
Здається, в "тибетській книзі мертвих" є такий сюжет, коли там мандруючи після смерті , зустрічаєш чудовисько і воно твоє тіло роздирає на шматочки ...та ти знов зростаєшся а чудовисько знову раз за разом рве тебе - в місиво.
а ти зростаєшся..
а воно знову по-живому...
Загалом, процесс бескінечний, аж допоки не зрозумієш, що саме
Ти і є те чудовисько кровожерливе, яке по суті, саме себе катує. І що тільки спинивши себе, можливо спинити і монстра.
От цей сюжет, сьогодні - моя РЕАЛЬНІСТЬ:
В повітрі запах крові, що затьмарює свідомість і реальність.
Запах крові вимагає відомщення, покарання винних, "ярость благородную", "злобу священную","на смітник","на палю","на гілляку"," відняти та розділити",
шматувати, шматувати, шматувати...
Так коло замикається.
В кожному із нас спить потенційний кат... І варто лишень йому прокинутись, він знайде свою мішень...mmmmmmmmm

Тш-ш, не збуди своє Чудовисько.
Баю-бай.

х/ф Чужий4.
ЗЫ: А що робити з тими Монстрами, що уже попрокидалися - не запитуйте,
у мене нема відповідей.