При натуральному способі ведення господарства господарям приходилось саморуч виготовляти собі тканини та шити з них одяг. Матеріалами для тканин були, в основному волокнисті рослини - льон, бавовна, коноплі, крапива. Найбільш цінними були лляні тканини. Лляне волокно, нитки з нього, а також тканини мають унікальні властивості, за які вони колись цінувались на вагу золота. Тканини з льону мають високу повітропроникність, добре вбирають вологу, не утворюють та не утримують електростатичних зарядів. Через те одежа з лляних тканих приємно холодить при жарі та приємно зігріває при холоді. Волокна льону мають антисептичну дію, лляна нитка розчиняється в клітинах людини без гниття, тому здавна використовувалась в хірургії, пов'язки з лляних тканин порятували немало людей від гнійних ран. Міцність волокон льону більша, ніж бавовняних, тому з нього виготовляли міцні канати, вітрила (при намоканні міцність лляних ниток збільшується). Надзвичайно цінним є також насіння льону. Насамперед це цілющі ліки, якими користуються і по наш час. Високоякісна олія з насіння льону годиться в їжу, широко застосовувались як основа для фарб і оліф.
     Історичні факти використання льону для тканини відносяться до древньої Індії 9000 років тому. Пізніше льон стали вирощувати в Ассирії, Вавилоні та Єгипті. Єгипетські мумії, яким більше 5000 років, загорнуті саме в лляну тканину. Пізніше льон почали вирощувати в древніх Греції та Римі. Наймасштабнішими посіви льону були в Єгипті, Верхній Італії, Франції та Іспанії. На Русі льон з’явився на початку першого тисячоліття нашої ери. Здавна на Русі льон використовувався для білизни та одягу. При цьому одяг з льняної тканини завжди вважався святковим та нарядним. Першим стандартом Росії, затвердженим Петром 1, був стандарт на льон. Якість лляного волокна визначали за довжиною нитки, яку отримують з одного кілограма волокна. Якщо довжина нитки 10 км, їй надають номер 10. Єгипетські майстри могли прясти нитки з номером 240.
    Властивість лляної олії швидко полімеризуватись з утворенням міцної, еластичної та довговічної плівки, а також хімічна нейтральність щодо мінеральних барвників, зробили її ідеальною основою для художніх фарб. Лляна тонка тканина - найкращий матеріал для художніх полотен. Тому і натхнення щодо льону ніколи в художників не пропадало, в мистецтві зафіксовано всі стадії виготовлення лляних тканин: посіви льону, збирання, обмолот (вичісування насіння), розстилання трести для вилежування, збирання в снопки та підсушування, тертя та вичісування костриці, формування мичок, прядіння пряжі, ткання полотен.
   Із 300 сортів льону , що  мають блакитні, білі та фіолетові квіти, найбільше поширені з блакитними. Не може нікого залишити байдужим   квітуче поле льону. Його глибока блакить настільки зачаровує, що, здається, небо перекинулось долу і тепер два неба.

Беркос М. Льон цвіте

[ Читати далі ]

    Домашні ткацькі знаряддя та вироби домашнього ткацтва надзвичайно багаті на символіку, яскраві образи цієї символіки протягом багатьох віків були джерелом натхнення художників. Предмети ткацтва були дуже важливими в житті, тому сам їх вигляд ставав знаковим образом та приймав участь у обрядових діях, інших моментах містично-духовного життя. Символічні образи ткацтва налаштовували місток між емоційним світом практично-реалістичної сторони буття та почуттями ірраціонально-духовної сторони. Тому і зображення цих предметів ставали невід'ємними частинами як спеціальних магічних рисунків, так і багатьох картин на побутову тематику.

1. Всесвітня павутина і Вселенський Ткач
Ще з давноведійських віків філософія уявляла взаємозв'язки між всіма елементами Всесвіту в образі ниток, що в сукупності утворюють павутину, зіткану Вселенським Ткачем. В Упанішадах Брахма називається як "той, на кому, подібно до основи і утку, зплітаються світи". Образ Великого Ткача, творця Всесвіту, в вигляді Космічного Павука присутній в багатьох древніх релігіях, нитка Великого Ткача - пуповина, що з'єднує людину з її творцем. В древніх аріїв спрядена вручну мотузка символізувала "духовну  нитку" sutram, що пов'язує все суще. В ведійських традиціях Космічний Павук виступає як Брахман (пізніше - Кришна), а причиною всього світу є внутрішній рушій (Атман), який спонукає до дій і уявляється як нитка.  В деяких народів Африки також існує міф про Космічного Ткача в образі павука. В американських індіанців є легенда про Людину-Павука, чия павутина пов'язує небесні світи із Землею.


Рисунок 1- Кришна

[ Читать дальше ]

Коров'ячі батьки, брати та сини - бики мають крутий норов та непередбачувану поведінку. Рівень тестостерону у них зашкалює, вони не прислухаються до інших думок, можуть вибухнути гнівом у будь-який момент (справжні альфа-самці!), тому погано піддаються дресируванню, через те використовувались у господарствах за прямим призначенням - розмноження коров'ячого поголів'я. Зовсім змінюється в них світогляд, коли їх скопити. З цього моменту вони називаються волами, відрощують собі величезні роги, та нікуди вже не поспішають. А при тому, що мають неймовірної міцності м'язи, використовувались у господарстві як тяглова сила, такий собі супер-чисто-екологічний біотрактор. Керувати таким трактором надзвичайно просто, система команд проста: "Гей!" - рушай, "Соб!" - поверни вліво, "Цабе!" - поверни вправо, "Тпру!" - стій. Пульт керування - довга лозина. Такими тракторами яких тільки робіт не переробили! Вони орали землю, перевозили різні збіжжя, крутили жорна млинів, водокачок, молотилок та інших механізмів. І завжди нікуди не поспішали. Незважаючи на їх неспішність та поважаючи силу і витривалість, використовували їх і на далекі подорожі. Чумаки, наприклад, їхали із своїм товаром через всю Україну в Крим по сіль. Народ підмічав особливості кожної тварини, та давав їм різні назви: "швейнога" - віл, у якого задні ноги у колінах чіплялися одна за одну, "блиндар" - котрий кривив ногами, "безприпорий" - тварина, що не мала підвищення в кінці шиї, на яке спиралося ярмо, "буян" - примхливий віл, "гостяк" - худий, "караман" - чорний віл, "гузок" - миршавенький, з малими рогами, "кислиця" - впертий, "коваль" - поганий у ходу. Віз для пари волів був у півтора-два рази більший, ніж для коней, воли з однаковою швидкістю тягли і порожнього воза і навантаженого до тони вантажу. За цю свою неспішність воли були витіснені з ринку тяглової сили більш маневреними кіньми, а потім - залізними тракторами.


Пимоненко М. Віл
[ Читати далі ]