Продегустувавши вітчизняні сухпайки дійшов до висновку, що попри різне пакування основних страв (бляшані банки, реторт-пакети) і різні види основних страв (швидкорозчинні пюре, сублімовані каші), чогось незвичного годі очікувати. Наповнення може бути ідентичним, відрізняючись лише виробниками. Крім того, з третього сухпаю почали повторюватись кава, мед та джем. Не кажучи про однакові галети. Тому не хотілось оглядати схожі набори. Хіба що, як продовження, розглядав купівлю зарубіжного сухпаю. І тут, як на диво, натрапив на розіграш на Ютубі: за донат на ЗСУ можна було виграти іноземний військовий набір харчування. Тож вирішив поєднати приємне з корисним — і виграв датський сухпай!
Перед зйомками я не знав, це разовий чи денний індивідуальний раціон. Та й, власне, дегустацію відкладав якнайдалі. Як виявилось згодом, недаремно.
1. Перший продегустований закордонний MRE вразив асортиментом. Датський сухпай виявився добовим, на 3846 ккал. Меню доволі різноманітне та численне: мюслі з малиною, рис з шинкою, томатний суп з макаронами, яловичі джерки, тунець у воді, мокрель в томатному соусі, брюссельський паштет, фермерський паштет, цільнозерновий пшеничний хліб, цільнозерновий житній хліб, арахіс з ароматом барбекю, тістечко з ароматом лимону, шоколад, злаковий батончик з ароматом карамелі, протеїновий батончик з ароматом карамелі, цільнозерновий бісквіт, масло з фундука (лісового горіха), малиновий джем, абрикосовий джем, яблучно-персикове пюре, сушена журавлина, драже (пастила) з чорної смородини, напій персиковий, напій лимонний, напій з какао, сублімована розчинна кава (2 шт.), чай зелений (2 шт.). І це лише їжа! А ще є серветки, ложки, зубочистки, жувальні гумки і навіть зубна щітка!
З таким асортиментом дегустація була хоч і цікавою, але виснажливою. А сам огляд вийшов ну дуже масивним — давно не було фотозвіту на 75 фоток. Що казати про відео, яке стало рекордно довгим, на 47 хвилин. До того ж, в процесі зйомки вирубило електрику. Однак знайомством із зарубіжним військовим пайком все одно лишився задоволений! [ Читати далі (+74 фото + відео)... ]
Розбавлю ниття цікавою систематизацією/класифікацією. Наприклад, модельною лінійкою поточного покоління легендарного спорткара (чи не зовсім?) Porsche 911 (за минулий рік). Він мені не подобається, але вразив асортимент модифікацій. Конфігурація включає різноманітні версії.
Комбінації утворюються таким чином:
- Базова модель (в кузовах купе, кабріолет)
- "4" — повний привід
- "S" — потужніше
- "GTS" — потужніше потужнішої (фактично, суперкар, а не спорткар за характеристиками)
Головний біль є однією з найбільш частих причин зверненнь пацієнтів до лікаря. Не існує чарівної пігулки, яка рятує від усіх видів головного болю.
Головний біль, звичайно, є симптомом, а не діагнозом.
Я наведу можливі причини головного болю. Деякі з цих причин заслуговують на особливу згадку. Навмисно не стану називати, з якою частотою яка причина зустрічається. Неодноразово підкреслював своїм колегам та учням власну думку про те, що статистика може виявитися ворогом лікаря. Існує небезпека пропустити причину, яка в літературі зустрічається нечасто, а інколи — навіть не згадується. Наголошу, що лікувальна тактика неодмінно залежатиме від причини. Пропоную Вашій увазі свій ролік. Приємного перегляду!
Ох і багато вермішелей і локшин швидкого приготування я перепробував за крайні 3 роки! Це вже буде аж 12-а дегустація! За таке шлунок і підшлункова не подякують... Однак, як тільки на ринку з'являються новинки, виникає непереборне бажання продегустувати їх. Так вийшло і цьогоріч: два тижні тому вперше скуштував вермішелі "Chibi" від нового виробника — ПП "Віліс", а сьогодні буду їсти і робити огляд на ще одні вермішелі цієї ж фірми — "Garnenka".
Асортимент представлений чотирма різновидами (що небагато, але так менше фоткати і фільмувати, та й все одно це достатня кількість для огляду). Смаки класичні, як і дизайн. Щодо поширеності, в мережах супермаркетів не бачив у продажу. Хоча не виключаю, що ці вермішелі можна зустріти у західних областях, в місцевих магазинах. Втім, вони доступні в інтернет-магазинах і маркетплейсах. Причому не лише оптом, а й у роздріб. Тому при бажанні їх цілком реально придбати.
1. У цій дегустації — вітчизняні вермішелі швидкого приготування "Garnenka" чотирьох видів: зі смаком курки, зі смаком гострої курки, зі смаком грибів, зі смаком сиру та зелені. Вага пачок стандартна — 60 г. Вартість становить від 8 до 11 грн. (я, звісно, купив там, де дорожче).
За очікуваннями, це має бути звичайна вермішель. З імітованими смаками та ароматами (оскільки зазначено, що "зі смаком"). Проте, з соняшниковою олією. Тож цікаво, наскільки вермішель з назвою "Гарненька" буде гарненькою?
Як не нити, якщо купа нездійсненних бажань і гештальтів + масштабне лікування зубів (що само по собі стрес і навантаження на гаманець) + проблеми? Хоча, якщо чесно, ниття й мені набридло. Тому запощу щось приємне (на мою думку). Звичайно, не з свого життя, але...
Отож, пропоную подивитись тест-драйв LUAZ City — українського електричного компактного пікапа з дворядною кабіною. Цю машину представили ще минулого року, але тоді проводили сертифікацію і модель була в єдиному екземплярі. А зараз, начебто, виготовили декілька штук.
Чим цікаве це авто написав на початку опису. По-перше, він вітчизняний (так, можна прискіпуватись, що кузов китайський і все інше теж, але передня панель і бампер української розробки, змінені; до того ж, варто враховувати, що у світі не існує 100% національних автомобілів — тому навіть якщо в автомобілі з вітчизняного лише складання чи декілька коплектуючих, його можна вважати українським, незалежно від % локалізації. Так що цей електрокар український. Дискутувати можна лише про відсоток локалізації.
В будь-якому разі, це більше, ніж зміна шильдиків.).
По-друге, це перший серійний український електромобіль.
По-третє, складання автомобілів у воюючій країні вже подвиг.
По-четверте, це не зовсім автомобіль — за правами це квадроцикл.
По-п'яте, попри свою назву, до Луцького автомобільного заводу (ЛуАЗ) не має жодного відношення. Це інший, хоч і співзвучний, бренд, який назвали в честь пошани вітчизняним позашляховикам. Хоча за стилістикою й справді нагадує "Волинянки".
Як не дивно, модифікація з дворядною кабіною від базової моделі з однорядною кабіною відрізняється задніми ліхтарями.
Правда, незрозуміло, чому назвали "City", якщо такі модифікації зазвичай називають прямолінійно — DC або Double Cab ("Подвійна кабіна" в дослівному перекладі).
Тест-драйв цікавий, але хотілося б побачити на огляді в Інфокарі. Як думаєте, Ярік затестить?
