Так народжується нищівне, нестримне, жахливе виверження вулкану, прекрасне в своїй стихійній красі.

Ще зовні ледь примітне, воно свідчить про себе лише легким нуртуванням, прихованим глибоко-глибоко; це – слабко відчутне пульсування надр, яке посилюється. Це перейми полум’яні , гарячі; вони народжують вогонь. Вогонь спустошливий, невблаганний; він причаровує око, викликає зойки розпачу та захоплення. Це – сама сутність, сама таїна непізнанних глибин, які ненадовго себе відкривають в повній силі, залишаючи потму руїну…

Кохання – вулкан, кохання – потужний вир шаленіючого полум’я, яке знищує. Знищує, якщо ним неможливо нікого обдарувати, якщо його як дарунок щедрий, найкоштовніший, відкидають. Воно переповнюється саме собою, вихлюпує свої хвилі назовні, вибухає, розкидаючи уламки та бризки пекучі, спопеляючі… І вмирає… вмирає… конаючи жаринами кволими та жалюгідними….

наиисано 26.10.2009

© Copyright: Марина Степанская, 2011 Свидетельство о публикации №11109270290

 

* * * * * * * * * * * * * * * * * * *

Поринь в неосяжну безодню,

В обійми занурюйся ніжні!

Вона піднесе, заколише,

Всотає і в тебе ввіллється…

Безмежжям ти станеш глибоким,

У хвилях якого розтану;

_________________________

Купайся в мені, о, коханий!

31.07.2009

Copyright 2009 © Cтепанська Марина (SMG) Всі права захищені

 

Запропонуйте мені вибрати матеріал, в який я бажала би вбратися,

і найперше, що спадає на думку - повітря. Чисте, свіже, що пестить тіло ніжно-ніжно, як коханець, огортає мене  і цілує так, ща дух забиває, і вимагає віддатися йому і летіти з ним, у ньому , над ним, вище...вище... Повітря тепле, напоєне пахощами весняного цвіту, землі і молодої травиці, скупаних першою травневою грозою, повітря, що бринить ніби струна від  запаху озону!.. Повітря літнє, гаряче і пристрасне, в якому вирує, кипить суміш ароматів скошеної трави, меду, польових квітів, суниць; повітря, сонячно-золоте і яскраве на дотик!.. Повітря морського узбережжя, ледь солонувате, грайливе і спокусливе, аж надто спокусливе!.. І я сама стаю повітрям, всотую його, розчиняюсь в ньому, лечу над цілим  світом вільно у високості..... 07.05.2009 ©Степанська Марина (SMG)

с.Іване-золоте заліщицький рн ми знаходимся в зоні стихійного лиха затоплені городи вже два дні як відійшла вода в людей в нас пятьох сімей вода вище колін гроші вертають всім однаково хоч інші люди вже їдять картоплю а ми не маємо що їсти щей до того такі смроди що немає чим дихати а засобів викачати воду у нас немає вертають 500гр особисто в мене сім'я складається з 7чоловік як дальше жити воду пити заборонили товар за рахунок якого ми живем затоплений влада увагу ні на що не звертає спирають один на другого порадьте що робити як дальше жити

Повідомлення поставлене в режимі доступу для будь-якого читача, скопійоване модератором у стрічку головних новин. В ньому ще є невеликий фоторепортаж, який слід переглядати в оригінальному повідомленні, тут:
URL: http://maidan.org.ua/static/narnewslviv/1217498682.html

Прохання до читачів, які мають можливість вплинути на ситуацію, донесіть цю інформацію до тих, хто відповідає за покращення життя народу тими засобами, які у Вас є!

Майдан