Де колії виблискують нещадноНа сонці полуденної пори«Із полуницей?», «З вишнею?» «Із маком?»В кінці перону станції «Вири».В дах барабанять груші так завзято,Кришеники – узварчик до снаги.І віти мрій занедбаного садуСхилилися від яблучок ваги.І сарафан квітчастий та веселийУ Ворожбі на ринку – двадцять пять.І літній жар затопить бідні села,Городів сон. Шляхів нерівну кладь.І через шпали в рідний край гаїнийТи тягнеш свій (іржавий дещо) хрест – Старенький ровер марки «Україна»Поки черговий...

Читати далі...

Невдача. Чому я не Андрухович?Я б покохав цей світ святий без межЯ б мандрував між алкоголесховищЙ Європи стародавніх замків-веж.Літературу нову українськуЯк Прометей, полякам й німцям ніс,В Торонто, Відні, Празі, Сан-ФранцискоНе стримував слухач би вдячних сліз.Обізнаний з маршрутом домінантиЯ б «курва», «прутень» запустив в ужив,Стипендії, і премії, і грантиЯ б працею важкою заслужив.За час численних конференцій, читаньЯ б мандрував у світ семи чудес,Уважним, чуйним оком незалитимЯ б край...

Читати далі...

І кожні півгодини чи то чвертьМіст проминають поїзди далекі,Годинникові стрілки – Круть і ВертьНесуть думки, наче гілки – лелеки.І кожен потяг чутно звідусільМаленького, як цуценя, містечка,І проступає благородно сільНа цеглі автентичній і старечій.Експреси пролітають, наче митьУ бік благословенних, … , Московій,Її турбота в три струни бринить,Народам всім жилося щоб в любові.До Києва, сільничкою у центрВ ліво-правобережнім караваї,Під східний джаз і західний абсентВін мислить, що країну ту...

Читати далі...

Никто не знает, как мне ***ово.Янка ДягилеваВеди рядок за обрій, виднокрай,Радій, як світлофорить жар майорів,Оспівуй спокій квітів і не дбайЩоб хтось проник в душі таємні схови.Всім байдуже, чи ти на самоті,Чи осінь патріарха, ніч імперійВсередині. Слова рви саме ті,Щоб їх букет був краще біжутерійБуденних жертв, сумної прози вправ,Що серед рим шукають люди? Свята!Легені вільним подихом розправДе в думах виноград, часник і м’ята.Пообіцяй сп’яніння, зелен хміль,Заводь пташок рипучі геть...

Читати далі...

Якщо на 25 банальних ватНепревселюдно, «свєточ», ти жеврієшВ провінції чи, пак, периферії,Не варто вирушать на пошук вадІ плям у анемічної судьби,Сполохати прозору неміч вулицьДе ерос і танатос вже поснули – Вгодовані на площі голуби.Не слід ремінісценціям давитьВ задусі днів безжальним дихлофосом,І гуру для невдах – умовний спосібНехай закриє пельку хоч на мить.Не відкидай, славетний доктор Ху,Між версій – абсолютно очевидну,Кинь оком, ну хоча би принагідноНа доказів безвихідь речову.Бо...

Читати далі...

Я не мрію – я марю. Я не шаленію.Розмалюю свій день,Наче губи – повія.Досягли всі висот,Дехто – «фон», інші – «ібн»,В своїх зоряних снахЯ ще конче потрібен.Через тріск перешкодЯ уважно почутий.Моїм пальцям не зле,Не сніжить більше лютий.Хвильки, тижні і дніТак не схожі на зграю.Не ховаю надій – Я їх тільки плекаю.І на кожній з речейНе висять динаміти.Звісно, вистачить силВсе на краще змінити.В полі зору іщеБовванів м’ячик, Таню.Із затемнень, як щем,Повне розчарування.Я не там, де...

Читати далі...

… і з того часу вона лише сидить та веде бесіди з квітами. М.Світ стоголосо промовлявДо тебе. Слухай неминуче.Вів лагідно, як те дитя...

Читати далі...

Я выйду к берегу медлительной рекиИ буду ждать, согласно мудрости восточной,Когда появятся, раздуты и легки,Тела врагов моих в прекрасный час урочный.И приплывет гордыня – как я видеть рад!С плакатом на груди «Пророка нет…», «…не ценят!»С фамильным перстнем «За второй триумвират»,С венком оливковым и запахом драцены.За ней неверие – так убрано пестро,Все в ожерельях истин, доводов и логик,В руках – двуручная пила, том «Домострой»И дух сортов неблагородных алкоголя.Скульптурой Будды все застынут ...

Читати далі...

І вітру наспів серпанковий,Повітря присмак – геть вершковий,І в виноградів зелен-листяЧервоним сипнуло намисто.Скарбничками красунь БагдадуШипшини світяться смарагдом,Чекають на ловців тямущихСмородини відкриті мушлі.Без хабарів, без сплати мита,Червоним золотом облитіІ куполи, і бані вишеньМіж завтра сном і днем колишнім.І день черпає без упинуВ долоні синь ультрамаринуІ п’є з колодязної діжки,Розбивши хмарок біг безгрішний.І, витерши в краплинах губи,Як зірка, більше ніж ютюба,Так...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Вы, верно, знаете – прозрачны и грустныПод прессом времени вбирают фото блеклость,Раскопки давние на берегах ДесныТеряют значимость, осмысленность и резкость.Неясным абрисом, как водный знак купюр,На солнце летнее беспечно смотрит юность,В одежде страшненькой, где полный «от кутюр»,В период, где лихой судьбе слегка вздремнулось.Среди костров и в каше битого стекла,Средь песен матерных и целиком лиричных,Средь неуменья ждать и делать людям зла,В какой прекрасной форме...

Читати далі...