хочу сюди!
 

Наталия

49 років, рак, познайомиться з хлопцем у віці 35-55 років

Замітки з міткою «українські пісні»

Вербовая дощечка. Старий пісенник - 11

Вербовая дощечка, дощечка
Біля мого мостечка, мостечка.
На все поле леліє, леліє
Звідки милий приїде, приїде
Звідки милий приїде, приїде
Що Насточці привезе, привезе
Червонії чоботи, чоботи
До ліпшої роботи, роботи
Вербовая дощечка, дощечка
Біля мого мостечка мостечка

Чебреці. Старий пісенник - 10

Пропливе в Чебрецях надвечір'я
Синьоцвітом далеких надій.
Защебече піснями подвір'я
І озветься в душі молодій.

Заспівай, заспівай, наша мамо.
Заспівай, щоб від серця журба відійшла.
Щоб і діти й онуки співали
І земля чебрецями цвіла. 
І земля чебрецями цвіла. 

Попід зорями пісня полине,
Променисто заграє в росі
І пригорне крилом чарівливим
Наше рідне село Чебреці.

Заспівай, заспівай, наша мамо.
Заспівай, щоб від серця журба відійшла.
Щоб і діти й онуки співали
І земля чебрецями цвіла. 
І земля чебрецями цвіла. 

І співає щаслива родина,
Йде висока зоря у поля,
Край вікна пломеніє калина
І цвіте чебрецями земля.

Заспівай, заспівай, наша мамо.
Заспівай, щоб від серця журба відійшла.
Щоб і діти й онуки співали
І земля чебрецями цвіла. 
І земля чебрецями цвіла. 



Моя земле калинова. Старий пісенник - 9

Моє дитинство заблукало
Давно в некошених полях
Його співаючи гойдали
Дві неньки мати і земля

Моя ти земле калинова
Моя пісенна сторона
Моя медова полинова
Як мати - в кожного одна

Моя ти земле калинова
Моя пісенна сторона
Моя медова полинова
Як мати - в кожного одна

Далекі стеляться дороги
Та посміхаються здаля
Мені від отчого порога
Дві неньки: мати і земля

Моя ти земле калинова
Моя пісенна сторона
Моя медова полинова
Як мати - в кожного одна
Моя ти земле калинова
Моя пісенна сторона
Моя медова полинова
Як мати - в кожного одна

Я проведу в дорогу сина
І в шлях його благословлять
В сумну і радісну годину
Дві неньки: мати і земля

Моя ти земле калинова
Моя пісенна сторона
Моя медова полинова
Як мати - в кожного одна
Моя ти земле калинова
Моя пісенна сторона
Моя медова полинова
Як мати - в кожного одна





Джмелик. Старий пісенник - 8

На узліссі біля поля
Хміль посіяла весна
І судилась мені доля
Безтурботна і ясна
Та зза гаю із-за лісу
Джміль раптово завітав
Де ти взявся скажи в біса
Нащо спокій мій забрав

Ой ти джмелю мій ти джмелю
Мого серденька не край
Змолодого мого хмелю
Цвіт весняний не збивай

Кружеляє в небі джмелик
А я весело сміюсь
Кружеляє понад хмелем
Я на нього й не дивлюсь
Він сторожить чорні вуса
Грізно дивиться з-під брів
А я його не боюся
Бо я знаю, буде мій!

Ой ти джмелю мій ти джмелю
Мого серденька не край
Змолодого мого хмелю
Цвіт весняний не збивай

(пританцьовка)

Ой ти джмелю мій ти джмелю
Мого серденька не край
Змолодого мого хмелю
Цвіт весняний не збивай
Ой ти джмелю мій ти джмелю
Мого серденька не край
Змолодого мого хмелю
Цвіт весняний не збивай



Чари чорних віч. Старий пісенник - 7

Вийшла полем по стежині
Пісня родом з України
Журавлиними стежками
Полетіла над полями

Загойдали очі чорні
Серце моє наче човен
Чари чорних віч
В серці день і ніч

Випадково чи навмисно
Ще про тебе склали пісню
Я кохаю і страждаю
Чорні очі в серці маю

Загойдали очі чорні
Серце моє наче човен
Чари чорних віч
В серці день і ніч

Десь далеко чути пісню
Забреніло мов намисто
Від Гребінки до Полтави
Пісня в світі заблукала

Загойдали очі чорні
Серце моє наче човен
Чари чорних віч
В серці день і ніч



Ой несе весна відерце. Старий пісенник - 6.

Ой, несе весна відерце
Квіточок та й повне
Ми з тобою два весельця
При одному човні
Ой несе весна відерце
блакитні та й сині
Ми немов берізка з кленом
При одній стежині

Вигравай же сопілкар
На дуді вербовій
Накукуй зозуле нам
Всі роки в любові
Вигравай же сопілкар
На дуді вербовій
Накукуй зозуле нам
Всі роки в любові

Ой звела весна кубельця
Кубельця пташині
Ми немов би два джерельця
При одній долині
Ой несе весна відерце
Квіточок та й повне
Ми з тобою два весельця
При одному човні

Вигравай же сопілкар
На дуді вербовій
Накукуй зозуле нам
Всі роки в любові

(програш)

Вигравай же сопілкар
На дуді вербовій
Накукуй зозуле нам
Всі роки в любові


(програш)

Вигравай же сопілкар
На дуді вербовій
Накукуй зозуле нам
Всі роки в любові
А як зайдуться вогнем
Калинові грозді
На заручини до нас
Просимо у гості!!!




Мамині яблуні. Старий пісенник - 5.

Де Рось і Росава біжать у Дніпро
Між ними лежить моє рідне село,
А там біла хата стоїть край села
Де мама сумує мене вигляда.
Де мама сумує мене вигляда. 


А мама мене виглядає щодня,
Вже з яблуні сухе обламалось гілля.
Ті яблуні білі цвітуть під вікном
Як мамині скроні, що сиві давно.
Як мамині скроні, що сиві давно. 


Ой мамо матусю ти так не журись
Ти краще у небо ясне подивись.
То весну до тебе несуть журавлі
І я з ними лину на білім крилі.
І я з ними лину на білім крилі.


Їдуть козаченьки. Старий пісенник - 4.

Їдуть козаченьки та й біля річеньки
Та й біля річеньки ручая
Та й питають дівчину, та й питають дівчину
Та й питають дівчину "ти чия?"
Та й питають дівчину, та й питають дівчину
Та й питають дівчину "ти чия?"

Осавула свиснув, шабелькою блиснув
Шабелькою блиснув, гей гей гей
Хлопці не спиняйся, шикуйся рівняйся
Бійся та лякайся чорних очей
Хлопці не спиняйся, шикуйся рівняйся
Бійся та лякайся чорних очей

Річечка холодна, дівчина проворна
Крутить на вирує течія
Дівчина воркоче, голову мороче, 
Козаку шепоче "нічия"
Дівчина воркоче, голову мороче, 
Козаку шепоче "нічия"

Козак молоденький, умліва дурненький
А вона цілує ой-ой-ой
Доки любив дівку, загубив ґвинтівку
Ще й коня та шаблю ой-ой-ой
Доки любив дівку, загубив ґвинтівку
Ще й коня та шаблю ой-ой-ой

Їдуть козаченьки, та й біля річеньки
Та й біля річеньки ручая
Та й питають дівчину
Та й питають дівчину
Та й питають дівчину
"ти чия?"
Та й питають дівчину
Та й питають дівчину
Та й питають дівчину
"ти чия?" Гей!!!



Стоїть козак на чорній кручі. Старий пісенник - 3

Стоїть козак на чорній кручі,
В задумі буйна голова.
Поряд дівчина чорноброва,
В неї розплетена коса.
Поряд дівчина чорноброва,
В неї розплетена коса.

Ой куди їдеш, від’їжджаєш,
Нещасна доленько моя,
На кого мене покидаєш,
Для кого русая коса?
На кого мене покидаєш,
Для кого русая коса?

Повіяв вітер, вітер буйний,
Зайнялось серце від жалю,
Бо козак їде на чужину,
Лишає дівчину саму.
Бо козак їде на чужину,
Лишає дівчину саму.

Ой куди їдеш, від’їжджаєш,
Нещасна доленько моя,
На кого мене покидаєш,
Для кого русая коса?
На кого мене покидаєш,
Для кого русая коса?

Ой, Галю, серце, рибко моя,
Я їду в дальнії края,
За Україну нашу рідну
Ладнаю шаблю і коня.
За Україну нашу рідну
Ладнаю шаблю і коня.

Козацькому роду нема переводу. Старий пісенник - 2

Сяяли на сонці шаблі запорожців,
Як вони на конях гнали ворогів.
Козацькому роду нема переводу,
Лине його слава з далечі віків.

Гей, співай, козаки,
Про любов, про землю святу,
Про землю.
Славте, гей, козаки,
Волю золоту.

Наші козаченьки – славні запорожці,
Вірними шаблями очищали світ.
Козацькому роду нема переводу,
Прапор малиновий кличе у похід.

Гей, співай, козаки,
Про любов, про землю святу,
Про землю.
Славте, гей, козаки,
Волю золоту.


Квітне наша доля, наче маки в полі.
І ранкове сонце виплива з дібров.
Козацькому роду нема переводу,
Козаки в колисках виростають знов.

Гей, співай, козаки,
Про любов, про землю святу,
Про землю.
Славте, гей, козаки,
Волю золоту.