хочу сюди!
 

Alisa

39 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 34-46 років

Замітки з міткою «права человека»

ЮНЕСКО о нарушении прав человека и об ущербе культуры в Крыму


Политика России, проводимая на территории оккупированного Крыма, направлена на разрушение и грабеж культурных ценностей, а также полное игнорирование прав местного населения – татар и украинцев. Это беззаконие не осталось незамеченным в ООН. В исполнительном совете ЮНЕСКО заявили об ухудшении ситуации с правами человека на аннексированном Крымском полуострове. Об этом, со ссылкой на отчет ЮНЕСКО, сообщает пресс-служба Министерства иностранных дел Украины.Речь идет о решении “Мониторинг ситуации в Автономной Республике Крым (Украина)”. В нем представители организации констатировали ухудшение ситуации в оккупированном Крыму.

“Согласно выводам, содержащимся в докладе, данные, собранные Украиной и международными организациями, свидетельствуют о дальнейшем ухудшении ситуации с правами человека в аннексированной Автономной Республике Крым и городе Севастополе”, - подчеркнули в МИД.

Согласно докладу, наиболее уязвимыми группами, страдающими от нарушений прав человека, являются крымские татары и украинцы. Они подвергаются значительному давлению со стороны оккупационных властей.В выводах отмечается, что действия оккупантов существенно угрожают свободе взглядов, совести и религии, праву на мирные собрания и объединения, свободе СМИ и доступу к информации, языковым и культурным правам.В документе упоминается и о нанесении ущерба культурным ценностям, принадлежащим Украине, которые находятся на аннексированной территории. Отдельно отмечается снижение уровня охраны природного наследия в Крыму из-за незаконных решений об изменении статуса природных заповедников.

Как подчеркнула первая замминистра Эмине Джапарова, “одобрение этого решения в очередной раз подтверждает прочную позицию международного сообщества в поддержку суверенитета и территориальной целостности нашего государства и является важным инструментом противодействия агрессивной политике России”, а также является “элементом консолидации международных усилий по деоккупации Крыма”.По состоянию на январь 2021 года, ЮНЕСКО осуществила ряд миссий в Украину для мониторинга ситуации во временно аннексированном Крыму в сферах науки и информации и начала мониторинг в сфере образования. Следующим шагом должен быть мониторинг культуры и культурного наследия.Украина планирует создать неформальную Крымскую платформу на площадке ПАСЕ.Ранее глава МИД Дмитрий Кулеба заявил, что саммит Крымской платформы должен состояться в Киеве в мае 2021 года. Напомним, в октябре Зеленский сообщал, что Крымскую платформу поддерживают четыре страны.
https://myc.news/glavnoe/yunesko_o_narushenii_prav_cheloveka_i_ob_usherbe_kulturnym_cennostyam_v_krymu?fbclid=IwAR0PKYFttDpR4WgNcivS1BcKIuOwRzN07chckwcNDG-VNJJgw8CTrcL75BE

Ви маєте право відмовитись.

Мені завжди лізли в голову всілякі філософські думки і глобальні питання, а від відповідей мозок просто задихався. Сенс життя і нинішня система переоцінностей, світова глобальна політика невидимого правління, фінансово-кредитна банківська махінація, чіпи.

Ще за часів моєї молодості на просторах інтернету нагнітали інформацію про чіпування. Що от-от,вже через кілька років уже почнуть вводити нано-чіпи під шкіру, почнеться массова добровільно-примусова рабофікація населення. Тільки от такого технологічного прогресу я не бачу. Разом із тим у людства прокидається свідомість і жага до волі та свободи. Думаю до вживлення чіпів ще далеко, люди будуть бунтувати, але.

Не так давно мене почало бісити питання вакцинації.Ну як бісити. Підвищується тиск, 

мозок о*уїває, долоня перетворюється в кулак,  і просто починають брати бзікі.


-Ви маєте право відмовитись від щеплень вашій дитині. Але нам потрібно вколоти 

вітамін.

- Який ще вітамін? Навіщо? Це обов"язково? Це всім дітям колять? Нам про це нічого 

не повідомляли раніше. Уколомани нікчемні, собі вколіть.

- А і не треба було. Зараз ми зробимо ін"єкцію, яка сама по собі нічого корисного 

не дасть, але у нас інструкція просто.

У неї руки тремтять і голос. А мій мозок не був готовий до такого повороту в 

роддомі.Дає мені ручку і листок, щоб я написав  заяву.

На клапику паперу "Відмова від щеплень"  десь 3Х3 см ледь слово влазить, а не усі 

поствакцинальні ускладення, і аргументовані відмазки. Про вітамін К у мене не було взагалі ніякої інформації, тому мій мозок позбавив мене права відмовитись і від нього.

Фуух. Тепер вже законно, через свій підпис, через папірець. Можна спати спокійно.


Чи не нашкодить моїй дитині цей вітамін? Що за вітамін, дитина все, що їй потрібно, отримує від мами. А якщо алергія? Дивні ці лікарі... дитина ще нічим не хвора, а їй вже пхають всілякі штучні лабораторні вітаміни речовини..

Пока мысли улягутся. Моя суббота .


Фотка не моя , но я на ней сижу,  и текст не мой. НЕ немой , а громкоговорящий. Любопытно было всех увидеть , узнать , кого такие мероприятия интересуют.  Ну меня понятно почему - у меня секта , у людей свое горе или интерес или бизнес или служба.  

МАР23
Гендерне насильство: як Стамбульська конвенція допоможе боротьбі
Доступно всем
 · Организаторы: ZMINA. Центр прав людини и еще 2

Подробнее о мероприятии
Як Стамбульська конвенція допоможе у боротьбі з насильством стосовно жінок і домашнім насильством? Чому українські депутати бояться слова “гендер” та до чого тут церква? Чи йдеться у Стамбульській конвенції про сексуальну орієнтацію?

Під час дискусії "Насильство щодо жінок: як у боротьбі з ним допоможе Стамбульська конвенція?” Ірина Виртосу (Iryna Vyrtosu) з ZMINA. Центр прав людини та Yuliia Dontsova з Amnesty International Ukraine розвінчають міфи та маніпулятивні твердження навколо документу. Йтиметься, зокрема, й про правки до Кримінального кодексу, більш відомі як “закон про згоду на секс” — як реалізацію одного з положень Конвенції.

Модераторка Yelyzaveta Sokurenko.

Захід відбудеться у форматі “Кава з правозахисниками” у кінотеатрі “Жовтень” (м. Київ, вул. Костянтинівська, 26) в межах 16-го Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA

Захид видбувся , буду , возможно , о нем рассказывать .

Очередное унижение



Завтра придется серьзно опоздать на работу - раньше одиннадцати точно не успею и хорошо если к половине двенадцатого. 

Снова предстоит испытать очередное унижение и смешивание с говном (кстати, и в прямом смысле слова - потом поймете) - назначенную идентификацию временно переселенного лица. Беженца то-есть.

Нельзя не прийти в назначенный день - лишат пособия. Из возможных вариантов поведения только два: 

Первый - "пройти по записи" (в кавычках потому, что никому еще не удавалось прорваться через толпу бабушек по-записи). Запись была только на 10:20 на 01-06-2018. Теоретически есть шанс, что за час может получиться начать процедуру переоформления и переидентификации. 

Второй - по живой очереди (только она не очень живая - бабульки и дедульки за 70) длиной в 40-50 человек. На одного человека процедура занимает около сорока минут. 

Контора расположена в антисанитарном подвале жилого дома. Никакого даже намека на туалет или кран с водой нет. Многие сбегают из очереди навсегда к ближайшему туалету типа сортир (Кировский рынок) и многие не добегают (возраст и палка-хромалка). 

Мест где всем этим пенсионерам ожидать либо смерти либо своей очереди - нет. Нет вообще. Ни для одного. Это просто полуподвал со входом с улицы. 

И вот все эти люди (в их числе и мы с женой) вынуждены стоять на коротеньких ступеньках (там помещается человек пять кому скоро заходить), а остальные - на улице. Стоять по много часов. Несколько дней назад жена отстояла 4 (четыре!) часа, только закончилось ничем, кроме гипертонического криза и истерики. Издевательства, унижения, оскорбления. Полное игнорирование и нарушение законов и постановлений кабмина Украины, требование предоставить не предусмотреннных законодательством документы и прочее смешивание с дерьмом (про отсутствие доступного толчка в радиусе 500 метров помните?).

Так что завтра я опоздаю - раз, а когда приеду на работу, давление будет за двести - это два. 

Если не приеду - значит помер не выдержав пыток.

В рамках проекта "Душа наизнанку недорого"
Карта Приватбанка - 5168 7573 2914 3327
Map

Як захистити право громадян України на безкоштовну медицину?


Ми живемо у доволі складний час: ціни зростають, а офіційна політика керівників України полягає в тому, щоб урізати соціальні гарантії для громадян. На жаль, нормою життя в нашій державі стає ситуація, коли людина не може забезпечити себе їжею та медикаментами.

 

Як наші права виглядають в теорії

Звичайно, що такий занепад рівня життя людей серйозно погіршує стан здоров’я.

Законодавство України, зокрема, стаття 49 Конституції України, передбачає право кожної людини на безкоштовне медичне забезпечення.

Профільний закон деталізує, що означає це право на практиці. Статтею 7 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» передбачено, що держава згідно з Конституцією України гарантує всім громадянам реалізацію їх прав у сфері охорони здоров'я шляхом:

а) створення розгалуженої мережі закладів охорони здоров'я;

б) організації і проведення системи державних і громадських заходів щодо охорони та зміцнення здоров'я;

в) надання всім громадянам гарантованого рівня медичної допомоги у обсязі, що встановлюється Кабінетом Міністрів України;

г) здійснення державного і можливості громадського контролю та нагляду в сфері охорони здоров'я;

д) організації державної системи збирання, обробки і аналізу соціальної, екологічної та спеціальної медичної статистичної інформації;

е) встановлення відповідальності за порушення прав і законних інтересів громадян у сфері охорони здоров'я.

Оскільки перелік послуг, які можуть бути надані безоплатно громадянину України, важко зробити вичерпним, державна політика полягає в тому, щоб законодавчо закріпити тільки перелік платних послуг, які надаються в державних і комунальних закладах охорони здоров’я та вищих медичних навчальних закладах (постанова КМУ від 17.09.1996 року № 1138 із змінами та доповненнями).

 

Як працює законодавство про безкоштовну медицину на практиці?

Приклад з нашого життя. Людина захворіла та потребує хірургічного втручання. Звертається до лікарні, а їй кажуть: операцію можемо провести, а ось усі необхідні ліки ви маєте забезпечити самі. Але зараз мільйони українців опинилися на межі виживання. Тому дуже часто зустрічаються ситуації, коли хворому та його близьким просто не вистачає коштів, щоб купити необхідні медикаменти та ліки під час лікування.

Моя практика в сфері захисту прав людини переконливо свідчить: свої права потрібно знати! А також – знати, як їх можна захистити.

Так, існують непоодинокі випадки, коли людина за медичними показниками потребує хірургічного втручання. Вона звертається до лікарні, а там громадянину кажуть, що операція можлива, але треба заплатити певну суму.

Оскільки мені неодноразово довелось спостерігати такі ситуації, тому пропоную розібратися, який має бути алгоритм дій, щоб отримати безкоштовне лікування.

Наприклад, пан А звернувся до лікарні з направленням щодо проведення хірургічної операції з ампутації кінцівки. Під час спілкування у лікувальному закладі, його було поінформовано про необхідність заплатити певну суму коштів. Критичність ситуації полягала в тому, що провести операцію потрібно було у найкоротший час.

Моя допомога як юриста полягала у наступному. Отже, на підставі відповідного висновку встановлено діагноз, а на підставі направлення - необхідні дії, які необхідно вжити для того, щоб одужати.

У першу чергу, ми вивчили перелік платних послуг (постанова КМУ від 17.09.1996 року № 1138 із змінами та доповненнями), щоб чітко визначитись – чи лікування, якого він потребує, є платним чи ні.

У нашому випадку, згідно законодавства України, лікарня повинна була зробити таку операцію для пана А безкоштовно. Тому ми підготували листа, з яким він звернувся до головного лікаря лікувального закладу.

Важливо! Таке звернення необхідно офіційно зареєструвати (на своєму примірнику отримати вхідні номер та дату поданого звернення), або надіслати рекомендованим чи цінним листом (з повідомленням).

Доволі часто, одного такого звернення (яке складено з доданням копії обґрунтовуючих документів) достатньо для позитивного вирішення питання (як це трапилось у нашому випадку).

Але бувають і винятки. Наприклад, якщо державним бюджетом на відповідний рік не передбачено закупівлю тих чи інших ліків або тих чи інших послуг, без яких надання необхідної лікарської допомоги на безоплатній основі неможливо, або змінено перелік видів ліків, які надаються громадянам України безкоштовно. Нажаль, у такому разі наші громадяни будуть змушені здійснювати закупівлю лікарських засобів за власні кошти.

Ще один випадок коли відмова є необґрунтованою та розповсюдженою можна навести такий. Людина звертається до закладів охорони здоров’я, а їй відмовляють, оскільки не обслуговують тих, хто звертається не за місцем своєї реєстрації. Така відмова є законною тільки у разі, якщо людина звернулась не у критичному стані (після стабілізації стану пацієнта його переводять до територіального закладу охорони здоров’я, чи він оплачує подальше лікування через бухгалтерію).

 

Тоді можливі такі варіанти вирішення проблеми:

-                     або скаржитись до вищого медичного керівництва;

-                     або через суд (із залученням органів прокуратури);

-                     або через звернення до правоохоронних органів (зокрема, поліції).


Господа, будем взаимно вежливы! или Учитывая, сколько времени...



… мы проводим в Интернете, мир приходит к необходимости уравнять цифровые права человека наравне с реальной жизнью.


     Все мы знаем о существовании Всеобщей декларации прав человека ООН, которая вобрала в себя важнейшие правила поведения человека, выработанные в ходе многовековой истории существования и развития человечества: неприкосновенность личности, запрет принудительного труда, свободу передвижения, право на образование и многие, многие другие. Теперь к этому списку присоединилось и право на доступ во всемирную сеть Интернет.


     В прошлую пятницу на заседании Совета по правам человека ООН одобрили резолюцию, осуждающую страны, блокирующие своим гражданам доступ к Интернету. Цифровые права в наше время особенно актуальны, поскольку многие из нас ежедневно проводят массу времени в Сети посредством компьютеров или смартфонов. Поэтому в Интернете права человека должны соблюдаться так же, как и в реальной жизни. Принятая резолюция пока носит рекомендательный характер, и никого ни к чему не обязывает. Тем не менее, её принятие можно рассматривать как начало новой эры в правовой сфере.


     За принятие резолюции проголосовали большинство стран, а против высказались такие государства, как Китай, Саудовская Аравия, Индия, Южная Африка и Россия, что вполне понятно. Резолюция включает в себя такие положения, как свобода самовыражения в Интернете, право на защиту в онлайн, обеспечение ответственности за нарушения прав человека в Сети, неприкосновенность личной жизни интернет-пользователей.


(Сергей Грэй, по его личному мнению - Thinker, Drinker, Misanthrope)



Ситуация с правами человека в Украине значительно ухудшилась

Права человека после «евромайдана»
Володимир Чемерис
Права человека после «евромайдана»
Ситуация с правами человека в Украине значительно ухудшилась, и это стало настоящим вызовом для правозащитников


20 января 2016

Приходится констатировать: после победы «евромайдана» ситуация с правами человека в Украине ухудшилась в разы. Эта тенденция  стала очевидной уже в 2014 году, когда был одобрен ряд соответствующих законов. В частности, речь идет о законе, позволяющем превентивное задержание граждан на тридцать суток – вопреки тому, что по Конституции человека можно задерживать только на 72 часа. Также были внесены изменения в Уголовный Кодекс – чтобы получить возможность открывать против украинцев дела за критические высказывания по поводу мобилизации граждан в «зону АТО».

В 2015 году эта тенденция получила свое продолжение. Был принят закон о «декоммунизации», который перечеркнул в Украине ряд фундаментальных прав и свобод, гарантированных европейской «Конвенцией о защите прав человека и основополагающих свобод» – включая свободу собраний и объединений (ст. 11 Конвенции), свободу выражения мнений (ст. 10) и свободу слова. Как следствие, в Украине существует большое число политзаключенных. По этому поводу следует особо подчеркнуть, что лица, которых обычно называют «политзаключенными» наши СМИ – то есть, представители ультраправых организаций, задержанные за убийство журналиста Бузины, за убийства других граждан или за взрыв гранаты возле Верховной Рады, – обвиняются именно в совершении тяжких уголовных преступлений. На самом же деле политзаключенными являются журналист Руслан Коцаба, который просто высказал свою точку зрения в интернете, или коммунист Александр Бондарчук, который распространял газеты и листовки с оппозиционными текстами. Это всего только два примера – но их можно привести намного больше.

Ситуация с мирными собраниями также чрезвычайно ухудшилась. С одной стороны, суды в Украине принимают не так уж и много решений о запрете того или иного собрания. В ряде регионов, включая Киев, местная власть вообще не обращается к судам с просьбой об ограничении свободы мирных собраний. Однако, во-первых, проводить мирные собрания по определенной проблематике сегодня чрезвычайно опасно – в частности, из-за угрозы нападения со стороны ультраправых. А во-вторых, организаторы часто отказываются от их проведения после угроз в свой адрес.

 Вследствие указанных причин были отменены митинги против повышения тарифов, против мобилизации, за установление гражданского мира, против фашизма и т.д. 17 марта 2015 года в Одессе была предпринята попытка организовать митинг против поднятия тарифов в общественном транспорте – но люди были окружены членами правых формирований, таких как «Автомайдан» и «Оберіг», и только чудом удалось не допустить столкновения. А 19 января 2016 года ультраправые сорвали проведение акции памяти российских антифашистов Станислава Маркелова и Анастасии Бабуровой в Киеве.

Можно констатировать: проводить подобные акции в Украине практически невозможно. Акции в поддержку гражданского мира сразу же объявляются сепаратистскими. В начале 2015 года в Украине проходили стихийные митинги против мобилизации – это была широкая низовая инициатива недовольного населения. Но их организаторы и участники как минимум получали административные взыскания, либо же оказывались под судом.

В целом складывается впечатление, что Верховная Рада, правительство и президент на данный момент не могут предложить обществу ничего, кроме грабительских тарифов, безработицы, антисоциальных реформ и дальнейшего обнищания населения. А на неудовольствие все чаще отвечают преследованиями. Нам все время повторяют, что в стране война – и потому следует запретить и посадить за решетку оппозиционеров. Тогда как «патриотам» следует простить даже убийства – ведь они, мол, убивают «сепаратистов». И ничего, что батальон «Торнадо», батальон «Айдар» пытали людей – они ведь хотели защитить права и свободы украинцев!

Увы, эта патриотическая пропаганда, доминирующая сегодня в украинском обществе, фактически ничем не отличается от российской. Нас возвращают  в реалии советских времен, когда нельзя было высказывать свою точку зрения, когда нельзя было смотреть тот или иной фильм – ведь в Украине уже рекомендовали запретить показ «Иронии судьбы» и многих других кинолент. А Институт национальной памяти – эдакое  «Министерство правды» – требует переименовать и запретить все вокруг, и даже не дал разрешения на регистрацию газеты под названием «Левый марш» – потому, что так называется известное стихотворение поэта-коммуниста Владимира Маяковского.

Итак, ситуация с правами человека в Украине значительно ухудшилась, и это является настоящим вызовом для правозащитников. Если бы нечто подобное произошло во времена режима Януковича, Ющенко или Кучмы, то все правозащитники единогласно говорили бы о системных нарушениях гражданских прав. Если представить, что во времена Януковича судили бы журналиста, запретили какую-то оппозиционную политическую партию – как сегодня запретили Компартию, – либо не допустили бы к местным выборам ряд оппозиционных партий, то можно не сомневаться, это вызвало бы огромное возмущение в украинских правозащитных кругах. Но, к сожалению, мощного голоса правозащитников практически не слышно. Прежде всего это связано с тем, что говорить о подобных вещах потенциально небезопасно. Ведь такой человек имеет шанс быть записанным в «агенты Кремля» либо в «сепаратисты» – как представителями власти, так и членами ультраправых организаций.

Несмотря на это, в Украине существуют правозащитники, которые говорят о нарушении прав открыто – хотя они и подвергаются  травле за свою позицию. В частности, в числе таких людей следует назвать Татьяну Монтян. В подобных ситуациях голосом правозащитников, как правило, становятся международные правозащитные организации – в первую очередь, Human Rights Watch и Amnesty International. В случае последней, заявления с критикой украинской власти в основном слышны из штаб-квартиры организации в Лондоне – тогда как украинское отделение выдерживает определенный политес. Украинский Хельсинский союз и  Amnesty International выступили с заявлениями в поддержку Руслана Коцабы, однако в комментариях к этим текстам можно прочесть массу обвинений с упреками в том, что правозащитники якобы «продались Путину». Хотя, на самом деле, Human Rights Watch, Amnesty International и ОБСЕ постоянно заявляют о систематическом нарушении гражданских прав в России – точно так же, как и в Украине.

Поскольку молчать о том, что у нас сейчас происходит, нельзя.

Владимир Чемерис 

Перевод Веры Едемской

Оригинал публикации на украинском

Когда у нас будет такая реклама ?

 Специально для тех кто сей час вспомнит бузину и калашникова -- вспомните Сашу Белого, Гонгадзе и других. 

 Я против того чтобы просто убивать неугодных, но в самый момент когда на тебя нападают, ты думаешь не про то что потом подашь в суд, а как противостоять сей час и сохранить свою жизнь. Да и нападать предпочитают на безоружных. Для примера -- Брейвик стрелял в зоне свободной от оружия, и расстрелы в США меньяками -- тоже в школах и кинотеатрах -- в зонах свободных от оружия. На стрельбище ещё ни один маньяк не пришёл всех расстреливать.


Сторінки:
1
2
3
5
попередня
наступна