хочу сюди!
 

Наташа

49 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 44-53 років

Замітки з міткою «российско-украинская война»

Встреча с Киборгом в метро

Встреча с Киборгом в метро.
Автор: Anna Blashchuk




Пару дней назад ехала в метро. На "Золотых Воротах" кого-то прижало в двери. Долго просили "відпустіть будь-ласка двері". Я подумала, что у прижавшего дверями человека, слабая реакция, потому что, ну уж очень долго реагирует. Когда через несколько станций людей стало меньше, я увидела мужчину в военной форме с очень уставшим лицом. Я сидела около поручня, все места были заняты. Мужчина подошел и облокотился о поручень рядом со мной на рюкзак за спиной. Он почти лежал на этом поручне.
Сомнений не было. Человек ехал прямо с проклятой войны
Это было видно и по лицу, и по тому, как он морщился, когда переминался с ноги на ногу. Что-то очень болело. Я робко дотронулась до его плеча и спросила : "Присядите?" "Нет".
Пару станций я не знала как заговорить. Сидя мне не было видно нашивки на рукаве. Перед выходом нашла 200 грн. Когда поднялась, увидела на рукаве "Киборг", спросила: " Вы домой?" "Да". "Трудно было?" "Да".
Я не знала как продолжить разговор, но очень хотелось обнять, благодарить, плакать. Все уставились на нас и стали слушать.
Я, вдруг, начала чистить Его запачканную шапку со словами "Ой, у Вас шапочка запачкалась". Руки Он держал в карманах.
Я засунула Ему в карман купюру прямо в руку и сказала: "Возьмите. Купите жене цветы".
Усталость с Его лица мгновенно ушла и Он громко выпалил: "Не надо! У меня есть деньги. Вы что! Нельзя! " Я себя почувствовала глупо и виновато. Зато, наконец, нашлись слова : "Это единственное, что я могу для Вас сделать!"
Мой Герой оказался правдивее меня, потерянной в Киеве среди встречающихся ватников и священников - сепаратистов. Он сказал прямо из сердца : " Без вас, мы-никто". Ко мне возвращался ум и я, рыдая по-детски, выдавила из себя: "Это мы без Вас никто!" Я не смогла сдержать рыданий и тупо пошла к противоположной двери, обливаясь соплями и слезами. А Он говорил и говорил : "Спасибо Вам. Я куплю жене цветы"
Я рыдала потом еще часа два. В слезах выходили несказанные слова. Как много я хотела сказать! И не сказала! Надеюсь только на то, что этот Мужчина услышал своим сердцем. 
Может этот Киборг прочтет, что Я хотела Ему сказать много-много СПАСИБО!
Что Они у нас САМЫЕ ЛУЧШИЕ! Что мы их ОЧЕНЬ любим и ОЧЕНЬ молимся за НИХ. Что мы обнимаем ИХ. Что песня "Землянка" отдыхает по сравнению с нашей нежностью и любовью к Ним.
И пусть все плюются, но я очень хочу, что бы Они все вернулись живыми победителями и воспитали своих деток такими же правдивыми и настоящими как Они.
Услышь меня, Киборг, из метро. Ты идешь защищать меня от орды, а я не смогла даже обнять тебя. Но, я очень хотела! Возвращайся живым, пожалуйста!

смерч

вот какое оружие рашка на нас применяет теперь: 

Спасибо за самоорганизацию!



Я все время говорю:
Спасибо Путину за нашу самоорганизацию! Спасибо России! Научила нас воевать и противостоять, а главное, подняла в украинцах зашкаливающий адреналин - патриотизм!

[ Читать дальше ]

Деякі історичні аналогії.

Не знаю, наскільки це коректно, але. Читаю зараз дещо пов'язане з першою світовою, і ось які аналогії прийшли мені на думку. У 1914 році у імперії панував просто страшенний ура-патріотизм. Всі кричали, що німців з австріяками шапками закидають. Всі обожнювали імператора. І чим все закінчилося через якихось два з половиною роки? Правильно, лютневою революцією, скиданням царя, якого от тільки-но усі обожнювали. Історія вона така, має властивості повторюватися. Що правда, між обожнюванням і ненавистю було кілька важких військових поразок та суцільний економічний крах. Санкції та ціна на нафту майже гарантовано забезпечать економічний крах сучасної рашистської недоімперії. Непогано було б продемонструвати деякі військові перемоги, а головне донести цю інфу до ватних мізків. Впевнений, все у нас вийде!
Як вважаєте, ця аналогія доречна?
Слава Україні!

КОМЕНТАРІ ВАТНИКІВ ВИДАЛЯТИМУТЬСЯ, А САМІ ВІДПРАВЛЯТИМУТЬСЯ У БАН!

84%, 36 голосів

16%, 7 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

прислухайтеся, люди українські, як боротися з росією…


Пам'ятаєте... ще 19 серпня 2008 року, коментуючи російсько-грузинський конфлікт, директор Інституту Росії Василь Лаптійчук завбачливо попереджав: "Тема ворожнечі між Росією й Україною поки що – вічна. Вона триватиме аж до створення таких умов, за яких агресор, посягнувши на Україну, неминуче зазнає поразки. [ Читать дальше ]

"Жираф большой - ему видней", или Про 80%... (2)

Разбойник с большой дороги участвует ли он в шайке или грабит в одиночку, равно остается грабителем; и нация, затевающая неправедную войну, есть не что иное, как большая шайка грабителей.     (Франклин Б.)   

 

В продолжение темы "Жираф большой - ему видней", или Про 80%        http://blog.i.ua/community/2024/1628265/    

Війна та нерви, як правильно розуміти деякі речі.

Victor Tregubov

 

Хлопці

Якщо ви бачите відео, де бойовики знущаються з наших солдатів, а поруч мелькає мікрофон Лафньюс, то ці знущання проводяться саме для того, щоб бути знятими на камеру Лайфньюс.

Знімаються на камеру Лайфньюс вони для того, щоб стати елементом інформаційної війни. А точніше, для того, щоб ви їх подивилися, обурилися і передали далі. Це - зараження емоціями. Це робиться для того, щоб уся наша країна перебувала в стані постійного стресу. Звичайними військовими зведеннями такий рівень напруги в головах не підтримаєш. Саме для цього якій-небудь черговий филипс приходить до якогось чергового мотороли і той знущається з наших полонеників під об'єктивом камери. Або штовхає труп загиблого солдата.

Прошу звернути увагу на взаємозв'язок між двома ланками.

Їх виводять і б'ють, щоб ви ділилися цією інформацією.

Чим більше ви ділитеся, тим краще це працює. Чим краще це працює, тим більше їх битимуть.

У вас можуть бути тисячі виправдань для того, щоб расшарить це відео. Від "я хочу, щоб люди знали" до "я хочу, щоб люди запам'ятали і винуватці не пішли від покарання". Насправді люди знатимуть і якщо ви опишіть справу текстом, а вже "потрібні люди", повірте, знали задовго до вас. Насправді в 90%% випадків, особливо у пані (можете двадцять разів звинуватити мене в сексизмі, але сприйняття подібної інформації у жінок і у чоловіків в нашому суспільстві дійсно відрізняється), приводом для поширення такого стає просто необхідність поділитися емоціями - "ах, який жах, ви подивіться, який жах, повбивала б нафиг, хочу про це поговорити".

Коли ви так робите, ви:

а) робите саме те, чого ворог від вас хоче

б) робите подібні знущання вигідними ворогові

в) зрештою, обмінюєте свій психологічний комфорт (фух, поділився, стало легше) на чужі страждання - як десятків тих, до кого дійшла ця інформація, так і тих, кого наступного разу виведуть і поб'ють.

Самі розумієте, хто ви після цього.

 

Джерело

 

Ще трохи від мене.

Друг через Фейс запросив мене взяти участь у акції «Сам вийду і нагадаю Президентові про його відповідальність. Вимагатиму увести воєнний стан, увести жорстки санкції проти Московії

 

1 февраля 2015 г. в 14:00

Майдан Незалежності в городе Киев

 

Далі моя відповідь.

Категорично проти введення військового стану.
Чи відомо тобі, що за військового стану у країні суттєво обмежуються громадянські права? У тому числі свобода слова, свобода мітингів та протестів? Тобто виходить, що ти йдеш мітингувати, аби президент отримав право заборонити тобі мітингувати і заборонити пресі розповісти про це - це нонсенс нмд. Це по-перше. По-друге, на жаль, нам ніяк не вижити без західних грошей. А Захід не дає грошей країнам, які знаходяться у стані війни. Насправді є ще деякі аргументи на підтримку моєї позиції, але і цього достатньо. Стосовно санкцій проти московії - підтримую. Але здається мені, що про це вже оголошено і ВР збирається це зробити у доступному для нас обсязі. Бо якщо дивитись на речі реально - ми що, можемо відмовитись від їхнього клятого газу? Ні, не можемо. А жорсткі санкції передбачають повну відмову від економічного співробітництва.
І по-третє. Я далеко не у захваті від керування теперішніми керівниками. Це ще м'яко кажучи. Але тре усвідомлювати, що ми не маємо навіть маленької частки інформації про справжній стан справ, яким володіють вони. Наприклад про те, що робиться не на загал у процесі спілкування з Європою, та Штатами а також і з пуйлом. Тому я не вважаю, що зараз ми можемо сильно тиснути на владу та вимагати чогось там. Закінчиться війна - спитаємо з кожного по вищій ставці. До того ж, якісь заворушення, зрив мобілізації - це рівно те, про що мріє пуйло. Тому я категорично проти всіляких подібних заходів. Військо без гетьмана гине. Навіть якщо гетьман такий собі, не дуже...

КОМЕНТАРІ ВАТНИКІВ БУДУТЬ ВИДАЛЕНІ, А САМІ КОМЕНТАТОРИ ВІДПРАВЛЕНІ У БАН!

Донецькі партизани у дії 18+

За Волноваху! За погибшую 14ти летнюю украинку!

Донецкая группа партизан "Тени", организовав засаду на патруль полицаев в пригороде Донецка, не рассчитывала на такую удачу. Двое полицаев были просто "орки" и были расстреляны на месте, третьим оказался:

Павлов Пётр Геннадьевич. Генерал майор ВС РФ. Оперативное управление Вооружёнными Силами.
За свою жизнь и свободу он предложил "Тени" один миллион долларов. Ответ "Тени" - " До сраки твои доллары. Родина не продается!"
Аркадий Бабченко

Ця стаття є на "Обозревателе", а ось фото, заради якого я це і публікую, мені переслали друзі по Скайпу.



Зверніть увагу на бетонні блоки, де група українських партизан написала кров'ю російського генерала - окупанта назву своєї групи "Тени"
Слава Україні!

КОМЕНТАРІ ВАТНИКІВ ВИДАЛЯТИМУТЬСЯ, А САМІ ВІДПРАВЛЯТИМУТЬСЯ У БАН!

Экс-офицер ФСБ, воюет в добровольцем в "Правом секторе"

Экс-офицер ФСБ, старший лейтенант, боец 7-го батальона ДУК «Правый Сектор» Илья Богданов.



Журналистка не понимает, как можно говорить о войне и смерти с улыбкой, т.к. это страшная вещь. 

Многим теплохладным трудно понять, что оптимизм и весёлость бесстрашного воина – это прорывающийся наружу в такой форме пульсирующий огонь духа, презирающего смерть, потому что только этим огнём, только с Радостью можно пойти против Смерти! Лишь такие обретают победу над всеми врагами и преодолевают все препятствия играючи с лёгкостью мчащегося вперёд духа.  

"Лишь тот достоин жизни и свободы, кто каждый день готов идти на бой!" (Гёте).


P.s. Прошу всех только к внимательности к собственным словам, говорящий о смерти (к которой нужно быть готовым всем и всегда), именно говорящий об этом часто, включает механизмы, которые теперь особенно быстро приводятся в действие могучими потоками Закона. 

http://youtu.be/sCqnkic1NDo

До бою! Без страху й зневіри за правду, волю, за наш край!

До бою! Без страху й зневіри за правду, волю, за наш край!
Перелили вже бузувіри скорботи чашу через край…
Угору стяг! Хай кат шаліє, хай стисне нас, але на мить,
бо іскру ту святу, що тліє, несила ворогу згасить.



* * *
До бою! Без страху й зневіри
За правду, волю, за наш край!
Перелили вже бузувіри
Скорботи чашу через край…

Повсюди чад, а ворог лютий
Пекельні бенкети справля,
Гнітить скрізь сили неокуті
І точить мозок, наче тля.

Нас мало, друже, але сила
У нас в правдоті наших дум,
Понесемо ж ми гордо, сміло
На панський регіт і на глум

Новий псалом живого слова,
В йому не неприязнь стара,
А світло лагоди, любові,
Братерства, волі і добра!

Угору стяг! Хай кат шаліє,
Хай стисне нас, але на мить,
Бо іскру ту святу, що тліє,
Несила ворогу згасить.

Вона з’єдна нас всіх докупи,
Омочить слово у крові, —
І на замученії трупи
Повстануть мучені нові!

Автор – Михайло Старицький (автор п'єси "За двома зайцями"), писав щирі та палкі революційні вірші). 
Я напочатку дозволив собі деякі правки, щоб уникнути маловідомого слова "На прю!":
http://ukr-lit.net/staryckyj/260-virshi/2100-na-prju.html

https://uk.wikipedia.org/wiki/Старицький_Михайло_Петрович