли вигадав гасло "Слава Україні!"
Гасло народилося у Харкові. Загриміло на всю Україну з Києва. Збереглося завдяки зусилллям галичан і волинян у Львові та Рівному.

Гасло "Слава Україні!" і відповідь "По всій землі слава!" використовувалось ще в середовищі харківської української студентської громади у кінці XIX століття, передають Патріоти України з посиланням на блог історика Юрія Юзича.

Того самого, на базі якого у 1900 році виникла Революційна українська партія (РУП) - перша модерна українська політична партія під російською займанщиною. Перше відоме згадування гасла пов`язане саме із цим середовищем.

Їхав якось "артільний батько" Микола Левитський у гості до родини Олександра Коваленка - співзасновника РУП, який у 1905 році став одним із лідерів повстання на броненосці Потьомкіні.

Їхав, їхав, розглядався навкруги, але забув назву потрібного перевулку. Спитатись би когось, але можуть засміяти - Харків, то ж не Кобеляки, де всі всіх знають. "Коли дивлюсь, - іде студент-технольоґ, чорнявий, смуглявий, ну - наш парубок із села, та й годі. Спитатися б його, та якось ніяково. Коли чую - він насвистує "Ще не вмерла Україна". - Почекайте! - я до візника. - "Слава Україні!" - гукаю до студента. - "По всій землі слава!" - відповідає, підбігаючи до мене з хідника".

Далі у своєму спогаді О.Коваленко згадує, що ось так пізнавались між собою ті, що працювали тоді для української справи. Їх було мало, але вони єднались під кличем: "Не дамо вмерти Україні, не зникне її слава!.."

Цей спогад та попередня цитата цікаві ще тим, що пов`язують походження гасла "Слава Україні!" із українським національним гімном (адже клич сформульовано на основі першого рядка славня "Ще не вмерла Україна").

В робітничій діаспорі, так званої першої хвилі, теж добре знали, коли вигукувати "Слава Україні!". Коли у вересні 1916 року в Детройті (США) під час великого українського віча за участі 1200 осіб було розгорнуто національний прапор, то залом покотилась невтихаюча буря оплесків. Присутні встали з місць, щоб віддати честь прапору. А з їхніх грудей вирвались могутні оклики: "Слава Україні! Хай живе Україна!"...

Із середині 1920-х років гасло "Слава Україні" почала використовувати українська пластова молодь в Галичині і Волині (вихованих переважно ветеранами визвольних змагань).

Пластуни вживали його влітку 1927 року поруч із своїм вітанням "СКОБ!" під час пластової зустрічі в Олександрії поблизу Рівного (у результаті цієї зустрічі поляки того ж року заборонили Пласт на Волині).

У підпільному Пласті кінця 1930-х років замість "СКОБ!" використовувалось вітання: "Слава Україні - Слава, Слава, Слава!". Тобто теж саме, яке згадував Ю.Артюшенко у споминах про "Чорних запорожців" та ЛУН.

Ця відповідь-вигук "Слава! Слава! Слава!" й дотепер використовується в Пласті і використовувалась теж на військовому параді 24 серпня 2018 року.

Саме із середовища пластунів, які масово влились в ОУН після зборони поляками Пласту, гасло "Слава Україні!" повернулось в маси і знову стало популярним серед українців.

Під час Варшавського і Львівського процесів над Степаном Бандерою - та його побратимами й посестрами ще з Пласту - "Слава Україні!" періодично звучало в залі (за що були окремі покарання від польського суду).

Через передруки судових хронік у періодиці вітання розійшлось світом і стало повсюдно вживаним. Ним почали підписувати оголошення і листи, навіть, релігійні громади в США.

До речі, в збірнику праць Степана Бандери немає отої популярно вживаної в інтернеті цитати, яка йому приписується: "І скаже один...".

Але Бандера точно мав знати, що коли угорські війська топили в крові "Карпатську Січ", то січовики перед смертю часто вигукували "Слава Україні!" (у результаті ще в 1939 році нацисти заборонили використовувати це гасло в українських радіопередачах з Відня).

Тому Другий великий збір ОУН в 1941 році не просто зафіксував своєю постановою вже давно сформовану традицію, але й додав до вітання обов`язкову відповідь: "Героям слава!".

Повний текст тут

http://patrioty.org.ua/blogs/shche-odna-versiia-khto-i-koly-vyhadav-haslo-slava-ukraini-249781.html

Є "Слава Україні" для ЗСУ

Верховна Рада офіційно закріпила вітання 
"Слава Україні" для ЗСУ
Рада офіційно закріпила вітання "Слава Україні" для ЗСУ

КИЇВ. 4 жовтня. 




УНН. Верховна Рада схвалила у другому читанні та в цілому закон 9036 про внесення змін до статутів Збройних Сил України, передає кореспондент УНН.

За відповідне рішення проголосував 271 народний депутат.

Законом передбачається законодавче закріплення вітання "Слава Україні" у Збройних силах.

Нагадаємо, 24 серпня на параді з нагоди Дня Незалежності вперше офіційно прозвучало нове військове привітання “Слава Україні!” — “Героям слава!”.

Як повідомляв УНН, 6 вересня законодавче закріплення вітання "Слава Україні" у Збройних силах парламентарі підтримали у першому читанні.

Слава Україні! Героям слава! Роман Шухевич навічно з нами!

Роман Шухевич: шлях до лідера ОУН та генерала-хорунжого УПА

Роман Шухевич: шлях до лідера ОУН та генерала-хорунжого УПАРоман Шухевич. Джерело зображення: ТСН

 Колонка історика Івана Хоми.

Лідер крайового осередку Організації українських націоналістів, генерал Української повстанської армії Роман Шухевич є дуже відомою особою. Без перебільшення навіть легендарною постаттю національно-визвольних змагань ХХ ст.

Дата загибелі Романа Шухевича 5 березня 1950 р. не пройде повз увагу різних політичних та громадських сил національно-демократичного спрямування по всій країні. Десь на площах та майданах, а десь у приміщеннях громадських та політичних осередків його діяльність буде вшановано. Звичайно, що пошану висловлять органи державної влади та місцевого самоврядування на заході України. Однак саме головне, що вшанування пам’яті Романа Шухевича, як і тисячі інших українців та представників інших національностей, що допомагали нам у боротьбі за державу, відбувається таки в незалежній Україні.

Роман Шухевич: шлях до лідера ОУН та генерала-хорунжого УПАХода у Львові

Цей текст для тих, хто перед тим, як вийти на майдан чи площу, пройтись у черговому марші, формально щось сказати або вже після цього, спробує все ж таки неформально розібратись, про що йдеться. Також, цей текст для тих, хто нікуди не буде йти, але з цікавості або небайдужості зверне увагу на цю постать вперше або в черговий раз.

Це для того, щоб спробувати зрозуміти, в чому ж таки феномен Шухевича, як і Коновальця, Мельника, Бандери, Стецька та інших. І в подальшому згадувати про цих осіб або їхні вчинки, не напередодні народження або смерті, а в ширшому контексті оцінки минулого та сьогодення. Також, це для того, щоб зрозуміти, чому в умовах незалежності є багато сильних громадян з державницьким мисленням, вчинками, діями, але немає державників рівня засновників та лідерів українських націоналістів 1920-х – 1950-х років.

У пошуках відповіді на прості питання, але дуже важливі для цілісного розуміння постаті Романа Шухевича, звернувся за консультацією до Андрія Сови – кандидата історичних наук, доцента кафедри олімпійської освіти Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського.

Роман Шухевич: шлях до лідера ОУН та генерала-хорунжого УПА

(Роман Шухевич. Світлина зі студентської справи Львівської політехніки, 1926 р.)

Хто такий Роман Шухевич: родина, освіта, участь у громадському житті?

Роман Шухевич народився 30 червня 1907 р. у Львові. У метричній книзі Успенської церкви у Львові про народження та хрещення Романа Шухевича написане таке: «Хрещений і миропомазаний 26 липня. Номер будинку, де народився: вул. Святого Войтіха, 2 [тепер вул. О. Довбуша]. Ім’я – Роман, віросповідання – греко-католик, хлопець закононароджений. Повитуха: Текля Скварок, що замешкала на вул. Малецького, 5 [тепер вул. Д. Григоровича]. Хрестив і миропомазав священик Іван Стоцький, парох з Оглядова [тепер село Радехівського р-ну Львівської обл.]. Батько – Йосип–Ярослав Шухевич, цісарсько-королівський юридичний радник, син Володимира і Герміни з дому Любович. Мати – пані Євгенія, дочка греко-католицького священика Івана Стоцького, пароха в Оглядові, і Марії з дому Авдиковської. Хрещені батьки: Володимир Шухевич – професор школи реальної і Марія Стоцька, жінка греко-католицького пароха в Оглядові».

На виховання майбутнього Провідника великий вплив мали його батьки та родина. Відомо, що рід Шухевичів подарував Україні чимало видатних діячів, а саме священиків, вчителів, науковців, правників, композиторів, військових тощо. Шухевичі відіграли важливу роль у національно-визвольному русі Галичини впродовж ХІХ–ХХ ст.

Роман Шухевич: шлях до лідера ОУН та генерала-хорунжого УПА

(Роман Шухевич з сестрою Наталією. Львів, 1930-ті рр.)

Гімназійну освіту Роман Шухевич здобув упродовж 1917–1925 рр. в Академічній гімназії та її філії у Львові. У гімназії Роман проявив себе як зразковий учень. Його товариш по шкільній лаві Лев Ярошевський писав: «Був він щуплим, сухорлявим, зовсім незамітним хлопцем… Але в дуже короткому часі Роман своїми здібностями, своєю вдачею та своєю поведінкою звернув на себе увагу не лише нас, учнів, але й наших професорів… Він усім радо помагав, а робив це в такій субтильній (ввічливій) формі, щоб не показувати своєї вищості над другими або щоб когось другого не принизити. Він був скромним, але принциповим, працьовитим, дуже обов’язковим і на свій вік серйозним та притім веселої, погідної і лагідної вдачі, завжди приязно успосібленим (налаштований) до своїх товаришів. Був дуже здібним учнем, зокрема в математиці та українській мові… До професорів відносився з пошаною. Виклади усіх професорів слухав уважно, стараючись зрозуміти та запам’ятати все, про що даний професор говорив на лекції… До слів кожного, з ким розмовляв, прислуховувався уважно. Відповідав після зосередженої надуми коротко, чітко, прямо, але чемно, приязно. Був дуже побожним. У церкві під час Богослужби був зосереджено зайнятий відправою. Ніхто ніколи не бачив, щоби він у церкві під час Богослужіння розмовляв з товаришами чи поводився невідповідно».

Навчаючись у гімназії, Роман Шухевич 1920 р. став членом патріотичної організації “Пласт”. Керівництво пластового полку імені Петра Конашевича-Сагайдачного високо оцінювала його якості, зокрема з цього приводу зазначалося: «найліпший з гуртка, честолюбивий, воєвничий, енергічний». У “Пласті” Роман Шухевич був членом багатьох гуртків і куренів. Крім того він був одним із засновників пластових та спортових гуртків “Ясний Тризуб”, “Тури” та ін. Після заборони “Пласту” був діяльним членом “Українського Студентського Спортового Клюбу”, студентського товариства “Основа” та “Просвіти”.

У гімназійні та студентські роки (у 1925–1926 рр. навчався у політехніці в Данціґу, 1926–1934 рр. – Львівській політехніці) Роман Шухевич активно займався громадською працею та кількома видами спорту: плаванням, копаним м’ячем (футболом), легкою атлетикою, кошиківкою (баскетболом), відбиванкою (волейболом), наколесництвом (велоспортом), мандрівництвом тощо. Був успішним спортовцем, а також неодноразово як головний суддя брав участь у спортових змаганнях. Роман Шухевич оволодів мистецтвом бою різними видами холодної і вогнепальної зброї, чудово їздив верхи, володів шаблею, літав на безмоторових літаках (планерах), був надзвичайно загартований фізично.

15–16 вересня 1923 р. на Запорожських ігрищах (комплекних спортових змаганнях українців) у Львові встановив рекорд з плавання серед українських спортовців Галичини. Маючи прекрасну фізичну підготовку, Роман Шухевич побився об заклад, що до 40-го року життя пропливе протоку Ла-Манш. Крім спорту, навчався музики, чудово грав на скрипці та фортепіано, співав.

У 1930 р., після звільнення від служби в польській армії, Роман Шухевич одружився з дочкою священника с. Оглядів Наталією Березинською. 28 березня 1933 р. у них народився син Юрій (сьогодні Народний депутат України), а 16 жовтня 1940 р. – донька Марія.

У 1937 р. Роман Шухевич разом з Богданом Чайківським створили рекламну фірму “Фама”, яка, не маючи державної підтримки, витримувала конкуренцію з іншими подібними польськими підприємствами, а в дечому навіть їх перевищувала. Частина прибутку з підприємницької діяльності Роман Шухевич віддавав на діяльність ОУН.

Коли і за яких обставин Роман Шухевич став членом УВО та які функції він виконував у цій організації?

Великий вплив на формування світогляду Романа Шухевича мало його знайомство і спілкування із полковником армії УНР Євгеном Коновальцем, який у 1921–1922 рр. винаймав помешкання у родини Шухевичів у Львові. Євген Коновалець неодноразово мав бесіди з Романом Шухевичем, прогулюючись з ним по “Кайзервальду” та Високому замку.

У 1923 р., у 16-літньому віці, Роман Шухевич вступив у ряди націоналістичного підпілля УВО, отримавши псевдо “Дзвін”. До цієї організації його залучив соратник Євгена Коновальця Петро Сайкевич. Членами “трійки” УВО в Академічній гімназії, до якої належав “Дзвін” був також його пластовий побратим Богдан Підгайний і їхній шкільний товариш Євген Бирчак. Зв’язковим “трійки” був Петро Сайкевич, який у той час працював у бойовому відділі УВО. Він прийняв у юнаків присягу на подвір’ї Собору святого Юра. Про цю важливу мить у своєму житті Богдан Підгайний згодом згадував: «Як нині пам’ятаю, коли Петро викликав нас із вечерниць і повів до святого Юра. Там, перед замковою брамою Святого храму, клячали ми обидва. Роман і я, повторяючи за Петром присягу УВО, присягу, яка зобов’язує на все життя. Лише наші праві п’ястуки, з затисненими набоями та піднесеними двома пальцями, біліли на тлі темної брами святого храму».

Роман Шухевич: шлях до лідера ОУН та генерала-хорунжого УПА

(Роман Шухевич та Осип Дяків. 1940-ві рр.)

Після закінчення гімназії, в 1925 р. Роман Шухевич отримав призначення до крайової бойової референтури УВО, де очолив один з відділів. У 1929 р. Роман Шухевич став членом ОУН. Упродовж 1930–1934 рр. він був бойовим референтом Крайової Екзекутиви Західних Українських Земель. За наказом УВО 19 жовтня 1926 р. Роман Шухевич провів у Львові атентат (вбивство) на шкільного куратора Собінського. Це був вимушений крок УВО через полонізацію українського шкільництва на українських землях окупованих Польщею.

Якими були відносини Романа Шухевича зі Степаном Бандерою?

Зі Степаном Бандерою Роман Шухевич був знайомий ще з 1920-х рр. Адже вони були членами “Пласту”, а далі була праця в УВО та ОУН. На початку 1930-х рр., Роман Шухевич та Степан Бандера, окрім ОУН працювали активно також в легальному секторі, зокрема були членами Українського Студентського Спортового Клюбу (УССК). Як діяльні члени

 

УССК неодноразово організовували спортивні змагання. Загалом відносини між ними були дружніми. Вони самовіддано працювали на спільну мету.

Чого таки прагнув добитися Роман Шухевич в українському націоналістичному русі?

Роман Шухевич, як і багато українських хлопців і дівчат, мріяв про створення незалежної України. В багатьох сферах він утверджував українське та українство. Його ім’я золотими літерами вписано до пантеону української слави. “Шух”, “Дзвін”, “Щука”, “Степан”, “Туча”, “Чернець”, “Ратник”, “Роман Лозовський”, “Тур”, “Тарас Чупринка” – це далеко не всі псевда, під якими Роман Шухевич виступав в структурах українського визвольного руху 1920–1950-х рр.

Він проявив себе як громадський, культурний, військовий та політичний діяч. Насамперед як Головний Командир Української Повстанської Армії, генерал-хорунжий (з 1946 р.), член Українського Державного Правління (1941 р.), Голова Бюро Проводу Організації Українських Націоналістів (ОУН) у 1943–1950 рр., Голова Генерального Секретаріату Української Головної Визвольної Ради (УГВР) у 1944–1950 рр., Генеральний Секретар військових справ (1944–1950 рр.).

За свої звитяги відзначений найвищими нагородами УПА – Золотим Хрестом Бойової Заслуги І класу та Золотим і Бронзовим Хрестами Заслуги, посмертно іменований Гетьманським пластуном-скобом.

Роман Шухевич є взірцем виконання одного із головних обов’язків кожного пластуна: “Бути вірним Богові та Україні!” та однієї із десяти заповідей українського націоналіста: Здобудеш Українську Державу або згинеш у боротьбі за Неї”.

Після Другої світової війни, Роман Шухевич, маючи можливість виїхати за кордон, вибрав шлях збройної боротьби. Його життєвий шлях став яскравим прикладом для наслідування наступним поколінням українців в Україні, на еміграції та особливо сьогодні у час російсько-української війни, де ми у нелегкій боротьбі захищаємо Незалежні!

https://dyvys.info/2018/03/05/roman-shuhevych-shlyah-do-lider-oun-ta-generala-horunzhogo-upa/

На честь Героїв відкрили 43 метрову "Вежу Пам'яті"



74 роки тому на г.Діл, що на Старосамбірщині, 105 молодих хлопців-упівців зійшлись в нерівному бою з двотисячним німецьким військом.
Навічно залишились там 43 наші бійці. Це було одне з перших бойових хрещень новоствореної УПА. Вже тоді, молоді, але вишколені українські патріоти довели, що воювати потрібно не кількістю, а майстерністю.



Сьогодні 27 серпня на честь Героїв відкрили 43 метрову "Вежу Пам'яті".
Звели вежу завдяки ініціативі багаторічного очільника Старосамбірської районної ради, на жаль, вже покійного Володимира Горбового та депутата Старосамбірської районної ради Ігора Піхоцького.
Вічна слава Героям!


9 Мая.



        



                  Вот женщина стоит седая,

                   Я нежно на нее смотрю,

                  Стоит она, благоухая,

                  Как-бы приветствуя зарю.

               

                  Во славе я увидел диво,

                  Вся красота передо мной,

                  Ведь с орденами, горделиво,

                   Она любуется весной.



                  Оркестр красиво марш играет,

                  Военный хор звонко поет,

                  И сердце тут же замирает.

                  Весна вокруг опять цветет.



                  Все утро ароматом дышит,

                  И легкий, чуткий ветерок,

                  Чуть волосы ей вновь колышет,

                  Хоть День Победы уж далек.



                  Но помнят ветеранов люди,

                  Героев мерзкой, той войны,

                   В медалях, в орденах их груди,

                  И гордостью сердца полны.

Зі святом!

Сьогодні велике свято - Покрова Пресвятої Богородиці. Здавна вона була покровителькою и захисницею козаків - захисників України. Отже вітаю з цим святом всіх тих, хто захищає нашу неньку від ворогів.

І ось вам така байка, щоб знали, що козцький чуб це не тільки була відзнака майстерності, але й ще знак для ворога, який зараз виглядає, як середній палець! Тому вороги йдуть під три чорти, а ми продовжуємо нашу боротьбу.

Питалися козака:

«Що то за причина,
Що в вас гола голова,
А зверху чуприна?»

«А причина то така:
Як на війні згину -
Мене ангел понесе
В небо за чуприну» (Степан Руданський)


Донбас не скорити! Донбас - це Україна!

Патріоти Донбасу встановили новий прапор України на висотці

Учора активісти організації "Патріотичний рух Донбасу" вирішили прикрасити Димитрівську дев'ятиповерхівку оновленим прапором України.

Як повідомляє ddk.dn, місцеві жителі обурювалися тим, що старий прапор був у жахливому стані - брудний і пошарпаний.

Більше того, будівля знаходиться біля міської лікарні, тому часто попадається в очі перехожим.

"Півроку, як він висить там. Вітер і дощ зробили його брудним і рваним. Надходили прохання замінити прапор. І ось сьогодні наші активісти зробили це. Нехай новий яскравий і красивий прапор радує око місцевих жителів, гостей міста та військових", - заявили активісти.

Нагадаємо, що 23 серпня, у день прапора України бійці, які несуть службу в районі Савур-Могили, встановили державний прапор над курганом, який знаходиться на підконтрольній бойовикам території.

http://znaj.ua/news/regions/18839/patrioti-donbasu-vstanovili-novij-prapor-ukrayini-na-visotci.html

...Ты не сдашься - и, значит, надежда на победу сил света жива!


Житель России посвятил стих летчице НАДЕЖДЕ САВЧЕНКО:

Я пишу из холопской России,
Где все смерды поджали хвосты.
Дорогая Надежда-Надiє,
Разрешите быть с Вами на ты!
Вий пускай на тебя поднял веки, -
Дух бесстрашия неодолим.
Восхищён и сражён я навеки
Героизмом неженским твоим.
Словно ты из металла такого,
Что не знает износа в борьбе.
Знаменитая В.Терешкова
Не годится в подмётки тебе.
В плен брала тебя чуть ли не рота.
(Трусы действуют исподтишка.)
Твою волю сломить им охота,
Но тонка у пигмеев кишка.
Мстят здесь смелым со злобой слепою,
Исступлённо грозя и кляня.
Потому и воюют с тобою,
Что боятся тебя, как огня.
Над тобой измываются вдосыть,
И вопят лизоблюды: "Ату!.."
Все они рождены, чтобы ползать.
Не дано взмыть червям в высоту.
Что тебе их решётки и роба
И "крутой" фээсбэшник-следак?
Ведь не зря окрестила Европа
Украинской тебя Жанной Д`Арк.
Вот кто воин! - Учитесь, мужчины,
Асы битв, ратных дел мастера!
За свободу и честь Батькiвщини
Встала храбрая ваша сестра!
Пусть клеймит тебя жалкий невежда
И расправу готовит Москва.
Ты не сдашься - и, значит, надежда
На победу сил света жива!
(14 февраля 2015 г.)
С уважением, Александр Бывшев, Орловская область, пос.Кромы.

Героям слава!

Серце і душа розриваються від болю… Не сплю вже троє суток.  Там тримають оборону найкращі сини України! Не дивлячись на те, що їм прийшлось покинути частину Аеропорту, вони переможці. Вони найкращі воїни! Наші кіборги найсильніші!

Звернемось до історії, а саме до Сталінградської битви:

Сталінградська битва (17 липня 1942 — 2 лютого 1943) — битва радянських військ проти німецьких, італійських, румунських і угорських військ у ході Німецько-радянської війни. Битва була однією з найважливіших подій Другої світової війни й поряд з битвою на Курській дузі була переломним моментом у ході воєнних дій, після яких німецькі війська втратили стратегічну ініціативу.

На окремих етапах з обох боків у ній брало участь понад 2 мільйонів людей, до 2 тисяч танків, більше 2 тисяч літаків, до 26 тисяч гармат.

В Донецькому аеропорту значно менша кількість людей і техніки.

Але Сталінградська битва тривала 200 днів, а Кіборги тримаються 243 дні!

І навіть якщо ми зовсім втратимо контроль над аеропортом, це не буде поразка, тому що там перемога ДУХУ! Духу наших бійців, славних синів України!

Тим, хто загинув – вічна пам'ять і слава у віках! rose rose

Тим, хто поранений – дай Бог якнайшвидше загоїти рани, врівноважити свій стан і прийти до мирного життя!

Тим, хто в полоні – дай Боже вижити, витримати і повернутись додому!

Тим, хто зміг вийти звідти – триматись! 

І всім низький уклін за те, що не дають розповзатись ворогу далі і тримають оборону! Героям слава!!! 

 А вороги нехай пощезнуть і забуття їм у віках! Смерть ворогам!