хочу сюди!
 

Людмила

48 років, рак, познайомиться з хлопцем у віці 45-55 років

Замітки з міткою «политики»

Чисто поржать. Геополитический календарь 2016 с острым юмором

Знаменитая французская фраза "A la guerre comme la guerre" или "На войне как на войне". Именно так назвал свой очередной шедевральный календарь на 2016 год член российского и московского Союзов художников – Андрей Будаев. На страницах юмористического издания, искусно созданного методом Фотошопа, – Владимир Путин, Реджеп Эрдоган, Башар Асад, Барак Обама, Петро Порошенко и прочие политические деятели представлены в очень комичном виде, за исключением разве что президента России, который и на мировой арене всегда выглядит весьма достойно. Свинина на столе перед турком – особенно порадовала.

Календарь 2016. На войне как на войне

[ Смотрите полностью + ссылка на источник с фотографиями... ]

Плешь хуйла прикрыть презиком. Даешь Яныка на россейское царство



В сегодняшних новостях прекрасно всё. Вот например Янукович заявил, что возвращается в политику. Ну а чо, я двумя руками за. Кто-то же должен плешь хуйла прикрыть презиком. Такой себе контрацептивчик. Ну реально, пусть Янык будет следующим. Она (Россия), как по мне, вполне даже заслужила такого поворота событий.

ЗЫ. И кстати, он бы от Хазановской короны не отказался. Тоже плюс.

Я - за.

Map

70%, 19 голосів

7%, 2 голоси

7%, 2 голоси

4%, 1 голос

11%, 3 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

По тем же причинам!.. или Французы говорят - …

 … политики — как подгузники. Их надо менять регулярно. И по тем же причинам!..

Парикмахер и политики

“ПАРИКМАХЕР”

 (перевод с итал.)

Однажды пришёл цветочник к парикмахеру постричься. Когда пришла очередь платить, парикмахер сказал: “Я не могу взять деньги. На этой неделе я стригу на общественных началах”. Цветочник поблагодарил его и ушёл.

На следующее утро, когда парикмахер пришёл открыть своё заведение, перед дверью он нашёл благодарственное письмо и двенадцать роз. Затем пришёл постричься пекарь, но когда он хотел заплатить, парикмахер сказал: “Я не могу взять деньги. На этой неделе я стригу на общественныхначалах”. Пекарь, довольный, ушёл.

На следующее утро парикмахер обнаружил у двери благодарственное письмо и двенадцать пирожных. Пришёл стричься сенатор и когда собрался платить, парикмахер опять-таки сказал: “Я не могу взять деньги. На этой неделе я стригу на общественныхначалах”. Сенатор обрадовался и ушёл.

На следующий день, когда парикмахер пришёл на работу, у двери стояло двенадцать сенаторов, десять депутатов, пятнадцать советников, мэр и несколько министров, жена мэра и шесть детей - все на бесплатную стрижку.

 В этом, дорогой мой друг, и заключается разница между обыкновенными людьми и членами группы “честных” людей, которые нами управляют.

Пожалуйста, на следующих выборах голосуй внимательно и с чистой совестью. Решать тебе!

 

1. Обыкновенный вор ворует вещи: деньги, часы, цепочки, автомобили, мобилки и ещё всякую ерунду.

2. Вор-политик ворует больше: здоровье, жильё, образование, пенсии, отдых, работу, а также совесть.

И помни:

1. Первый вор выбирает тебя.

2. Второго вора выбираешь ты. Подумай! С наилучшими пожеланиями,

 Парикмахер


http://www.pravda.com.ua/ Учитесь зарабатывать миллион - в день!ПОРОШЕНКО ЗА РІК ЗАРОБИВ 368 МІЛЬЙОНІВ - доходи зросли в 7 разів

Близнецы и скрепы. Выбор матери-истории.



Он
   к товарищу
              милел
                    людскою лаской.
Он
   к врагу
           вставал
                   железа твёрже.
Знал он
        слабости,
                  знакомые у нас,
как и мы,
          перемогал болезни.

Партия и Ленин -
                 близнецы-братья
кто более
          матери-истории ценен?
Мы говорим Ленин,
                  подразумеваем -
                                  партия,
мы говорим
           партия,
                   подразумеваем -
                                   Ленин.

(В.В.Маяковский)

Map

Будет Лаймдота и Киска.

Этот марш по Киеву, приуроченный к годовщине Майдана и  почему-то названный "маршем достоинства", чисто по случайному совпадению объединяет тех, кто в своё историческое время воевал с Россией.
  Лидер Германии в лице президента   Йоахима Гаука, страны,  неоднократно воевавшей  с Россией и войска которой два раза  пытались оккупировать Киев - раз.
 Глава Словакии Андрей Киска, страны, во Второй Мировой войне воевавшей на стороне Германии в том числе и  на Украине - два.
  Лидер Грузии Георгий Маргвелашвили, страны тоже аж дважды  повоевавшей с Россией - три.
  Премьер Эстонии Таави Рыйвас, страны, ещё в далёком 1920-м даже  заставившая выплатить  Россию  контрибуцию как стране-победительнице - четыре.
 Литва тоже воевала вместе с немцами против России. Её лидер   Даля Грибаускайте тоже пройдётся по Киеву.  Даля Грибаускайте будет пятой.
   Премьер-министр Латвии Лаймдота Страуюма (Лаймдота - это имя такое, а не ругательство) - это шесть. Латвия тоже при помощи немцев повоевала с Россией.
 Ну и поляки. Свой визит подтвердили президент Польши Бронислав Коморовский. Семь. Эти в истории воевали с Россией, как на работу ходили.
  
 Свой марш лидеры планируют завершить молитвой за мир на Майдане Независимости. Молитва за мир - дело хорошее. К молитве бы ещё деньжат малую толику. А то грекам аж по 63 мильярда на всё про всё, а украинцам только своё старое оружие....

 Эдуард Джафаров. Обыватель. Историк-любитель

Креатив. Дежурство: мировые лидеры и политики на унитазе

мировые лидеры и политики на унитазе

Итальянская художница Кристина Гуггери нарисовала креативную серию под названием "Дежурство", на которых мировые лидеры сидят на унитазе. Кристина постаралась как бы "приземлить" этих деятелей, показав их в самых естественных для человека условиях – пребывание в туалете. И художнику это удалось без всякого рода пошлостей.

На эти художества Кристина получила массу отзывов, в которых ее упрекали в неуважительном отношении к известным людям, хвалили, восторгались, удивлялись, но никто не остался равнодушным, так как, независимо от вашего личного мнения, этот вид творчества уже давно относится к современному креативному искусству.

• Источник полностью: Цифровой фотомонтаж из 9-ти картин. Люди реагируют на такое творчество с чувством юмора

Десять шоків України. Частина перша

Десять шоків України. Частина перша Юрій Полунєєв, член Ради НБУ 
Фото УП

Незважаючи на відносно невелике значення АРК для української економіки, її анексія негативно впливатиме через кооперативні відносини з іншими регіонами країни. Втрата Криму оцінюється експертами 4% ВВП.

В Україні у 2014 році внаслідок форс-мажорного розвитку подій та в результаті переплетіння низки вкрай негативних шоків та ризиків почала формуватися "нова економічна парадигма" - НЕП.

Можна умовно визначити десять шоків, комбінація та стрімке розгортання яких протягом року призвели до виникнення в Україні НЕПу.

Це шоки "втрачених можливостей" і неконкурентоспроможності, "27-4", експорту і втрати ринків, бюджетний та енергетичний шоки, девальваційний шок і шок падіння доходів, шок платіжного балансу, банківської кризи і борговий шок.

1. Шок "втрачених можливостей" та неконкурентоспроможності

Одним з головних чинників виникнення у 2014 році "нової економічної парадигми" можна вважати втрачені Україною з моменту отримання незалежності шанси реформувати економіку на реальних засадах ринкової економіки та забезпечити стале зростання доходів населення вище рівня 1990 року.

Україна - ледь не єдина пострадянська країна, якій не вдалося досягнути рівня розвитку 1990 року. У 2014 році ВВП країни становитиме, за оцінками, лише 64% від ВВП 1990 року. Середні темпи зростання світової економіки у 2012-2014 роках в рази вищі за економічну динаміку в Україні.

Країна втрачає і, очевидно, втрачатиме свої позиції у світовий економіці. В цілому за 2010-2014 роки частка України у світовому ВВП скоротилася з 0,41% до 0,38%. Внаслідок дії цього шоку існує реальна загроза економічної маргіналізації України до рівня найбідніших країн, що розвиваються.

Про наслідки "ринкової" трансформації упродовж 1991-2014 років свідчать наступні параметри.

1. Частка сировинної складової у структурі економіки становить 70%.

2. Протягом 1990-2012 років частка наукоємних галузей - машинобудування, легка промисловість, верстатобудування, приладобудування, радіоелектроніка, виробництво турбін, авіабудування, автомобілебудування - знизилася у структурі промисловості з 31% до 12%.

3. У той же період частка чорної металургії виросла з 11% до 22%.

4. Зношеність основних фондів зросла з 43,7% у 2000 році до 77,3% у 2013 році.

Крім металургії, на яку припадає майже 40% експортної виручки, інші конкурентоспроможні галузі української економіки також сировинні і є переважно орієнтованими на експорт: АПК, хімічна та видобувна промисловість.

Шок "втрачених можливостей" загострюється у 2014 році тим, що в економіці розгортається масштабна ресурсна криза. Виробництво електроенергії у січні-жовтні 2014 року скоротилося порівняно з аналогічним періодом 2013 року на 5,2%, вугілля - на 24%, коксу - на 19%, хімічної продукції - на 14%.

Результатом "втрачених можливостей" і неконкурентоспроможності стало формування в країні периферійної рентно-олігархічної сировинної економіки.

Хронічно накопичувалися структурні та макроекономічні дисбаланси, суттєво слабшали успадковані фактори міжнародної конкурентоспроможності, що спричинило один з найнижчих у Європі рівнів ВВП на душу населення.

 Фото УП

Цій моделі не потрібні інновації, оскільки вона паразитує на таких "стовпах": високій залежності ВВП від сировинного експорту, вузькому і нерозвинутому внутрішньому ринку, високому ступені диференціації доходів, рентно-корупційному перерозподілі бюджетних ресурсів.

При відсутності масштабного припливу інвестицій і зовнішньої фінансової допомоги подальша "еволюція" цієї моделі на фоні шоків, що мають, як мінімум, середньострокову перспективу, скоріш за все, призведе до затяжної депресії навіть у разі суттєвого покращення загальносвітової економічної кон'юнктури.

2. Шок "27-4"

Цей шок виник внаслідок фізичного випадіння з економічного обороту значної частини території країни та розташованих на ній великих промислових підприємств, які формували основу цілих галузей та експорту.

Оскільки перспективи припинення конфлікту та швидкого повернення втрачених територій є невизначеними, повний ефект цього шоку для економіки достатньо важно спрогнозувати, навіть у середньостроковій перспективі.

Незважаючи на відносно невелике значення АРК для української економіки, її анексія негативно впливатиме через кооперативні відносини з іншими регіонами країни. Втрата Криму оцінюється деякими експертами 3,9-4,2% ВВП.

Набагато більший вплив має ситуація у східних областях.

По суті, українська тяжка та обробна промисловість базувалися на двох регіональних вузлах: Донбасі і ланцюгу Дніпропетровськ - Запоріжжя. Упродовж 2014 року один з цих регіональних промислових вузлів випав з економічного обороту країни.

На східний регіон - Донецька та Луганська області - припадає до 16% ВВП країни, у тому числі 25% промисловості і 7% продукції сільського господарства.

Ключовими галузями регіону є видобувна промисловість - 77% вугілля і 23% залізної руди, видобутих в країні, металургія - 27% сталі і 57% напівфабрикатів, хімічна промисловість - 29%, машинобудування - 23%, енергетика - 21%, харчова промисловість - 10%. Частка товарного експорту двох областей - 23,2%.

Руйнування найбільшого промислового району матиме системний і, очевидно, тривалий вплив на українську економіку, особливо на економіку суміжних областей. У тій чи іншій мірі це зачіпає майже усі галузі виробництва, у тому числі гранично далекі від областей, охоплених конфліктом.

Шок "27-4" ставить у "проблемну зону" 16-20% ВВП вартістю 240-300 млрд грн. Вплив війни на сході країни на зниження темпів зростання оцінюється у 2014 році 0,5-1%, коли падіння реального ВВП на кінець року сягне 7-9% у річному вимірі.

 Фото УП

3. Шок експорту та втрати ринків

Конфлікт на сході України, "закриття" ринку Росії та поглиблення економічної кризи можуть призвести до суттєвого зменшення частки експорту - до 10-20% - і, відповідно, значної втрати валютних надходжень - 6-12 млрд дол.

Звуження або закриття ринку РФ матиме вкрай негативний вплив на торговельний, поточний та платіжний баланс країни. Частка Росії та країн СНД в експорті України перевищувала 40%. Україна експортувала до Росії продукцію машинобудування, хімічної промисловості та продукти харчування.

На думку експертів, товарообіг з Росією може впасти у 2014 році ще на 20-30%, тобто з 25 млрд дол у 2013 році до 18-20 млрд дол.

За оцінками, експортний шок разом із зростанням конкуренції з боку китайських виробників призведе до падіння річної виплавки сталі в Україні з 32,7 млн тонн у 2013 році до 26-28 млн тонн у період після 2015 року.

Найбільших втрат від закриття ринку РФ може зазнати металургійна галузь - більше 1,6 млрд дол на рік, виробництво залізничної продукції - 0,9 млрд дол, труб - 0,5 млрд дол, електронного приладобудування - 0,33 млрд дол.

Втрати АПК оцінені 0,62 млрд на рік. Найбільшими вони були від припинення експорту м'яса, молока та овочів. Однак збільшення обсягів експорту продукції до країн ЄС у 2014 році дозволило частково перекрити втрати на російському напрямку. За дев'ять місяців у Європу було поставлено продуктів на 150 млн дол.

Додатковим каналом впливу для економіки України стане припинення співпраці із РФ у військово-оборонній галузі. За даними SIPRI, у 2013 році Україна посідала десяте місце в списку найбільших експортерів озброєнь і військової техніки. Військовий експорт країни становив 589 млн дол.

Очолює рейтинг Росія - 8,3 млрд дол, на другому місці - США з 6,2 млрд дол, на третьому - Китай з 1,8 млрд дол. Згортання програм українсько-російського військового та космічного будівництва призвело до симетричної деградації ВПК і космічної галузі в обох країнах.

Крім критичної залежності від російського газу і ядерного палива, Україна "сіла" ще й на вугільну "голку". Запаси антрациту у зв'язку із "шоком 27-4" обвалилися на чверть. Саме на такому вугіллі працює половина з 14 великих українських ТЕС.

Вже укладено договори на поставку більш ніж 1 млн тонн енергетичного вугілля, половина з якого є де-факто реекспортом українського вугілля через РФ.

Україна є значним експортером робочої сили. Перекази трудових мігрантів не один рік залишаються головним джерелом притоку валюти в країну. У 2013 році, за даними НБУ, обсяг грошових переказів зріс на 13,4% до 8,5 млрд дол і знову перебільшив рівень іноземних інвестицій - 5,7 млрд дол.

 Фото УП

За прогнозами Світового банку, обсяг переказів заробітчан у 2014 році може досягти 9 млрд дол. Експортують працю, в основному, західні області.

Росія ж є значним імпортером робочої сили з України.

Наразі невідомо, як вплине ускладнення стосунків з Москвою на обсяги валютних надходжень від трудової міграції. Проте вже зараз зрозуміло, що через банківську кризу та адміністративні валютні обмеження значна частка цих надходжень омине банківську систему і поповнить тіньовий грошовий обіг.

Постійно падає частка товарів вітчизняного виробництва, які виштовхуються з внутрішнього ринку більш конкурентним імпортом. Протягом останніх п'яти років імпорт хронічно випереджає експорт, а різниця між ними часом досягає 8% ВВП.

Крім того, у структурі внутрішнього товарообігу, починаючи з 2012 року, частка українських товарів скоротилася до 59-55% порівняно з 70% у 2005 році. Отже, внутрішніх доходів у країні стає все менше, а значення зовнішніх кредитів зростає.

Чи компенсує створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС втрати української економіки від експортного шоку?

За розрахунками Oxford Economics, довгостроковий ефект від реалізації "глибокої та всебічної" ЗВТ - при припущенні, що цьому буде активно протидіяти РФ, - може дати збільшення ВВП лише на 3,3% до 2025 року.

Военные и политики. (цитата)

"Люди делятся на тех, кто убивает, и на тех, кто ненавидит. Мы, солдаты, мы просто бесталанная порода, которая может только убивать, мы обычные босяки по сравнению с теми даровитыми властителями, которые умеют ненавидеть. Можно научить человека орудовать саблей быстрее, чем вилкой. А ненависть – это дело, которому учатся поколениями."

Милорад Павич.