Ми запрошуємо всіх людей доброї волі в Україні, Росії та інших країнах
світу допомогти нам розширити знання про Голодомор 1932-1933 рр. в
Україні.
Ми вже давно б’ємось головою у геополітичну стіну. Час знайти більш конструктивний шлях.
Тому ми написали це звернення до Міністерства закордонних справ Російської Федерації.
Мова
не йде про висунення звинувачень до нинішнього уряду РФ чи про зведення
рахунків. Але ми підкреслюємо, що, коли мова заходить про Голодомор,
світ не повинен керуватись геополітичними, економічними, енергетичними
чи політичними стратегіями.
Ми говоримо лише про справедливість, про
готовність осмислити наше минуле і зробити все, що у наших силах, щоб
такий злочин проти людства ніколи більше не повторився.
Будь-ласка, приєднайте свій голос до нашого звернення.
Прочитати звернення можна тут:
http://www2.maidan.org.ua/n/petit/1195264476
Додати підпис можна тут:
http://www2.maidanua.org/news/post.php3?bn=maidan_petit&key=1195264476&site=maidan&trs=-1
Мы
приглашаем всех людей доброй воли в Украине, России и других стран
помочь нам расширить знания о Голодоморе 1932-1933 гг. в Украине.
Мы уже давно бьёмся головой о геополитическую стену. Пора найти более конструктивный путь.
Поэтому мы написали данное обращение в Министерство иностранных дел Российской Федерации.
Речь
не идёт о предъявлении каких-либо претензий к нынешнему правительству
РФ или сведении счётов. Но мы подчёркиваем, что, когда речь идет о
Голодоморе, мир не должен руководствоваться геополитическими,
экономическими, энергетическими или политическими стратегиями.
Мы
говорим исключительно о справедливости, о готовности осмыслить наше
прошлое и сделать всё, что в наших силах, чтобы такое преступление
против человечества никогда не повторилось.
Пожалуйста, присоедините свой голос к нашему обращению.
Прочитать обращение можно тут:
http://www2.maidan.org.ua/n/petit/1195264476
Добавить подпись можно тут:
http://www2.maidanua.org/news/post.php3?bn=maidan_petit&key=1195264476&site=maidan&trs=-1
We
are asking people in Ukraine, Russia and all countries of the world to
help us raise awareness about Holodomor 1932-1933 in Ukraine.
We keep hitting our heads against a geopolitical wall, and believe it is time to seek a more constructive way forward.
We are therefore writing the following letter – petition to the Russian Federation Ministry of Foreign Affairs. .
There
is no question of presenting grievances against today’s Russia, nor of
settling scores. However we would stress that when speaking of
Holodomor the world must not be governed by geopolitical, economic,
energy-related, or political considerations.
It is a question of
justice, of willingness to try to understand the past and to do all in
our power to ensure that such a crime never happens again.
Please help us by adding your voice to ours.
You can read our appeal here:
http://www2.maidan.org.ua/n/petit/1195264476
You can sign our appeal here:
http://www2.maidanua.org/news/post.php3?bn=maidan_petit&key=1195264476&site=maidan&trs=-1
Джерело: "Майдан".

Цю історію має знати кожен. Ми пам'ятаємо це і ніколи не забудимо.

 

  До Луганської філії Асоціації дослідників голодоморів звернувся професор з Москви, щодо допомоги у встановленні прізвища і дати народження його матері Ганни Євгенівни, яка пам'ятає тільки те, що виховувалася у дитбудинку на Луганщини.

  Після кількох місяців пошуків в архівах, дослідники не лише встановили прізвище (Неласа), але й допомогли розкрити усю трагічну історію сім'ї. Усі рідні - батько, мати і четверо братів маленької Ганни померли від голодомору навесні 1933 року.

  Побачивши фото рідних місць, зроблені дослідниками, почувши аудіозаписи розповідей своїх земляків, Ганна Євгенівна з плачем зізналася, що насправді вона все це пам'ятала. Але понад 70 років, через страх за своїх дітей не наважувалася розповісти правду.

 Комуністична влада відібрал усе майно і вигнала сімью Неласих з п'ятьма дітьми з рідної хати і з села. Для прихисту вони викопали у лісі землянку. Щоб вижити, їли ховрахів, змій, яйця птахів, падаль зі скотомогильників. Представники влади час від часу навідувались у землянку і відбирали будь-який харч. На очях восьмирічної дівчинки померли обоє батьків. Згадує Ганна Євгенівна:

  "Зайдя в землянку, я увидела мамочьку лежащую на лохмотьях с распущенной косой, по лицу ползали вши, живот прилип к спине. Я стала лить ей в рот из бутылки молоко, но оно не проходило. Я плачу. Отец говорит: "Дочька, ей это уже не поможет..."

  Отец стал бредить... и хрепеть. Я прошу: "Тату, не храпи!". Он умер на второй день после мамы... Мы с братиком остались среди мертвых родителей. Сколько это продолжалось - не знаю.

  Нас забрали в ясли. Братика положили на земляной пол под печкой. Он умирал, с его опухшего тела сочилась жидкость. Я сидела рядом, он скрипел зубами и просил огурчик... Братик умер. Его завернули в одеяло и похоронили рядом с яслями."

  Історія сім'ї Неласих є лише краплею в морі людського горя, яке довелося пережити мільйонам українських сімей у 1932-1933рр. Вона засвідчує, що голодомор був не стихійним лихом, а страшним слочином комуністичного режиму проти Українського народу.

___Обкомам: Одесса, Днепропетровск, Харьков, Киев, Донбасс, Чернигов. ___ЦК КП(б)У постановил произвести сокращение завоза товаров (за исключением спичек, шли, керосина) районам, наиболее отстающим выполнении плана хлебозаготовок. Вашей области намечается провести эту меру отношение следующих районов: ___(выписываются районы). ___Не позже 9/ХІ телеграфно сообщите Ваши изменения или дополнения этому списку районов.

СЕКРЕТАРЬ ЦК КП(Б)У (КОСИОР) № 029879/с 6.Х1.-32 г.