Все детальніше вимальовується постать європейця майбутнього - ідеал, до якого готують нас анонімні володарі світу. Ось вона вільна людина! Істота, народжена родителями № 1 та № 2, вільна у виборі всіх життєво важливих речей - від особливостей зовнішності і навчальних предметів в школі до будь-якого модусу статевої поведінки, будь-якого виду мракобісся будь-якої релігії, а, ще й партії в парламент.
             А от у недалекій історичній перспективі до тарганів, що насаджуються європейцям у голови, планують долучити ще й тарганів на їхні тарілки. Під тим соусом, що, мовляв, у світі голод, європейців планують потихеньку переводити на комашину кухню. Про це з оптимізмом говорять деякі спеціалісти в міжнародній організації ООН. Вони наводять цілком раціональні аргументи. Їжі на все стрімко зростаюче населення світу не вистачає. Та ще й білок комах легше засвоюється і більш вітамінізований, ніж білок ссавців, риб тощо. Ну, і звичайно ж (як же без цього в суспільстві, котре вимірює світ грошима!) той залізний аргумент, що вирощування комах економічно ВИГІДНІШЕ, ніж вирощення тварин.
           Менше грошей, а отже суспільної праці, на це витрачається - ось що насправді важливо для євростратегів, а не проблема голоду у світі. Бо ж остання проблема має вирішуватися простим збільшенням виробництва комах у регіонах поширення голоду при умові, що виростити зайву худобину там справді проблематично. Тим більше, багатьом народам Азії та Африки комашина кухня давно звична і до смаку.
           Якщо муха залетіла в борщ, то ця страва сучасному європейцю ввижається як безнадійно зіпсована. Але справа не в тому, що переважна більшість європейців гидує навіть думкою про можливе вживання в їжу комах. Можна припустити, що все, що готують і з апетитом споживають в їжу одні люди, буде придатне і смачне також для інших людей. Можна звісно і визнати слушність науково-обґрунтованих аргументів про споживчі якості м'яса матеріалу комах. Просто дивує та невідворотність переводу європейців на комашину кухню, яка читається в замітці. Бульварний характер видання я розумію. Але ж колись і "райдужну" перспективу теж обговорювали жартома. А що з того виходить тепер?
             При тому, що традиційне сільське господарство Європи працює в режимі "виробити не більше, ніж...", природно-кліматичні чинники, рівень організації с/г в Європі, кількість зайнятого там населення - всі умови свідчать, що воно далеке до піку своїх можливостей, тим не менш, замість того, щоб вирощувати більше худоби, вони розглядають можливість підсадити народ на пташину їжу. Що ж тут скажеш... Таргани в голові - звикайте думати і про тарганів в тарілці.

[ Читати далі ]

Богатый урожай яблок в этом году повлиял на наше осеннее меню. Яблоки кругом: в салатах, десертах, выпечке. Один из вариантов блинчиков с яблоками.

Вкус получается насыщенным, слегка пряным. Сочная начинка и сметанный крем делают блины очень нежными. 

Рецепт

 

Агов, народе!  Треба сину в ці вихідні якось гостей частувати (контингент 9-12 років) Готувати то я вмію, проте вичурно. Хочеться ж чогось такого не випендряжного а приємного для дітей.

     Як готувати левеш не розкажу, тому що це одне з найбільш поширених блюд. Левеш - то бульйон (по- -львівськи розсіл). 

    Знову про закарпатські голубці  . Я вже описувала приготування "літніх" голубців   http://blog.i.ua/user/2780480/782774/. Сьогодні розкажу про  секрети приготування не пісних "зимових" голубців. 

     В чому їх основна відмінність від літніх, їх готують, в основному,  з квашеної капусти, і крім звичайних інгредієнтів( рису, мяса, спецій) неодмінно має бути присутнє копчене мясо, або ковбаса, вони мають бути іще пікантніші, масніші і дрібніші. Мої голубці не найдрібніші. Кухарки гонорують коли накрутять голубці розміром з мізинець, таких на долоню влізе штук 20

.

 Не буду вдаватися в опис обробки квашеного листа  капусти. Хтось просто довго відмочує, я швидко полощу і відмочую в декількох водах розібрані листки, а потім хвилин 5-10 проварюю, щоб вони були м'якші і швидше зварилися в голубцях. Листок ділю на 2,3 або 4частини в залежності від розміру листка, адже голубець має бути маленький. Думаю, що про те як правильно роздирати на шматки листок знає кожна господиня але, про всяк випадок, нагадаю - від  краю листка до основи.

  Головною відмінністю начинки для таких голубців від начинки для літніх голубців є те, що його  роблять з незапареного рису. Рис просто промиваю в декількох водах, а потім заливаю водою і залишаю на годинку щоб трохи набух. Інші складники начинки можуть бути такі ж як у літніх а може бути лише: піджарка з цибулі і паприки, сіль перець, мясний фарш. В фарш можна змолоти трохи будженини.

       Приблизно на одну велику головку капусти піде 350 гр рису, 300 гр фаршу, 2ложки олії, цибулина, 1ч.л. паприки,1 ч.л.солі, трохи менше перцю.

 Начинки в листочок накладати небагато, чайну ложечку. Листок скручувати не туго, щоб рис міг набухнути, але після скручування голубець необхідно трохи стиснути  в кулаці, витискаючи лишню начинку, і для того  щоб краще укладався в каструлю.

 Перед укладкою голубців на дно посуди покладіть декілька листочків капусти, копчене реберце, або шкірку від копченого сала, або домашню ковбаску, або вього по трохи. Голубців в кастрюлі має бути трохи більше як на половину обєму, щоб був запас для набухання.Залийваємо голубці водичкою, щоб покрила їх на 3-4 см, добавляємо зверху 2-3 ложки томатного соусу, пригружуємо голубці зверху тарілочкою, щоб не розварилися і тоді ставимо на 3,5 - 4 години варити легкім вогні. Зрештою час варки залежить від твердості капустяного листа.

     Чому я про це блюдо розказую напередодні посту ? З вредності, щоб слюнка текла.

       

    Цього року квасоля учудила і замість того, щоб інтенсивно в'язатися влітку, а в осени дозрівати, вона почала в'язатися аж при кінці літа. Тому  в мене на тичках і досі висять молоді, м"ясисті стучки квасолі. На Закарпатті квасоля (фасоля,пасуля) - один з основних продуктів харчування і тут з квасолі різного виду і стану готують багато різних бдюд. Зараз заперезентую одне з них, яке згодиться для любителів простої, здорової їжі, котрі не люблять довго стояти біля плити. 

        Отож, якщо ви не поспішаєте на романтичну або ділову зустріч, готуємо нашвидкоруч  молоду стручкову квасолю з часником. Як провірити що вона молода - просто, при ламанні вона не повинна утворювати ликоватих волокон. Кладемо кип'ятити приблизно 1,5 літра води в трилітрову каструлю. Поки грітється вода беремо  300-400 гр квасолі (дві добрі жмені) обтинаємо (обламуємо) "хвостик " і гострий кінець квасолі. Краще обламувати, тому що приобламування квасолі разом з кінчиками  витягнемо тверді жилки, що знаходяться по обидва боки стручка. Якщо стручок довгий ламаємо на двоє. У нас говорять "пукаємо квасолю", тому що при ламанні молода квасоля пукає. Промиваємо стручки  і кидаємо у підсолений кип'яток. Важливо кидати в кип'яток, а не в холодну воду-швидше звариться. Варимо 10-15 хвилин. Стручок має бути м'ягким, але не розпадатися. Відціжуємо воду. Заправляємо кваасолю трьома - п'ятьмя великими зернинами часнику (кому як дозволяє шлунок) досолюємо і перчимо до смаку, заправляємо  олією, маслом або смальцем в залежності від вподобань . Блюдо на дві-три порції готове.

 

 

Маленькі гуцульські секрети поширеного блюда.

         Виріша скористатися пропозицією нашого друга  ДІДУ і спробувати поділитися з друзями кулінарним рецептом

     Голубці - як багато в цьому слові для кожного закарпаттця. Хоч це блюдо готують по всій Україні, на Закарпатті  до нього відносяться по особливому, без нього не обходиться жодне  велике  релігійне та сімейне свято. Попри те, що навіть  велика книга-книг Вікіпедія вділила голубцям  цілу статтю, де в  основних рисах описала  способи їх приготування в різних регіонах та їх відмінності, але і вона  не здатна охопити всієї гами різновидів цього поширеного блюда, хоча  слушно зауважила основну відмінність голубців, які готують в Карпатах, від усіх інших голубців (тут господиня, яка робить великі голубці, вважається  поганою господинею). Тільки в регіоні, де живу я, є як мінімум чотири різновиди голубців з квашеної капусти та чотири різновиди з свіжої капусти та солодкого болгарського перцю або рутунди (місцевий сорт солодкого перуцю) які готують в основнму влітку. 

       Сьогодні поділюся деякими секретами приготування літніх голубців, які перейняла від мами. Почну з головного секрету - голубець має бути масний і пікантний. Не пікатний голубець, то все рівно, що жінка без макіяжу - все на місці, але чогось бракує. Не масний голубець - погана закуска та і в душу не лізе. При цьому для пісного (приготованого без мяса) голубця бути масним і пікатним важливіше, ніж для не пісного. Як цього досягається, розкажу далі.

       Отож завтра в мене мають бути гості і тому я приготую шестилітрову каструлю голубців. Для цього беремо середню головку капусти, кілограм солодкого перцю (бажано невеликого), дві середні цибулини, одну велику моркву, три –чотири помідори або томат, пів кілограма фаршу , 600 грам  рису, потрібна буде ложка паприки, ложечка перцю, трохи зелені пертрушки, чибрику.Тут хочу зауважити про паприку. Паприка це не одне і те ж, що молотий солодкий болгарський перець. Купуйте її або угорського виробництва або на ринках Закарпаття. Вона тут інакша і додає блюду не тільки смак але і колір.

Так от запарюємо капусту. І тут знову маленький серет.  В воду, де запарюється  головка не квашеної капусти слід добавити трохи оцту ( хоча б 1 ст. ложку) , тоді капустяний лист не розвариться, навіть якщо ви його ненароком перетримали в катсрулі для запарювання. Особливо це важливо для молодої весняної капусти.

     На дворі літо і тому частину голубців я виготовлю з фаршированого перцю. По -перше, це смачно, а по -друге перець в голубцях це і є одна з тих складових, що додає йому пікантного смаку.  Навіть якщо це  голубці приготовані з капусти – декілька тертих перців, або ложка запраки з тертого перцю зробить їх сачнішими. Коли варяться такі голубці, домашня челядь в нетерпляці забігає на кухню і періодично заглядає під кришку. Особливо важливим цей інгредієнт для голубців приготовлених у піст. 

      Далі необхідно вичистити перець.Як правильно вичистити болгарський перець від серцевини. Знову маленький секрет. Не зрізайте весь верх перцю ножем, з такої великої діри втече весь фарш, і не мучте перець ножем в спробі вирізати серцевину. Для  того, щоб без проблем видалити серцевину,  великим пальцем легенько надавлюємо по колу довкола плодоніжки протискаючи шкірку перцю. Проломлену серцевину легко виймаємо за плодоніжку а  зерна витрясаємо, вибиваючи зсередини.

      Тепер беремось за рис. Він не має бути довгий, бо в голубцях він пісний. Круглий рис промиваємо в двох- трьох водах. За той час  в глубоку сковорідку січем цибулю і жаримо на олії чи на смальцю. Далі знову маленький секрет. Рис ми паримо не сам, а разом з піджаркою, так він не буде злипатися, тому що вбере жир і отримає кращий аромат від піджарки. Сама ж піджарка також специфічна. Коли цибулька піджарилася до золотистого кольору, добавляємо до неї  паприку. Як тільки всипали  і розмішали паприку тут же добавляємо промитий рис, інакше паприка згорить, втратить і колір і смак. В рис доливаємо води стільки, щоб вона лише трохи накрила рис, інакше рис перевариться  і голубці вийдуть рідкими. Я туди ж кладу паритися помідори, які далі згодяться.

       Ідем далі. Капуста запарена, очищена від хрящиків, поділена на двоє чи четверо ( ми не любимо великих голубців) перець очищений від сім’яника. Готуємо начинку. Змішуємо запарений рис, фарш, ошпарені в кипятку, очищені  і потовчені помідори, натираємо туди моркву, добавляємо чорний перець, солимо.

         Хоч я ніколи не зустрічала чоловіків, які крутять голубці,  і все таки вони нам згодяться в процесі приготування. Даємо чоловікові  дегустувати начинку - якщо він з’їв ложку начинки, а потім їсть напівсиру начинку далі із словами „Щось я не розсмакував” значить ваша начинка хороша. Якщо серйозно - то начинка має бути трохи пересоленою (бо перець і капуста заберуть лишню сіль), пікантною (гострою) і масною ( якщо фарш не свинний  або і зовсім немає фаршу, треба додати молотого сала або олії, не шкодуючи, або просто покласти в каструлю, де варяться голубці,  кусок жирного м’яса чи сала). На Закарпатті чатенько в голубці добавляють чибрик або майоран. У нас це одна з любимих приправ до багатьох блюд.

       Набиваю начинку  в перчики, залишаю зверху трохи порожнього місця і завиваємо начинку в листки. Завивати можна по різному . Я люблю конусом. Складаємо тісненько все це  в кастрюлю, добавляємо зверху дві -три ложки томату. Заливаємо водою так, щоб на сантиметр - два накрила голубці, прикладаємо голубці тяжкою тарілкою, закриваємо кришкою і ставимо на годинки дві-три на слабий вогонь. В процесі приготування можемо попробувати водичку, в якій варяться голубці - якщо не досолена, досоліть до смаку. Недосолені голубці не смачні. Слідкуйте, щоб вода не википіла повністю. Вона нам буде потрібна для приготування спеціального соусу.

            Голубці зварилися  і пахнуть так, що недовитримання. Тепер приступимо до другого важливого етапу-приготування секретного закарпатсього соусу. Для цього відціжуємо з голубців жирну водичку, яка пахне перцем, томатом, капустою, щоб вона трохи вистила. Ставимо на вогонь  невелику посудину  для соусу, в якій можна підсмажити муку.Смажимо дві -три ложки муки на олії, аж поки вона не порозовіє і отримає специфічний мускатний запах. Розводимо її остившою рідиною з голубців, доводим до кипіння помішуючи, добавляємо  ложку цукру, томатної пасти, три- чотири ложки сметани, лавровий листок, досолюємо і доперчуємо якщо це необхідно і дорозводимо водою якщо загусте. Кипятимо дві три хвилини і соус готовий. Такий соус готують в основному до літніх голубців, оскільки там головним компонентом є запах перцю. А тепер, якщо стало терпіння, смакуйте на здоров’я друзі.

       Р.S. І наостаток комічна згадка з дитиства про перець. Чомусь, не знаю чому, солодкий перець який раніше вирощували на Закарпатті, не завжди був солодкий, між ним  попадава страшенно лютий,  а тому для приготування леча або голубців доводилося пробувати кожну перчину, щоб не спортити ціле блюдо (ми ж не мексіканці). Це було справжнє виробування на витривалість

Моя подружка Кристина виявилась справжньою чаклункою в плані кулінарії .Вже кілька днів минуло, а я ніяк не заспокоюсь - в пам'яті ще триває її шедевр у всій красі... На язику наче досі лишився цей смак шоколаду з ароматом червоного вина та солодким екзотичним присмаком горішків і кокосу... і ще чогось з чимось дивним чином змішаним та поєднаним..

Її прохання в наказному тоні "Не дивись, не підходь, не відволікай, і взагалі краще десь щезни, доки я не закінчу!", - спочатку мені здалось дивним та дотепним, хотілось щось з цього таки зробити.. але не став, подумав, що краще потім іншим чином пожартую, коли закінчить свою справу.

Але потім пожартувати вже не вдалось. Я був шокований тим, що побачив! ЦЕ БУВ ШЕДЕВР! Її витвір був чудовим на вигляд, приємним на дотик, з казковим запахом і неймовірним смаком!

Перші декілька хвилин мені навіть приторкатись не хотілось, щоб не порушити цю красу... але ж так манило... зробив ковточок, другий, і вже неможливо було зупинитись, не дивлячись на всю поживність страви.
Однією кружкою її витвору я наївся і на весь вечір і аж на наступний день відчував ситість (-:

Вихваляв би і вихваляв ще на декілька сторінок, але пожалію читачів...
Просто скажу - ніколи не забороняйте дівчинам почаклувати на кухні, якщо вона щось замислила. Можливо, вона зробить щось таке, що можна буде спробувати лише раз в житті, і більше ніколи не повториться в такому самому вигляді!

Кристиночка, я тобі низько кланяюсь і віддаю заслуговану пошану. Ти вразила мене у саме серце (через шлунок ) (-:
Дякую за це чудо, завдяки котрому я вже стільки днів ходжу під приємним враженням! Хай всі-всі знають, яка ти класна!!!

Не стати мені хазяйкою… Я не вмію готувати, хоч як не намагалася навчитися… Єдине, що непогано в мене виходить – це вареники (тісто без дріжджів), галушки))) та бісквіт. Зварити макарони – для мене трагедія!!!!!!!!!! Ніколи не вдається досягнути такого результату, щоб всі макаронинки були окремо одна від одної і не сирі одночасно… (І чому сиру воду не можна підливати, коли та майже википіла ще до того, як макарони кидати???) З вареною картоплею завжди проблеми… Вода біжить з каструлі, як дурна…піною заливає плиту… І як не старайся, все одно, сук@, вода википить і картопля на дні згорить… Ну не так сильно я зазвичай стараюся… але все одно, коли маман з роботи приходить, то не похвалить за готову вечерю, а починає скандал ... а коли в неї поганий настрій, то і по фейсу отримати можна…. Коли одна вдома, то їм щось готове… А як такого нема, то бігаю «по бабам» точніше до бабусь, щоб накормили бідолашну внучку… А зараз розлінувалася, і я краще питиму каву і чай (через раз) з сухарями, ніж кудись іти… Але грінки жарені я обожнюю… І іноді балую себе таким делікатесом… Але вони у мене виходять не дуже гарні… Та це краще ніж нічого… Отаке я зазвичай їм)

Може хтось дасть якусь пораду… Наприклад: 1) Як зробити пересадку рук із місця звідки вони у мене ростуть і до плечей??? 2) Як навчитися не відволікатися від процесу приготування їжі??? 3) Як варити ті грьобані макарони???                                ДОПОМОЖІТЬ!!!!!!!