Скакодуб Андрій Васильович | 12.01.2011 00:12

Пропонується до уваги інтернеткористувачів інтерв'ю з одним із координаторів Українського Віртуального Опору (http://uvo.cv.ua/), неформального об'єднання українців в Інтернеті.

Про Український віртуальний опір в запитаннях та відповідях.
Які цілі має УВО?

Революція, українська революція в мережі Інтернет! Це наш ренесанс і час настав. Нашими головними цілями є пропаганда всього українського в мережі Інтернет та захист нашого інформаційного простору від посягань, одним
словом – забезпечення інтернет-захисту України. Як бачимо події навколо поширення секретних документів в Інтернеті реально впливає на житті в цілому світі, тому майбутнє саме за Інтернетом.

Які ваші методи боротьби?

Ми створюємо патріотичні відео чи відео презентації на youtube.com, створюємо банери, картинки, статі про нашу культуру, ми поширюємо Інтернетом інформацію про акції в реальному житті, страйки, про спротив, гуртуємо українців... Методи обмежуються лише результативністю і нашою фантазією. Загалом ми постійно перебуваємо в русі, а тому
методи комунікації та об'єднання учасників нашої ініціативи постійно вдосконалюються.

Олександре, як ви потрапили до УВО?

Вирішив коли проводжу час в Інтернеті, треба проводити його з користю.

Хто у вас головний?

Як це не дивно, але головного у нас немає, є координаційна рада, яка лише координує діяльність, але всі відносини намагаємось будувати без чіткої централізації на партнерських засадах.

Ходять чутки, що УВО фінансує ФСБ?

А я думав Моссад.

Перефразую, ви чийсь проект?

Так. Ми проект українського народу, сподіваюсь, що ми Божий проект також, так як маємо на меті відродження духовності та віри в українців, на цей напрямок в майбутньому ми покладаємо особливі надії.

Як ви фінансуєтесь? Чи пропонували УВО гроші, можливо якісь меценати?

Як такого фінансування не маємо, все ґрунтується на добровільній ідейній основі, де треба збираємо кошти власними силами, але верхівці УВО пропонували гроші. Ми відмовились, так як з самого початку усі вирішили, що відносини в УВО повинні ґрунтуватися на принципах партнерства без існування господаря, як такого. Перехід на дотаційну голку за рахунок централізованого фінансування просто знищить саму ініціативу.

Хто то були?

Точно не знаю, молодіжне крило якоїсь з парламентських "опозиційних" партій.

Кого приймаєте в УВО?

Усіх, хто вважає, що дія важливіша за дискусії.

Вам пропонували зареєструватись офіційно?

Так, нам пропонували навіть стати партією. Мене від того бере сміх. Доводиться постійно пояснювати, що ми народне об'єднання українців всього світу в Інтернеті. УВО – це механізм об'єднання та засіб комунікації якомога більшої частини українського інтернет-простору. Хоча не виключаю, що УВО в майбутньому буде спонукати до створення організацій та спільних проектів в реальному житті. Передумови для цього вже є, тому все може бути.

Як декларують себе учасники УВО?

З тих, що себе задекларували, це представники багатьох політичних партій та громадських організацій. Крім того, існує багато ініціатив в мережі Інтернет, які також долучаються до наших проектів. У нас немає обов'язкової вимоги відкривати своє реальне обличчя. Ми не ставимо питання про ідеологію в роботі УВО. Чим менше обмежень, тим більше свободи, але безперечно в межах загальноприйнятої мети нашої ініціативи.

Може тому УВО є неформальною організацією?

В часи, коли арештовують за розмови в чаті та записи в блозі, багато хто бажає бути неформалом. Хай шукають вітер в полі... Для багатьох, хто в реальному житті працює в бюджетній сфері це є виходом, можливістю висловити свій протест. Але останнім часом у нас намітилась позитивна тенденція, коли багато учасників декларують себе як реальних осіб. Це
вибір кожного.

Ви боїтесь арештів?

Ні, але маємо здоровий глузд. У нас є можливість належним чином захистити своїх учасників. Ми не радили б нас чіпати.

Повернемось до нинішньої ситуації в Україні. Чи працюють українські спецслужби задля української Інтернет безпеки?

Може й працюють, але вони так глибоко законспірувались, що їхні дії можуть бути відчутні хіба що на рівні якогось села, а не країни. Взагалі в мене на наші спецслужби надії нема, позаяк її використовують для цькування українців, а не для захисту її громадян.

Яку ви б дали пораду? Чи важко захищати український Інтернет простір?

Взагалі умовно є три рівні на яких можна працювати: "рівень з низів" – це об'єднувати людей, формувати спільноти, робити відео, фото, словом усе, що потрібно для пропаганди і створення матеріалу. Наступний рівень це створення проектів задля збирання аудиторії, чи дестабілізації ворога, моніторинг Інтернету та здобутку інформації через мережу Інтернет. Уже
цих двох рівнів достатньо задля того, щоб іноді бити по морді ворога з їхньою потужною інформаційною машиною та інформувати власних громадян.

Третій рівень це "масовий рівень", фінансований суспільством, тут потрібні кадри і люди, що будуть цим займатися постійно, а не лише у свій вільний час. Якщо ж говоримо про Інтернет, то достатньо мати невеликий річний бюджет, веб-сервера, кілька десятків людей: журналісти, програмісти, дизайнери і просто креативні люди. Безперечно, що саме
держава повинна подбати, щоб захистити наші інтереси в інтернет-просторі, але для цього повинно прийти розуміння та... багато часу. Поки що це неможливо, а тому ми сподіваємось тільки на простих людей.

Але чи існує хоча б гіпотетична можливість поставити питання безпеки України в мережі Інтернет на державному рівні?

Так. Це тема іншої розмови, я б не хотів розкривати усі цікаві ідеї. Скажу лише, що в УВО є напрацювання в цьому напрямку і ми будемо намагатись державу, а це відповідні органи державної влади та посадові особи, зробити своїм партнером. Якщо цього не станеться, якщо держава буде нас сприймати за опозицію та ворогів, то наші дії будуть адекватні.

В учасниках якої спеціалізації більш зацікавлено УВО?

Ми відчуваємо брак таких фахівців, як програмісти та журналісти, тих, хто власне і творить інтернет-простір.

Що скажете про піар-технологів?

Практично від них немає користі для дій в Інтернеті, вони лише займаються викачуванням грошей у наших "Вождів" під час виборів. Рівень довіри до фахівців цього профілю зараз практично нульовий.

Хто є об'єктом вашої боротьби?

Усі, хто намагаються розповідати нам українцям хто ми є і як нам жити.

Скільки членів налічує ваша організація?

Якщо рахувати разом з тим хто нам ситуативно допомагає, приєднується до акцій то близько 2-х з половиною тисяч. Але активних учасників, як і в житті набагато менше.

Вас намагались знищити чи саботувати?

Так, нажаль, більшість диверсантів були "українцями".

Поясніть будь ласка.

Нас хотіли розколоти "юлєботи", саботували нашу діяльність переважно ті, хто називав нас радикалами. Ще на нас здійснювали хакерські атаки під час виборів, підозрюються наймані хакери з Партії Регіонів.

Ви радикали?

Не бачу нічого радикального в захисті нашої Батьківщини.

Також хочу підкреслити, що віртуальний або інформаційний опір в Інтернеті створювався і діє саме для підтримки діючого реального вуличного опору. Наприклад, організація флеш-мобів та політ-мобів.

Які ваші подальші плани?

Ми створюємо українське радіо в Інтернеті та інші проекти, маємо безліч ідей. І створюємо свою соціальну мережу, так як нинішні "українські" соц мережі є лише формально українськими та є залежними. Останнім часом наш ресурс або працював з перебоями або взагалі не працював, тому виникли всіляки чутки, які ми не будемо спростовувати. Зараз запрацює наш оновлений ресурс, українське радіо та буде можливість попрацювати над іншими проектами. Про відкриття нашого оновленого ресурсу ми безперечно повідомимо, але залишилось вже зовсім небагато.

Взагалі то УВО не обмежується тільки віртуальною роботою. В реальному житті у нас також є ідеї та проекти. Не хотілося б видавати всі ідеї зараз на гора, будемо інформувати інтернет-простір поступово по мірі реалізації. Серед найближчих, це друковане видання "Минуле і майбутнє України мовою Інтернету. Сто варіантів подолати руїну". Набір матеріалів в дане
видання вже почався. Є також ідея провести перший Конгрес УВО в цьому році на території України. Є пропозиції від української діаспори провести його за кордоном, щоб уникнути переслідувань, адже завжди є спокуса взяти на список всіх учасників інтернет-баталій, якщо вони зберуться в одному місці. Але ми ніколи на це не підемо, а тому такий захід пройде неодмінно в Україні. Більше про ці та інші проекти читайте на нашому новому ресурсі.

Які проблеми існують з українськими соцмережами?

Наприклад:, на i.ua до приїзду патріарха Кирила видаляли масово облікові записи українських патріотів.

Протягом останніх кількох років в мережі відбуваються начеб то випадкові конфлікти, віртуальні війни та в основному україно-російські розборки. Кожного разу все відбувається по заданому алгоритму. Група провокаторів реєструється на ресурсі, потім починається зливання всілякого бруду на Україну та українців, після чого спільнота ресурсу ділиться на частини, відбувається штучний розкол за політичними поглядами і все, – робота ресурсу паралізована. В результаті такої війни страждають всі, крім цих провокаторів. Більшість авторів іде з ресурсу, сам ресурс втрачає популярність, але саме цікаве, що після конфлікту з ресурсу ідуть і самі провокатори, які таким чином відпрацьовують свої гроші. Багатьох з
цих осіб ми знаємо особисто. Ганебним є те, що такими підробітками займаються не тільки студенти українських вузів, а і викладачі. Що це? Що можуть посіяти вони в своїх студентах, крім ненависті до своєї держави?

В свій час такі конфлікти пройшло багато мереж, в тому числі і Народна правда. Сьогодні така локальна війна відбувається на сайті Политико, власники якого не надто опікуються моральним аспектом та любою ціною намагаються зробити ресурс прибутковим. Нас не дуже хвилює те, що даний ресурс має відношення до нової політичної сили,
назву якої ми не будемо називати з етичних мотивів, але вважаємо, що межа повинна бути і забезпечити, принаймні, рівність всіх, є першочерговим. Тим більше, надання переваг за політичною ознакою залежно від ситуацію не може вітатися з нашої сторони. Вони повинні розуміти, що проти нас українців іде цілеспрямована війна, на жаль зі сторони нашого сусіда, а тому провадження ринкової політики, заробляння копійок на продажі України є самогубством, в тому числі і для цих ресурсів.

Подібних прикладів повно на ресурсах з українським доменним ім'ям...

Ну що ж бажаю вам успіху, гадаю, що Інтернет дізнається набагато більше про УВО.

Обов'язково!
Користуючись наданою мені нагодою запрошую людей дії до нас. Брати і
сестри, якщо проводите якийсь вільний час в Інтернеті, проводьте його з
користю! УВО – це пошук однодумців і спілкування. Змінимо
інтернет-простір разом з вами.

Інтерв'ю записав за допомогою скайпу Андрій Скакодуб

Туніс, Єгипет - а тепер і Лівія... Мабуть регіони трохи наклали в штанці і одразу-ж заговорили про діалоги, ще про щось, ще про щось.

А факт є факт сьогоднішня влада і ефективність ці дві різні речі - вдалося нещодавно вислухати від людини, що рік тому казала: "Ющенко - дибіл", фразу яка мене спантеличила повністю: "Вернитє Ющенко, при ньом било лучше". Щось пояснювати й розказувати немає сенсу - великим макроекономічними показниками й статистикою я не можу тут кидатися через факт відсутності їх у мене. Взагалі вони стали схожі на відвертий фарс - мені кажуть про боротьбу із злочинністю, а я бачу про те що менти самі й стали злочинністю - ні вони й до того були, але при минулій владі вони якось ховалися. Мені кажуть про великі економічні здобутки - а я бачу ріст цін при стабільно старій зарплатні. Мені розповідають про свободу в країні - а я бачу лише масовий психоз промивання мозку. Може я сліпий, глухий і тупий?

Проплачені агітатори розповідають про покращення життя, як все стало добре, як стабілізувалася країна... В мене лише одне питання - ДЕ? Інші агітатори розповідають про те, що владу може лаяти кожний але от не личить так людям робити... Чому? - Це моя країна, а не країна влади. Чому я маю мовчати коли на посади садять відвертих лохів (ви на Азарова подивіться!) маючи за них і всю країну. Одна дівчина мені навіть написала, що оскільки Янукович досяг в житті більше за мене, то я немаю права його у чомусь звинувачувати чи лаяти, а взагалі владу не можна лаяти - бо вона мені не належить. Я-ж не досяг того, що і Гітлер із Сталіним - то мені і їх не можна лаяти? А на вибори мені ходити? А за кого галочку ставити? А чому я маю "ставити галочку" - може тому, що я і є джерело влади, а значить і сам по суті влада?..

В Дніпропетровську кількість мєнтів просто вражає - стоять на кожному стовпі. Навіть подейкують що через кілька сотень метрів по головним вулицям стоять авто з затонованим склом, а в них сидять мусора з автоматами. Може правда, може й ні - але через останні події на Близькому Сході партія регіонів ніби всерлася від страху і старається себе захистити і утриматися у владі будь-яким шляхом. Доречі був нещодавно в Дніпродзержинську - там центр патрулюють авто з ментами, що оминать коло максимум в 100 метрів - що це як не страх, страх від свого народу? Взагалі давно вже всім відомо, що в мєнтовці процентів 80 рідкісні дибіли, жополизи й недоучки, що через свою неповноцінність із задоволенням підуть на народ.

 

То може вже не за горами час коли регіони і їх холуї висітимуть на стовпах українських міст і містечок?

Сумарні податкові виплати на заробітну плату становлять майже 40% (точніше - 38,5), що призводить до закономірності - зарплата іде в тінь. Причому вигідно це як працедавцю так і робітнику - адже можна отримувати 3000 грн не платячи податки, а можна отримувати 1700грн, але платити податки. Що-б вибрали ви?

Є своєрідний компроміс - оформлюємо людину на 800 грн, а решту зарплатні платимо "в конверті". Тоді і податкова спокійна і робітник. Але це не вирішує проблему з надходженням до бюджету.

Взагалі треба подивитися на саму вертикаль, що забезпечує надходження в бюджет - мабуть її можна проста викинути як непортіб, вона вже повністю прогнила від голови до хвоста. Хтось в податкову без шоколадки ходить? В одній з районних адміністрацій Дніпропетровська шоколадки продаються одразу-ж в будівлі податкової, а у клієнта питають "На взятку? А кому? Тоді возміть краще цю, вона любить більше білий шоколад". Вам це не дивно?

Звичайно-ж в умовах тотальної корупції самі податківці волають взяти невеликі гроші з підприємця та закрити очі на зарплати (і не тільки про них - але в статті йдеться про зарплати). То як в умовах тотальної корупції забезпечити виплати податків?

А виходи насправді два - фантастичний та фантастичний:

Варіант 1 - боротьба з корупцією, але це нереально, бо ті хто бореться з корупцією самі корупціонери.

Варіант 2 - знизити податкову ставку на відрахування із зарплат до 20%.

Роздивимося більш детально - ви бачили наших чиновників? Їх посади передаються у спадщину ще з радянських часів, єдиний варіант щось змінити - в момент всіх звільнити й набрати нових по конкурсу, через незалежне тестування. Чи реально це при чиновницькій владі, коли навіть президент 60-річний чиновник, що навіть кількох слів вимовити не може. Доречі ось це мабуть і є відображення більшості наших чиновників - старі, тупі, корумповані і з загостреним синдромом манії величі. Їм всім вигодна феодальна держава - коли над народом стоять чиновники, менти та інші можновладці. Люди неофіційно спонсорують сам устрій своїми взятками і чиновники роблять вигляд, що йде боротьба з корупцією. Ця стара радянська адміністративна система призвела до того, що скоро нас країни Африки обійдуть у розвитку.



Другий варіант - мабуть більш реальний, але... Як знизити ставку податку до 20% - кількість працюючих в країні за кілька місяців подвоїться. Чи буде це вигідно чиновникам, які спонсорують за допомогою корупції свій достаток, свої політсили, купують собі "невелички Межигір'я", Мерседеси, катаються до Альп. Мабуть це не буде вигідно чиновникам - навіщо-ж їм гроші, які йдуть в їх кишеню віддавати народу?

Отож живемо, люди, в країні неляканих баранів - от тільки питання хто неляканий, а хто барани залишається відкритим

   Для того аби зрозуміти суть написаного зроблю невеличку ремарку. В російській імперській ідеології зараз активно нав'язується ідея того, що назва "Україна", то виключно окраїнні землі Русі, або Польщі. Я хочу спростувати цю тезу використовуючи для бази таку науку як логіка.

   Отож почнемо з руйнування міфів про Україну як окраїну Русі. В 9-му столітті Святослав мав намір перенести свою стлицю на Дунай - аби вона стала центром Русі, там не склалося. Але факт в тому, що століттям раніше центром Русі став Київ... Досить дивно бачити столицю на окраїні - може ви не згідіні? Якщо перетворити в сучасні реаліх, то це-б виглядало приблизно як столиця Росії у Владивостоку... Тупо - не правда-ж?
   Взагалі сама Русь ділилася по кольорам - на Червону (Галичина), Білу (Білорусь) і Чорну (сам Київ, Волинь, Чернігівщина, південні землі Білорусі). І тут виникає логічне питання - якщо всі це землі означені кольорами - то чому російські землі без кольорів? Чи білоруси теж на окраїні жили?
   В цьому нарямку можна довго дискутувати - але факт є факт, ще в 9-му столітті Київ став столицею Русі, хто-б і що не казавю Нині він столиця України - логічне передача спадщини.

   Якщо дивитися на польський варіант назви нашої країни, нібито назва "Україна" це з польського то виникає досить логічне запитання. А чи є взагалі в польській мові щось співзвучне?
   Візміть перекладіть слово "окраїна" на польську і... ...отримаєте досить неспівзвучне слово "peryferiya" - це-ж як треба курнути було полякам аби так слово перетворити в "Україна"?.. Хоча для справедливості хочу наголосити про те, що на окраїнні землі поляки використовували інше слово - margines.

  Далі мене зацікавив чудовий факт - в середині 90-х на території Боснії і Герцеговини існувала сербська держава, що мала назву "краjна Српська" - в перекладі "Сербська країна". Точно так-же як свою країну називав Хмельницький - Украйна, тобто "В країні", "В державі".

  Висновки робіть самі. Але насправді факт того, що імперська ідеологія завернула саме в цьому питанні так це дуже добре. Адже висловлюючи такі ідеї росіяни вже відштовхують українців Заходу і Сходу подалі від себе, а для нових поколінь українців вони сіють лише ненависть - проти росіян і Росії. Так хай-же живе цей імперський міф в ім'я процвітання України!

   Українська Вікіпедія бореться зараз за вихід у ТОП-15 вікі світу за обсягом інформації. Йдуть перегони із фінською вікі - щоденно розрив зменшується приблизно на 100 статей - до кінця місяця ми будемо попереду;) На черзі норвезька вікі, що переганяє нас на 29 тисяч статей - ну що-ж наздогнати й перегнати! А там вже майоріє й китайська вікі;)

ПЕРЕГОНИ

   Якщо у вас є можливість писати статті на будь-яку тему, або просто редагувати то ласкаво просимо - українська вікі потребує нашої з вами допомоги у написанні статей.
  
   Як маєте можливість і натхнення - заходьте до української вікі, реєструйтесь та допомагайте розширювати українське слово! Українська Вікіпедія - потребує ТЕБЕ!

Відгреміли чергові вибори і партія-переможець почала будувати нову країну. Щоправда деякі люди подейкують, що будують вони “нову країну” десь у Середземному морі – на Кіпрі, але факт активного будівництва резиденцій чиновниками спростовує це (чого тільки Межигір’я варте!).

            Взагалі процес будівництва нової країни доволі складний і потребує неабиякої здатності до мислення, що спростовується найпростішим поглядом на нашу владу та її проффесорські обличчя. Отож збудувати нову не вийде, а от реставрувати стару…

Наприклад чому-б не взяти УСРС, яку Азаров і Янукович мабуть вважають за ідеальний державний устрій. А чому-б ні?

Якщо подвитись на інтерв’ю наших чиновників то можна виокремити тези про розвиток металургії, вугледобування тощо. Тобто ніш де не потрібно створювати високотехнологічний продукт, а лише брати те що лежить на поверхні. Що це значить? – Це значить що замість того, аби отримувати достойню зарплатню за технологічний продукт, ми будемо ризикувати своїм життям і здоров’ям за продукт зовсім не технологічний (ну якщо технологією тільки не назвати 100-річний процес). Розвинений світ вже років із 20 як постіндустріальний – тобто не виробляючий, а конструюючий (виробити будь-який дурень зможе – а от придумати…). розвиваючи металургію і вугледобування наші керманичі із ПР тим самим нам пропонують прописатися поряд із африканськими народами.

Особливістю вітчизняного країнобудування є те, що в країні будується най-най-най совковіша демократія, навіть з однією демократично обираємою партією. До слова країнобудівники навіть намагаються затулити язики ЗМІ, що доречі дуже гарно виходить, щоправда “по-совковому” – найпродвинутіші вже давно інфо з Інету беруть. Дуже ефектно виглядає будівництво з точки зору арешту опонентів – за 40тис грн (до слова Янукович в Межигір’я вклав не менше 5 млн грн бюджетних коштів).

Іноді дивитися на “реформи” влади дуже весело – особливо прикалує їх розповіді “про гречку”, та про “кровосісів”, однак веселощі дуже швидко зникають коли дивишся на реальні ціни і тарифи. Прикольно ще те, що народ “реформатори” тримають за лохів – в нас ціна на бензин вже більше 9 грн, а вони нам розповідають про економічний рост та всебічний розвиток (мабуть через розвиток ми отримали інвестицій на 40% менше, аніж у “кризовй” 2009-й рік).

От про що розповідає влада від ПР – “хрєн прассиш”. То вони кажуть про те що кредити МВФ брати не можна, то беруть іще 15 млрд долярів в кредит – причому нам доведеться вже віддавати більше 20 млрд (праценти як ні як). А кредити використовується по призначенню – то гелікоптерчик для глави держави прикупити (доречі найдорожчий у світі!), то на день народження скинутися… Ех беріть кредити – ми платимо!

Був колись ще один країнобудівник – Коля Чаушеску… Так вже добудувався – починав з тих-же кроків що і наші країнобудівники. Цікаво – чи не родичі?

                                                                                        http://pipernews.wordpress.com/

Цей кліп демонструє радикалізацію суспільства. Причому радикалізацію молоді - молодість завжди перемагає старість (це закон природи). Найцікавіше те що вся влада представлена стариганами - Янукович (60 років), Азаров (63 роки)... Що вони можуть дати молоді - вони відстали від сучасного світу років на 30, що вони можуть дати українцям - вони-ж не мають жодної краплі української крові? Що може дати Донбас? - Купу сміття, що зветься металобрухтом, або вугілля яке дешевше зовсім не видобувати, а може тотальне старіння населення цього регіону, чи найбільшу смертність в Україні? Донбас - це промисловий регіон а-ля Уганда - рабські умови праці та надзвичайно швидке старіння населення, багатії-олігархи та (пост-)комуністичні чиновники, що стали новою місцевою аристократією. Донбас - це не вчорашній день, це позавчорашній день. Це регіон який міг-би бути лідером в 60-х, 70-х - але не пізніше. Сучасному світу потрібні інформаційні технології та агропромисловий комплекс - це все є на Заході та Півдні, але не в Донбасі. Донбас - це найбідніший, дотаційний регіон який вважає що годує інших, Донбас - це вимерші міста Луганщини та Донеччини, це повальне пияцтво в місцевих селах та регіон пенсіонерів. У нього нема майбутнього. А тим часом Західні регіони демонструють зростання народжуваності - на Заході вже більше молоді аніж на Сході і з кожним днем ця різниця зростає. А що далі? Далі - вибух, який можна відстрочити, але не зупинити. Антиукраїнський режим Януковича-Азарова нездатний протриматися довго.