хочу сюди!
 

Татьяна

56 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 55-58 років

Замітки з міткою «казки»

Якою буває помста долі ))

Жила-була маленька дівчинка, вона часто хворіла і мама, щоб не пропускати работу, часто відводила її до бабусі на доліковування ))
Звичайно вдень у бабусі було багато хатніх справ.  Дівчика була не вередлива, вона займалась тим, що говорила їй бабуся. Допомоги від дівчинки ще ніякої не було, тому що вона ще ходила до дитячого садочка, тому бабуся займала її розвиваючими іграми. Коли підходив вечір, з роботи приходив дідусь. Бабуся його кормила, прибирала після вечері і вже могла відпочити від метушливого дня. Вона чинно одягала окуляри, сідала біля столу і читала газети або книжки

 Дідусь дивився, як він говорив "Послєдні ізвєстія" zombobox  Так підходила нічь.

           Бабуся ложила внучку на диван і повертала її ніжки під грубку, щоб внучці було тепленько. Сама лягала з краю і починала розповідати казку.  Вона завжди питала: "яку тобі розказать казочку?"  Внучка говорила яку казку розповідать і вкладалась слухати. Майже завжди казку дослухувала до кінца і вони засинали. Так ось внучка іноді замовляла казку "Про Котигорошка", іноді -"Про кривеньку качечку", "Кицькин дім", "Вовк і семеро козенят" іноді ще якісь, але частіше всього, а могла і декілька вечорів підряд запрошувати "Про Івасика Телесика". Бабуся пропонувала їй інші казки, але внучка відмовлялась і в котрий раз настоювала на казці   "Про Івасика Телесика". У бабусі після метушливого дня іноді заплітався язик і вона впадала в сонsleepy , але внучка, яка уважно слухала казку, тормошила бабусю і просила продовжити казочку zlo 
          І ось пройшли роки, дівчинка виросла, вийшла заміж, в неї народилась дитинка. Дитина підросла і мама почала розповідати сину казки. Розповіла "Про Котигорошка", "Про кривеньку качечку", "Кіт у чоботях"..... і  "Про Івасика Телесика". Ось підходить новий вечір. Мама вкладає дитину спати і питає: "яку тобі розповісти казочку?" А синок їй відповідає: "Про Івасика Телесика". Ну добре, розповіла. Знову підходить вечір..... "яку тобі розповісти казочку?" А синок їй відповідає: "Про Івасика Телесика". І так було знову і знову omg  Мама була в шоці. І приїхавши до своєї бабусі, вже з її правнуком вона розповіла що з нею трапилось. Звичайно вони всі разом, дідусь, бабуся і внучка, щиро посміялись. 
Бабуся тоді жартома сказала: "От бачиш, ти мене тоді мучала тією казочкою, а тепер доля за мене з тобою розраховуєтьсяlol "
А я кажу бабусі: "А коли ж я остаточно розрахуюсь?" shock
Бабуся відповіла: "Мабуть коли розкажешь цю казочку вдвічі більше ніж я" umnik lol


Грустило Солнце на закате.

  День подошел к завершению и на землю спустился вечер. Тени сгустились и выпрямились. Резвый ветер устал за день гулять по полям и притих. А на горизонте красовалось заходящее Солнце, посылало последние свои лучи на уставшую за день землю и немного грустило.
  Грустило о том, что приходится покидать родной день, о том, что не все уголки мира удалось согреть, что приходится уступать место кромешной ночи. С другой стороны, оно ведь устало за день согревать землю, хотя ему это и нравится. Да и не надолго оно уходит.
  Придет другой день, пообещает другие свершения, и непременно начнет свой путь со встречи желанного Солнца. Оно с новыми силами приступит к любимым обязанностям. Снова будет дарить желанное тепло всем нуждающимся и будет улыбаться остывшей за ночь земле.

Про українські казки...

Самі собі принцеси

У казках усього світу є конфлікт між мачухою і сиріткою, проте українські казки, що базуються на цьому сюжеті, докорінно відрізняються від інших.

Згадайте: у західноєвропейських казках конфлікт завжди розгортається між красунею-мачухою і красунею-сиріткою, про це розповідають і “Попелюшка”, і “Білосніжка”. Врода – головна риса героїнь, герой – багатий чоловік – мав вподобати гарне личко та струнку талію.

На Заході бути “на світі всіх милішою та гарнішою” – це питання виживання, адже жінки не мали права наслідування чи права власності, а отже, без прекрасного принца героїня, що прагнула жити довго та щасливо, ніяк не могла обійтись.

В Україні інакше: за звичаєвим правом у нас була материзна – тобто спадщина передавалася за материнською лінією і йшла тільки за жіночою лінією: ніхто з чоловіків не міг на неї претендувати.

Ця традиція брала початок із прадавніх часів і тривала до козацької доби.

Що ж цінували в український жінці значно більше за вроду?

Відповідь знову дадуть казки – головною чеснотою дівчини вважалася працьовитість.

 Ілюстрації Валентини Мельниченко до книжки “Кривенька качечка” (Видавництво “Веселка”, 1981 р.) [ Читати далі ]

Cьогодні -день Кощея Чорнобога,будьте уважні та обережні!

Наші предки ще в давнину особливо саме в цей вдень боялися  виходити навіть на вулицю.Бо саме в цей день чествується і вшановується ЗЛЕ божество словянського пантеону,відоме нам ще з дитячих казок як КощІйБезсмертний,Чорнобог,Чорний Змій--Повелитель Наві,Тьми і пекельного царства.Бог холоду,знищення,смерті і
зла;Бог божевілля і втілення всього поганого і чорного.
Слов"яни ділять весь світ на дві половини:добру і злу,або дружню і ворожу.Кожну з них уособлює свій бог.Ворожу уособлює-ЧорноБог.

У слов"янській міфології його прізвище-Чорнобогович( по батьку Чорнобог)Тоді він не був символом зла ,хоч царював в Наві-це підземне царство можна вважати аналогом грецького-Аіда і відносився до сонму темних божеств.Він керував душами і навіть тілами померших,а також мав у пі дпорядкуванні безліч духів.Дослідники міфів стверджують,що не дивлячись на свою могутність сам КощІй мав багато слабких сторін- і це не тільки слабкі яйця,а ще й манія красти гарних жінок і вводити їх у блуд(темне царство).

А ми всі добре пам"ятаємо з казок чим цей блуд закінчується.Нагадую:з"являється Іван Царевич з арбалетом за плечима,який знаходить Бабу Ягу,яка йому й підсказує що робити.....
Не буду переказувати весь сюжет,хто не знає нехай погуглить.
При написанні замітки мною були використанні такі джерела:
http://ya-uznayu.ru/kultura/293-koshchej-bessmertnyj.html

https://www.calend.ru/holidays/0/0/1637/
https://www.calend.ru/img/content_images/i0/616.gif
Кощій- грозний Бог зла і смерті у слов"ян.
Він уособлює зиму і холод.Тому по старослов"янським обрядам,щоб скоріше прийшла весна вночі з 29 лютого на 1 березня потрібно врочисто розчавити сире куряче яйце .Таким чином Кощію,смерть якого традиційно ховається в яйці ,приходить кінець.А ,оскільки Кощій символізує собою зиму- заодно і закінчується зима.

Язичники стверджують,що якщо розчавити яйце,яке знесла курка на Різдво,то в березні морозів вже не буде.

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

100%, 2 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Казковий кіт :)

а хотіла написати не кіт а квіт:)


на сон грядущий - про любовь.

Это Любовь!

СкворецМаленький скворушка, вылетевший недавно из гнезда, с интересом познавал окружающий мир. Он был очень любопытен. Каждый вечер птенец возвращался в скворечник и расспрашивал маму о том, что видел и слышал.

Однажды он спросил:

— Мама, а что такое Любовь? Я уже несколько раз о ней слышал, но никак не могу ее увидеть. Где она?

— Она повсюду, — ответила мама-скворчиха, — ты просто еще не научился ее распознавать.

— А ты меня научишь? — запрыгал по веточке скворушка.

— Конечно, научу, — улыбнулась мама. — Завтра внимательно запоминай

все, что увидишь. А вечером мне расскажешь. Посмотрим, не встретишь ли ты Любовь?

— Но я еще мал и не могу далеко летать, — огорчился птенец.

— Чтобы встретиться с Любовью, не обязательно летать за три девять  земель. Она везде, как воздух. Тебе не придется даже покидать двор!

На следующий день маленький скворушка был особенно внимателен. Он  запоминал все, что видел, и с нетерпением ждал вечера, чтобы рассказать  об этом маме.

Когда солнце стало клониться за макушки высоких деревьев на соседнем дворе, птенец вернулся домой.

— Ну что, — спросила его мама, — как прошел день?

— Я был очень внимателен, — нахохлился скворушка, но нигде не встретил Любовь.

— Может, ты ее не разглядел? Расскажи, что ты видел?

Птенец поудобнее уселся на ветке и начал свой рассказ:

— Я проснулся на рассвете. Ночь быстро отступала, но было еще  прохладно. Я, было, пожалел, что выпорхнул из скворечника так рано, но  тут Солнышко прикоснулось ко мне лучами, и мне стало тепло и радостно.

— Это Солнышко подарило тебе Любовь, — пояснила мама.

— Любовь? — удивился птенец.

— Да, каждое утро Солнце просыпается, чтобы согреть землю Любовью. А что ты увидел еще?

— Потом солнечный лучик разбудил Колокольчик на поляне под нашим  деревом. Цветочек расправил зеленые листики и тряхнул бирюзовой  головкой. Прекрасная мелодия разлетелась по всему двору. Он напевалудивительную мелодию, раскачиваясь на легком ветерке. Я не мог понять  слов, но мне так понравилась его песенка, — оживился скворушка, — что я  стал петь вместе с ним! Нашу песню подхватили другие птицы и цветы, и  вскоре весь двор проснулся! Было так здорово!

— Это Колокольчик делился со всеми Любовью. А Любовь всегда несет радость.

— А потом к Колокольчику подлетела Пчела, и он угостил ее своей  пыльцой. Пчелка унесла ее столько, сколько смогла, — рассказывал дальше скворушка.

— Из пыльцы получится мед, — пояснила мама, — который потом будут есть пчелы и люди. И все это благодаря Любви! Потому что Любовь всегда делится, она нежадная.

— Да, но после пришел мальчик и сорвал Колокольчик, — сказал птенец и посмотрел на маму печальный взглядом.

— И что он с ним сделал?

— Он сорвал еще другие цветы и подарил букетик маме, — продолжал рассказывать скворушка.

— И это тоже Любовь! — пояснила скворчиха. — Мальчик хотел обрадовать свою маму.

— А она, и правда, обрадовалась, — вытянул шею птенец. — Ее  печальные глаза засияли, и потом она целый день была веселая и напевала  песенки.

— Вот видишь, — улыбнулась мама- скворчиха, — Любовь всегда заботится о других!

— А как же Колокольчик? — поинтересовался птенец. — Я видел, что  женщина поставила букет в вазу на столе, но ведь там Колокольчик быстро  завянет?

— Что ж, ради счастья других Любовь приносит себя в жертву и делает это с радостью.

— Правда. Я видел в открытое окно, как Колокольчик продолжал  напевать свою удивительную песню, а его аромат наполнял комнату.

Похоже, он был счастлив.

— Чудесно! А что еще ты сегодня видел?

— Я видел, как этот же мальчик забрал рисунок у девочки из соседнего двора. Она просила его вернуть, а мальчуган убегал от нее, дразня изрисованным листком. Они бегали вокруг старого абрикоса. А потом он ей рисунок отдал, и они вдвоем разукрашивали картинки в беседке.

— И это — Любовь, — улыбнулась мама. — Он не хотел сделать девочке  больно, потому что Любовь не мыслит зла. Просто мальчик не знал, как по-другому привлечь ее внимание.

— А к вечеру домой пришел папа этого мальчика, — продолжал  скворушка. — Он был очень зол, от него дурно пахло, и он что-то кричал  на маму. А потом даже выкинул в окно букет, подаренный сыном.

— А что мама? — заволновалась скворчиха.

— А она накормила его ужином и уложила спать. А когда тот заснул,женщина вышла во двор, собрала цветы и снова поставила их в вазу, — птенец нахохлил перышки и добавил: — Я уже не раз видел, как отец незаслуженно обижал и мальчика, и маму. Почему они это терпят?

— Потому что это — Любовь! А у нее долгое терпение, и еще она умеет прощать.

— А ты мне расскажешь еще, какая она — Любовь? — спросил птенец.

— Обязательно расскажу, — успокоила его мама. — Ты будешь встречаться с ней каждый день!

В это время солнце, окрасив небо оранжево-розовыми переливами, скрылось за горизонтом.

— А завтра Солнышко снова согреет нас Любовью? — спросил скворушка. — Так будет всегда?

— Всегда. Потому что Любовь никогда не перестает!

Марина Тихонова

новий канал - КАЗКА

http://photo.i.ua/channel/1035

Ласкаво Прошу!



виникла така ідея, зробити канал, щоб там були виключно герої казок, " які в дитинстві  ти  всі перечитав" (с) , герої мультиків - тобто канал без героїв фентезі і аніме.




Приєднуйтесь! Давайте разом поринемо в Дитинство, бо насправді, наш  Реальний Світ - це Казка... варто лише захотіти його таким зробити.




Давайте будемо Дітьми - чистими світлими, будемо творити Добро й  Красу Разом!







Ваша Ружа


Не все умеют падать

Тоон Теллеген

Не все умеют падать

 "Рано утром, когда белка еще лежала в постели, в дверь постучали

- Кто там? - спросила она.
- Это я, - ответил голос. - Слон.
- Ты в гости? - спросила белка.
Несколько минут было тихо, а потом слон попросил:
- Давай потанцуем?
- Потанцуем? - переспросила белка. - Сейчас?
- А что тут такого?
- Да как тебе сказать, - ответила белка. - Вообще-то еще так рано.
- То есть ты не хочешь? - спросил слон.
Белка слегка задумалась и сказала:
- И где ты хочешь танцевать?
- Да хоть здесь, на ветке, прямо у двери, - ответил слон.
- Но там же совсем нет места!
- Значит, прижмемся друг к дружке, - решил слон.
- Да ведь тогда мы упадем вниз!
- Ох, - сказал слон. - Значит, ты не хочешь танцевать.
Белка вылезла из постели.
Потом она положила одну руку слону на плечо, а другую - на талию. Слон предупредил,
что сосчитает до трех, почесал в затылке и сосчитал до трех. Они сделали только
одно движение, оступились и полетели вниз. Опешив от удара, они лежали в мокрой
траве под буком.
- Дурацкая была затея, да? - спросил слон.
- Да что ты, - сказала белка. Она потерла шишку на затылке и подумала, что танцевали
они здорово."

Вивчаємо казки

Цей український байкар заслуговує на постійну увагу. 

Автор фото: Олеся Коваль

Сашко Лірник (справжнє ім'я Олександр Власюк, 24 січня 1963, Умань) — казкар-лірник, інженер та учасник київського гурту «Вій»,сценарист,актор,телеведучий,автор телепрограм, член журі фестивалю авторської пісні «Срібна підкова»,постійний учасник фестивалів "Країна Мрій","Шешори","День Незалежності з Махном". Має почесне звання "Заслужений працівник культури України". Має учнів в Україні,Росії і США. Біографія Народився 24 січня 1963 року в Умані. П'ятнадцять років прожив у Росії, в Мурманську, де створив українське земляцтво. В 1995 році Олександр Власюк повернувся в Україну. Нині мешкає у Києві. Володіє такими музичними інструментами, як колісна ліра, дримба, варган, «жаби», пугач, бубон, барабан,гітара. В 2000 році дитячим журі обраний "кращим дитячим письменником України" В 2009 році Указом Президента України Олександру Власюку присвоєно почесне звання "Заслужений працівник культури України" В 2010 році отримав приз глядацьких симпатій і став лауреатом кінофестивалю "Відкрита Ніч" за кращий сценарій(мультсеріал "Моя країна-Україна") Отримав приз глядацьких симпатій міжнародного кінофестивалю "Кінолев-2010"за серіал "Моя країна-Україна"(сценарій)

Джерело: http://uk.wikipedia.org/wiki/Сашко_Лірник

Сторінки:
1
2
4
попередня
наступна