All This And More
          Все це і крім цього

(Brooker;  Reid)

It's not that I'm so cheerful, though I'll always raise a smile
           Не сказати б, що я такий радісний, однак повсякчас сяятиму посмішкою,
and if at times my nonsense rhymes then I'll stand trial
           і коли часом моє божевіллячко складає вірші, то я ж за це постану перед судом.
My friends are all around me but they only breathe through fear
           Мої друзі всі є навколо мене, та вони в полоні страху,
Were I to cry, I'm sure that still they'd never see a tear
           і якби я заплакав, то, впевнений, вони б не побачили ані сльозинки.

In darkness through my being here, away from you
           В темряві, що складає все моє буття тут, далеко від тебе,
the bright light of your star confronts me shining through
           яскраве світло твоєї зірки побачив я.

Dull and sullen, much subdued, my skull a stony glaze
           Важке і гнітюче, чого там тільки нема
           під камінною оболонкою моєї макітри,
Whirlpools rage on constantly, I'm not so well these days
           безперервно коловороти розверзають жерла гніву,
           я не зовсім здоровий в такі дні.
There must be something somewhere near who sees what's being done
           Та має ж хтось бути десь поблизу, хто розуміє, до чого йде!
The harbour lights are burning bright, my wax is almost run
           Вже яскраво сяють вогні гавані, мій напад гніву сходить нанівець.

In darkness through my being here, away from you
           Темряву, що складає все моє буття тут, далеко від тебе,
the bright light of your star confronts me, shining through
           прошив яскравий промінь твоєї зірки.
 
Come Lollard, raise your lute and sing, and to my ears her beauty bring
           Ану ж лоларде*, оживи свою лютню і заспівай,
           щоб моєму слуху відкрилася її краса.
like Maddox in the days of old we'll feast and drink until we fold
           Ніби Меддокс в давнину, ми будемо бенкетувати і пиячити, поки не загнемося,
And folding still we'll spare a thought for what's been lost and what's been caught
           і тихо згасаючи, обійдемося без міркувань над тим,
           що прогавили, а що вхопили,
and maybe then begin again for love is life, not poison
           і, може, тоді знов почнемо гадати, що любов то є життя, а не отрута.

In darkness through my being here, away from you
the bright light of your star confronts me, shining through

                                                                        28.04.2015

*лолард - представник європейського протестного руху доби середньовіччя

Слухати

Stargazer
                   Зваблений зіркою

High noon. Oh I'd sell my soul for water
                    Полудневе пекло. О, я продав би душу за ковток води.
Nine years worth of breakin' my back
                    Дев'ять літ вартують мені зломленого хребта...
There's no sun in the shadow of the wizard
                    Затьмарив собою сонце, цей Чаклун.
See how he glides why he's lighter than air
                    Дивіться, Він витає у повітрі, ти ба, Він легший від повітря!
Oh I see his face                                                                
                    О, я бачу Його лице!

Where is your star
                    - Де Твоя зірка?
Is it far, is it far, is it far
                    - Чи далеко вона? Чи далеко?
When do we leave
                    - Коли Ти відпустиш нас?
I believe, yes, I believe
                    - Я вірю. Так, я вірю...

In the heat and the rain
                     І в спеку, і в дощ,
With whips and chains
                     скуті ланцюгами під ударами бичів,
To see him fly
                     щоб бачити, як Він ширяє у повітрі,
So many die
                     так багато вмирають!
We built a tower of stone
                      Ми будували цитадель з каменю,
With our flesh and bone
                      ціною нашої плоті і крови,
Just to see him fly
                       щоб лиш бачити, як Він лине небом...
Don't know why
                       І ми не знаємо, навіщо.
Now where do we go
                       Тож куди ми прямуємо тепер?

Hot wind moving fast across the desert
                       Гарячий вітер дме над пустелею.
We feel that our time has arrived
                       Ми відчуваємо, що наш час настав.
The world spins while we put his dream together
                       Світ здійснює свої кругообіги,
                       в той час як ми разом втілюємо Його мрію -
A tower of stone to take him straight to the sky
                       фортецю з каменю, щоб задати Йому напрям у небо.
Oh I see his face
                          О, бачу Його лик!

Where is your star
                         - Де ж Твоя зірка?
Is it far, is it far, far
                         - Далеко? Вона далеко?
When do we leave
                          - Коли ж Ти відпустиш нас?
Hey, I believe, I believe
                          - Ей, я вірю, я сподіваюся...

In the heat and the rain
                     Чи палить, чи ллє,
With whips and chains
                     скуті ланцюгами, підхльостувані бичами,
Just to see him fly
                      просто щоб бачити, як Він лине небом.
Too many die
                      мільйони лягають кістьми!
We built a tower of stone
                      Ми будуємо ту фортецю,
With our flesh and bone
                      ціною нашої плоті і крови,
To see him fly
                       аби лиш спостерігати далі Його політ...
But we don't know why
                       Але ми не знаєм, для чого...
Well, now where do we go
                       Ну... і куди ж ми прямуємо тепер?

All eyes see the figure of the wizard
                        Всі погляди пронизують постать цього Чародія,       
As he climbs to the top of the world
                        коли Він пнеться на верхівку світу.
No sound, as he falls instead of rising
                        Всі зачаїли подих, коли замість злетіти до небес Він почав падати.
Time standing still, then blood on the sand
                        Час став на мить, а потім лиш кривава крапка на піску...
Oh I see his face                                                                    
                        О, бачу Його лице!

Where was your star
                         - І де була Твоя зірка?
Was it far, was it far
                         - Вона була далеко?
When did we leave
                         - А де ж наша  воля?
We believed, we believed, we believed
                          А ми вірили, вірили...

In the heat and rain
                           І в спеку, і в дощ,             
With whips and chains
                           скуті ланцюгами під ударами бичів,
To see him fly
                           ми будували кам'яну цитадель,
So many die
                           ціною безлічі жертв,
We built a tower of stone
                           аби лиш бачити Його політ...
With out flesh and bone
To see him fly
But why
                           Але для чого?

It don't rain
                          Немає дощу.
With all our chains
                          Під вагою наших ланцюгів
So many die
                          так багато з нас полягло,
Just to see him fly
                          аби просто бачити Його політ...
Look at my flesh and bone
                         Подивись на моє знесилене тіло,
Now look, look, look, look
                         а тепер глянь... глянь, не відводь погляду!
Look at this tower of stone
                         Глянь на цю фортецю з каменю!

I see a rainbow rising
                         В небі народжується райдуга,
Look there on the horizon
                          глянь, - он там на небосхилі,
And I'm coming home
                          а я повертаюсь додому,
Coming home, I'm coming home
                          Додому! Я йду додому!

Time is standing still
                           Час зупинився з тої пори.
He gave me back my will
                           Він віддав назад мою волю.
Oh, oh, oh, oh
                           О, о, о, о!
Going home
                           Йду додому!
I'm going home
                           Вертаюся додому.
My eyes are bleeding
                           Очі плачуть кров'ю,
And my heart is weeping
                           серця ниють,
We still hope, we still hope, oh
                           та наша надія ще жива, ох...
Take me back
                           Заберіть мене назад.
He gave me back my will
                           Він повернув мені мою волю!!!
Oh, oh, oh, oh
                           О, о, о, о...
Going home
                          Тільки додому!
I'm going home
                           Прямую додому,
My eyes are bleeding
                          крізь повінь кривавих сліз,
And my heart is weeping
                          під плач змученого серця,
We still hope, we still hope, oh
                          яке ще живить надія...
Take me back, take me back
                           Візьміть мене назад,
                           поверніть мене назад!
Back to my home, oh, oh...
                           Назад, до рідного дому. О!

                                                                           15.09.2013

СЛУХАТИ

Мій народ

Мій народ – старий сивий дід,
Що живе на цій землі кілька тисяч літ.
Сидить собі на призьбі, у вуса посміхається,
Час від часу із малечею пограється.
Люльку натопче, казку розкаже,
Одне слово мовить – наче вузлом зав’яже.
Пишається жовтою нивою, милується синім небом,
І всіх пригощає солодким медом.
Мій народ – бабуся старенька,
Одним – ніжна бабця, іншим – ласкава ненька.
Пахне пирогами та любистоком,
За великою родиною доглядає дбайливим оком.
Мій народ – дядько працьовитий,
Добре роботу робить і хоче добре жити!
Має сильні руки, велике серце має,
На роботі – горить, на весіллі – гуляє!

Та посіяли дівки льон, та посіяли дівки льон,
Ти Ярина-Марина, жена-бариня моя, дівки льон.

Мій народ – жінка у хустині.
Була привітною колись, привітною лишилась нині.
Всього їй досталося – і добра, і лиха!
А вона в радості – гучна, у нещасті – тиха.
Мій народ – це наші хлопці кремезні,
Колись такі носили чуби довжелезні.
Тепер чубів немає, але кожен і без чуба –
Гнучкіший від лози, міцніший від дуба.
Мій народ – красуні-дівчата.
У інших таких мало, а в нас таких багато!
Червоніють від сліз, рожевіють від сміху,
Своїми ласками дарують неймовірну втіху.
Мій народ – діти веселі –
Щастя кожній родині, радість кожній оселі.
Хочуть усе вміти, прагнуть усе знати,
Люблять свою маму, поважають свого тата...

Та не вродило дівкам льон, та не вродило дівкам льон,
Ти Ярина-Марина, жена-бариня моя, дівкам льон.
Ох і вродило гірчаки, ох і вродило гірчаки,
Ти Ярина-Марина, жена-бариня моя, гірчаки.

Мій народ розкиданий по всьому світу.
І на чужині в нього виростають чужі діти.
Чужій землі дарує свій талант і своє вміння,
Але ж у цій землі лишилося його коріння!
Мій народ знову може стати кращим –
Незаляканим, незатурканим і неледащим...
Усміхнеться братам, сестрам і собі самому,
Знову стане господарем власного дому!

А чужії хлопці – дураки, а чужії хлопці – дураки,
Ти Ярина-Марина, жена-бариня моя, дураки.
Бо хотять з нами ночувать, бо хотять з нами ночувать,
Ти Ярина-Марина, жена-бариня моя, ночувать.
А наші хлопці не велять, а наші хлопці не велять,
Ти Ярина-Марина, жена-бариня моя, не велять.

Всі ми розуміємо і відчуваємо, що нам потрібна "друга половинка". Без неї нікуди. Життя не дарує радість, немає розвитку, немає стимулу, немає продовження - сім'ї, дітей...

Але як може існувати хоч щось, де одна частина буде маленька і сіренька, а друга велика і блискуча? Це не природно, не гармонійно. Друга половинка має продовжувати та доповнювати першу - тоді все буде гаразд. В іншому разі, коли одна частина заміщає та перетворює іншу, то якась з них просто зникає, все руйнується, і цілісного нічого не утворюється.

У кожної якості, риси характеру, дії людини є певний "хвостик", за який чіпляються наслідки. Перетворення світу навколо починається завжди з себе. Хочеш щоб дівчина була гарною, доброю, вправною, вірною - мусиш відростити у себе відповідні "хвостики" - фізичне здоров'я, чесність, мужність, мудрість тощо.

Часто думав над тим, яким чином визначається, що людина матиме протягом життя? Від самого народження і до смерті - ми отримуємо несподівано різні шанси, можливості, приймаємо участь у якихось подіях, стрічаємо нових людей. За Біблією ми маємо те, що нам необхідно для життя (Бог надав нам усе необхідне). За законом карми - ми отримуємо те, на що заслуговуємо, і що має нас чомусь навчити. За теорією "трансерфінгу" (і деяких інших матеріалістичних теорій), ми маємо те, чого самі дозволяємо собі мати - все в наших руках.

Доки намагався обрати, яка ж із цих теорій вірніша - нічого не виходило, бо весь час практика демонструвала протиречливі, нелогічні, результати, які я не міг обґрунтовано пояснити чи зрозуміти. Але нещодавно інтуїція підказала, що вони всі є вірними, і потрібно не обирати серед них, а сумістити в єдине.

Виходить, що люди мають все необхідне, з того, в тій якості яку самі собі дозволяють мати, все це є заслугованим і має кармінний сенс.

...

Так... я хочу щоб зі мною була Богиня... Відповідно, мушу стати Богом. Гарний стимул для того, щоб припинити лінуватись і знов та знов братись за свій розвиток... В принципі, результати - вони ніколи не змушують на себе чекати. Кожна маленька зміна в собі - несе зміну в житті. (Але якщо зміна не справжня, а показова, то результату ніякого не буде, бо життя неможливо обдурити - а потім ще й складніше стане) (-:

Ехх... не шукаю я легких шляхів, ніякої шари - все сам, своїми руками, своїми силами.... А в цілому, мені це навіть подобається - потім знаєш з кого та за що питати "чому у мене в житті все так, як є, а не краще?" (-:

Мій ідеал...
Мій п'ятий елемент
Очима зирить
Синіми-пресиніми...
Така напруга
Варта лиш планет,
І сипле іскрами
До болю -
Прогресивними...
І струмом в мозок:
Рухи вольові,
Свободи духу
втілена реакція...
Чуття - навиліт!
Пружні і живі.
Дзвінкої сили
Невгамовна грація.
Ти - досконалий
Елемент світил,
Вітраж із мрії,
З щастя візерунок.
В твоєму всесвіті
Я - лиш зірковий пил,
На тлі небес
Розхристаний малюнок...

_-_-_-_-_-_-_-_---_-_---_-_-_-_-_-_-_

міфи про ідеал здавна приносять шалені прибутки

тим, хто ними торгує... але чи варті вони витрачених

коштів для тих, хто хоче їх осягнути?

Та й чи можливо в житті взагалі щось ідеальне зустріти?

     ... 

---

Заклана рифма

На поталу загалу,

У пошуках ритму

Універсалу...

Для світу ніколи не стане замало.

Йому треба завжди "живі" ідеали...

---

Всім до вподоби, усі посмакують.

По дві, по три спроби - з-ідеалізують.

Розжарять, розплавлять і підформують,

І фарбами всими нараз підмалюють...

---

І от - ідеал!

У сині небес...

Литий накал

У закланні чудес.

От тільки ніяк то не стане посильно,

Його оживити й зробити нетлінним...