хочу сюди!
 

Татьяна

56 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 55-58 років

Замітки з міткою «коти»

У мене згорів кіт...

...ну не так прям палав вогнем, як ви собі уявили. Ну скажіть, ваша уява ж намалювала чорний обгорілий трупик? 

Майже рік тому у мене оселився чудовий, інтелектуально-розвинений, майже інтелігентний лисий кіт. А пару днів тому пішла я на город морально відпочити і він поплентав за мною, бо він за мною ходить як каченя за качкою. Я собі порпаюсь, кіт сидить в гарбузах, іноді бігає до відра з рибою. Мої хлопці наловили в місцевому болоті карасів...ну як карасів, карасиків з палець довжиною і залишили у відрі. А кіт це діло просік і ходив туди по рибу.
Ну от, я колупаюся в землі, кіт зі мною, іноді з рибою. Наче все нормально.
Зайшла в хату, помила ноги собі, мию ноги коту, а він шипить. Нічого, думаю, від чистоти ще ніхто не вмер.
Лягли ми з ним відпочити (а відпочиваємо ми теж разом), я на спині, кіт на мені. Я його чухати, а він шипить. Я ще не того...думаю, риби нажерся і пучить. Потім відчуваю, що він палає. Я очі роззула, а воно бідося червоне як рак і гаряче як чайник.
Добре, що в хаті був Пантенол. Я пшикаю на кота, кіт пшикає на Пантенол, бо думає, що то він на нього шипить. Ніч пантрувала кота, на ранок наче охолов. Я видихнула, бо совість мене мучила конкретно, що тваринку не догледіла.
...А на наступний день він лупитися почав. І так конкретно, що став як старий гриб маремуха (то такий їстівний мухомор, коли старіє вкривається лускою). Ходить тепер мій кіт краси неймовірної, шкіра злізає шматками, а під нею новенька розовенька. І саме цікаве, що все у котів швидко. Я як згорю, то лупитися починаю через днів 4-5, а цей моментально.
А ще мій лисий кіт ганяє постійно собаку. Тупо чмирить. Спеціально іде до пса і починає нападати. Без причини. Просто, щоб показати, що він головний.

Магістр Йода.



А оце кіт кошмарить собаку. 


А оце ловить рибу

Хотіла вкласти відео сюди, але знову щось глючить, тому ідіть за посиланням.

Папа Котський Добі Перший


Всім миру і мудрості. Алюмінь.

Широнеко, кот постигший нирвану.

В стране восходящего солнца живет кот по имени Shiro Neko. Казалось бы, кот как кот – в меру упитанный, ухоженный, пушистый, невероятно харизматичный, как, впрочем, и все прочие представители породы турецкий ван, а поди ж ты, слава об этом котэ гремит далеко за пределами отечества, а имя его известно едва ли не всему интернет-сообществу. В чем секрет?

Все дело в том, что Широ Неко считается самым ленивым и безмятежным котом в мире. Не верите? А вы понаблюдайте за умиротворенным выражением его славной мордашки, обратите внимание на его сонный вид, посмотрите на те вещи, которые он безропотно позволяет с собой вытворять, а потом делайте выводы.

Вот вы смогли бы заснуть перед объективом фотокамеры? А Широ Неко – запросто. На большинстве фотографий, регулярно выставляемых владельцем белоснежного красавца в его личном блоге, животное либо засыпает, либо уже находится в сладких объятиях кошачьего морфея. Считается, что этот кот ни много ни мало достиг высшей точки земных знаний, перешагнул черту, отделяющую простых смертных от просветленных, и сумел постичь нирвану.

Кстати, имя животного в переводе с японского означает «белый кот», что полностью (ну или почти полностью) соответствует внешности лентяя. Белоснежная шерстка с парой-тройкой морковных пятен, нежная розовая пимпочка носа, аккуратный прямой пробор рыжей челки, очаровательный огненный хвост и невозмутимый взгляд изумрудных глаз из-под полуопущенных век – именно так выглядит кот, постигший Дзен. Выражение его невозмутимой мордашки излучает спокойствие, умиротворение и негу.

Некоторые фотографии могут сбить с толку: на них Широ Неко выглядит чересчур откормленным и грузным. Всему виной неправильный ракурс, уверяют хозяева: на самом деле 10-летний котэ находится в отличной форме и весит не больше 5 кг.

Кажется, что это бесстрастное создание позволяет делать с собой все, что угодно – наряжать в комические уборы, украшать свою внешность шляпами, цветами, венками, турецкими тюрбанами, попсовыми бейсболками, стильными банданами и прочими аксессуарами, повышающими, с точки зрения людей, кошачью привлекательность.

О, количеству головных уборов в гардеробе этого кота позавидовала бы и самая завзятая модница! Так же безропотно Широ Неко и позирует – иногда почти не открывая глаз, а иногда с легким прищуром наблюдая за действиями фотографа.

Складывается ощущение, что ничто не способно поколебать вселенского спокойствия безмятежного кота – ни балансирующий на его макушке овощной натюрморт, ни бесцеремонное таскание за передние и задние конечности, ни возложенные на его голову цветочные корзины, ни даже наглые посягательства на его территорию сородичей и друзей.

Некоторые злопыхатели ехидно предполагают, что возможно, причина необыкновенной лени и олимпийского спокойствия белоснежного Широ Неко лежит на поверхности: дескать, хозяева попросту лишили питомца данного ему природой права на мужские радости.

Всем известно, что кастрированные животные отличаются повышенным спокойствием, переходящим в абсолютную умиротворенность. Однако откровенная фотосессия полностью опровергла гнусные инсинуации: на опубликованных в блоге фотографиях Широ Неко без тени смущения демонстрирует свою очевидную принадлежность к представителям сильного и мужественного пола.

Другие завистники высказывают крамольную гипотезу, что причина вечного выражения сонливости на мордашке Широ Неко состоит в особенности разреза его глаз – прикрытых верхними веками и оттого создающих впечатление, будто котэ погружен в состояние перманентной дремоты. В ответ на эти происки хозяева животного нашли редкие кадры, где ленивец запечатлен с широко распахнутыми глазами, а значит, звание самого спокойного и довольного жизнью кота Shiro Neko заслужил не зря.

Этот кот дремлет или спит большую часть дня: в любом месте, в любом положении, в любое время, причем в состояние сна белоснежный лентяй погружается мгновенно, буквально на ходу. Широ Неко может задремать посреди увлекательной игры, в развеселой компании корешей, в процессе исследования урожая на грядке, забравшись на ветку дерева и даже прильнув к колесу автомобиля.

Похоже, что этот кот, постигший все тайны бытия, попросту решил исповедовать религию: где положили, там и лежу. Ниже следующее видео, тому отличное подтверждение… Я называю его – “Видео лежанки дров” :)))



Вже давно копіпастом майже не займаюсь, але це диво просто вразило. Стирено тут

Українська котяча армія.

Українська котяча армія. За що військові поставлять пам’ятники котам.

 На всіх українських блокпостах і укріпленнях фронту в Донецькій області є коти. Вгодовані і кохані. Ця киця воює зараз десь під Маріуполем.

1973819_10152486904658148_546046185922676543_o

«Киця воює» – це не метафора. Вони працюють психотерапевтами (або «ходячим щастям», як сказав один комбат), ловлять мишей і пацюків, яких в степових укріпленнях повно. Киці і коти чують вибухи раніше за людей. Вони пильнують на чужих і попереджують про небезпеку. Також коти – прекрасні кадровики і показують своєю поведінкою стан військових. Бригадний психолог казав мені, що по ставленню котів, він одразу розуміє, в якому стані перебуває військовий і чи не потрібна йому допомога.

Коли українське військо займає нову територію, то пошук котів стає одним з перших завдань. Коли відходять, то проблема, кому віддати котів, стає одною з нагальних. «Віддам кота з блокпоста» в гарні руки – такими об’явами повні соціальні мережі та записники волонтерів. Ось пропозиція від нашого Віталіка.

10433791_1498852643711455_4053402303133689625_n

Собак на передовій менше, в основному спеціально навчені, породисті, щоб зайве не гавкнули. Військові киці за визначенням зайвого шуму не піднімають.

А це окопна киця, яка ходить просто серед варти і БТРів десь там в Донецькому степі. Варто бачити, як радіють її приходу бійці.


Пише мій побратим по Євромайдану Харків Іван Кравченко «У нас котів багато. Двоє диких було (найбільші, десь по 8 кіло), інші ще кошенятка від 4 до 8 місяців. При цьому, де б ми не стояли- обов’язково коти придуть самі  Сіро-білий кіт сьогодні за 10 секунд до розриву під кровать шмигнув. Будемо тепер його барометром кликати.»

А це кіт з степів Луганщини

А це кіт з степів Луганщини

Волонтери, які їздять через захоплені території, кажуть, що на блокпостах терористів по дорозі зрідка зустрічаються дикі собаки і вони ніколи не бачили котів. І на це є причини. Страшні.

Я була на блокпості, куди кицьку довелося везти здалеку, бо навколо не вдалося знайти котів навіть на смітниках. Це була відбита від терористів територія. При її захопленні терористи використали котів, щоб зняти “растяжки” – дроти, закріплені між вибухівкою, через які мали перечіплятися люди і підриватися. Це не поодинокий випадок.

Для того, щоб змусити кота бігти, терористи поливали хвости котів скипидаром чи бензином і запускали в напрямку растяжек, щоб ті зривали вибухівку.  Для надійності до хвоста коту ще й прив’язують палку і теж підпалюють. Без підпалу це не працює, бо змусити кота кудись бігти мимо волі неможливо. Перебили таким чином всіх котів в окрузі.

Наше військо так себе не поводить. Наших військових така жорстокість вражає більше, ніж жорстокість до людей, бо люди все таки опиратися можуть, на відміну від тваринок. На моє питання, чи не менший це кошт вбити кота, ніж людина підірветься, мені один військовий відповів, що людина має вибір чи йти воювати, а підпалена тварина ні. В тому і різниця.

В обговоренні моїх фото знайомий зауважив, що такі історії «дегуманізують противника». Я проїхала всі фронти Донецької області, і зібрала достатньо свідчень, що наш ворог прекрасно справляється з завданням власної дегуманізації сам.

Практика використання тварин для розминування територій не нова для російської армії. Читайте, що такепротитанковий пес. Попереджаю, що це неприємне читання.

Моя знайома слушно зауважила:

Sonia Kagna «Тепер не може бути ніяких сумнівів, що Україна переможе, бо котячу армію неможливо подолати. Ви колись намагалися змусити вашу кицю робити те, що вона не хоче? Ну і як? Отож!»

Бойові машини української армії називають кицьками та котами. Мені розповідали, що один бойовий кіт сам вліз в БТР і їздить тепер з бійцями на патрулювання.

10359518_660874264031185_8086565815507340582_n

Наталія Зубар

Фото мої та друзів.

10815633_1557952117750770_110292876_n

Звичайно, як великий котофіл я не міг це не закопипастити.

Джерело

КОМЕНТАРІ ВАТНИКІВ БУДУТЬ ВИДАЛЯТИСЬ, А ЇХ АВТОРИ ВІДПРАВЛЯТИМУТЬСЯ У БАН!

Найкрасивіше кошеня на думку BBC


Попри те, що у світі живе величезна кількість милих і забавних кошенят, на думку популярного телеканалу BBC WORLD, кошеня Дейзи заслуговує звання наймиліший і привабливіший.

Після того, як австралієць Бен Тород виклав у своєму блозі зворушливі фотографії свого домашнього вихованця, Дейзи стала справжньою Інтернет-сенсацією, навіть не усвідомлюючи цього, а продовжуючи пустувати і розважатися.

Попри те, що Дейзи настільки крихітна, що поміщається в долоні, але її точно не можна назвати звичайною особою, її допитливість з лишком компенсує маленькі розміри цієї пухнастої грудочки.

35-річний перекладач почав фотографувати свого 11-місячного смугастого котика у власному будинку, в якому він живе зі своєю 32-річною дружиною Мікі ще минулого року.

Дружина, спочатку, дуже сильно здивувалася численним позитивним відгукам з приводу фотографій їх домашньої тварини, як виявилося, у маленької кішечки з'явилася величезна кількість захоплених прихильників з усіх куточків нашої планети.

Стирено тут





















Фотозвіт як просили

Оце початок 
Дякую вам за поради, там ще багато чого можна поекспериментувати.
Вчора на ніч, практично опівночі, півтора кіла цибульки порізала кільцями, додала приправу "суміш перців", порізала кіло шістсот свининки, залила вином, що за легендою мало бути сухим, олійки ад окулюс, все перемішала, спробувала маринад і... виявилося, що вино напівсолодке. Так і на пляшці було написано, треба читати уважно.
Тому нащось додала солі десь столову ложку і все лишила до ранку.
Оскільки в нас сьогодні було хмарно, дощик то хотів початися, то не хотів, ми теж то хотіли смажити шашлики, то не хотіли... Але десь о 16 вирішили, що шашликам таки бути!

Мій мангал з багаттям:
 
Ось м'ясце в маринаді (маринад смачнючий-пресмачнючий вийшов)
 

Ось на шампурах


Годинку над гарячим димом та вугіллям



Дуже м'якенькі навіть на мамині немолоді зуби, після вина м'ясце таке, що не потрібен і кетчуп.



.... А тим часом моя мала вигулювала кицічок (нашу й мамину) на свіжому повітрі:






І навіть трохи повичісували подалі від шашликів


Після таких прогулянок мала спить без задніх ніг))


... Христос Воскрес!

Сьогодні всесвітній день кішки!

Друзі, поздоровляю усіх котофілів та їх чотирилапих друзів з всесвітнім днем кішки!




Сьогодні свято в кошенят, сьогодні будуть танці....

Привіт від Оксанітки))

Каже, що коту привезли наречену і лишили саму, щоб трохи звикла. А його закрили в коридорі)))

знов спізнилась на роботу

Розмерзала машину хвилин 15. Снігу нема, але через мороз скло позамерзало і ззовні, і зсередини. Їду, коли чую щось мявчить. Голосно так... Фігасє, думаю, коти граються... Проїхала пару кеме, а воно все одно мявчить....Думаю, в мене глюк, оце мявкотіння в'їлося в мозок.... Згодом знову, я думала, що, може, яка кицька в салон вскочила або в багажник. Зупинилася, обдивилася - наче ні. Сіла, їду... Воно мявчить.... Заїхала по путі в пожежну частину, хлопці під капотом все оглянули, нічого. А тоді посвітили ліхтариком під заднє колесо - звідти котеня як чкуроне! Біленьке в руденьку смужечку.

І сфотати не далося, десь спереляку забігло. Як попало - не зрозуміло....

На роботі не сварили, об'явили мене спасителькою котів.

Гарного дня і хепі-ендів вам!

Ну, і номер пожежнику лишила, так просив)))

Котощастя (с)

...Старая мудрая кошка лежала на травке и грелась на солнышке. Тут мимо нее пронёсся маленький шустрый котёнок. Он кувырком прокатился мимо кошки, потом резво подскочил и снова начал бегать кругами.

— Что ты делаешь? – лениво поинтересовалась кошка.
— Я пытаюсь поймать свой хвост! – запыхавшись, ответил котёнок.
— Но зачем? – засмеялась кошка.
— Мне сказали, что хвост – моё счастье. Если я поймаю свой хвост, то поймаю и своё счастье. Вот я и бегаю уже третий день за своим хвостом. Но он всё время ускользает от меня.

Старая кошка улыбнулась так, как это умеют делать только старые кошки и сказала:
— Когда я была молодой, мне тоже сказали, что в моём хвосте – моё счастье. Я много дней бегала за своим хвостом и пыталась схватить его. Я не ела, не пила, а только бегала за хвостом. Я падала без сил, вставала и опять пыталась поймать свой хвост. В какой-то момент я отчаялась. И просто пошла, куда глаза глядят. И знаешь, что я вдруг заметила?

— Что? – с удивлением спросил котёнок.
— Я заметила, что куда бы я ни шла, мой хвост везде идёт за мной. За счастьем не надо бежать. Надо выбрать свою дорогу, и счастье будет идти вместе с тобой.
Сторінки:
1
2
3
4
5
6
7
8
55
попередня
наступна