хочу сюди!
 

Александра

45 років, лев, познайомиться з хлопцем у віці 37-47 років

Замітки з міткою «день рождения»

День рождения в «Потемкинском» - ваш самый яркий зимний праздник

Зимние именинники, особенно те, кому посчастливилось родиться в декабре под Новый год, часто жалуются, что их День рождения становится совсем незначительным на фоне самого главного зимнего праздника, и вовсе отказываются отмечать этот день. Мы считаем, что это – непростительная ошибка! Действительно, очень грустно и обидно, когда вашему празднику совсем не уделяют внимания, потому что все уже выбирают подарки к Новому году и строят планы на зимние каникулы. Но мы знаем, как это исправить! Все, что вам нужно – устроить самую грандиозную вечеринку века, которая затмит даже празднование Нового года, и тогда о вашем торжестве будут вспоминать еще долгое время, как о самом ярком и незабываемом событии зимы 2016-го года! А мы с удовольствием вам в этом поможем!

Выбор подходящего банкетного зала для масштабного Дня рождения – уже половина успеха! В банкетном зале «Потемкинский» вы можете воплотить любые замыслы, и наш персонал всегда с радостью пойдет вам навстречу. Императорский интерьер просторного светлого зала создаст незабываемую торжественную атмосферу и позволит имениннику выбрать самую неординарную тематику для вечеринки, дополнив ее оригинальным декором. Индивидуально изменяя планировки столов в банкетном зале, мы готовы принять до 200 гостей. Здесь хватит места и для столов, и для танцпола, и для развлекательной программы.

Наши менеджеры помогут вам составить идеальное банкетное меню, а опытный Шеф-повар позаботится о том, чтоб на вашем праздничном столе оказались только лучшие блюда европейской и украинской кухни. Совместно определив вкусовые предпочтения и количество гостей на вашем Дне рождения, мы предложим вам оптимальное решение по количеству еды, напитков и общей стоимости банкета. Мы также займемся развлекательной программой, подберем подходящее музыкальное сопровождение, посоветуем отличного фотографа и профессионального ведущего, которые сделают праздник заводным и веселым. Все, что останется сделать вам – пригласить всех своих близких и друзей и ждать самого запоминающегося дня в этом году!

Подарите себе настоящий праздник - закажите банкетный зал «Потемкинский» прямо сейчас!

 

Банкетный зал «Потемкинский» 
Киев, пр-т. Тычины, 7 
(044) 553-44-27 // (097) 214-00-44 
http://potemkinskiy.kiev.ua/


Незабываемый День рождения в банкетном зале «Екатерининский» – в

Уже с первых дней декабря все активно начинают готовиться к Новому году и с нетерпением ждут Рождественских праздников. Но как же те, кто все еще ждет своего личного праздника – Дня рождения? Для многих зимних именинников преддверие Нового года – это настоящий кошмар, ведь во всеобщей праздничной суете даже друзья и близкие умудряются забыть об их самом важном дне. Если вы один из тех, чей праздник меркнет в свете бенгальских огней, то у нас есть идеальное решение вашей проблемы! Хотите, чтобы ваш праздник был несравненным и запомнился всем, чтоб вы получили массу внимания, поздравлений и подарков? Это легко!  Просто нужно устроить торжество, которое по масштабам превзойдет любую Новогоднюю вечеринку, будет ярче, эффектнее, фееричнее и зажигательнее!

Не знаете, как добиться нужного размаха и получить желанный «ВАУ» эффект? Мы поможем вам! Любые, даже самые смелые фантазии и неординарные затеи возможны с банкетным залом «Екатерининский», в котором ваш День рождения превратится в сказочное событие.

Когда вы попадаете в банкетный зал «Екатерининский», вмещающий до 65 гостей, то ощущаете себя, словно знатная особа на королевском балу. Шикарная обстановка, роскошные люстры, изящные картины на стенах, изысканные блюда и нарядная сервировка – ваши гости будут в восторге! И это еще не все – отдельный вход, сцена и курительный балкончик окончательно убедят вас в правильности вашего выбора.

Благодаря масштабам и мобильности зала вы можете создать отдельные тематические уголки для ваших гостей. Мужчин порадует зона мини-бара: на отдельном столике вы можете разместить «качели» с огромной бутылкой виски, мясными закусками и канапе. А для девушек можно создать оригинальную фотозону с декорациями в тематике вашей вечеринки. Такие фотографии непременно украсят все странички социальных сетей ваших подруг!

Наши профессиональные менеджеры возьмут на себя все заботы по организации вашего Дня рождения, так что вам останется лишь наслаждаться чудесным банкетом и праздничной атмосферой. Мы сами организуем празднично программу, музыкальное сопровождение, яркое поздравление именинника с тортом и свечами, и непременно учтем все ваши дополнительные пожелания!

Празднуйте свой зимний День рождения в банкетном зале «Екатерининский», ведь вы этого достойны!

Банкетный зал «Екатерининский»
Киев, ул. Малышко, 4-а 
(044) 296-86-53 
 (044) 573-35-23 
(044) 573-35-18
http://www.dykanka.com.ua/galery_zals.php?album=26

С Днём рождения, МАМА, с 222-летием дорогая Одесса!..

      Да-да, ей, воспетой классиками, прославленной писателями и музыкантами, врачами и бандитами, архитекторами и военачальниками, никому не сдававшейся и не покорявшейся сегодня таки 222 года. Вообще-то, больше, но 222 - это официально, «по паспорту». Но Одесса не возражает – какой женщине не хочется, чтобы думали, что она моложе!

     222 года исполняется городу, в котором есть свой собственный потрясающий и самобытный "чисто одесский" язык, в котором люди всех национальностей и вероисповеданий живут в мире и согласии, отмечая все известные Пасхи и Новые года. Только в Одессе отвечают вопросом на вопрос, и только здесь сочетаются все кухни и традиции, европейская открытость и восточное гостеприимство. Именно этот город сумел за свою короткую историю родить такое количество гениев. Именно в Одессе самые красивые женщины и самые галантные мужчины. Одесса по праву носит гордое название Южная Пальмира и ощущает себя Украинской Пальмирой.

     222 года отмечают одесситы всего мира, ведь бывших одесситов не бывает. От Мельбурна до Нью-Йорка, и от Тель-Авива до Стокгольма. Самая большая ценность этого потрясающего города это люди. Одесситы. Яркие, обворожительные, ироничные, гордые, сообразительные, талантливые.

     Исконно одесский юмор завораживает, а ирония заставляет по-иному смотреть на жизнь. В Одессе изначально закладывалась философия интернационализма, дружелюбия и толерантности. Дюк Де-Ришелье и Екатерина II, Маразли и Фраполли, Де-Рибас и Боффо, Бернардацци и Фельнер - все эти великие люди возвели и построили великий город, великолепный ансамбль архитектуры с неповторимой энергетикой.

     Говорят, что Одессит – это отдельная национальность, а Одесса-мама – это не просто город, а судьба. С праздником Одесситы всех стран и континентов!!!

(Частично использовалась публикация Дмитрия Спивака, одесского политика и общественного деятеля)

Ким був Франко?




Учасники_з’їзду_українських_письменників_з_нагоди_100-річчя_виходу_в_світ_«Енеїди»

Фактчекінг міфів про єдину надлюдину української літератури
Мар'яна Вербовська, 28 травня

28 травня, виповнюється 100 років з дня смерті Івана Франка. Із такої нагоди ми вирішили перевірити, наскільки правдивими є історії про масона, ловеласа та вегетаріанця.

ZAXID.NET разом із трьома франкознавцями – Богданом Тихолозом, Наталею Тихолоз та Ярославою Мельник – провів фактчекінг найпопулярніших міфів про Івана Франка.

Франко – масон

Насправді ні. Франко був абсолютно відкритим у своїх текстах та політичній діяльності.

Робити висновки про приналежність його до таємного руху масонства за текстом «Каменярі» (а масонство у перекладі з англійської означає «вільне каменярство») – не конструктивно.

Інші ж прив’язки Франка до руху масонів наразі теж не знаходять свого підтвердження.

Франко спав у домовині

Це правда. Таке було, коли він навчався у Дрогобицькій школі отців василіян і мешкав у своєї тітки Кошицької.

Тітка разом з чоловіком мали столярню, в якій розмальовували дерев’яні скрині та виготовляли домовини. Іноді трун було так багато, що не було, куди їх складати, відтак домовини клали одну на одну.

Тоді траплялося, що малому Франкові доводилося спати у труні. Коли його мати дізналася про те, де ночує син, то зробила тітці скандал.

Франко – вегетаріанець

Не зовсім. Іван Франко справді рідко вживав м'ясо, але це було пов’язано з тим, що у той час не вживали багато м’ясних страв. Його улюбленими кулінарними пристрастями були гриби та риба.

Однією із найпопулярніших страв на столі у родини була риба у галяреті, яку зараз називають «рибою по-жидівськи». Рибу Франки їли у найрізноманітніших варіаціях – смажили, вудили, маринували. Франко не любив алкоголю, але у добрій компанії він міг випити вина. Згадують, що він любив медовуху. Також любив малиновий джем та малиновий сік. Навіть його персонажі часто їдять малинові та смородинові конфітюри.

Усі Франки дуже любили фрукти і мали великий сад, де були вишні, черешні, яблука, груші, сливи, кущі смородини та малини – цими фруктами та ягодами вони щедро пригощали усіх друзів.

Іван Якович виділявся ще й тим, що у той час, коли весь Львів пив каву, то він із родиною любив заварювати фруктові чаї. Щоправда зранку він любив заварити «триповерхову» каву, яка складалася з натуральної кави зі сметанкою та свіжої печеної булочки. Це називали «стоячою» або «триповерховою» кавою. Така кава була класичним сніданком багатьох Франкових героїв.

Кухня Франків була оригінальна тим, що стала синтезом різних традицій – галицької, бойківської, центральноукраїнської та гуцульської.

Франко мав два імені

Це правда. Оскільки Франко був пізньою дитиною (батьку на момент його народження було 54 роки), то вдома вирішили максимально його оберігати.

До п’яти років Івана Франка називали Мироном. У той час вірили, що коли по дитину прийде нечиста сила, то вона його просто не знайде – бо нікого в хаті не кликатимуть Іваном.

Це ім’я надзвичайно подобалося матері Франка – Марії. Воно ж стало причиною множення Франкових псевдонімів, яких він мав кілька десятків. Його навіть називають рекордсменом за кількістю псевдо в українській літературі, більше мав тільки Олександр Кониський.

У своїх творах Франко називав іменем Мирон тільки близьких йому персонажів, які передають його переживання чи здібності.

Франко – екстрасенс

Частково це правда. У одному із найвідоміших автобіографічних творів «Під оборогом» Іван Франко описує сцену, де мольфар відганяє від села велику грозову хмару.

Франко описує, як гуляв біля села і побачив темну грозову хмару. Силою свого духа він ці хмари розігнав. Знесилений втратою енергетики, п’ятирічний хлопець засинає. Коли мати знаходить його і чує цю історію, то дуже лякається.

Деякі епізоди життя Франка свідчать, що він мав екстрасенсорні здібності. Зокрема, він бачив видіння смерті свого сина Петра. Йому наснився сон про те, як його син впав у яму. Петро справді загинув за невідомих обставин під час примусової депортації до СРСР. Останні десять років свого життя він проводить у розмові з духами, пише про них не тільки у листах чи нотатках, але й у наукових працях. Франко видав поему Адама Міцкевича «Wielka utrata» і посилається на те, що дух самого Міцкевича сказав йому, що це, власне, його твір.

Франків нахил до містицизму в останні роки життя, ймовірно, міг бути й наслідком інтенсивного лікування. Йому приписували старече слабоумство та психічні захворювання.

Можливо, галюцинації стали наслідком неправильного лікування та погано встановленого діагнозу. Його лікували препаратами з миш’яку, ртуті та йоду, які і є галюциногенами. Окрім того він мочив руки в у креозоті, який має токсичну дію та впливає на нервову систему.

Франко не вчився і не викладав у львівському університеті

Це не зовсім правда. Франко вступив в львівський університет як один із найкращих випускників Дрогобицької гімназії. Він успішно навчався і отримував стипендію, але згодом, як сам пізніше писав, «на його голову впав безтолковий політичний процес».

Франка ув’язнили, але насправді не вигнали за це з університету. На відміну від Російської імперії, де за політичні переконання могли вигнати, у Австро-Угорській імперії цього не сталося. Франко вийшов із в’язниці і поновився на навчанні, але втратив можливість закінчити його, коли його заарештували вдруге.

Насправді саме в’язниця зруйнувала його кар’єру та особисте життя. На час студентства припала його перша любов – Ольга Рошкевич. Його навіть одобрили батьки Ольги, називали «майбутнім міністром Австро-Угорщини». Тобто не можна казати, що його вигнали з університету – він сам був змушений перервати навчання, прослухавши тільки сім семестрів.

Пізніше його дружина Ольга Хоружинська наполягала на тому, щоб він захистив докторську дисертацію. Вона вірила, що так родинна зможе отримати стабільне джерело прибутку. Тоді Франко дослухав останні семестри навчання у Чернівецькому університеті, докторат він захищав уже у Відні, після чого хотів продовжити наукову і викладацьку кар'єру у Львові.

Але й тут у нього не склалося – спочатку на кафедрі української словесності не було місця, пізніше його не дуже сприймали у викладацькому середовищі, бо він був надзвичайно яскравий та полемічний. Насправді Франко мав дар науковця і викладача. Так, після габілітаційної лекції у Львівському університеті студенти його винесли на руках і навіть підкидали так, що подерли фрак, який він спеціально позичив у друга, польського поета Яна Каспровича.

Але насправді не університетське середовище виштовхнуло його з роботи. Причиною того, що Іван Франко не став професором стали не викладачі, а політика намісника Галичини – Казимира Бадені. Коли Іван Якович приїхав до міністра освіти у Відні, той його гарно прийняв, але з розмови Франко зрозумів, що йому нічого не світить, зокрема через своє політичне минуле.

Франко – олігарх

Насправді ні. Франко ніколи не був багатим. Його прибуток був непостійним, навіть були періоди, коли він голодував.

Коли Франко був студентом, то казав, що змушений переходити тільки на капусту та хліб. Коли гроші закінчувалися, то він їхав у батьківську хату у Нагуєвичах – вдень працював на городі, а вночі писав тексти.

Франко ставився до грошей як митець. Він ніколи не був надто ощадливим, але не треба з нього робити вар’ята-безсеребреника. Основний прибуток Франка – це гонорари за тексти, зокрема в польській та німецькій пресі. Як і зараз, жити з гонорарів було дуже складно.

У шкільні роки він виконував домашні завдання замість своїх менш здібних однокласників, підробляв репетитором. Однією з найбільших статтей витрат була оплата за орендовану квартиру. Майже 16 років родина Франків змінювала зйомні квартири і тільки у 1902 році Іван Франко спромігся збудувати власний дім.

Гроші на будинок Франки частково взяли зі залишку посагу Ольги Хоружинської, ювілейного дару, який зібрали студенти на «25-річчя творчої діяльності Франка». Окрім того, Іван Франко взяв кредит у банку на завершення будівництва. Цей кредит письменник так і не встиг виплатити, цим займався вже його син Тарас.

Франко – донжуан

Це неправда. Франко дуже часто закохувався і любов йому являлася частіше, аніж тричі.

Інша річ, що коли про це говорять некваліфіковано, то це виглядає так, що він був розпусником, ловеласом чи Доном Жуаном. Це не так, бо більшість його любовей були тільки літературними – він не стільки хотів возз’єднатися у сімейній гармонії із цими пасіями, скільки закохувався у ці образи, а потім гірко розчаровувався.

До прикладу у «Зів’ялому листі» він пише:

«Ні, не тебе я так люблю,
Люблю я власну мрію!
За неї смерть собі зроблю,
Від неї одурію».

Його першим і найбільшим коханням була Ольга Рошкевич. Він був молодий, мав великі плани, можливо, якби був ініціативніший, вони могли втекти разом до іншої країни.

Тому, схоже, що всі подальші любові Франка були ерзацами його перших стосунків. Ні полька Юзефа Дзвонковська, ні поштова співробітниця із Трускавця Целіна Зигмунтовська не мали тих рис, якими їх наділяв Франко. Він просто фантазував.

У одному з листів до Осипа Маковея Франко запитав, чи є у нього дівчина, а коли дізнався, що нема, то написав, що треба негайно закохуватися – у поета повинна бути жінка і щороку інша. Тільки тоді він буде писати про любов «живо» і люди будуть це читати.

Віктор Петров у книзі «Романи Куліша» пише, що Куліш не вмів любити і не любив любові. Про Франка так не можна сказати, він любив любов, щоразу дуже переживав, а потім детально це описував у свої творах. Його найкращі твори, як-от «Зів’яле листя», це не стільки реальні його стосунки, скільки сублімація, фантазія його пристрастей, які вилилися у літературну форму.

Франко мав отримати Нобелівську премію

Частково, так і було. Франка справді висували на Нобелівську премію, це зробив священик Йосип Застирець.

У 1915 році він звернувся до нобелівського комітету із пропозицією про висунення Франка. Але, на жаль, його лист надійшов до Стокгольма із запізненням, коли питання про лауреатів було вирішене, а список претендентів уже був затверджений.

Франкознавці зауважують, що у цьому році Іван Якович мав усі шанси отримати Нобелівську премію, адже його робота була відомою у Європі.

Справу із висуненням вирішили перенести на наступний рік. Але у 1916 році Франко помер, а, згідно з правилами Нобелівського комітету, премія вручається тільки живим претендентам.

Франко – родич Кульчицького, який відкрив першу кав’ярню у Відні

Це правда. Мати Франка – Марія Кульчицька, належить до роду шляхти Кульчицьких.

Цей рід пов'язаний із засновником віденської кав’ярні «Під синьою фляшкою» Юрієм Кульчицьким, який і був автором рецепту «віденської кави».

http://zaxid.net/news/showNews.do?lovelas_mason_i_vegan_kim_buv_franko&objectId=1393078

Самому себе о себе

САМОМУ СЕБЕ О СЕБЕ В ДЕНЬ РОЖДЕНИЯ
* * *
Пусть мне уже за шестьдесят,
Давно топчу я жизни тропки,
Но быстр и тверд всегда мой взгляд,
Молодок провожая попки.
* * *
© Copyright: Гном Котя, 2016

Тридцать три

Мне 33  ни много и ни мало,
я одинока в хлам, но не пьяна.
На мне улыбки жёлчное забрало,
и наготове штамп "пиздуйте на".

Я дважды бороздила океаны,
и паспорт мой в татуировках виз.
Куда милей банановые страны,
чем украинский жизненный стриптиз!

Я пару месяцев жила под Веной 
в чудесном городке подле реки.
Казалось бы, такая перемена!
Но сплошь и рядом наши земляки.

Мне б на Луну  где не засело быдло
(Титан уже обжит, туда не хо).
Но я терплю, и ем своё повидло,
и сын растёт мулатом, йо-хо-хо!)))



89%, 16 голосів

11%, 2 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Ліна Василівна Костенко - З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ!

19 березня українська поетеса Ліна Костенко святкувала День Народження.
Автор віршів про життя і любові є однією з найпопулярніших українських письменниць. 
Вона пережила і війну, і розпад СРСР, і незалежність...- і придбала безцінний життєвий досвід.
Костенко має на все свою думку і не соромиться її висловлювати. 
Тому багато її фраз вже давно стали АФОРИЗМАМИ.


Я не люблю нещасних... Я - щаслива!
Моя Свобода - завжди при мені!

Ми хочем тиші.., хочем храмів..,
Ми хочем музики і садів...
А все залежить лиш від ХАМІВ,
ВІД ХРУНІВ, ХРЯКІВ та ВОЖДІВ...

Кращі фрази Ліни Костенко про політику в Україні з книги
"Записки Українського Самашедшого".

"Кожному поколінню сняться свої кошмари".

"Жах не в тому, що щось зміниться...
жах у тому, що все може залишитися так само!".

"Те, що відбувається тепер в світі - це кошмар, що приснився людству.
Потім його назвуть Історією - і приплюсують до попередніх кошмарів...".

"У нас на кожну проблему можна просто лягти і заснути.
Прокинутися через сто років - а вона все та ж...".

Йдемо по колу ...- як сумирні конячки в топчак історії,
б'ючи в тій самій ступі те ж саме масло...
Ми думаємо, що це у нас Шляхетна Толерантність ...-
а це у нас ТЕРПІННЯ ВОЛІВ...".

Горіховий наш Український Інтелект... 
Вибираємо тих самих, і З ТИХ САМИХ...– 
а потім самі собі жахаємось: 
ЩО ЦЕ ЗА ЧУДОВИСЬКА У НАС ПРИ ВЛАДІ?!!

"Все наше життя - це Очікування Гіршого, у Надії на Краще".

"Людям не те що позакладало вуха – 
ЛЮДЯМ ПОЗАКЛАДАЛО ДУШІ...".

"Огидна річ – наша ТЕРПЛЯЧІСТЬ. 
Наша звичка відмовляти собі у всьому. 
Так ВСЕ може відмовитися ВІД НАС".

"У кожного своя пустеля і свої міражі"

"Проблеми - як божевілля. Буйних ще можна вилікувати, 
а тихопомішані - то вже навіки!".
---
"Чужа душа - то, кажуть, темний ліс.
А я кажу: не кожна, ой не кожна!
Чужа душа - то Тихе Море Сліз.
Плювати в неї - гріх тяжкий, не можна...".
\"Маруся Чухрай"\

Костенко публікує нові твори про сучасні реалії в Україні.
"Вночі скриплять вози... Переселенці їдуть...
Світ за очі, покидавши своє...
Шукати Україну ...в Україні.
Десь має ж бути, десь вона та є..."
===========================

Не пощастило нашому народу. 
Дав Бог сусідів ласих до нашесть. 
Забрали все - і землю, і свободу, 
Тепер забрати хочуть ще і честь. 

==========================

УКРАЇНА - ЦЕ ЕКСКЛЮЗИВ. 
По ній пройшли всі катки історії.
На ній відпрацьовані всі види випробувань.
Вона загартована найвищим ґартом.
В умовах сучасного світу їй нема ціни.

==========================




День народження - це не свято, це підсумки і висновки", - сказала Ліна Василівна. 
Але для мільйонів українців жити в один час з цією геніальної жінкою - справжнє свято душі. 
У день її народження ми хочемо подякувати Ліні Костенко за те, що кохаємо, сумуємо, мріємо і живемо під рядки її віршів.
====================

Доборолися... Добалакались!

Доборолися! Добалакались!
Досварилися, аж гримить!
Україно, чи ти була колись
незалежною хоч на мить:

від кайданів, що волю сковують,
від копит, що у душу б'ють,
від чужих, що тебе скуповують,
і своїх, що тебе продають?!

Популяція! Нація! Маси!
І сьогодні, і вчора, й колись
українського пекла гримаси
упеклися мені. Упеклись!

Весь цей розбрат, і рейвах, і ремство,
і віки без голів'я вогонь, -
хай він спалить усе це нікчемство,
українського пекла вогонь!
==========================

КОРЕКТНА ОДА ВОРОГАМ

Мої кохані, милі вороги!
Я мушу вам освідчитись в симпатії.
Якби було вас менше навкруги - 
людина може вдаритись в апатію.

Мені смакує ваш ажіотаж.
Я вас ділю на види і на ранги.
Ви - мій щоденний, звичний мій тренаж,
мої гантелі, турники і штанги...

Спортивна форма - гарне відчуття.
Марудна справа - жити без баталій.
Людина від спокійного життя
жиріє серцем і втрачає талію.

Спасибі й вам, що ви не м’якуші.
Дрібнота буть не годна ворогами.
Якщо я маю Біцепси Душі - 
то в результаті сутичок із вами.

Отож хвала вам! Бережіть снагу...
І чемно попередить вас дозвольте:
Якщо мене ви й зігнете в дугу -
То ця дуга, напевно, буде ВОЛЬТОВА!

\Ліна Костенко\

Happy Birthday Кайфи!

Сегодня день рожденияdance вожможно самой добройdada и искренейdada девушки на этом портале!sila Ее идеиumnik и мирозрениеsmile такие же добрые и светлите, как она сама!bravo Она дает веру в то, что не все ище так плохо в етом мире!roseroserose
Кафи! Поздровляю тебя  с Бездиком!bokali Пусть желания сбиваються!cvetok Желаю много искреней друзей, любви и всего того, что приносит тебе кайф!)podarok podarok podarok

Незабываемые дни рождения в «Потемкинском» банкетном зале

Как же здорово быть в центре внимания хотя бы один день в году, когда друзья и родные поздравляют, дарят подарки и говорят самые искренние пожелания! Неспроста день рождения – это один из самых любимых праздников у людей по всему миру. Поэтому планированием празднества следует заняться заранее или доверить это непростое дело профессионалам – команде «Потемкинского» банкетного зала!

Здесь приветствуются шумные компании – чем больше, тем лучше – места хватит всем! Ведь наш по-королевски роскошный зал специализируется на больших праздниках и готов принять до 200 гостей!

Шикарный интерьер зала выполнен в превосходном дворцовом стиле, и может стать отличным фоном для фотосессии с Вашего торжества. Что же касается праздничного стола, мы гордо заявляем, что это будут самые вкусные блюда традиционной украинской, авторской и европейской кухонь!

Все еще думаете, где отметить день рождения? Звоните скорее к нам и заказывайте самый лучший банкетный зал для Вашего незабываемого праздника!

+380 (44) 553-44-27
г.Киев, пр-т.Тычины, 7

http://potemkinskiy.kiev.ua/cat/ru_denj-narodzhennja.html