Ми з вами – чернівчани – приречені торгувати, на заздрість навколишнім містам і селам. Бо вже 600 і три роки юрмимось на перехресті торгівельних шляхів з північно-західної Європи на Балкани і в Туреччину. Перші письмові згадки про нормальні місця містять відомості про собори та університети, у нас – таке: «У Чернівцях вози не перевіряти, достатньо того, хто купець завіряє, що він не має заборгованого товару: куниць, срібла, воску та добрих коней місцевою породи Від воза з рибою платиться також ...

Читати далі...

Не зря наш город называют маленьким Парижем. Его необычная красота не может не завораживать. Элегантные улочки в центре города, поразительная архитектура которой не возможно не восхищаться, его комфорт и уют, это то место, куда хочется возвращаться. В гости, или навсегда, кому как посчастливится. [Приєднана картинка] Бывает, пройдешь по Панской улице, услышишь, как из ее уголка доносятся звуки флейты, и ты мысленно попадаешь в страну эльфов, ты уже не тут, ты за сотни миль от сюда...

Читати далі...