Президент Віктор Янукович обіцяв вивести Україну в "двадцятку" найрозвиненіших держав. І це сталося! Вертоліт, яким президент літатиме з Межигір'я до Києва, коштує щонайменше 17 мільйонів доларів, утричі більше, ніж у керівників США, Німеччини й Росії.

А Микола Азаров тим часом говорить, що нема чим платити пенсії.

Щоб підвести базу під знищення малого бізнесу, влада подарувала громаді вал чудових самовикриттів. Ще кілька днів тому, за словами урядовців, в країні була повна "стабілізація". А на десятому місяці президентства Януковича той нарешті закликав уряд "не брехати" і "показати графіки".

Тож, президент засудив "азаровщину" - так колись одна пані назвала повну невідповідність слова ділу. Як заявив Янукович, "у нас уже через кілька років буде 50 на 50 - половина будуть працювати, половина будуть на пенсії". Що ж сталося: обіцянка президента про збільшення числа українців до 50 мільйонів до 2020 року - цинічна брехня?

Янукович підкреслив, що він "виходить з позицій, що платити податки повинні всі, без преференцій для малого і середнього бізнесу". То заяви про податкові канікули під час виборчої кампанії теж були "порожняком"?

За словами президента, "суспільство треба готувати до того, що в 2011 році буде серйозне зниження соціальних стандартів". Так ось воно яке, "покращення життя вже сьогодні"!

За словами президента, "зараз ми стикаємось із жахливою статистикою щодо розповсюдження ВІЛ-СНІДу, наркоманії та алкоголізму. Соціальна деградація вже зараз досягла загрозливого рівня і суспільство просто не витримає це у подальшому".

Але президент чомусь не відзначив, що показники соціальної деградації найгірші саме в регіонах півдня і сходу України, там, де традиційно панує Партія регіонів.

То можливо і така думка: а чи не пов'язані показники Партії регіонів на виборах з рівнем соціальної деградації?

Не відзначив президент і того, що дрібні підприємці, на яких спрямовано вістря нового Податкового Кодексу, як раз і є людьми, що в умовах хаосу й розвалу промисловості самі втрималися від соціальної деградації та втримали мільйони людей.

Чимало з них на те, щоб утриматися на плаву, витратили більше творчих зусиль, ніж олігархи на те, щоб "утилізувати" народну власність.

Податковий Кодекс як раз і спрямований на посилення деградації. Адже, прямі наслідки знищення малого бізнесу - це кількісне зменшення "середнього класу", зростання еміграції економічно активної частини населення, зростання безробіття, збільшення патерналістських настроїв у суспільстві, посилення його залежності від влади.

І це вже не кажучи про економічні наслідки - зниження ділової активності, закриття значної кількості підприємств, зменшення податкової бази, зменшення динамічності та гнучкості економіки, збільшення тінізації економіки, здороження товарів і послуг через зниження конкуренції на ринку.

Щоправда, є й "позитив" - все подорожчає, а робоча сила подешевшає. Олігархам не треба буде витрачатися на модернізацію виробництва - їхні шахти й заводи чекають на робочу силу, дешевшу ніж у Китаї.

За словами президента, протестують проти Податкового Кодексу "ті, хто звик працювати за межами закону". Можна було б залишити за дужками те, що навряд чи нинішній президент є великим авторитетом у питаннях, як працювати за законом.

Мета Податкового Кодексу - не лише зміцнення позицій наближеної до влади олігархії, що отримає конкурентні переваги та можливість ліквідації конкурентів. Справжня ціль - ліквідація прошарку особисто вільного населення, яке законно отримувало відносно достойні доходи.

Видима мета Кодексу - затягнути податкову петлю, змусити бізнес піти в тінь, щоб потім з нього брати побори; максимальне утвердження корупційного податку та подальша криміналізація країни.

При цьому, влада говорить, що виписати нормальні податкові правила дуже важко. Мовляв, над цим місяцями працювали "кращі уми Кабміну". А насправді корупційний податок (хабар) збирається в країні дуже ефективно, кожен бізнесмен розкаже. Навіть голова Держкомпідприємництва Михайло Бродський підтвердив, що в податковій є спеціальна кімната для хабарів.

Нині Бродський стверджує: "Ми живемо в борг, ми банкрути". Так, українські можновладці банкрути. Але при цьому не сходять з екранів, повчаючи людей жити. А розмови про бідність України - це все "азаровщина", тобто брехня.

Якби Україна була така бідна, то її б не розкрадали вже стільки років, і не ставали в чергу до влади, щоб продовжувати цю приємну справу і далі.

Президент заявив, що "платити податки мають усі". А чому ж тоді всі знають, у якому бізнесі чий "дах", і скільки він коштує? І чому влада не демонструє жодного наміру ліквідувати застосування угоди ще СРСР (!) з Кіпром, яка дозволяє без жодних податків виводити за кордон колосальні кошти?

Найцікавіше: чому в розхваленому владою Податковому Кодексі (за яким "мають платити усі") звільняється від оподаткування строком на 10 років: готельний бізнес (з усіма сукупними сферами), легка, суднобудівна, літакобудівна промисловість?

Звільняється від оподаткування "прибуток інвестиційних проектів у Криму", прибуток підприємств енергетичної галузі "в межах витрат передбачених інвестиційними програмами схваленими Національною комісією регулювання електроенергетики України" (цікаво, скільки коштуватиме таке схвалення?).

То це так "платять усі"? Між тим, довгострокові галузеві пільги знижують стимули для конкурентоспроможності та не враховують змін в економіці.

І ще: чому влада тупою мовчанкою відреагувала на публікації про 370 мільйонів державної підтримки для двох донецьких родин, про мільярдні збитки для бюджету в результаті безмитного ввезення в країну нафти, про державні гарантії під розвиток приватного бізнесу можновладців?

Усе це на тлі зростання на 20% адміністративних витрат влади у бюджеті 2010 року.

І це в той час, коли, приміром, у Британії ухвалено наймасштабніший після Другої світової війни план скорочення державних витрат. Бюджет багатьох урядових відомств, включаючи МЗС, Мінфін, та інші міністерства Великобританії в середньому уріжуть на 20%. Бюджет МВС - на 24%!

Натомість оборонний бюджет майже не зазнає скорочень.

В Україні, між тим, за 2010 рік витрати держустанов зросли (!) в середньому на 20%. І лише по Міноборони України вони скоротилися на ті таки 20%.

У Греції зарплати чиновникам у 2010 році скорочені на 20%, в Італії (з червня цього року) - на 10%, в Іспанії - на 5%. Йдеться про скорочення зарплат саме чиновників, а не бюджетників.

Основним рецептом оздоровлення економік Греції, Іспанії, Італії, Португалії, Ірландії та інших держав ЄС та світу є саме скорочення бюджетних витрат.

А в Україні влада збирається витрачати мільярди на проведення міфічної Олімпіади-2022 (бо Євро-2012 вже мало), будівництво на десятки мільярдів переїздів через залізниці (бо шлагбаум і справний світлофор - це так банально) тощо.

Після своїх витрат влада вимагає підвищити ціни на газ для населення, пенсійний вік тощо (бо, мовляв, режим суворої економії). А "саботажники" з дрібного бізнесу не хочуть віддати гроші на новий гелікоптер, влада такий гарний Кодекс написала, а вони пручаються, бачите, їм дітей годувати треба...

Тож, влада "будує нову країну". А стару вже побудували?

За даними всеукраїнського соціологічного опитування Інституту політики, проведеного на початку листопада, 58,9% громадян не підтримують ухвалення Податкового Кодексу. Підтримують його всього 9,2%. То, може, час "почути кожного"?

Микола Азаров дивується, що українці не вкладають інвестиції в українську економіку. Бо дурних мало. Адже, як тільки хтось "розкрутить" в Україні привабливий бізнес, то влада стане першою, хто буде той бізнес до рук своїх прибирати.

Не може бути успішною країна, де податкова роздає усні вказівки, де податки збирають наперед, де підприємець винен усім уже тим, що просто існує. Тому всім треба буквально розуміти слова президента про те, що у 2011 році планується погіршення життя. З такою владою інших планів бути не може.

Після очевидної для суспільства корупції влади, валу брехні, "кадилаків" і вертольотів президент нарікає, що "найголовніша загроза національній безпеці - криза довіри людей до влади і держави". А хто ж цю кризу створює?

За словами Януковича, реформи в країні неможливі "без соціальної стабільності та довіри людей до власної держави". Отже, суспільство має надати владі, яка повсякдень демонструє свої глибоко патологічні клептоманські нахили, "соціальну стабільність" і "довіру". А інакше реформи "не можливі": "ну не змогла я, не змогла".

А може спробувати навпаки: зробити щось хороше для країни, і отримати за це підтримку?

Цікаво, що за словами президента, "неможлива зовнішня політична підтримка без послідовної та єдиної політики усіх гілок влади". Що таке "зовнішня політична підтримка" - невідомо, як і те, хто, кого і під що підтримує.

Між тим, "реформи" просуваються. Депутати-регіонали підготували законопроект: дозволити полювати в заповідниках (поки що на тварин?). Ніхто цих депутатів навіть не обсмикнув. Що, до речі, свідчить про те, що превалюючі оцінки розумового рівня нинішньої влади явно завищені.

Насправді для успіху реформ потрібно менше красти. А в ідеалі краще було б не красти зовсім (та й зібралися ж люди не бідні).

Тому у президента нині є єдиний шлях врятувати своє політичне майбутнє. Треба просто призначити провадити реформи справді професійних людей, що не мають клептоманських ухилів.

Чи може вовк на старості років стати вегетаріанцем? Питання риторичне. Але, як кажуть старі люди, дива бувають.

В іншому випадку можна сподіватися встигнути втекти. Нацарьовано ж бо немало.

Найімовірніше, влада вирішить іти звичним шляхом. Тоді на тлі останніх антиурядових мітингів у містах півдня і сходу рішення про купівлю гелікоптерів і будівництво майданчиків для них виглядає значно логічнішими за решту владних рішень.

Цікаво, що колишній румунський лідер Чаушеску теж любив показову розкіш при злидоті населення. Можливо, він не розумів, що безсердечність підриває зв‘язок між людьми, який, власне, їх людьми і робить. Можливо, він навіть не знав, що такий зв‘язок існує.

Румунський лідер теж скасовував вибори. Теж вигадував собі нові повноваження, які йому не давав народ. Призначав на посади за принципом корупційної пов‘язаності. Чаушеску теж любив літати на гелікоптері (хоча це йому й не допомогло).

Але навіть якщо українські "колеги" будуть більш успішними і долетять до місця призначення, не важко спрогнозувати, що "вдячні співвітчизники" заплюють місця, де вони колись ступали - чи в Києві, чи в Донецьку, чи будь-де.

Олександр Палій, для УП

  Шановне товариство . Пропоную
на ваш розгляд нагальну тему: назва правоохоронних                                            
органів.                                                                      
                                                                                                            

У Кобеляках міліціонери “попросили” дівчинку-сироту зізнатися у вбивстві, якого вона не скоювала

Викравши її у батьків, вони привезли 16-річну Віку Санжарівець у Кобеляцький райвідділ міліції і сказали, що як візьме “вбивство на себе”, то через два дні її відпустять додому з “підпискою про невиїзд”, а вже суд дасть їй лише два роки умовно як неповнолітній. Беззахисну дівчинку-сиротинку залякали і видавили з неї “Так, я убила”. Але обдурили. Додому через два дні не відпустили - запроторили за грати, де вона сидить оце… сьомий місяць. А тим часом її дорослі кривдники - дяді-міліціонери, тьотя-адвокатша, тьотя-судмедексперт - живуть у своїх сім’ях, сплять зі своїми дружинами, чоловіками чи коханими, попивають вранці гарячий чай, проводжають своїх рідних діток до школи, проголошують тости на всіляких вечірках, усміхаються перехожим у своїх Кобеляках.

Детальніше тут: http://dumka.pl.ua/component/content/article/56-blog-ok/987-2011-04-07-08-58-09.html

Закликаємо народних депутатів України, журналістів, громадських активістів та небайдужих громадян приїхати до Кобеляк, що на Полтавщині, для участі у судовому засіданні, яке почнеться о 10.00 годині, 12 квітня.

НЕ ДАМО ЗАСУДИТИ 16-РІЧНУ ДІВЧИНУ-СИРОТУ ЗА ВБИВСТВО, ЯКЕ ВОНА НЕ СКОЮВАЛА!!!

(На фото: Травень 2010 року.Віка Санжарівець, випускниця 9 класу Ліщинівської школи - за три місяці до арешту.)

http://www.facebook.com/UkraineUA

НЕЗВАЖАЮЧИ НА ЗАЯВИ ПРАСТІВ ТА МЕНТІВ ВИКРАДЕННЯ ШАПОК та ФУТБОЛОК І ПОБИТТЯ ТАКИ БУЛО, а говорили вражі діти "нєт нєт футаболки непричема тама !" - вони дебіли чи українців за дебілів вважають ?

 

Бійці спецпідрозділу міліції "Беркут" побили торгівців, які реалізували футболки та чашки з написами "Спасибо жителям Донбасса". Про це в прямому ефірі повідомив кореспондент телеканалу ТВі. Інцидент стався на Майдані Незалежності біля Головпоштамту.

http://www.pravda.com.ua/news/2011/09/15/6589925/  

Крадіжка шапок, футболок та іншого майна, побиття й швидка втеча рекету, все як головний зек учив, а який приклад ще зек міг показати молодим психічно не сформованим хлопцям.

Депутат від Партії регіонів Владислав Лук'янов зі студії телеканалу обіцяв поїхати на Майдан і розібратися в інциденті, але де ви бачили щоб на хазяїна прислуга голос піднімала.

http://focus.ua/society/200670/ Пресують зеки людей, потрібно допомогти та відповісти "всенародною подякою" http://blog.i.ua/user/2961506/791547/

http://24tv.ua/home/showSingleNews.do?v_kieve_podstrelili_parnya_v_futbolke_spasibo_zhitelyam_donbassa&objectId=137519  зеки ненавидять футболки й стріляють по людях отже потрібно всім одягати їх.

                                              
Я знаю что моя статья вызовет море возражений, некоторые даже «смертельно» оскорбятся. Мне не хочется ни кого обижать (кроме генетических потребителей этого дерьма),  многие известные люди шарахались по притонам, но это не отразилось на их творчестве. Но ни кто же из них  не возводил гнусь в эталон «народной популярности».

Русский шансон.  Если сравнивать настоящий шансон с этой блевотой под «музыку» - это как сравнивать произведения  классиков живописи с надписью на заборе или «Квадратом»Малевича (что и есть продолжение темы надписей).

Для справки: Шансон (франц. сhanson) – французская песня – народная, профессиональная полифоническая 15-16 вв., а также современная эстрадная(из репертуара шансонье).

Шансонетка (франц.chansonnete): 1) песенка игривого, часто фривольного содержания; 2) исполнительница таких песенок в кафешантане, ресторане.

Шансонье (франц.chansonnier) – французский эстрадный певец, исполнитель жанровых песен, часто автор их слов и музыки. В числе шансонье – П. Дюпон, Г. Монтегюс, М. Шевалье, Э. Пиаф, Ив Монтан, Ш. Азнавур.

                                      

                                                                                     Э. Пиаф  

                                                    

                              Ш. Азнавур                                               Ив Монтан                        

Они до сих пор являются классиками своего жанра, а их песни – шлягерами. Вспомните «17 мгновений весны» и песню Э. Пиаф   под которую Штирлиц мчался на машине(хотя она её спела после войны).  Их слушают и перепевают во всем мире. Я представляю лица жури на конкурсе для нищих (Евровидение) если бы на сцене скакала «гопота» с «Владимирским централом».

                                  Как блатная песня стала «шансоном».

В начале 1990 годов, по воспоминаниям режиссёра Москонцерта Сергея Годунова никто не называл блатную песню «шансоном», этот термин использовался лишь в отношении французской музыки. В 1990 году впервые был проведен фестиваль блатной музыки в московском театре Эстрады, названный его организаторами «Гоп-стоп шоу». В 1991 году аналогичный фестиваль прошёл в Санкт-Петербурге, который был назван «Русский шансон. Лиговка 91». К этому времени освободился из колонии строгого режима один из самых известных исполнителей в жанре блатной песни и так называемого «городского фольклора» Александр Новиков.

Символы нового русского «шансона» — песни «Владимирский централ» Михаила Круга и «Ушаночка» Геннадия Жарова, авторы которых никогда не сидели в тюрьме. Напомню, Михаила Круга – певца «братвы» и «реальных пацанов» -   убили вовремя ограбления его  дома.  Воистину – режиссер Господь.

                                                         

В начале XXI века по отношению к блатной песне, которая звучит по радио и на телевидении обычно употребляется термин русский шансон. Она стала предметом массовой культуры. Сказать, что слушает человек можно по одежде, даже манере говорить - музыка закладывается в подсознание. Написавший её человек действует на нашу психику, так что делайте выводы. Если вы будете слушать "Чифирок, Чифирок и кубинский сахарок, шарф, ушанка, телогрейка, вот и весь наш гардероб", то потом не удивляйтесь, что говорят: «У нас  страна, где каждый второй сидел, а каждый третий охранял».

О какой жизни они поют? О типа нелегких буднях работников ножа и топора? Типа я ее любил, а ты меня разлюбила то же только в попсе он другую находит, а в шансоне он типа ее вместе с «хахалем на перо садит». Реальные поцаны любят песни о реальных поцанах, в которых описывается интересная доля этого братства, о том, как классно сидеть в тюрьме и резать друг друга, о том, как их любят малолетки.

Я, конечно, понимаю, что какая то  часть населения сидела, но это не повод говорить о том, что блатные песни - это о нашей жизни. Это о жизни преступников. И название "русский шансон" - не более, чем лицемерие. 

Ну за что можно любить русский шансон? Эта мерзкая блатнятина создана для недавно вышедших на волю с мест не столь отдаленных! Хотя не стоило им выходить, сидели бы ТАМ, слушали "шняга-шняга" ("сижу на нарах, шарики катаю...") и сами сочиняли нечто подобное.

Многие (я не могу сказать придурки скорее не далекие) утверждают, что это - песни о жизни. О чьей, простите, жизни?  Если о вашей, тогда понятно. Лично я достаточно далёк от тюремной лирики. Многие другие, думаю, тоже. Вряд ли нормального человека заинтересуют примитивные песни с убогими текстами о том, как плохо жить в тюрьме. И так понятно, что там плохо, но ведь туда никого и не приглашают просто так, а помещают за преступления. Так стоит ли об этом песни то петь? Раньше петь нужно было..

                           С какого «шансона» это «Г» появилось и развивается?

Давайте вспомним  высказывание дедушки А. Даллеса – бывшего директора ЦРУ о его планах в отношении нас:

«  Мы незаметно подменим их ценности на фальшивые… . Литература, театр, кино — всё будет изображать и прославлять самые низменные человеческие чувства. Мы будем всячески поддерживать и поднимать так называемых художников, которые станут насаждать и вдалбливать в сознание культ секса, насилия, садизма, предательства — словом, всякой безнравственности. Мы будем расшатывать таким образом поколение за поколением…Мы будем драться за людей с детских, юношеских лет, будем всегда главную ставку делать на молодежь, станем разлагать, развращать, растлевать её. Мы сделаем из них космополитов».

Вот так все и получилось.  Как по заказу.  Книги о крутых поцанах,  фильмы на подобие «Три гада и еще кокой то пи..р» (фильм заказной и снят на средства урок. Сейчас они дают интервью по ТВ рассказывая подробности) ну и соответственный «музон».

Посмотрите на фото «кумиров» «гопоты» и «сявок»( странно,  что на «сявок» они обижаются, а хотят быть «урками» и блатными хотя на сленге это одно и тоже).

                                          

                                               

                                                                  Конкретные поцаны! 

                                             

                                                           А этот  «элитарный гоп»! 

                                                   

                            Ну, а это Мэтр! Что вдоль, что поперек. Жизнь видел, зону хавал!

                      (обратите внимание как он пытается "прикидом" походить на Токарева)

                                        Ну, а теперь сравните эти рожи с лицами французов.

Единственный кто может назвать себя  шансонье – Вили Токарев. Хотя он тоже довольно специфичен. 

                                           

И не надо трогать Высоцкого и Розенбаума. Они создали некоторые свои песни в «стиле»,а не для …..

Я устал объяснять знакомым девушкам: – "Ели твой парень слушает радио «Шансон» или блатную музыку, это дебил и кроме «траха» ни на что не рассчитывай, но если повезет, то у вас родятся симпатичные дебильчики. "

Почему порно запрещено, а этот гной лезет из всех динамиков, телевизора, маршруток и т. д..

                     С моей точки зрения,  порно на много интересней и поучительней.

P.S. "Поц" - на  идиш - "член". "Поцан" - маленький член. Может вы и правы называя друг друга поцанами)).

 

 

 

 

Чи повернеться у наступному році Україна до комуно-кримінальної диктатури?

А також влаштувався на роботу за підробними документами. Це випливає із судового вироку відносно керівника відділу внутрішньої безпеки обласної  Іввано-Франківської ДПС Василя Строїча.   

Начальник відділу внутрішньої безпеки державної податкової служби Івано-Франківської області Василь Строїч виявився ідейним послідовником Остапа Бендера. Нещодавно журналіст Руслан Коцаба оприлюднив результати свого розслідування і, зокрема, шокуюче судове рішення, яке пролило світло на причини стрімкого кар’єрного росту податківця.

Строїч вважається одним з «хрещених батьків» мафії Івано-Франківська. Раніше він був замішаний у скандалі з нібито вимаганням грошей у місцевих підприємців, взамін обіцяючи їм надійний «дах» зі сторони правоохоронних органів. Також за чутками він є «чорним касиром» Партії Районів на Прикарпатті. Але то все – непідтверджена документально інформація. Інша справа – судове рішення, яке протягом 13 років (!) старанно приховувалось від громадськості, а особливо, обласного керівництва МВС і ДПА. Тим не менше, вкотре переконуємося, що усе таємне рано чи пізно стає відомим.

Івано-Франківський міський суд у своєму вироку від 1999 року встановив, що Василько Строїч філігранно підробив власний військовий квиток, трудову книжку і за цими «документами» влаштувався до органів внутрішніх справ. Визнаний винним, нинішній керівник служби внутрішньої безпеки обласної ДПС так і не відсидів тоді свій «зароблений» у суді один рік в колонії, бо був звільнений за амністією, як батько двох малолітніх дітей.

Окрім того, судом було встановлено, що кмітливий Вася Строїч жодного дня не служив у Збройних Силах, навіть банальним свинопасом у армійському свинарнику чи хоча б єфрейтором у військовій лазні. Подейкують, що саме на той період активізувалася його бізнесова «жилка» до торгівлі модними тоді дерев`янними масажерами до автомобільних крісел. Можливо, саме ці навички допомогли йому здійснити блискучу кар`єру з рядового опера ОБХСС до заступника начальника Державної Податкової Адміністрації Івано-Франківської області?

Під великим питанням і достовірність його диплому про заочну вищу освіту, бо хіба встигнеш одночасно торгувати знаменитими косівськими яблуками чи гуцульськими сувенірами і одночасно «гризти граніт науки»?

Сьогоднішня всемогутність високої державної посади Василя Строїча дозволяє йому уникати відповідальності та «обростати» новими та впливовими покровителями. Зміна політичної коньюктури у Івано-Франківській області теж ніяк не хвилює нашого горе-захисника «податкової цноти» у обласному підрозділі фіскального відомства пана Клименка, головного податківця України. Про вплив «сірого кардинала» мафіозного Прикарпаття свідчить і те, що скандальну новину про його судимість не наважилося опублікувати жодне місцеве видання.

Опоненти, які намагаються привернути увагу правоохоронців до бурхливої бізнесової діяльності цього «податківця», одразу потрапляють під жорсткий репресивний каток ДПА-УБОЗ-СБУ-Прокуратури. Ось свіжі приклади:

http://oko.if.ua/2012/08/27/49979/ 
http://oko.if.ua/2012/04/10/47202/  
http://oko.if.ua/2011/12/09/43360/

Як бачимо, реальні громадяни прямо звинувачують Василя Строїча у рейдерстві, вимаганні та розкраданні майна. Але кругова порука між правоохоронними органами разом з негласною підтримкою Партії Регіону створили для податківця-перевертня тепличні умови існування.

До речі, син Строїча Олександр, що за дивним збігом та сімейною династійною традицією працював старшим оперуповноваженим в УБОЗі, зараз знаходиться у розшуку по справі викрадення державного майна на 980 тисяч гривень. Причому, як кажуть очевидці, не надто переховується від правоохоронців.

Комфортно високому чину податкової міліції і на посаді керівника депутатської комісії дотримання законності та правопорядку. Адже керівник боротьби із корупцією податківців Прикарпаття має потужний «дах» з Києва у вигляді одіозного нардепука-регіонала Василя Чуднова, який, подейкують, регулярно прикриває його кримінальну діяльність.

Схоже, «бєспрєдєлу», який відбувається на Прикарпатті, можуть позаздрити навіть братки з «чісто канкрєтного» Донбасу. Бо ж, незважаючи на шлейф криміналу, який тягнеться за Строїчем, він і досі (!) не звільнений з посади начальника внутрішньої безпеки обласної податкової. Воно й не дивно. Хіба хтось сумнівався в тому, що судові рішення для команди Януковича нічого не значать? Схоже у них там все навпаки: якщо відсидів, значить наш пацан. І всюду будєт Донбас, як пишуть підлітки на парканах десь у Галичині…

Мимоволі напрошується дати діагноз владі, де працюють-ламають людські долі ось такі «проффесіонали» із підробними трудовими книжками, військовими квитками та «високими» моральними якостями. Ця влада смертельно хвора, і хвороба ця - корупційно-кримінальний рак. Посадивши уркаганів замість холодних нар - у теплі офісні крісла, Партія (чісто канкрєтних) Районів лише прискорює свою політичну смерть. Адже саме отакі строїчі і показують народу її справжнє обличчя.   

Станіслав Полянський


 Фотокопії скандального вироку

Голова спеціалізованої онкологічної медичної спеціалізованої експертної комісії (МСЕК) Полтавського центру медико-соціальних експертиз засуджена на 5 років позбавлення волі за видачу фіктивних довідок про інвалідність. Як повідомляє кореспондент УКРІНФОРМу, таке рішення ухвалив Апеляційний суд Полтавської області. Він також залишив без змін рішення Октябрьського суду міста Полтави про покарання ще двох членів групи, які за хабарі видавали "липові" довідки людям, що згодом отримували пенсії по інвалідності. 62-річна медсестра та 53-річна полтавчанка засуджені до 3 років позбавлення волі з випробувальним терміном 1 рік.

Слідство у резонансній справі тривало з 2005 року, коли стало відомо, що в лікарняному закладі видаються довідки про інвалідність з онкозахворювання людям, які навіть не проходили спеціалізованого медичного огляду. Фіктивні довідки дозволяли полтавцям отримувати незаконні пенсії по інвалідності.

Хабарників затримали під час отримання коштів. Свої послуги медики оцінювали в одну-дві тисячі гривень.

Джерело: Укрінформ.