Отже, довільний переклад тексту Ю. Ентіна - на моїй совісті 

А якби та без зими

У містах і селах, -

То тоді б не знали ми

Днів таких веселих

Не ліпила б дітлашня

Снігової баби…

Не зміїлася б лижня –

Якби-таби-яби…

А якби та без зими

З літа в літо – чвалом?

Певно, влітку в’янули б

Чи й цілком розтали.

Та й сніги свою постіль

Зовсім не стелили б.

А якщо не заметіль –

Яке свято біле?

А якби та без зими

Аби літо – вічно…

Обійшлося б без юрми

Передноворічно.

Миколай би штурмував

Перевали слабо…

Та й на річці б лід не став –

Якби-таби-яби…

rp.pl » Wiadomoci » wiat » Europa » Wochy Ile way statystyczna Woszka,                     Piotr Kowalczuk 03-02-2011, Стають на рушник у тридцять літ та провадять секс 110 разів у рік.  Національний Статистичний Інститут опублікував «портрет сучасного Італійця”

[ Читати далі ]

Imagine
      Уяви собі...

Автор - Джон Леннон
виконує він же  

Imagine there's no heaven
      Уяви, що немає небесного суду
It's easy if you try
      це нескладно, якщо спробуєш.
No hell below us
      Під нами не пекло - просто земля,
above us only sky
      над нами просто небо.
Imagine all the people
      Уяви, люди живуть,
living for today . . .
      радіючи сьогоденню...

Imagine there's no countries
      Уяви, що немає країн.
it isn't hard to do
      Це ж нескладно.
Nothing to kill or die for
      Нема за що вбивати чи віддавати життя,
and no religion too
      і релігій теж немає.
Imagine all the people
      Уяви, всі люди ціле життя
living life in peace . . .
      живуть у мирі...
    
You may say i'm a dreamer
      Скажеш, що я мрійник?
but i'm not the only one
      Але я не один такий.
I hope someday you'll join us
      Сподіваюсь, одного дня ти прийдеш до нас
and the world will be as one
      і людство стане єдиним

Imagine no possessions
      Уяви собі, немає володінь...
I wonder if you can
      Цікаво, чи можеш (таке уявити),
No need for greed or hunger
      Братство людей забуло,
а brotherhood of man
      що таке жадібність чи голод.                  
Imagine all the people
      Уяви, що всі люди
sharing all the world . . .
      спільно володіють цілим світом...
  
You may say i'm a dreamer
      Можеш сказати, що я мрійник,
but i'm not the only one
      та не я один.         
I hope someday you'll join us
      Сподіваюся, колись ти приєднаєшся до нас,         
and the world will live as one
      і світ буде жити як одне ціле!

Слухати

..........................................,на пам`ять мій найкращий переклад з Байрона-)

.

Якби я здужав річку переплити взад

до джЕрела дитячого добра і зла,

я б понад тими не вертався берегами,

знівеченими жовтими лугами.

Хіба зтекти униз, упасти в море,

ім`я позбутись, рештки непокори?...

...Чим є та Смерть? пристанком Серця?

кінцем того, що Світом зветься?

Життя- то візія. Що бачу я,

існує по собі, а зву- життям.

Осіб відсутніх мертвими назву,

тих, що з собою тягнуть в путь,

навіжені, збавляють нас спочину

то спогадом у сні, то тихим чином.

У метв`яків, відсутніх зимні жили:

хіба не ті, що в спогадах лишились;

ті, хто не з нами- мертві, стилі бо,

вже не такі, як знали ми- турбот

і радощів позбавлені. Чи пам`ята

хтось їх, мерців? Ґрунти, вода

над ними; ми- на цьому боці.

Надійде час лежать під коцем-

пилюка мовчки всіх прийме:

спіткає нас, як інших, Смерть.

 (...................................................)

Підземні мешканці понапхані в могили:

що лИшилось крім цвинтарної глини?

Тисячолітній попіл землю вкрив:

чи всюди він, куди б ти не ступив?

Мерці мовчазні в келіях живуть,

кордони стін не здатні перетнуть?

Окрема мова в них? У чому сенс

півночного буття, ґрунтОвих мес

німих, без рухів? Земле, о!

РодИла нащо? Де пішло?

Там- діти твОї, Земле...Ми

як бульбашки: нам жито-мить.

ЦвинтАр- ебенова щаблина,

портал ,крізь котрий люде линуть

до переповненой печери,

до мандрів духа нескінчених,

де я збагнув би переходи

речей глибинних у породи

і незрічені чудеса,

заїсте би, освідчив сам.

.

(переклад з анґлійської- Терджиман)

.

Природо пишна,

світлА даруй!

Як Сонце блиска!

Сміється лук!

.

Бурляють соки

землі в гіллі.

Пищання ,скоки,

в кущах пісні.

.

Бруньки як перса:

текуть- смокчіть.

О, Земле, Сонце!

Блаженство, хіть!

.

Любов-як обрій:

до позолот.

Де хмари жовті-

Сонцеворот!

.

Даруєш мЕні

незм`ятий діл,

цнотливу чемність

а соки злив.

.

Любов дівочу

віддячу я.

Відводиш очі-

кохаю тя.

.

Так любить жайвір

пісні, вітри.

Ранкові квіти-

вологу тінь.

.

Кохаю тебе-

палає кров-

З тобой веселий

і юний знов.

.

До танків нових

мене тягни,

бувай здорова,

живи, люби.

(переклад з німецької  Терджимана...................................................)

Овва! Поширюю вам зняток кращих перекладів українською для часто вживаних слів)) Тисніть вподобайку! Усміхайлик вам у стрічку, мармизки 
Джерельце потішок: http://slovotvir.org.ua/popular

.

Стою де тінь під деревами-

тут смутний край життя:

земля, таємная, сирая;

струмки собі блищать.

.

Здаля лунають бучно дзвони

по степу просто в ліс.

В чащобі олень ся сполохав,

крізь сухостій поліз.

.

Ще ліс спросоння ворушиться.

Застиг надовго плай.

Пан Бог іде понад вершини,

вітає заспан-край.

.

переклад з німецької Терджимана........................................................

Пристала сажа нам до рук,

шпаринами лягла;

там, за сараєм. важкий ґрунт,

але підуть діла;

Тобі пушок на щоках йде,

ти яблуня, а я-

чорнюща шпалина, проте

трава обік буя;

.

Лежати добре на горбі;

надвечір потяг мчить;

наш мотлох дротом оповит-

залізно світ звучить;

сідають іскри на сміття;

гримить здаля гудок;

лежачий, чорний- хіба я,

ти-пролісок.

.

В завулках душно уночі,

тепло від білих стін.

З акації падА тріскА,

алеями летить.

Я чорной сажею пристав,

сніг милий-ти.

.

переклад з німецької---------------------------------------------------------------------------Терджимана

Ридай по мені- я упав,

кохання спів перекажи;

якщо хтось пальцем показав-

відтак за мною не тужи.

.

Душа болить- надії геть.

Холодна кров, диви .струмить.

Прида коли спіткаю смерть

аби хрестину устромить.

.

Здається, вщухнув буревій.

Твій промінь хмару пропалив;

души розчуленой сувій

твій наспів щиро ухопив.

.

О, Жінко! Плач по мені бо

я сам не здатен сльози лить.

Благослови то Око, Бог.

Блаженна жалю сльозна мить.

.

Колись я в грудях іскру мав,

був здатен Тебе полюбить...

О, хоч би мене хтось розп`яв

щоб біль назавше припинить.

.

Оплакуй мене...згода, так?

Крхання спів перекажи.

Якщо хттось скаже "неборак",

відтак за мною не тужи.

(переклад мій-------------------------------------------------------------------------------------------Терджиман)

Гей, карафо товстопуза гідна хоч тримати свічку

і молозистою жовчю геть навкрУги поливати

і у злиднях сих кобзАря надихнути до співання!

Вік не бачив бОдай`м шага, вже аж місяць не до пИтва.

.

Королівство за цигарку! Видму хмариво біляве

химеричне...Дзуськи! Вітер свище в вікна,

нявкають коти на дасі. Гиндики, гребІнці сині

зосереджено надворі медитуючи гуляють.

.

Уф! Ну й холод...пар із носа. Натягну чимдуж на вуха

смУшковий ковпак. Як цИган із мешка з самой мережі

пальцем мацає погоду, мовить "До весни відлЕжусь"-

так і я мабуть діждуся доки мине завірюха.

.

Чом не миш я, Боже правий: в мишок з міху оболоні.

Харчувався би книжками, жив тихесенько, не мерзнув,

вигриз би, поласувавши, найсмачніший шмат Гомера,

мав палац би- дірку в стІні, і невісту як ікону.

.

На стіні спорохнівілій з довгим пасмом павутини

клопівня заворушилась дочекавшись тихой нОчі!

Важко гризти мою шкуру: як прокусять- ніц не всмокчуть,

геть не виссати не краплі. Ба, ходА на шпАцір лине

.

Розтягнувшись в пів-аршина ...як зворушливо гуляють!

Найстарішенька клопиха шкандибає шкандибає ледве-годи.

Кавалір...гарячий легінь...франкомовить ведлє моди?

Романтичненька клопиха чимчикує боком-краєм.

.

Бр-р-р-р. Замерз! упав на рУку чорний клоп...Вологим пальцем

послиню лишЕ...спіймаю...Та облиш його , бідаче!

 ЯкбИ жінка придавила- взнав би пестощі чортячі!

Як на мене ж, він-"особа": нащо бідненького мацать?

.

Ще он кіт, лежить на пічці,колом скручений.Котяро,

підійди, поговорімо, мій єдиний пан-друзяко.

Де повіт кошачий в світі, там би тЕбе у подяку

посадив війтОм. Боярство ти збагнув би, чуєш, драний?

.

Що наснилося хітрюзі? Он, як вправно закрутився.

Мабуть, мрії розум застять ,думки матрімоніяльні?

Жде невісту в білій шубці, ладну ніжно покохати,

рандеву здійснивши в ночвах чи в сараї, ба під тином?

.

А чи був би я поетом серед кішочок? Та звісно ж!

Нявкав б оди театральні, трагедійні, ніби Гарик,

грівся б дрІмлючи опівдні, ввечір мишок полював би,

уночф на дасі-стрісі гайнезуючи на Місяць.

.

Чи -філософом? сумлінню моєму блага несмАчні:

популярно викладав би незбагнені ідеали

молодицям емоційним, і поважним, зрілим дамам:

світ, наводив би- навіга, прісна маячея котяча.

.

Ніби піп у храмі того, хто, як вірують, всесилий,

хто створив був ваше плем`я й образ свій кота надав вам,

заволав би`м :"Горе, кішки, вам, нещасні, о стидайтесь!

Зневажаєте бо, кішки, найсвятіший піст великий!

.

Ах! Є спосред вас такі, що божим регулам не вірять,

подумки ринають вгору, ніби небо є порожнім,

ніби розум тайни світу підкорити сОбі може,

не лякаються кажАнів, духів ада чорной прірви!

.

АнатЕма вам! Най чує кожен кіт благочестивий-

чи ж не є пак розуміння вашим тушкам притаманне?

Кігтями оздобив Боже лапи вам, бездушним тварям,

під нОси вам вуса встрОмив: нАщо пала лабой тикать?

.

Ой! За мить вкінець погасне коротесенька свічина.

Гей, старий, пора вкладатись: звечоріло, чи не віриш?

Ще й побачмо славу й грОшву: ти -в кубелці, я -у ліжку.

Все не спати під парканом. Сон -для розуму спочинок.

.

Володшй мистецтвом пОсту, о гармоніє котяча!

Прийде сон чи смерть настане- а мені усе єдине:

чи коти мишей ковтають, чи косарка всіх поглине.

Що там станеться? МарнОта: віршування- путь бідача.