хочу сюда!
 

Юлія

40 лет, козерог, познакомится с парнем в возрасте 35-40 лет

Заметки с меткой «рейдери»

Постмайданівське мародерство.

Давно я не писав на i.ua, але останні, буквально сьогоднішні події змушують поділитися своїми побоюваннями.
Зараз без питань можна без волі виборців захоплювати владу в містах і селах. Схема проста. Мінімально необхідні передумови - депутатство в тій або іншій місцевій раді та приналежність міського (сільського) голови до ПР або до їх союзників чи прибічників. Я не вживаю слова екс, бо майже всі регіонали у нас (Київська область) наразі екс.
Шляхом тиску та погроз місцевий голова пише заяву про відставку, секретаря ради також продавлюють залишити посаду і будь-який організатор схеми, отримавши посаду секретаря ради фактично стає керівником міста. А далі як складеться.
Таку ж схему намагаються організувати у нас у Вишневому Києво-Святошинського району Київської області. Хоч останні півроку я офіційно зареєстрований у сусідньому населеному пункті (Софіївській Борщагівці), але з Вишневим мене пов'язує проживання з 1986 року (чорнобилець) та два терміни депутатства у міській раді. Друзі, знайомі, користування інфраструктурою...
Є у місті один політик-говорун. Не акцентуватимемося на його прізвищі та попередніх "подвигах", але кілька років тому він зі своїм напарником за неучасть у виборах зі сторони опозиції продалися та отримали від голови КОДА Присяжнюка "подарунки". Напарник став заступником голови Києво-Святошинської РДА, наш герой - керівником управління комунальної власності КОДА. Перший досі на посаді (бо толковий), другому минулого року облрада висловила недовіру (як говорять знаючі - за абсолютну некомпетентність, як говорить наш "герой" - "за принципову громадську позицію"). І тепер наш "герой" вважає себе "героєм Майдану". І хоче влади шляхом реалізації описаної схеми.
Сьогодні і я, і справжні Герої Майдану нашого міста роблять все можливе, щоб наш "герой" не став керівником міста. Тим більше, що контроль над міськрадою сьогодні ж спробувала взяти одна із сотень Майдану від "УДАРу". Прикро за цим спостерігати, прикро це усвідомлювати... але застерегти потрібно.
Я впевнений, що шляхом чесних та прозорих виборів громадяни України оберуть достойних. Нині ж потрібно не допустити політичного мародерства, щоб до влади на місце регіоналів не дорвалася ще гірша за них продажна наволоч.

У Полтаві захоплено приміщення ще однієї бібліотеки

Схоже, що у Полтаві за рік-два не буде жодної бібліотеки. Після варварського захоплення приміщення обласної бібліотеки для дітей ім. Панаса Мирного це явище переросло у загрозливу хронічну хворобу.

Днями Майдан-ІНФОРМу повідомили про рейдерське захоплення приміщення Патетної науково-технічної бібліотеки, розташованої по вул. Фрунзе у самому центрі Полтави.

Нагадаємо, що місяць назад приміщення обласної дитячої бібліотеки захоплене разом з усім її майном. Робота закладу повністю паралізована. Обласна державна адміністрація не зробила з цього приводу жодних заяв.

На фото: Вивіска і вікна Патентної науково-технічної бібліотеки, яка розташована у Полтаві по вул. Фрунзе.





Майдан.

Рейдерське захоплення по-полтавськи: син "наїхав" на маму

Кременчуцьке підприємство «Євро-хліб», яке очолює мати колишнього нардепа Василя Гаврилюка - Валентина Гаврилюк заявляє про незаконний силовий захват офісу підприємства. Рейдерську спробу мати приписує своєму сину. Про це сказано в заяві на ім'я Генпрокурора України, прокурорів Полтавської області і Кременчука, керівництва міліції і редакції ЗМІ: "Другого грудня невідомі на чолі з Василем Гаврілюком незаконно, за допомогою охоронного агентства «Скорпіон» (Полтава) силовим методом захопили приміщення, що знаходиться за адресою Кременчук ул.1905 року, 5/1, яке використовується як офіс ООО «Євро хліб» і належить ЧП «Ірина – Північ»."

У заяві також сказано, що після захвату приміщення, невідомі незаконно утримували працівників ТОВ «Євро хліб», в грубій формі були вилучені ключі і техдокументация від двох машин, вилучені ключі від кабінетів, були розпиляні болгаркою сейфи директора і секретаря й вилучені документи підприємства. Працівники підприємство відразу після захвату викликали міліцію. Але вони жодних заходів щодо запобігання протівоправніх діям ті не зробили.

Директорові «Євро-хліба» Валентині Гаврилюк належить 63% акцій підприємства і саме вона має визначальний голос в питаннях розпорядження майном підприємства. Проте Василь Гаврилюк надав міліції сфальсифіковані документи підприємства. На сьогодні «Євро хліб» опротестовує в суді дії Василя Гаврилюка і афільованих з ним структур.

Керівництво підприємства заявляє, що не несе відповідальності за збереження документації, а також за всі дії, які могли бути здійснені з документами після 1 грудня. Керівництво підприємства просить силове структури захистити підприємство від подібних нападок.

"Новини Полтавщини".

Моя хата з краю...

Даний матеріал є особистою думкою автора. Позиція та думки, наведені у матеріалі, є суб’єктивними та ґрунтуються на власному життєвому досвіді дописувача. Автор керується моральними принципами толерантності та поваги до оточення, однак залишає за собою право і методи давати відсіч будь-яким зазіханням на честь та життя, як свої, так і своїх ближніх та просто потребуючих допомоги.

Голомозі молодики з бичачими шиями та такими ж поглядами, які при появі телекамер чомусь затуляють рученятами обличчя, «героїчно» тягнуть літню жінку за руки-ноги, а потім викидають з вікон-дверей усе, що надбано впродовж кількох десятиліть, разом з іншими мешканцями; стражі порядку, що наполохано, немов перелякані горобці, збилися докупи й ніяковіють від того, що відбувається, з неприхованим бажанням зникнути з місця подій; молоді хлопці, що зчепивши руки, стали стіною перед «биками» й незворушно стоять до останнього, захищаючи господарів скромного помешкання на Печерських пагорбах…

Це не сюжет захоплюючого тріллера чи блокбастера, а кадри з новин центральних телеканалів країни, що на папері фанатично прагне до цивілізації, а насправді перебуває у повній дупі й упевнено рухається вперед...

Події, що наразі знову стали топ-новиною останніх кількох днів є наочним утіленням давньої української приказки: «Моя хата з краю, нічого не знаю…». На жаль, в стані анабіозу перебуває практично вся країна, з поодинокими винятками, що лише свідчать повну байдужість та апатію наших співгромадян по відношенню одне до одного та до всього, що відбувається навколо.

Я недаремно згадав події, пов`язані з незаконним, я би сказав – насильницьким виселенням родини київської викладачки з рідної хати, бо вони є яскравим прикладом нашого сьогодення, що позбавлене будь-яких натяків людяності та толерантності.

Українці – дивна нація. Ми звикли до того, що мовчки спостерігаємо за проблемами інших й спокійно реагуємо навіть на дикунські події, доки вони нас не обходять. От і зараз, коли країна б`є всі рекорди зі злочинності, наркоманії, корупції, економічній кризі, коли нахабство та відверта зневага до простого народу з боку всіх, хто, бодай, якимось боком причетний до владного Олімпу перейшла всі розумні й нерозумні межі, коли людей запросто вбивають з вогнепальної зброї чи збивають машинами, коли наших дітей безкарно вбивають щепленнями і ніхто не несе за це жодної відповідальності…ми сидимо склавши руки, бідкаємося про життя-буття, нарікаємо на скрутну долю і нічого не робимо, бо чекаємо, що прийде хтось і вирішить усі наші проблеми й негаразди…

Дзуськи! Ми можемо чекати вічно, аж до Другого Пришестя. Так далі не можна, бо це вже край. Кажуть, не так страшні вбивця чи злодій, бо вони можуть тільки вбити чи пограбувати, а байдужі – ті, з чиєї байдужої згоди вбивають та грабують.

Адже саме за нашої байдужої згоди нас грабують, вбивають, ґвалтують, позбавляють найелементарніших людських прав, саме за нашого мовчання фальсифікують вибори, вирізають ліси, отруюють довкілля, відверто плюндрують гідність та честь. Так-так, не глузуйте, вам не вчулося – гідність та честь. Ці слова вже майже зникли із нашого лексикону, тому ми й опинилися на смітнику історії й занурюємося в нього дедалі глибше…

Хто з нас не стикався з наведеними явищами? Всі збагнули, про що йдеться. Так, це саме ми з вами цнотливо проходимо повз хамів, що знущаються над слабшими, це саме ми намагаємося не чути відчайдушних благань про допомогу, це ми з вами не помічаємо чиєїсь руки в чужій кишені, саме наша байдужість підбадьорює різноманітне бидло, що безкарно вдирається до нашого життя й нівечить всіх і вся…

Де поділися славетна гостинність та легендарна толерантність України? Пам`ятаєте ті часи, коли серед ночі подорожній міг знайти в будь-якій українській оселі не тільки кухоль води чи окраєць хліба, але надійний прилисток та нічліг. І ніхто навіть гадки не мав відмовити у допомозі сторонній людині на вулиці чи серед поля широкого…

Де поділися ті славетні часи та доброзичливі люди?.. Так, ще трапляються диваки, котрі, незважаючи на наші реалії, ладні зняти з себе сорочку аби допомогти ближньому просто так, задля годиться. Але це стає такою рідкістю на тлі всеохоплюючої байдужості та пофігізму, коли людей цікавить тільки зиск і більше нічого…

То ж не дивуйтеся і не здіймайте лемент про допомогу, коли до вашої оселі раптом вдерлися голомозі хлопці з проханням поділитися статками чи квадратними метрами; не озирайтеся навсібіч у пошуках допомоги, коли у вас попросили закурити «конкретні пацани»; не обурюйтеся квитанціям із захмарними цінами на комунальні послуги, надіслані вам вчасно та без попереджень про зміни, бо саме цю владу ви обирали або байдуже спостерігали за махінаціями…

Просто згадайте про те, що «моя хата з краю…»

Рейдерське захоплення книгарні

8 лютого відбулася спроба рейдерського захоплення столичної книгарні «Сяйво». Переглянути фотографії книгарні «Сяйва» одразу після захоплення можна тут - http://fri.com.ua/2010/02/pres-konferentsiya-fri-znyschennya-knyharen-kyjeva-chy-vyzhyve-syajvo/

«Сяйво» є однією з найстаріших книгарень Києва, заснована ще 1944 року. Не одне покоління киян знає та відвідує її за нинішньою адресою Велика Васильківська (Червоноармійська), 6, де вона розташована з 1961. Парадокс, але у наш мирний та цивілізований, здавалось би, час, вона є однією з останніх книгарень у центрі Києва. За останні роки вже зникло багато книгарень: «Мистецтво», «Ноти», «Поезія», «Планета», «Іноземна книга», «Спортивна книга», а на їх площах зараз - переважно магазини одягу… Навколо «Сяйва» останнім часом кружляє привид зникнення, а 8 лютого цього року настала кульмінація подій: захоплення книгарні невідомими у масках… Чи зникне і ця книгарня? Пошук по різних джерелах дає різну інформацію від різних сторін. Де є правда?
 

Саме на це питання журналісти намагались знайти відповідь під час прес-конференції «Знищення книгарень Києва: чи виживе «Сяйво»?, що проходила 11 лютого цього року в українському представництві «РИА Новости». Організатором заходу виступила Всеукраїнська молодіжна організація «Фундація Регіональних Ініціатив» (ФРІ).
 

Що маємо? Нетрі юридичних колізій
 

Починаючи із січня 2010 року договір про оренду приміщення магазином «Сяйво» закінчився, а новий ще не підписано… Орендоване книгарнею приміщення ще 2009 року було продане з аукціону, та отримало нового власника. Подальша його доля зараз невідома. По факту, наразі є два власника: мережа «Книжковий супермаркет», від якої директором книгарні є Алла Лазуткіна (що має печатку та усі документи) та ТОВ «Українська книга», від якої директором є пан Ростислав Корнієнко (що також, ніби, має печатку та усі документи). Здавалось, наразі виникла звичайна суперечка, що вирішується на рівні господарського суду. Однак виявилось, не все просто.
 

Пані Алла Решетнікова, заступник директора книгарні «Сяйво», яка працює у ній ось вже 35 років, розповіла про перипитії навколо магазину, підкріпивши факти документами, деякі з яких, за її свідченням, були отримані за сприяння голови Шевченківської РДА Віктора Пилипишина. Розповідь стосувалась судової тяганини, беззаконня та бездіяльності міської адміністрації. Також як очевидець вечірніх подій 8 лютого пані Алла розповіла про захоплення книгарні, книжковий бізнес Костянтина Клімашенка, колишнього партнера Ростислава Корнієнка та власника «Книжкового супермаркету».
 

Під час проведення аукціону 16 вересня 2009 року приміщення продано товариству «Абриль-студіо», яке було утворене за 2 місяці до проведення цього аукціону. За словами пані Рішетникової, одним із організаторів товариства був чиновник з команди київського мера: «Я гадаю, що весь цей бардак влаштували помічники молодої команди Черновецького». Незважаючи на те, що книгарня «Сяйво» орендувала це приміщення на протязі 48 років, щодо участі у аукціоні, попри першочергове право на приватизацію, колективу не було повідомлено. У квітні 2009 року за рішенням Солом‘янського суду директором книгарні призначено пана Ростислава Корнієнка, директора ТОВ «Українська книга», якому видано нову печатку та свідоцтво про Державну реєєстрацію навзамін ніби втрачених старих. Наразі це рішення оскаржене, відповідно не набуло юридичної сили (за неявкою сторони відповідача засідання апеляційного суду перенесено). Однак у вересні 2009 року ТОВ «Українська книга» та ТОВ «Абриль-студіо» уклали договір про оренду приміщення книгарні «Сяйво» (документи, що підтверджують  усе вищенаведене, а також передачу права власності іншому учаснику в особі пана Науменка, можна переглянути у представників книгарні в особі Алли Лазуткіної - прим. авт.).
 

За словами пані Решетнікової, 8 лютого, перед закриттям книгарні, приблизно о 19:45 приміщення було захоплене з обох виходів (центрального та службового) групою невідомих людей спортивної статури у чорних масках, які фактично викинули персонал та відвідувачів назовні (причому саму пані Решетнікову викинули на мороз без верхнього одягу, чому є навіть свідки), після чого зачинились всередині, заваривши вікна металевими щитами та розбивши комп‘ютер із інформацією про господарську діяльність підприємства. На чолі невідомих був вищезгаданий пан Ростислав Корнієнко.
 

По прибутті міліції, яку вдалось викликати персоналу книгарні частина нападників втекла, частина залишилась у приміщенні. За бездіяльності правоохоронців приміщення було взяте штурмом родичами працівників магазину на чолі з паном Костянтином Клімашенко та Аллою Лазуткіною. З‘ясувалось, що невідомі  - сторожі та маляри, а сам пан Корнієнко, як директор, прийшов зробити переоблік на підприємстві, яке і надалі нібито буде продавати книги. Нападників вивели з приміщень, а персонал, міліція та представники громадських організацій влаштували цілодобову охорону книгарні. Окрім цього пані Алла озвучила інформацію депутата Володимира Яворівського стосовно майбутнього облаштування приміщень книгарні  новим власником під, нібито, ресторан.
 

Переоблік?
 

Здається, це просто щось власники не поділили… І резонанс, що виник у громадськості та участь народних депутатів у вирішенні долі книгарні можна пояснити лише їх (депутатів) власними інтересами. Звичайно, виникають питання щодо доволі екзотичного способу проведення переобліку та подальшої долі книгарні. Ситуацію резюмував письменник Дмитро Капранов, підкресливши незаконність та певну специфічність дій однієї сторони, як результат – відсутність гарантій у обіцянках залишити книги у продажу, та законні стежки та діяльність іншої. Його колега Володимир Даниленко виділив проблему приватизації об‘єктів культури по всій Україні у роки незалежності із подальшим їх перепрофілюванням. Михайло Каменєв, заступник Голови Київського осередку ФРІ, привів приклад успішної громадської кампанії по захисту від приватизації одного з найстарших кінотеатрів України – харківського «БОММЕРу» (докладніше про це читайте у статті "Молодь відстоює найстаріший кінотеатр України"). Виступаючі підкреслили беззахисність об‘єктів культури перед втратою статусу та необхідність законодавчого закріплення останнього.
 

Ігор Луценко, активіст громадського руху «Збережи старий Київ», який був свідком подій 8-го лютого, зі своєї сторони, зазначив про подібність захоплення книгарні до звичайних рейдерських схем, якими користуються для приватизації об‘єктів комунальної власності та певну «кваліфікацію» невідомих нападників та вірогідне ініціювання конфлікту посадовцями київської міської влади.
 

Присутні на конференції представники зазначили про слабкість законодавства України у захисті об‘єктів культури від перепрофілювання після їх приватизації та необхідність його вдосконалення. Колектив книгарні збирається відстоювати свою позицію у суді, розпочато збір підписів у підтримку книгарні, проте проблема залишається гострою, і не лише по відношенню до «Сяйва».
 

Плюралізм думок. Добро чи зло?
 

Власне, одразу після однієї сторони присутні мали можливість почути і позицію іншої, яку представляв все той самий пан Ростислав Корнієнко на влаштованій ним прес-конференції за темою: «Хто намагається погасити «Сяйво»? Правда про рейдерське захоплення.»
 

Картина, змальована ним, дещо відрізнялась від представленої вище. Бізнесмен розповів про власну діяльність у торгівлі книгами та відносини з Костянтином Клімашенком, колишнім партнером по бізнесу та власником мережі «Книжковий супермаркет». У 2001 році партнери, будучи співвласниками ТОВ «Орфей», надали матеріальну інвестиційну допомогу книгарні у обмін на частину статутного фонду. Конфлікт, за словами пана Ростислава, виник через 50% акцій підприємства, отриманих ним. Також бізнесмен заявив про свою легітимність на посаді директора книгарні «Сяйво», пред‘явивши відповідні документи, неодноразово наголошуючи про «банальну господарську суперечку».
 

Щодо подій 8-го лютого він зазначив, що мав на меті з‘ясування питань переобліку з членами трудового колективу разом із «кількома» новими найманими співробітниками (прорабом та робітниками), які мали провести оцінку майбутніх ремонтних робіт, жодного прояву насилля по відношенню до персоналу книгарні наймані робітники, за словами підприємця, не чинили. Штурм книгарні (на момент якого бізнесмен перебував у відділку міліції) було здійснено невідомими йому людьми на чолі із паном Клімашенко. Хто заварив вікна металевими щитами, панові Корнієнку невідомо. Під час дискусії з очевидцем штурму підтверджена кількість людей, що були разом із бізнесменом, виросла з «кількох» до «десяти». Також з‘ясувалось, що панові Ростиславу про судові засідання до недавньої пори (до 10 лютого 2010 року) нічого не було відомо, і він пообіцяв за наявності виклику бути присутнім на наступному засіданні.
 

Діяльність попередників була окреслена підприємцем, як збиткова за умови пільгових ставок орендної плати. На запитання стосовно майбутнього торгових площ Ростислав Корнієнко зазначив про збереження книгарні та можливе збереження назви, мультимедійність асортименту продукції поряд із книгами, та плани щодо підвищення рентабельності підприємства. Діалог з «деструктивною», за визначенням бізнесмена нинішнього колективу, частиною (тобто тих його членів, які є співвласниками книгарні), він вважає за необхідне проводити на більш «серйозному» рівні. Власну частку пан Корнієнко назвав на рівні 50 відсотків. Іншій частині персоналу, за його словами, буде запропоновано зберегти робочі місця за собою.
 

Замість епілогу
 

Здавалось, все добре для пересічного книголюба – почубляться власники, вирішать свої проблеми, а книгарня залишиться. І що інтерес до цієї ситуації підігрітий штучно, і все це – лише «звичайна господарська справа», цитуючи пана Корнієнка. Окрім ряду питань, що виникають при знайомстві з ситуацією, бачимо і підводну частина айсберга: досить сумнівна легітимність шляху, який останній пройшов до посади директора. І той факт, що не тільки «Сяйво» має такі проблеми і може бути перепрофільоване (так як закон від цього такі об‘єкти не захищає), а десятки подібних об‘єктів: книгарень, творчих майстерень, кінотеатрів по всій Україні (попри те, що Верховна Рада запровадила мораторій на їх виселення, однак такі заклади продовжують викидати з їхніх приміщень). Звичайно, вирішувати хто правий, а хто ні читач буде самостійно…
 

На сьогодні «Сяйво» продовжує працювати із старим персоналом на чолі з пані Лазуткіною. Зараз у приміщенні магазину чергує міліція, влаштовано приймальні народних депутатів Кирила Куликова та Павла Мовчана, проводиться збір підписів у підтримку книгарні. Верховна Рада України звернулась до Генеральної прокуратури, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України з проханням прояснити ситуацію навколо книгарні. Працює Тимчасова слідча комісія з розслідування обставин порушення законодавства посадовими особами Київської міської ради.
 

Що ж робити, доки йде судовий процес та вирішення долі «Сяйва» у владних коридорах? Можна нічого. Може, самі розберуться. А можна просто розповісти про ситуацію друзям, знайомим, колегам чи прийти з ними на Велику Васильківську, 6 (це прямо навпроти Арена-сіті, біля Бесарабського ринку) та поставити підпис на підтримку легітимності. Чи подати особисте звернення до органів влади, у якому в довільній формі описати своє бачення ситуації, з проханням прояснити загальну картину. Або просто придбати цікаву книгу, тим самим зробивши свій внесок у розвиток книговидавництва в Україні. Чому? Тому що із «Сяйвом» постійно співпрацюють близько 340 вітчизняних видавництв, деякі представлені тут книги не можна знайти де-інде. Чи запропонувати свою допомогу, якщо Ви юрист або журналіст… Адже мова йде не просто про суперечку двох сторін про право власності. Мова йде про одну із останніх старих книгарень у центрі Києва, що може-таки перетворитись на черговий модний бутік…

Фото - Марія Лебедєва

Обережно! Рейдери-палії заберуть ваш будинок!

В Україні набрав обертів новий вид рейдерства проти звичайних громадян, а саме  - зухвале та протизаконне захоплення їхніх помешкань і домівок шляхом винесення корумпованих судових рішень на підставі сфальшованих експертиз!

Про це йшлося на прес-конференції в Національній спілці журналістів України за участю правозахисника Едуарда Багірова та потерпілих від шахрайських дій.




За словами Едуарда Багірова, якщо у 90-ті та 2000 роки в зоні ризику втратити житло були неблагополучні власники квартир, будинків, то останніми роками під приціл шахраїв дедалі частіше  потрапляють законослухняні громадяни, які не мали до цього особистих проблем. 

Схема, про яку йдеться, відпрацьована до дрібниць.

Шахраєм купується частина приватного або малоквартирного будинку, або кімната в комунальній квартирі.  Далі влаштовується навмисний підпал чи потоп. Звичайно, ніяких цінних речей «господаря-палія» в цьому вогні не знищується, а у воді не тоне. Але ж про це знаємо лише ми з вами. Сусіди – співвласники будинку чи квартири нічого не підозрюють, й навіть готові допомогти  горе-погорільцю хто чим може. Та йому не потрібна допомога. Йому потрібна уся власність – весь будинок. А крім цього – ще й відшкодування моральної та матеріальної шкоди.

Через підставних чи підкуплених експертів робляться сфальшовані експертизи,  згідно з висновками яких винуватцями пожежі чи іншого лиха стають ні в чому не повинні сусіди шахрая.  Далі подається позов до суду, де куплений суддя дуже швидко виносить рішення про стягнення з «винуватців» коштів на користь позивача. Це можуть бути астрономічні, мільйонні суми, яких в чесних людей ніколи не було.

Далі судом виноситься рішення на відчуження майна псевдо-винуватців на користь зловмисника, і таким чином будинок, чи вся квартира стають власністю махінатора. 

За такою схемою зараз активно працюють зловмисники по всій Україні.

Випадок , який розглядався на прес-конференції, є показовим в цьому плані.

Жертвами шахрая стала родина  Тетяни Дмитрівни Жигала, її нині покійної матері Олени Миколаївни, а також дядька Тетяни Дмитрівни - Яшкира Олексія Васильовича.

Вони володіли 2/3 будинку та 10 сотками землі у селі Білогородка,  Києво-Святошинського району, Київської області, за адресою: вул. Поштова, 3. Ще третина належала іншому дядькові, у якого в 2003 році цю частину придбав Гребцов Сергій Володимирович.  У придбаній частині став постійно проживати його батько Гребцов Володимир Миколайович з дружиною.

З першого дня проживання вони всіляко тиснули на Тетяну, її матір та дядька з вимогою віддати їм весь будинок та ділянку, а взамін  пропонували старий будинок в тому ж селі. Йшли погрози фізичної розправи.

У 2008 році сталася пожежа в новобудові Гребцових, яка притулялась до основного будинку – загорілась частина що була у стані будівництва. Вогонь також трохи зачепив сторону Жигала.

Є великі підозри, що це був навмисний підпал будинку Гребцовим - є показання свідків. В будь-якому випадку все показує, що вогонь йшов з його сторони.



Будинок Гребцова після пожежі


Та Гребцов звинуватив у підпалі  родину Жигала і через своїх експертів була сфальшована експертиза та знищені сліди пожежі, щоб неможливо було відновити істину.

Далі з порушенням норм закону та процедури, проведена оцінка майна «погорільця» Гребцова – сума збитків склала майже 1 млн. гривень!

В 2011 році «славнозвісний» суддя Києво-Святошинського суду Дмитро Усатов,  з грубими порушеннями норм та законодавства, виніс рішення – задовольнити позов у 1 млн. 300 тисяч грн. на користь Гребцова. Апеляція та касація залишили це рішення в силі. Не витримавши тиску, від поневірянь померла мати Тетяни Жигала - Олена Миколаївна.

Через якийсь час таємно, без попередження, були проведені незаконні торги. Майно Жигала – будинок , 10 соток оцінили у жалюгідні 47 тисяч гривень та продали підставним людям. Зараз всім розпоряджається Гребцов.



Будинок Жигала після дій Гребцова


В даний час справа проходить по новому судовому колу. Знову йдуть тиск та погрози.  15 лютого, о 14.00, на Володимирській, 47 буде слухатись апеляція, від якої  буде залежати не тільки доля постраждалих, але й доля українського правосуддя як такого.

«Міжнародна ліга захисту прав громадян України» бере цю справу на особливий контроль.

Тим часом, у справі з’явились позитивні зрушення - після численних скарг та звернень Києво-Святошинський відділ міліції відкрив справу проти Гребцова по звинуваченню у шахрайстві.

Будемо сподіватись, що справедливість і закон будуть відновленні, а шахраї понесуть суворе покарання.

Рейдери на «Хмельницькобленерго»: як розкрадається підприємство

Раніше ми писали, що АТ «Хмельницькобленерго» знаходиться в руках рейдерів – підприємством управляють люди, які не мають жодних законних повноважень. Щодня з товариства вимиваються кошти, нарощуються борги та збитки. А тим часом рейдери на свій розсуд малюють небувалі фінансові показники, зухвало не допускаючи аудиторів для об’єктивної оцінки реального стану підприємства. Куди йдуть державні кошти та як зупинити грабунок – читайте далі.

 Збитки на АТ «Хмельницькобленерго», 70 % якого належить державі,  вже сягли 12 млн. грн., але провести внутрішній аудит свого ж підприємства держава не може. Дирекція просто не допускає аудиторів Фонду держмайна до такої перевірки. При цьому Олег Козачук, який фактично керує підприємством, немає жодних законних підстав обіймати свою посаду. Адже рішенням наглядової ради АТ «Хмельницькобленерго» №42 від 28.04.2020 року в. о. генерального директора обрано зовсім іншу людину – Валерія Гапонова. Однак шляхом погроз та тиску на державних реєстраторів у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань було повернуто запис про Козачука як керівника підприємства. Таким чином сьогодні біля керма енергетичного гіганта залишаються цілком сторонні люди, які нещадно вимивають з нього кошти.

Гроші – у прірву

«Керувати» АТ «Хмельницькобленерго» Олег Козачук почав у березні 2016 року. За цей рік підприємство отримує тільки 9 млн. грн. прибутку, тоді як у попередні роки чисті прибутки становили від 30 до 50 мільйонів на рік. Приміром, у 2015 р. ця цифра склала 38,8 млн. грн., у 2014 р. – 25,9 млн. грн., у 2013 р. – 48,7 млн. грн. «Нова команда» одразу ж провалює фінансовий рік, недовиконавши план на 80%. А може кошти просто були направлені в чиїсь кишені?

Це при тому, що з січня 2016 року по вересень 2018 року роздрібний тариф на розподіл для споживачів АТ «Хмельницькобленерго» зріс на 40%. Тобто, мешканці та бізнес Хмельницької області продовжують платити шалені кошти за електроенергію, але йдуть вони не в держбюджет чи модернізацію мереж, а в приватні руки загарбників державної власності.

Починаючи з 2019 року в «Хмельницькобленерго» з’являється ще одне суттєве джерело доходу у вигляді нової складової в структурі плати за приєднання до мереж, а саме – плати за потужність. Підприємство почало отримувати додатково в середньому по 2 тис. грн за кВт приєднання, а у 2019 та 2020 році ця сума становила відповідно 50 та 173 млн.грн. додаткового доходу, як кажуть, «на рівному місці».

Звідки ростуть ноги?

Куди йдуть всі ці кошти, стає зрозуміло, якщо почитати інтерв’ю екс-голови правління ПАТ «ХК «Енергомережа» Дмитра Крючкова. Він стверджує, що мав бізнес-відносини з колишнім нардепом Ігорем Кононенком, який в цих відносинах представляв інтереси Петра Порошенка. «Кононенко виконував ту частину домовленостей, яка була зоною відповідальності сторони Порошенко-Кононенко. Домовленості були з ними, як щодо «Енергомережі», так і Харків-, Миколаїв-, Запоріжжя-, Черкаси-, Хмельницькобленерго, Центренерго, ОПЗ, Одеська, Миколаївська та інші ТЕЦ і компанії. Фінансові відносини, звісно, були. Вони, згідно з домовленостями, отримали від 50% до 75% доходів від бізнесу, який був предметом домовленостей», – говорить Крючков.

Як схема реалізовувалася на «Хмельницькобленерго», відомо – через незаконне керівництво, яке досі керує господарською діяльністю підприємства, щодня ухвалює фінансові рішення, розпоряджається коштами. А тим часом товариство нещадно нарощує борги. Згідно фінансової звітності у 2020 році дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги зросла на 151,5 млн. грн. – до 207,7 млн. грн., за розрахунками (виданими авансами) на 46,3 млн. грн. – до 69 млн. грн. Крім цього, у минулому році товариство на 157,9 млн. грн., тобто більш ніж на 40% наростило поточні зобов’язання та забезпечення. Загалом же за 2020 рік «Хмельницькобленерго» збільшує загальну дебіторську заборгованість у 3,5 рази (!). Все це – збитки держави, які ляжуть на плечі громадян. І з кожним роком вони лише зростатимуть, якщо не дати грабіжникам «по рукам».

Брехня, що ріже очі

При цьому Козачук у своїх заявах нахабно бреше про зростання прибутку підприємства через «автоматизацію бізнес-процесів і впровадження інноваційних технологій», замовчуючи, що відбувається таке зростання лише на папері. Чому вказані «інноваційні технології, що були використані у 2020 році»  не давали такого ефекту впродовж 2016-2019 рр., коли не стояло питання про заміну Козачука – питання очевидно риторичне. Маніпуляція фінансовою звітністю для України історія не нова – варто лише згадати нещодавні заяви керівника НАК «Нафтогаз України» Ю. Вітренко щодо «намальованого» прибутку попереднім керівництвом цієї компанії: «Треба використовувати звітність, перевірену аудитом. Інакше реальні збитки можуть перетворюватися в «намальований прибуток» через бажання менеджменту розповісти про прибуток і показати нібито хороший результат, а відображення збитків перенести на потім». Відповідно, стає зрозуміло, чому команда Козачука так наполегливо не допускає аудиторів до проведення перевірки.

Звичайно, той, хто прийшов грабувати для себе та своїх «хазяїв», не стане дбати про будівництво капітальних об’єктів чи умови роботи працівників. Інженерно-лабораторний корпус в Хмельницькому та сервісний центр в Кам’янець-Подільському, які попереднім керівництвом були майже добудовані, за 4 роки управління Козачука так ніхто і не спромігся завершити. Рейдерам байдуже, що в Кам’янці-Подільському, другому за величиною місті області, відсутні умови для обслуговування споживачів. Що працівники та громадяни вимушені їздити на окраїни міста, тоді як недобудований сервісний центр на знаходиться в самому центрі і міг би полегшити всім життя.

З інженерно-лабораторним корпусом взагалі не стали «панькатись». У минулому році Козачук зробив подання до наглядової ради товариства про відчуження цього об’єкту «через відсутність коштів та колосальних капітальних вкладень на приведення його до повної будівельної та технічної готовності». Розбазарювання науково-виробничої бази підприємства йде повним ходом за принципом «після нас хоч потоп».

Замість висновків

Об’єктивно оцінюючи реальний стан справ на «Хмельницькобленерго», смішно читати заяви псевдокерівництва про «впровадження інноваційних технологій». Згідно рейтингу Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг АТ «Хмельницькобленерго» за результатами 2020 року потрапило в топ-5 найгірших вітчизняних операторів систем розподілу. За показником SAIDI (середня тривалість відключення для кожного споживача) «Хмельницькобленерго» посіло 20-те місце в рейтингу, значно відстаючи від усіх інших обленерго, в яких держава володіє контрольним пакетом акцій.

Чи стане держава на захист своїх інтересів та чи зможе подолати корупційну схему, в якій задіяні олігархи найвищого ешелону, не відомо. Підстав для розслідування та притягнення рейдерів до відповідальності, достатньо. Однак як завжди, все вирішують не лише факти, а й політична воля. Яка не завжди є, коли йдеться про відмивання великих, здобутих злочинним шляхом коштів.

 

 

Як у 1992 році московські рейдери у рясах захоплювали лавру.


Києво-Печерська Лавра як чоловічий монастир за часів Радянської влади двічі припиняла свою діяльність. Перший раз монастир закрили у 1930 році, одночасно пройшов погром і по Києво-Печерському заповіднику (створеному у 1926 році), керівництво якого було репресовано. Тоді ченці і науковці заповідника були по один бік барикад, вони протистояли владі. Як не дивно, але відновилися богослужіння під час німецької окупації у 1941 року. Вже вдруге комуністична влада закрила Лавру на початку 1960-х. Духовну семінарію розігнали. Значна кількість ченців перейшла працювати в музеї на території заповідника на різні посади, навіть прості господарські, аби тільки залишитись у Лаврі. І тільки 1988 року з нагоди святкування 1000-річчя Хрещення Русі діяльність монастиря було відновлено.

З розвалом Союзу в Україні створюються українські православні церкви. З часом - у 1992 році - одна з найбільших православних святинь України потрапляє до УПЦ Московського патріархату. Чому так склалося?

Єпископ Євстратій (Зоря), Речник Української православної церкви Київського патріархату:
--- У 1992 році митрополит Філарет був священноархімандритом Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври. У нього досі зберігаються всі оригінали документів про передачу у користування корпусів Києво-Печерської лаври у 1988 році (на той час в Україні існувала лише одна православна церква – Авт.). І корпус митрополичий у Лаврі – це була його офіційна резиденція. Після Харківського собору УПЦ (організованим КДБ), де був обраний предстоятелем митрополит Володимир, за розпорядженнями Івана Салія (тодішній голова Київської міської держадміністрації – Авт.) охоронців резиденції митрополита Філарета було викинуто. Насправді, це було захопленням Лаври з боку Московського патріархату. Це був бунт проти митрополита Філарета як проти священноархімандрита Лаври. Я думаю, не Іван Салій приймав це рішення, його приймали вище, але він був посередником-виконавцем, і він дав розпорядження надіслати ОМОН, який став на захист Московського патріархату, а прихильників митрополита Філарета звідти вигнали.
Якби влада Кравчука тоді не стала на сторону Московського патріархату, то Лавра залишилася б за митрополитом Філаретом і належала б Київському патріархату.

Дмитро Степовик, доктор філософії, мистецтвознавства, богослов’я:
--- 1988 року за клопотанням тодішнього керівника київської митрополії Блаженнішого митрополита Філарета (Денисенка) тодішня влада у зв’язку з 1000-літтям Хрещення Русі дозволила відновити монастирське життя у Лаврі. І це, звичайно, було українське православне життя. Хоча тодішня митрополія перебувала у зв’язках із Москвою, але йшлося вже про відродження справжньої української незалежної церкви. І це закінчилося у 1990-му році у червні місяці проголошенням незалежної церкви Київського Патріархату і обранням Мстислава Скрипника Патріархом.
Спочатку співіснували дві церкви, між ними був діалог, який закінчився об’єднанням у червні 1992 року Української православної церкви на чолі з Патріархом митрополитом Філаретом з українською автокефальною православною церквою Патріарха Мстислава. Утворилася єдина УПЦ КП. Тож в Лаврі було українське монастирське православне життя, до вторгнення з Москви у 1992 році під залякуванням тодішнього президента Єльцина – “перекроем краник”. Тоді Кравчук здався під тиском деяких міністрів, голови СБУ і т.д. і вирішив їх пустити, мовляв, хай церковники самі розбираються. Якби вони знали, чим це все закінчиться, вони б цього необачного кроку не зробили. Тож 1992 року тодішнє політичне керівництво України пустило цілий поїзд московських попів до Києва, багато з них були на службі РФ і вони рейдерськими методами захопили Лавру, Покровський жіночий монастир і Флорівський жіночий монастир на Подолі, багато церков. Вони провели у Харкові церковний псевдособор, без згоди і без присутності тодішнього керівника української православної церкви Філарета, усунули його від влади і поставили свого ставленика, митрополита Володимира Сабодана, досить старенького і хворого. І з того часу у Лаврі запанував Московський Патріархат і сьогодні вони приймають лютого ненависника України Кирила, який має при собі кілька сотень особистої охорони. Він навіть говорить не як духовний пастор, а як залякуючий лідер, якого наставили політики в Москві: “Раскольники, присоединяйтесь к кораблю спасения”. І його колючий погляд, і його оточення – це відродження порядків, які існували навіть не за Брежнєва, а за Сталіна.
Відомо, як Кирило був введений у РПЦ. Коли він ставав єпископом у 1976 році, то одним з тих, хто висвячував його, був нинішній Патріарх Київський Філарет, який йому сказав: “Ви не по божому благословенню стали єпископом, а по настоюванню влади і КДБ”. І тому Кирило до цього часу його ненавидить.
Мене дивує наша влада, яка схиляється і влаштовує відвертому неприятелеві України майже царський прийом. Була у нас державний секретар США, все пройшло тихо, приїхала-поїхала. А тут ледь не квіти йому під ноги кидають. Це рабський синдром з боку нашої влади перед Москвою і такі дії викликають неприязнь і огиду з боку українського народу.

Людмила Филипович, доктор філософських наук, професор, заввідділом релігійних процесів в Україні Інституту філософії НАНУ:
--- 1992 року з Москви були завезені представники силових структур, які під виглядом монахів захопили Лавру. Московська челядь на соборі у Харкові утворили УПЦ МП, яка почала існувати як автономна, але ця автономність тільки на словах, а насправді РПЦ.


У Кропивницькому фермерське повстання


У Кропивницькому на площі Героїв Майдану Громадська спілка «Аграрна Самооборона України» провела Народне віче постраждалих від дій рейдерів. У даному заході прийняло участь  більше тисячі чоловік з п’яти областей. На підтримку Кіровоградських фермерів прибули  небайдужі селяни, підприємці, активісти з Полтавщини, Черкащини, Дніпропетровщини та Вінниччини. Акція була організована за ініціативою  селян, пайовиків з села Бережинки, які нещодавно постраждали від конфлікту з рейдерами, на боці яких виступила  Національна гвардія, по-звірячому побивши людей. До акції ГС «Аграрна СамооборонаУкраїни»  приєдналися  представники громадської організації "Внутрішній корпус батальйону Донбас", та члени  ГО “Ніхто крім нас” , ГО «РЕДУТ» (ветерани АТО 3-го полку спецпризначення).

Відео з акції: 


Вхід до Кіровоградської ОДА охоронявся  поліцейськими - близько 50 правоохоронців були розташовані по периметру площі.


Під час акції голова ГС “Аграрна Самооборона України” Юрій Крутько розповів про  кричущі факти безчинств, що коїлися у селі Бережинка перед святкуванням Дня Конституції України. Він нагадав, як огидно поводилися представники Національної поліції, безжально знущаючись над мирними людьми, які охороняли своє  кровно зароблене майно. Зокрема, Юрій Крутько наголосив, що після двох Майданів ми знову принижені та безправні - поліція, яка за Конституцією повинна захищати інтереси народу, наразі виступає на стороні рейдерів –бандитів, які ведуть нас до знищення основ державності.  


“Півтора місяці назад ми вже збиралися на мітингу. Тоді ми також захищали Трибиненка (ред. власник підприємства “Нива-2010 у Бережинці), але з того часу нічого не змінилося, навіть стало ще гірше. Побиття мирного населення, ветеранів АТО -  скільки це може тривати? Я звертався в усі інстанції, був учасником пікетування Генеральної прокуратури, де нам пообіцяли все вирішити, а під стінами Міністерства юстиції поліція стала горою за дверима державного органу і зачинилася ролетами, просто цинічно проігнорувала мітингувальників. Там сидять прокурори, міністри, які нічого не роблять для вирішення ситуації. Останньою краплею стало побиття мирних людей у Бережинці, бо до цього все йшло. Я не ясновидець, але раніше говорив, що буде Врадіївка-2, бо бачив настрій людей, яким це все вже набридло”, – заявив голова ГС «АСУ».

На допомогу  людям до Кропивницького разом з колегами прибув і народний депутат України Семен Семенченко. Він запропонував підтримку з боку ветеранів батальйону “Донбас”.


“Чому не реагує прокуратура? Бо вони в долі. Чому не реагує МВС? Тому що це була особиста команда Авакова. Чому не реагує Мін’юст? Тому що у Мін’юсті соратники Авакова та партії “Народний фронт”. Чому ніхто не реагує? Бо це одна система по висмоктуванню грошей з людей. Їхня мета - протриматися як можна довше у владі та збагатитися. Я не відкриваю вам таємницю, ви і самі все бачите”, – наголосив Семен Семенченко.

Нардеп закликав фермерів не чекати на приїзд рейдерів, а створювати загони Самооборони.

Усі учасники мітингу вимагають від влади до 5 липня звільнити з посади керівника ГУНП в Кіровоградській області Сергія Кондрашенка та прокурора Кіровоградської області Анатолія Коваленка, покарати поліцейських, які били мирних селян та ветеранів АТО, притягнути до відповідальності рейдерів. Передати рухоме та нерухоме майно на зберігання діючим власникам підприємств. У разі невиконання вимог учасники мітингу залишають за собою право ініціювати відставку голови Кіровоградської ОДА Сергія Кузьменка, та скликати всеукраїнську акцію протесту в м.Києві. Такі вимоги були прийняті у тексті резолюції.

Варто також зауважити, що представники обласної влади не вийшли на заклики людей. Після завершення мітингу учасники  вирушили пішою ходою до обласної прокуратури.


https://www.facebook.com/agro.oborona/

Активісти закликали прокурора області Анатолія Коваленка вийти до людей та доповісти про ситуацію щодо розслідування рейдерських схем та передачі документів розслідування по справах сільськогосподарських підприємств, які постраждали від рейдерства, до суду.


Так як вимоги мітингувальників були проігноровані, то було прийнято колегіальне рішення - дати дві доби прокурору області для написання заяви  про добровільне звільнення з посади.

РЕЗОЛЮЦІЯ АКЦІЇ ПРОТЕСТУ

Ми, учасники акції протесту «Поборемо рейдерство разом!», рішуче засуджуємо дії державних чиновників, які в цинічний та нахабний спосіб сприяли захопленню сільськогосподарських підприємств ТОВ «Нива–2010» (с. Бережинка, Кіровоградського району), ПСП «Гайдук» (м. Долинська), ФГ «Агроперспектива», ФГ «Матвєєв» та ФОП «Матвєєв» (с. Петрове, Знам'янського району), ПСП «Богнер» (с. Богданівка, Петрівського району), ПСП ім. Димитрова (с. Добре, Вільшанського району), і констатуємо, що у Держави відсутні дієві правові норми та воля захищати активи і майно підприємців.

27 червня 2017 року маски було зірвано. Рейдери-бандити, охочі до чужого майна, прикриваючись мандатами народних обранців та високопосадовців, діють за шахрайськими схемами під прикриттям судових, правоохоронних органів та Міністерства юстиції України.

Ми впевнені, що такі дії народних обранців та високопосадовців стали можливими через корупцію, яка губить Україну вже майже 26 років, та через відсутність прозорого і зрозумілого законодавства, неспроможності Верховної Ради покласти край такому ганебному явищу, як рейдерство.

Це явище поширилось на Кіровоградщині, і набуло кричущого розмаху.

Ми усвідомлюємо, що рейдерство не тільки ворог власності - це пляма на авторитеті держави, це відсутність стратегії розвитку економіки і чіткий сигнал інвесторам, що країна хвора, і в неї неможливо вкладати кошти.

Рейдерство веде  до знищення основ державності, бо в одній системі з рейдерами виступає судова гілка влади, правоохоронні органи, нотаріуси, виконавча служба, державні реєстратори. На виконання вимог ВІЧЕ жителів с. Бережинка та загальних зборів Громадської Спілки «Аграрна Самооборона України» від 28 червня 2017 року.

ВИМАГАЄМО від Президента України, Міністра внутрішніх справ, Генерального прокурора, Міністра юстиції:

1.     1. Відставки прокурора Кіровоградської області Анатолія Коваленка за бездіяльність;

2.     2. Звільнити з посади керівника ГУНП в Кіровоградській області Сергія Кондрашенка;

3.     3.Притягнути до кримінальної відповідальності та звільнення з займаних посад посадових осіб Національної поліції та Національної гвардії винних у побитті селян та ветеранів АТО у с.Бережинка 27 червня 2017 року;

4.    4. Притягнути до відповідальності організаторів та виконавців -«тітушок», причетних до чергової спроби рейдерського захоплення ТОВ «НИВА – 2010» 26 червня 2017 року у с. Бережинка;

5.     5. Забезпечити передачу нерухомого та рухомого майна на відповідальне зберігання особам постраждалим від рейдерських захоплень;

6.    6.Забезпечити передачу до департаменту з розслідування справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України всі відкриті кримінальні провадження за фактами «рейдерських» захоплень ТОВ «Нива – 2010», ПСП «ім. Димитрова», ФГ «Агроперспектива», ФГ «Матвєєв», ПСП «Богнер» на подальше їх розслідування у порядку ст.36 КПК України;

7.  7.Провести ретельну перевірку щодо причетності правоохоронних, судових органів та посадових осіб органів виконавчої влади в Дніпропетровській та Кіровоградській областях до рейдерських захоплень ТОВ «Нива – 2010», ПСП «ім. Димитрова», ФГ « Агроперспектива», ФГ «Матвєєв», ПСП «Богнер»;

8.      8. Поновити порушені права засновників (власників), трудових колективів та пайовиків ТОВ «Нива – 2010» - Трибіненка Миколи Павловича, ПСП «ім. Димитрова» - Кірова Олега Івановича, ФГ «Агроперспектива», ФГ «Матвєєв» - Матвєєва Ігоря Олександровича, ПСП «Богнер» - Нероди Аліни Миколаївни;

9.     9. Вимагаємо виконати вимоги громади до 5 липня 2017 року. У разі невиконання наших вимог залишаємо за собою право ініціювати відставку голови Кіровоградської ОДА Кузьменка С.А. та зібрати Всеукраїнське Віче у м. Києві.

Схвалено 30 червня 2017 року, у м. Кропивницький, на площі Героїв Майдану учасниками акції протесту в кількості 1 284 особи.

Як рейдер-акушер Академію спер

Влада України не може стримати навалу рейдерських захоплень успішних підприємств. В Києві злочинне угруповання намагається розвалити один із кращих приватних медичних ВНЗ.

За роки незалежності України, в рейтингу спроб рейдерських захоплень українських ВНЗ можна знайти багато різних мотивів та засобів. Але, здається, ще ніколи рейдери не користувались погрозами фізичної розправи та вбивства членів родини чинних керівників ВНЗ. Як це сталося із ректором «Міжнародної академії екології та медицини» Михайлом Юхимовичем Салютою. Але про все по порядку.

Академія з великої літери

Вищі навчальні  заклади України хоч і не є лідерами у світових рейтингах, проте на внутрішньому ринку чимало з них тримає гідну марку якісної освіти, а рівень конкурентоспроможності деяких наших  ВНЗ є досить високий навіть на міжнародному рівні.

Одним із таких ВНЗ, що готує спеціалістів високої якості, безумовно, є ПВНЗ «Міжнародна академія екології та медицини»(МАЕМ), що був заснований у 2011 році та нині складає гідну конкуренцію медичному університету ім.Богомольця.


«Коли у 2010 році ми із колегами задумували створення Академії екології і медицини, то планували, що це буде навчальний заклад нового, прогресивного зразка. Сформували потужний викладацький склад із визначних медиків – професорів, кандидатів наук, розробили навчальні програми, залучили студентів. За кілька років наша Академія запрацювала на повну потужність. Зараз на трьох факультетах у нас навчається майже 800 студентів, з яких більше 300 – іноземці з 15 країн! До нас активно їдуть з інших країн, бо навчання в нас коштує в десять разів дешевше, ніж, наприклад, в Англії. При тому, що якість  навчання абсолютно співставна. У нас ціла група викладачів читає лекції англійською мовою, із специфічною термінологією. Ми залучаємо передовий міжнародний досвід, а випускники МАЕМ працюють по всьому світу. Наші програми побудовані на основі глибокого розуміння, що людина – це складний організм, який потребує комплексного вивчення. І дослідження екології людини у гармонії із навколишнім середовищем– це є запорука побудови міцного здоров`я.  Попереду гарні перспективи, аби не цей прикрий випадок»,- розповідає Михайло Салюта.


Михайло Салюта

Довідка: Салюта Михайло Юхимович. Заслужений лікар України, доктор медичних наук, професор, академік УАН. Нагороджений Орденом "За заслуги" ІІІ ступеня. В галузі освіти на керівних посадах працює понад 20 років. Член Ради ректорів Європи при університеті м.Барі (Італія). Депутат Київської міської ради трьох скликань, очолював постійну комісію Київради з питань охорони здоров`я та соціального захисту.

Був партнером – став загарбником

Приблизно рік тому, коли Академія вже набрала потужних обертів та завоюваларепутацію, ініціатор, засновник та чинний ректор «Міжнародної академії екології та медицини» Михайло Юхимович Салюта разом із донькою Вікторією Ковалевською запросили до співпраці Михайла Васильовича Макаренка. Його, як знаного, авторитетного  фахівця, головного лікаря Київського пологового будинку №5 порекомендував до Академії  спільний знайомий лікар.

«Ми думали, що з його досвідом, зв’язками у медичних колах, наша Академія отримає додатковий стимул для розвитку, вийде на новий, ще більш високий рівень. Макаренко обіцяв допомогти з ліцензуванням та міжнародним розвитком», - розказує Михайло Юхимович.

Як чесна ділова людина, Михайло Салюта запропонував новому партнеру чималу долю у спільному підприємстві, а саме – 30% від статутного капіталу.

Юридичними засновниками навчального закладу у рівних долях стали три фірми - ТОВ «ФІРМА «МЕДФАРМЦЕНТР» (код ЄДРПОУ – 23531496), ТОВ «МЕДИКОФАРМАЦЕВТИЧНЕ ОБ’ЄДНАННЯ» (код ЄДРПОУ –25282525),  «ЛАЗАР ЛІМІТЕД» (індекс 4004, місто Лімассол, Леофорос Спіру Кіпріану буд.67, Кіпр).

Одним із засновників перших двох підприємств була донька Михайла Салюти – Вікторія Ковалевська. Фірму «Лазар Лімітед» представлявМихайло Макаренко.Важливо розуміти, що жодних матеріальних внесків Макаренко у спільну справу не зробив, ніяких грошей не вкладав,  а його обов’язки, як нового співзасновника, стосувались організаційних та протекційних напрямків.

Засновники, в свою чергу, як добропорядні партнери, думали, що ця співпраця стане запорукою для виходу МАЕМ на новий рівень.

Але не все так сталося, як було заплановано.

«Ніяких особливих дивідендів від такої співпраці ми не отримали – Макаренко майже не приймав участі в розвитку Академії, ми все розробляли і розвивали власними зусиллями. Більше того, коли постало питання ліцензування та узгодження документації по роботі з іноземними студентами, наш партнер цю справу провалив, залишивши Академію у складній ситуації.

В результаті, у червні 2016 року, після того, як  прокуратура зробила комплексну перевірку вищих навчальних закладів України, випливли деякі нюанси, за які мала якраз відповідатисторона Макаренка. Нічого кримінального або протиправного - суто адміністративні  неузгодженості, але їх треба було виправити.  Проте, саме ці дрібні недоліки (які, до речі, виявили в переважній більшості українських ВНЗ, що мають справу з іноземними студентами) стали підґрунтям для підступної  рейдерської атаки на Академію.

Користуючись зв’язками у владних кабінетах та правоохоронних органах, «співвласник»-саботажник Академії Макаренко разом із поплічниками придумали злочинний план. Він полягав у тому, щоб усунути чинних засновників від управління закладом, привласнити собі  їхню долю, отримати доступ до рахунків,  та поставити на чолі МАЕМ свою людину.

Спершу, як партнер, Макаренко настояв, щоб у МАЕМ зайшла начебто з аудитом його людина – така собі Дорошенко Ірина Василівна. Мовляв, вона перевірить всю документацію та допоможе усунути недоліки.

Михайло Салюта не міг передбачити, що це був ланцюжок для майбутнього захоплення МАЕМ і надав псевдо-аудитору доступ до всієї внутрішньої документації. Все інше було справою техніки.

Бандити сказали: переписуй долю, або посадимо доньку!

Коли «заслана козачка» Ірина Дорошенко вивчила всі документи та знайшла слабкі місця, настав час для силової операції.

Із заяви Михайла Салюти до правоохоронних органів: «30 січня 2017 року до МАЕМ приїхав Титикало Володимир Сергійович, який є заступником головного лікаря Макаренка Михайла Васильовича Київського міського пологового будинку № 5, у присутності двох невідомих осіб та погрожував особисто мені та моїй донці Ковалевській Вікторії Михайлівні тюремним ув’язненням та під натиском змусили мене написати заяву про припинення повноважень ректора Приватного вищого навчального закладу «Міжнародна академія екології та медицини» та відступити 30% від частки статутного капіталу на користь  компанії «ЛАЗАР ЛІМІТЕД» (LAZAR LIMITED).

Усвідомлюючи реальність загрози моєму життю та здоров’ю, а також хвилюючись за життя і здоров’я своїх рідних та близьких, я був вимушений погодитись на дану вимогу, написати вказану заяву  та відступити 30 % від частки у статутному капіталі Приватного вищого навчального закладу «Міжнародна академія екології та медицини», тобто по 15 % від двох  з трьох товариств, що є його засновниками

Щоб читачі краще зрозуміли, цей опис не може відобразити весь драматизм ситуації.

В той день Михайла Салюту разом з донькою заблокували в кабінеті, та почали чинити на нього жорсткий психологічний тиск. Головним аргументом було ствердження, що прокуратура і міліція вже завела проти нього та його доньки кримінальні справи, і якщо той не погодиться на умови рейдерів, МАЕМ позбавлять ліцензії, а його разом з донькою заарештують і кинуть до в’язниці. Розмахували якимось паперами, лякали, що в СІЗО може статися що завгодно. Одночасно чинився шалений тиск на доньку Михайла Салюти, були погрози фізичної розправи його родині. 

Тут треба відчути психологію люблячого батька, для якого родина – це найвища цінність.

«Я розумів, що при бажанні корумповані органи легко зможуть інкримінувати любу справу будь-кому. Якщо буде хоч найменша загроза життю та здоров’ю моїх дітей – я не задумуючись відступлю від будь-яких матеріальних цінностей заради їхньої безпеки. Тоді мною керувало лише бажання захистити родину, в мене не було сил і часу опиратись рейдерам, я не бачив іншого виходу, аби припинити цей жахливий тиск», -розказав журналістам Михайло Юхимович.

Документи про передачу долі на користь Макаренко та відступу від посади ректора були заздалегідь підготовлені Іриною Дорошенко, і 6 лютого 2017 року, донька Михайло Салюти- Людмила Ковалевська підписала договори купівлі-продажу  частки у статутному капіталі Приватного вищого навчального закладу «Міжнародна академія екології та медицини» на користь фірми «Лазар Лімітед».

Блеф заради наживи

Далі фарс продовжився. Ірина Дорошенко, не маючи на це жодного права, сама себе призначає на посаду президента Академії і починає хазяйнувати – звільняти неугодних працівників, видавати незаконні накази, збурювати студентів і всіляко заважати учбовому процесу.

Оговтавшись від шоку, сторона Михайла Салюти дізналась, що ніяких кримінальних справ ні проти МАЕМ, ні проти її керівників, порушено не було, і не було жодних підстав звинувачувати їх в кримінальних правопорушеннях. Це був зухвалий, цинічний блеф, щоб залякати і змусити віддати злочинцям своє виплекане підприємство.

Треба зазначити, що колектив МАЕМ, побачивши ситуацію, цілковито став на бік законного ректора. Зі свого боку,Михайло Юхимович, зрозумівши, що став жертвою зухвалих рейдерів, звернувся до правоохоронних органів, до журналістської і правозахисної спільноти із проханням допомогти відновити справедливість.

На захист МАЕМ першою відгукнулась МГО «Міжнародна Ліга захисту прав громадян України» на чолі із правозахисником Едуардом Багіровим. Були підготовлені та надіслані заяви до Київської прокуратури, поліції різних рівнів, негайно розпочалась робота по відновленню законної влади та притягненню рейдерів до відповідальності. Наразі за фактом рейдерського захоплення Академії порушені кримінальні справи. Рахунки Академії арештовані, щоб рейдери не змогли привласнити собі кошти з банківських депозитів МАЕМ.


Зліва направо - псевдо-ректорка Ірина Дорошенко, ректор Михайло Салюта, Эдуард Багіров, Людмила Ковалевська

Президентша без печатки підставляє ДСО

Проте рейдери не збираються так просто здавати свої позиції. Вони ведуть себе нахабно, відчуваючи повну безкарність.

Зокрема, новоявлена пані «президентша» виказує повну зневагу до колективу та закону, і видає укази з підробленою печаткою. Рейдери навіть не цураються самі викликати поліцію, нацьковують слідчих на всіх, хто намагається вивести їх на чисту воду.


Розпорядження Дорошенко з фальшивою печаткою МАЕМ

Так, щоб не допустити на територію МАЕМ журналістів і правозахисників, Ірина Дорошенко дійшла до того, що підписала договір на охорону приміщень МАЕМ з Державною службою охорони.  Жодних прав на це у неї не було,  тим самим був створений небезпечний прецедент, який може відкрити «скриньку Пандори» - свавілля та беззаконня.

Едуард Багіров: «В моїй 25 річній практиці активного правозахисту та протидії рейдерським захопленням,  я такого ще не бачив! Те, як вчинили рейдери на чолі із Михайлом Макаренком та його спільниками, не вкладається  в жодні моральні і правові рамки. Якщо б рейдерам вдалося втілити свої плани щодо МАЕМ, це означало б, що кожна людина, кожне підприємство, кожен учбовий заклад, можуть бути захоплені будь-ким в будь-який момент. Достатньо прийти з головорізамидо керівника, пригрозити розправою його дітям, підсунути документи, заставити їх підписати і завірити у кишенькового нотаріуса або регістратора. Все! Я не вірю, що Україна може скотитися у таке беззаконня. Мене дуже здивувала позиція керівництва Державної служби охорони – вони підписали договір на охорону закладу із фальшивим президентом, не вивчивши документита не маючи на це законного права!  Думаю, що це сталося за спиною у генерала Будніка (очільник ДСО – ред.), якого я давно знаю і поважаю, як людину закону. Він сам не міг би піти на такий крок. Але я сподіваюсь, що ситуація швидко вирішиться, і його підлеглі не будуть заважати  відновлювати законність на території МАЕМ. Ми підключили до проблеми журналістську спільноту, про цей випадок повідомлено керівників правоохоронних органів столиці. Особисті заяви надіслані очільникам ГПУ, НАБУ, СБУ. Я впевнений, що в найближчий час ситуація вирішиться у законний спосіб і Академія повернеться до звичного ритму життя», - розказав правозахисник.


Зустріч Едуарда Багіроваз викладачами МАЕМ

Ситуацію також прокоментувала адвокат Михайла Салюти - Ганна Здоренко: «Певна група рейдерів незаконними діями, шляхом погроз, змусилазасновників МАЕМ підписати договір куплі-продажу частки статутного капіталу на користь «Лазар Лімітед». Але гроші за цією «угодою» не були перераховані і, взагалі, цей договір був підписаний із порушенням закону.


Адвокат Ганна Здоренко

Немає жодного законного наказу про те, що Михайло Салюта був звільнений з посади ректора. Немає також жодного законного наказу, що особа, яка називає себе президентом, була призначена на цю посаду за трудовим законодавством. Рейдери намагаються отримати доступ до банківських рахунків. Ми подали заяви в правоохоронні органи, та заяву про відсторонення Ірини Дорошенко від управляння МАЕМ на час досудового слідства. Крім того, ми виявили, що в наказах Дорошенко стоїть підроблена печатка. Тому ми закликали правоохоронців зробити відтиск цієї фальшивої печатки, щоб провести її експертизу. Також ми наполягли на тому, щоб кабінет із бухгалтерією та документацією було опломбовано до винесення відповідних судових рішень».

Головний рейдер Макаренко – хто він?

Коли журналісти «Нашої Версії» зателефонували особисто Михайлу Макаренку, щоб дізнатись його бачення ситуації, з іншого кінця слухавки вони почули відповідь, що Макаренко взагалі не має жодного відношення до МАЕМ! Отакої, і це не зважаючи на наявність документів, що свідчать про його причетність до співволодіння долею в МАЕМ! А хто ж тоді ці люди, що намагаються хазяйнувати в кабінетах? Що робив в Академії заступник Макаренка – пан Титикало, який особисто погрожував Михайлу Салюті вчинити розправу над його родиною, якщо той не погодиться переписати долі на його шефа?

Це більш ніж красномовно підтверджує, що ми маємо справу із злочинним рейдерським угрупованням, з серйозною «кришею» у владних структурах.


Головний рейдер Михайло Макаренко

У світлі цих подій варто подивитись на постать головного рейдера Михайла Макаренка. До Майдану він був депутатом Київради від Партії Регіонів, потім обрався вже від «УДАРУ», зараз знову дивиться у бік «Опоблоку». І це не дивно, бо його пов`язують давні тісні стосунки з нардепом від Об’єднаної опозиції Юрієм Бойко. Про його життєві пригоди та бізнесові проекти красномовно розказує матеріал «Рождение оппозиционера Макаренко» на сайті «Коментарії.уа.»:http://comments.ua/politics/526626-rozhdenie-oppozitsionera-makarenko.html

Чи буде міжнародний скандал?

Немає сумніву, що захоплення МАЕМ – це добре спланована, злочинна операція  групи людей, з метою отримати повну владу над активами МАЕМ. Можливо, це було замовлення конкурентів, яким було не до вподоби, що в Україні зростає і розвивається гідний учбовий заклад, який залучає до себе багато іноземних студентів.

Деякі посольства вже висловили свої занепокоєння фактом атаки на МАЕМ – до них почали звертатися іноземні студенти та скаржитись на ситуацію.

Думку, що на меті рейдерів було не лише захоплення матеріальних цінностей, але й дискредитація Академії в очах міжнародної спільноти, підтверджує і той факт, що фальшива президентша та її люди всіляко намагаються розхитати студентів, навіть радять їм переводитись до інших  ВНЗ.


Ось так псевдо-ректорка залякує студентів

Можливо, органам влади і журналістам слід уважніше подивитися саме в цей бік?

Як би то не було, декан по роботі з іноземцями Фарход Абдуллаєв впевнений, що їм вдасться втримати ситуацію під контролем, і студенти з інших країн зрозуміють, що ситуація – лише тимчасовий інцидент, який швидко вирішиться, і ніщо не буде заважати їм отримати якісну медичну освіту.Тим більше, що студентський актив чудово розуміє, звідки «ноги ростуть», і не збирається танцювати під дудку рейдерів.


Іноземні студенти МАЕМ

З іншої сторони, та зухвалість і безкарність, з якою діють рейдери, наштовхує на думку, що за ними стоять дуже впливові структури. Які саме, ми неодмінно дізнаємося і прославимо їх імена на всю країну!

Журналістська спільнота, разом із представниками МГО «Міжнародної Ліги захисту прав громадян України» продовжує уважно слідкувати за розвитком подій навколо «Міжнародної академії екології і медицини», та не дозволить злочинцям здійснити свої ганебні плани.

Відділ журналістських розслідувань МАІР

P.S. 21 лютого, о 13.00, біля приміщення Спілки журналістів України (вул. Хрещатик, 27-а) відбудеться акція викладачів та студентів «Міжнародної академії екології та медицини» на підтримку законного керівництва. В цей же час, в приміщенні прес-центру СЖУ відбудеться прес-конференція засновників МАЕМ - Михайла Салюти, Вікторії Ковалевської, за участю Едуарда Багірова, правозахисників і активістів, на якій будуть висвітлені всі обставини рейдерського захоплення Академії та оприлюднені звернення до керівництва НАБУ, ГПУ, СБУ та керівників поліції.