Польша должна помочь Украине военным оборудованием если не в рамках НАТО, то вместе с отдельными странами-членами Альянса. Об этом заявил 2 сентября маршал польского Сената Богдан Борусевич, сообщает "Польское радио".

По его словам, ситуация в Украине грозит непосредственным интересам Польши. Маршал отметил, что Варшаве следует предпринять решительные шаги против российской агрессии.

Политик также добавил, что во вторник, 2 сентября, во время закрытого заседания двух сенатских комиссий (обороны и иностранных дел) будет обсуждаться ситуация в Украине и планирование дальнейших шагов, которые должны сделать власти Польши.

Додаток до замітки Подай руку Україні _Podaj Reke Ukrainiе  ( тут польська оригінальна версія пісні). 

Пісня звучить  українською мовою.

Потрібно тішитися дрібницями - як от моя поїздка з другом навколо Познані велосипедами. Зранку не легко було одразу розворушитися, особливо увазі, але цьому допомогли гриби, які ростуть в Познанських лісах (звучить двозначно, ми їх не їли, не сушили і взагалі ніяк не контактували, окрім робіння світлин). Зверніть увагу - на розміри - радіаційний фон зашкалює? Не думаю :)



А це Радоєво - виглядає здалеку як звичайне польське село, але це частина міста Познані.


Ось такі дороги в приміській зоні :)


Це трохи вглиб лісу. Озеро можна так скзати - штучне - а сворив його метеорит, який приземлився сюди 5,5 тис. років тому. Дивно, що поляки не пов'язують з цим метеоритом своє божественне походження :) Ми б прив'язали :) Це тільки одне невеличке озеро - є ще одне більше - куди впала основна частина метеориту.


А це дім лісника - така собі "дача" серед лісу. Порядок, спокій і гармонія - так в трьох словах описав би це місце.


А це й ще "туристична атракція". Забув написати - метеорит називається "Мораско".


Ну просто Україна. Написав би, що це Черкащина - всі б повірили :)


Склад? Двоповерхова стайня? Залізнична станція? Ні. Це палац Радоєво, який має свою окрему історію.


А це вигляд палацу в часи розквіту Прусії. Власник - берлінський банкір Отто фон Тресков (хоча в його прускості можна й сумніватися, зважаючи на слов'янскість прізвища). Та все ж палац неомінно мусить набути такого вигляду, який він мав давно, а не зараз.


Вежа посеред лісу. Нагадала мені RPG ігри (хто в темі, зрозуміє).


Звичайні красиві польські поля...

Народні депутати України від Всеукраїнського об’єднання “Свобода” Олег Панькевич, Андрій Мохник, Анатолій Вітів та інші підготували проект постанови Верховної Ради України “Про вшанування жертв депортацій та етнічних чисток з ознаками геноциду (до 70-х роковин від початку депортацій українців Польською Народною Республікою 1944–1951 рр.)”. Про це повідомляє Інформаційне агентство “Поряд з вами” з посиланням на УНН.

Як йдеться в повідомленні, підготовлений проект передбачає підготовку та організацію на державному рівні заходів із вшанування жертв депортацій та етнічних чисток, зокрема встановлення на території Республіки Польща пам’ятних знаків українцям, насильно переселеним із своїх етнічних земель.

Документом також передбачена організація міжнародних наукових конференцій, видання книг українською та іноземними мовами, надання можливості депортованим та їхнім нащадкам спрощеного отримання віз для в’їзду на територію Республіки Польща з метою відвідування місць колишнього проживання, могил рідних.

Окрім цього, передбачено внесення змін до законодавства України, що регулює статус депортованих та жертв політичних репресій тощо.

“Вшанування жертв депортацій та етнічних чисток із ознаками геноциду щодо українців, які здійснювала Польська Народна Республіка 1944–1951 років., стане нагадуванням про жахливі наслідки тоталітаризму та сприятиме примиренню між обома народами”, — зазначив Олег Панькевич.

Коментуючи використання терміну “геноцид” щодо етнічних чисток українців 1944–1951 рр., Олег Панькевич нагадав про Конвенцію ООН щодо запобігання злочину геноциду і покарання за нього, зокрема статтю 2, в якій йдеться, що геноцидом є “навмисне створення для якої-небудь групи таких життєвих умов, що розраховані на повне чи часткове її фізичне знищення”.

“Примусове виселення 700 тис. українців з їхніх етнічних земель у складі Польської Народної Республіки 1944–1951 рр. було однією з найтрагічніших сторінок у новітній історії України. Цілеспрямована політика польської держави та діяльність польських шовіністичних організацій призвели до руйнування історичних та культурних цінностей Лемківщини, Холмщини, Підляшшя, Надсяння, поставили під загрозу знищення цілі етнографічні групи українського народу. Українське, польське суспільство та світове співтовариство повинні засудити ці злочини, щоби вони більше ніколи не повторювалися. Україна та Польща мають працювати над новою спільною історією — історією справедливості, взаємоповаги, співпраці та дружби”, — наголосив Олег Панькевич.

Чиї "братні" вуха стирчать в істериці навколо роковин Волинської трагедії?

"Самостійна Україна для нашої майбутності важливіша за наш вступ до НАТО. Бо без України Росія ніколи не зможе стати імперією. Тим часом польське суспільство демонструє світові, де тільки може, антиукраїнську ненависть".

"Звернення українських депутатів до Сейму Польщі – ганебний крок з боку всіх підписантів, хоча там є різні люди з нормальними політичними і моральними балансами, – коментує Євген Кирилович. – З морально-політичної точки зору – це негідний крок серйозних політиків. Взагалі звертатися до іноземного парламенту чи уряду з тим, щоб твоїй країні зробили щось погане, це мінімум непристойно. На мій погляд, з урахуванням всіх компонентів цієї справи, крім того, що в Польщі є різні політичні сили, такий крок був ініційований третьою стороною. Не Росією як державою в цілому, а деякими російськими впливовими політичними особами...".

Докладніше про це>>>

Історія з підготовкою і відзначенням 70- річниці "Волинської трагедії", схоже, підходить до свого апогею. У польському Сеймі розглянуто усі проекти резолюцій з цього питання, і лише в одному з них, який підготовлено правлячою партією "Громадянська платформа", немає слова "геноцид" для означення дій ОУН і УПА під час українсько-польського протистояння, що відбувалося у роки Другої Світової війни.

Однак це мало втішає українську сторону – адже слово "геноцид" пропонується замінити словом "злочин".

При цьому лідери ГП, коментуючи свою відмову від "жорстких формулювань", не приховують того, що польська резолюція у справі "Волинської трагедії" може вплинути на рішення щодо приєднання України до угоди про асоціацію з ЄС, підписання якої заплановано на листопад.

Важливо, що така авторитетна установа як Інститут національної пам'яті Польщі, активно включений у процес ухвалення резолюції, котра може мати непередбачувані наслідки для українсько-польських взаємин і подальшої інтеграції нашої країни до європейської інститутів.

Все це говорить про одне: польська сторона вдалася до ревізій рішень, що їх ухвалено десять років тому і зафіксовано у відповідних заявах Верховної Ради України і Сейму Республіки Польща, а також відповідних зверненнях президентів Кучми і Кваснєвського. Водночас треба відзначити, що польська сторона в цілому демонструє консолідовану позицію у ключових і проблемних питаннях щодо оцінок подій на Волині у 1943 році.

А що з українського боку?

На жаль, змушений констатувати, що "битву за Волинь" ми програємо. Ось характерний епізод, який засвідчує нашу безпорадність, недалекоглядність, і, що особливо прикро, відсутність патріотизму.

Нещодавно у Києві відбулася презентація книжки відомого польського історика Гжегожа Мотики "Від Волинської різанини до операції Вісла". Вже напередодні було відомо, що саме цей польський вчений є одним із ідеологів концепції "геноциду" й "етнічних чисток", – тобто, звинувачень українців у тяжких злочинах. Проте крім Володимира В'ятровича жоден із присутніх українських істориків не мав відваги під час презентації захистити українську позицію стосовно польських оцінок діяльності ОУН і УПА, або ж вказати авторові про однобокість його висновків.

Пригадую, як некомфортно було мені, коли знані в Києві "патріоти" під час презентації підходили й переконували, що з поляками треба "йти на компроміс" і не виступати з критикою книжки Мотики. Натомість треба виступати проти Росії, яка також не визнає ОУН і УПА. Ось так з мене робили "вибіркового патріота".

Маємо результат. Уперше в новітній історії двох братніх народів може побачити світ документ, у якому буде спаплюжена національно-визвольна боротьба, що її вели ОУН і УПА у минулому сторіччі, а взаємини між українцями і поляками різко погіршаться.

Незалежно від того, як у подальшому розвиватиметься ситуація довкола "Волинської трагедії", вже сьогодні можна зробити низку уроків для України.

Найголовніший з них полягає у тому, що ховання "голови у пісок" у такому непростому питанні, як оцінка подій на Волині у 1943 році, неминуче веде до національної поразки. Однак, окрім депутатів від ВО "Свобода" та "ударівки" Марії Матіос, – схоже, ця проблема більше нікого з вітчизняного політикуму не цікавила.

Українські церкви, які намагалися включитися у процес українсько-польської дискусії, не могли похвалитися єдністю. Якщо УГКЦ і УПЦ-КП зайняли більш-менш виразну й проукраїнську позицію з наголосом на взаємне примирення, прощення й засудження конфронтації, то УПЦ -МП і українські римо-католики не відчули потреби християнського єднання, хоча б з метою гідного вшанування пам'яті полеглих у збройному конфлікті.

І це другий урок, який нам дає "Волинська трагедія". У такій важливій справі, як відстоювання національних інтересів та історичної пам'яті українського народу, треба діяти рішуче і консолідовано.

Зрештою, саме так роблять поляки. Правда, не задумуючись про наслідки...

Перед серйозним викликом стоїть вітчизняна історична наука. Її науковий арсенал, за окремими винятками, виявився не достатнім для фахової дискусії.

Так, можна все скидати на польську сторону, котра не бере до уваги наші аргументи. Але поляки у даному випадку діяли на випередження. Українці або ж захищалися, або ж просто мовчали.

Український інститут національної пам'яті, який власне, покликаний для того щоб на державному рівні захищати національну пам'ять свого народу – виявився маргінальною установою, яка не відіграє жодної ролі у дискусії, що її нав'язала польська історична спільнота.

Нарешті, останнє, про що треба наголосити. У листопаді цього року відзначатимемо 80-ту річницю Голодомору 1932-33 років. Якщо у випадку "Волинської трагедії" свою "правду" нам нав'язують поляки – то коли йдеться про Голодомор, це буде робити Росія.

Невже знову – "голову у пісок"?..

В Польщі в місті Познань поліція поповнила свій арсенал дорожньої охорони двома! Porsche Carrera S. Правда помічені вони були без проблискових маячків, які характерні для всіх поліцейських автомобілів Польщі (ну і світу звичайно). В польському Інтернеті шквал критики на тему податків і кризи. Проте існує припущення, що ці дві автівки - це всього-навсього приготування до великої міжнародної виставки, яка відбудеться в квітні в Познані.

Джерело: Glos Wielkopolski
Про міжнародну виставку можна подивитися на сторінці.

Частина друга моєї невеличкої екскурсії по новим факультетам, точніше новим будівлям. Перша частина.

Закінчив я на хімічному факультеті. Тож далі попрямував до факультету Математики та Інформатики.



Фото зверху це зовнішній вигляд того фото, яке знизу :) Тобто всередині ця округла будівля виглядає так:


...і так - інший ракурс:


Секретна дослідна лабораторія? Ні, звичайний факультет!


Це вже факультет Фізики:


Маятник:


Зовнішній вигляд - це найстарший серед найновіших факультетів - тому виглядає майже сучасно.


До університету їздить автобус - постійно - навіть вночі.




А це щось постійно та невтомно будується. За планом - факультет історії. Рік назад так виглядав вищезгаданий факультет хімії - сьогодні він вже функціонує.



А так виглядають ці факультети з космосу - зліва на право - Хімія, Біологія. Маметатика та Інформатика, Фізика і внизу Наук Політичних та Журналістики!


Цікаво? Приїжджайте!

І ще одна річ. якщо комусь сподоюалися фото з університету - також можу зробити подібні екскурсії по іншим цікавим та модерним місцям Познані - торгові центри, зупинки, транспортні розв'язки тощо. Пишіть! Будемо спілкуватися!

P. S. А це той прикол з мого факультету, який вам обіцяв у першій частині.