Страх… Алекс та Уіллям тікали з усіх ніг. Ось-ось їх наздоженуть…Несподівано із-за спини почулась кулеметна черга. Уіллям збив Алекса з ніг:- Тихо. Не підводься. – Він боявся, що брата поранять. Але, краще їм померти, ніж повернутись додому. Коли стихли постріли – піднялись та дременули на територію покинутого заводу. Пробігли темним довгим коридором, де стеля була доволі низькою, хлопці ледь не чіплялись головами, бо обоє були високими. Скрізь клубився пил та висіло павутиння…...

Читати далі...

Нещодавно один знайомий дорікнув Алісці: - Отож треба було шанувати чоловіка, ноги йому мити… Бо перший чоловік – то од Бога… ...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Шлю привіт вам із цього світу, Анно Борисівно Бойко й Олексію Леонтійовичу Найден! Ми, донька Валентина, онука Лариса, правнуки Ярослава та Яна, пам’ятаємо вас, доблесні солдати Другої світової війни, славне подружжя...

Читати далі...

Погожа осіння днина натякала на те, що день розпочався вдало. Яскраво світило сонце, його веселе проміння гралося у жовтому листі, роблячи останнє схожим на справжнісіньке золото. «Ось де рай! – подумала я, начитавшисьШевченка. – У природі!» [ Читати далі ]

Еліас вимушений був погодитись піти з Ніком до нічного клубу. І що тільки Нік там забув? Краще б вони разом пішли на концерт Kottak Attack… А то він сам буде сумувати на концерті…Клуб виявився доволі неприглядною обшарпаною будівлею з неоновою вивіскою «Der Nacht». Так, саме тут Еліас і не хотів опинитись вночі… Ці філософські роздуми перервав Нік:- Ну, ось ми й прийшли! Зараз я познайомлю з компанією! Дівчата давно хотіли знайти нових друзів!Еліас&nbsp...

Читати далі...

Еліас неохоче розплющив очі та глянув на годинник: 8 годин. Згадав, що університет вже закінчив, а роботу ще не знайшов… Передумав лякатися з приводу того, що вже восьма.Тож, перевернувся на інший бік та знову заснув. Прокинувся – 10 ранку. Неохоче сів на ліжку та загорнувся у ковдру. Страдницьки застогнав та скинув ковдру.Встав. Згадав, що сьогодні вже 15 квітня й зітхнув з полегшенням: скоро літо – він не переносив холоду. А голод він звик терпіти з початку весни ...

Читати далі...

Наодинці він називав її маленькою дівчинкою, хоча їй було далеко за…, та й прізвисько «слоненятко» пасувало б їй більше. Вона ж його – своїм розумником, левом. Адже знала, що ним можна затулитися від вітру. ...

Читати далі...

Мабуть, той, хто вирішив дати вчителеві відпустку у 58 календарних днів, читаючи ці роздуми, зараз пожаліє про це. Адже вільного часу у вчителя достатньо для того, щоб, біжучи, зупинитися й подумати про вічне. А що може бути вічним у людини, яка повернулася обличчям на захід? Звичайно ж, її пенсійне забезпечення. Тому перед вереснем я вирішила дізнатися, як же моя держава та чиновники...

Читати далі...

[Приєднана картинка] &nbsp...

Читати далі...