I. ПОПАДОС Ну ось ми й «попали»… Замість легкого морського бризу – цунамі бориспільського крижаного «кандьорика»; замість лазурового сигальського басейну – зламаний чартерний літачок української авіалінії; легесеньких прибережних шезлонгів – вельми тугенькі холодні дзиґлики ; привабливого он-інклюзиву – гливкі булки з холодною водою з місцевого туалету в паперових склянках… Замість...

Читати далі...

08.10. 2014. О ХАННА! МИЛИЙ ХАННА! Увечері ми вже втрьох валялися під пальмами в шезлонгах, коли Ярославці зателефонував її арабський друг Ханна, півдесятка років безнадійно закоханий у мою доню. Він підійшов несподівано – середнього зросту, міцної статури, з бородою та вусами, які, мабуть, відростив для солідності перед зустрічі з нами...

Читати далі...

Сьогодні ми покидаємо Дубаї, і, за планом Ярославки, відвідаємо острів Яс, де й залишимося до кінця подорожі. На нас там чекають зелененькі, а не запилені пальми, басейн і Ханна – єгиптянин, друг доні. Я вже четвертий день говорю дівчаткам, що тільки-но побачу Ханну, то обійму його, як рідного сина. У такому великому бажанні є доля меркантильності – дуже вже мені набридло ловити таксі, а в нашого Ханни...

Читати далі...

05.10.2014. ВЕЖА БУРДЖ-ХАЛІФА Як для пересічних громадян, прокинулися ми доволі пізно а як для богеми, то в самий раз. Ледь устигли до шапковбирання - поснідати в ресторані. Ярославка, яка відсипалася у себе на квартирі, заїхала за нами опівдні, щоб ми, бува, не ...

Читати далі...

04. 10. 2014. ЗОЛОТО, ЗОЛОТО, ЗОЛОТО Це золото уже миготіло в очах. Справа в тому, що доні вирішили подарувати мені золотий ланцюжок - на пам’ять. Нам не поталанило з транспортом, бо цього дня Дубаї відмічали якесь місцеве свято, тож таксі піймати було нереально, а громадським транспортом тут не їздять (окрім метро, звісно). За весь час я один раз побачила автобус, але зупинку він благополучно минув. З...

Читати далі...

03.10. 2014 «ПАСПОРТ В ЗУБИ – І В ДУБАЇ!» Завтра у мене ювілей – півстоліття. У цьому є як свої недоліки, так і переваги. Мінус – це старість, що дихає в спину. Плюс - старша доня вирішила мамі зробити царський подарунок – поїздку в Емірати на цілий тиждень! І це класно, бо мій закордонний паспорт-незайманець давно уже бажає пригод і незабутніх вражень. А враховуючи те, що зі мною поїде ще...

Читати далі...