На цю думку мене наштовхнули RnR, бандерівець, Man-O-War та Francisk02 – дякую їм(!) :
до Дня створення УПА 14 жовтня змінити стару аватарку на таку, яка сама по собі буде нагадуванням про цей день. Агітація? Чому ні? У коментарях на блогах та на Фокусі з’являться/з’явилися ще і ще нагадування про цю визначну для України дату.
Про всяк випадок підготував кілька аватарів – при потребі скористайтеся.
             
СЛАВА УКРАЇНІ!

Коли мене запитали, як я ставлюсь до рішення якогось там суду щодо позбавлення звання Героя України Степана Бандеру, то я відповід однозначно:"Я ставлюсь до події дуже навіть позитивно!"
Така відповідь одразу шокувало моїх співрозмовників, які знають мене як активного пропагандиста життєпису Степана Бандери і видавця книжок про нього. Тому я зробив роз*яснення своєї позиції своїм співрозмовникам і зараз хочу викласти її та донести іншим.
Почну з того, що майже одразу в радіоефірі почув думку-коментар на цю подію одного тернополянина: "Мене зовсім не турбує рішення якогось суду: героєм Бандеру визнав народ і це відмінити неможливо! Навпаки, мені було б прикро, якби теперішня влада почала активно вшановувати Бандеру і робити його своїм героєм"
Я тої самої думки. Хто знає тих теперішніх Героїв України? Та ні живих, ні мертвих не знаємо, бо вони такі герої і є: не народні, а провладні герої. Ну і якого милого серед них робити Бандері та Шухевичу? Тільки свою героїчну пам*ять ганьбити. Ще мудреці Давньої Індії сказали влучну істину: "Найбільша ганьба достойному є похвала від недостойних". До речі, саме в такому ключі я розглядаю всі безкінечні брутальні коменти в інтернеті різних недостойних щодо Бандери і Шухевича. Я готовий подякувати їм за це, бо якби це чмо стало нахвалювати їх - я б почав турбуватись за українську національну ідею.
Звичайно, що приємного в події мало, бо будь-яке приниження героя є приниженням і людей, які визнають його своїм героєм. Хоча українцям західних регіонів не звикати до брутального оббріхування їх визнанних героїв, тому що в часи СРСР за "совєтів" такого натерпілись - і не піддались, не зреклись своїх героїв! Але ж у своїй Українські Державі терпіти подібне куди прикріше. І це стосується не тільки теперішньої влади.
Будемо відверті: так звану "помаранчову" владу чомусь обзивали "націоналістичною", хоча насправді за нею нічого подібного не спостерігалось всі 5 років її функціонування. Про Юлію Тимошенко, яка все націоналістичне в собі обмежила виключно публічним виживанням української мови, я можу сказати одне: "Дяку вам за те, що нема за що дякувати!" - бо "достойною" цю особу назвати неможливо. Щодо Віктора Ющенка, то давайте не обманювати самі себе: порожняк повний. Увесь націоналізм Ющенка, з яким бореться нова влада: той самий Бандера! Та ще Шухевич! І все! Більше новій антиукраїнській владі боротись немає з чим! Нема!
А пригадуєте, як Ющенко надав звання "Героя України" Степану Бандері? Не на 1 січня 2009, коли тому виповнялось 100-річчя, а як "ображений хлопчисько" в останні дні свого президенства після ганебного програшу виборів у першому турі, коли вже все було ясно. Залишається однак нез*ясованим, чи то Ющенко таким чином подякував Львову, що став єдиним місцем на всю Україну, де він переміг. Чи просто захотілось "голосно грюкнути дверима" і Бандера якраз найкраще надавався для цього. Не знаємо, але і за те вдячні: з нікчемної вівці хоч вовни кавалок.
Всі ми добре розуміємо, що то все є так зване "загравання з електоратом". Тоді було, і зараз є. Ющенко обмежився показовою фолькльорно-історичною темою і однозначно відмежувався від націоналізму, як ідейної системи розбудови держави. В результаті цих мансів-реверансів перед електоратом він для сходу всеодно залишився "націоналістичним прихвостнем", а для щирих патріотів західних регіонів був "ні риба - ні м*ясо", тоді як люди мали за взірець лідера - Бандеру з його крицевою затятістю і наполегливістю, як захистника українства!
Теперішні події теж дивують: чого хоче досягти Янукович подібними судовими інтрижками. Вже лишив себе легітимності, так ще хоче зневаги? Давайте детально розберемось в ситуації: є два однозначні варіанти, коли або Янукович своїм указом скасовує указ попередника, або чітко заявляє - "Хай буде, як є. Проїхали далі. Тема закрита." А що ми маємо наразі? Хтось скаже: "О! Ми маємо верховенство права!" Ха-ха! Судова система є механізм і не більше того! Дивіться правді в очі: указ найвищого рівня виконавчої влади в державі - Президента України скасовуює якийсь нікчемний адвокатик, що є фактично порожнім місцем! Навіть не депутат ВРУ! То яка ж це влада і яка до неї може бути повага?!
Пригадую, що Путін з Медведєвим до 65-річчя 9 травня перемоги над Гітлером попросили Януковича позбавити Бандеру і Шухевича звань Героя України, а воно он як - не того просили. Тут навіт Ахметов безсилий. Є в Донецьку куди сильніша від усіх сил сила, що має найбільшу владу в Україні: миршавий адвокатик.
Ганьба і тільки. І Януковичу, і всій його конторі радників-дорадників з Ганусею включно, бо знову вся Україна об*єдналась за одним заняттям: плює в одну точку, якою є Президент України. Як від Кучми зачали, так досі не можемо позбавитись цієї непристойної звички. Зате Схїд і Захід - разом! Теж досягнення...

Богдан Гордасевич
12 січня 2011 р.
Львів-Рясне

Той хто вибирає хліб, а не волю, той не матиме не волі не хліба...

1 січня 1909 року народився український політичний діяч, ідеолог українського націоналiстичного руху ХХ століття, голова Проводу ОУН-Б. Герой України, посмертно (2010) Степан Бандера.

З його біографією можна ознайомитися на відомому сайті Вікіпедія.

Спільнота патріотів України "Україна понад усе!" пропонує всім українським патріотам, які є власниками сайтів в мережі Інтернет, встановити 1 січня 2011 року основним фото на своїх сайтах зображення Степана Бандери.

Вшануймо пам'ять українського патріота!

"Україна понад усе!".

В дискуссиях нередко можно услышать мнение, дескать, "УПА осуждена нюрнбергским трибуналом", а попытки ее героизации, дескать, являются "попыткой пересмотра итогов Второй Мировой". В ответ можно услышать, что "в решении нюрнбергского трибунала ОУН-УПА не упоминается".

На самом деле ситуация обстоит несколько иначе.

В материалах нюрнбергского процесса упоминания о Бандере имеются. В частности, это документ 014-USSR - секретный циркуляр по айнзацгруппе С-5, датированный 25 ноября 1941 года. В нем констатировалось как достоверно установленный факт, что "движение Бандеры" (ОУН(б)) готовит антинемецкое восстание на оккупированных территориях с целью создания
независимого украинского государства. В связи с этим айнзацгруппе gредписывалось всех выявленных бандеровцев после тщательного допроса расстреливать, а протоколы допросов немедленно отправлять начальству.

Это доказательство, представленное трибуналу советскими прокурорами, свидетельствует, что бандеровцы были жертвами еще одного преступления нацистов: внесудебных расправ по признаку принадлежности к политической организации.

Ноябрь 1941 года - тяжелейший период войны. После разгрома советских войск под Вязьмой немцы продолжают наступление на Москву, советское правительство эвакуируется в Куйбышев. В это время бойцы батальонов "Нахтигаль" и
"Роланд", узнавшие об аресте Бандеры и его соратников, отказываются выполнять приказы немецкого командования, а Главное управление имперской безопасности начинает смертельную борьбу против бандеровцев, которые несомненно готовят антинемецкое восстание.

Еще один документ - отчет СД о событиях в Украине, датированный 23 октября 1942 года. Немцы стоят на подступах к Сталинграду, нацистские флаги развеваются над обоими вершинами Эльбруса, а в Главное управление имперской безопасности поступает секретный доклад: "Организация Бандеры заняла явно враждебную позицию по отношению к Германии и предпринимает все меры, вплоть до вооруженной борьбы, к восстановлению независимости Украины".


Таким образом, обвинение Бандеры и бандеровской ОУН в коллаборации с нацистами - это самая что ни на есть попытка пересмотра результатов Нюрнбергского процесса.

Да, несомненно, перед войной украинские националисты имели контакты с Германией, в частности - с военной разведкой (Абвером). Несомненно, немцы планировали использовать ОУН в своих интересах. Точно также бандеровцы собирались
использовать немцев в своих - несколько других - целях, и добились в этом больших успехов. Сотрудничество с немцами прекратилось сразу после провозглашения Акта восстановления украинского государства 30 июня 1941 во Львове: уже в июле "агент Серый" (так значился Бандера в документах Абвера) оказался под домашним арестом, а затем - в лагере Заксенхаузен. Между Рейхом и воссозданным украинским государством фактически началась война, о которой и свидетельствуют документы Нюрнбергского процесса.

Нелишне отметить, что решением Нюрнбергского трибунала Абвер, в отличие от СД, не был признан преступной организацией, а Вильгельм Канарис, который лично вел переговоры с лидерами украинских националистов, за организацию покушения на Гитлера был повешен 9 апреля 1945 года - за месяц до Дня Победы.


http://dibrov-s.livejournal.com/167597.html

Когда мне в руки попала книга Ковтуна "Дивизия СС "Мертвая голова"",я и не предполагал,КАК это произведение может повлиять на мой личный взгляд на некоторые процессы происходящие в Украине. Автор книги начал рассматривать историю этого поистине дьяволского подразделения с истории о предпосылках к созданию,целях и задачах формирований СС. Как оказалось,основной задачей формирований СС еще до прихода к власти Гитлера в 33-м году, была охрана. Причем,если в начале эти формирования несли функцицию личной охраны вождей НСДАП, то дальнейшим их развитием стала охрана лагерей для неблагонадежных,впоследствии -концентрационных лагерей. Первым таким лагерем стал "Дахау". И первыми его "обитателями" стали коммунисты,социалисты и др. "инакомыслящие". Тогда еще не было антисемитских репрессий.. Но главое..главное было в том,что уже тогда ненависть ко всем,кто был ни такой,стала основным инструментом для этих формирований. Издевательства,пытки,убийства поощрялись. Иногда информация об этом просачивалась наружу,но у "руля" органов внутренних дел(говоря современным языком) и судов уже тогда стояли люди НСДПА. Дела заминались.. В Австрии были созданы несколько лагерей,по типу лагерей для беженцев,где прятались до прихода Гитлера к власти многие из палачей и убийц. Неправда ли,как то поневоле в голове всплывает фамилия "Лозинский"... В самом начале организации подразделений СС их состав формировался из людей,которые либо доказали свое "чисто арийское" происхождение,либо воевали в Первой мировой войне. С обязательным ростом в 1.80см и в отличной физической форме. Из этих молодых людей формировались десятки-"шары",взвода и т.д. Но вначале их численность была чрезвычайно мала. А потому,на волне реваншистских настроений, молодые эссесовцы ездили по Германии небольшими группами,агитируя. Нередко их хорошенко избивали,особенно в промышленных районах Германии. И правительство Германии разрешило иметь им,и не только им,а всем, симпатикам НСДАП оружие. Огнестрельное в том числе. В одном из выступлений О.Тягнибока-лидера украинских националистов- незадолго до Нового года я прочитал о его намерении создавать отряды самообороны,в том числе из лиц,учавствовавших в локальных конфликтах и имеющих "боевой" опыт. Аналогия напрашивается..Наверное нелишним будет заметить и то,что по замыслу "главного эссесовца" Г.Гиммлера,основой формирований СС должны стать выходцы из крестьянских семей. Удивительно,но формирование костяка нынешних симпатиков национализма в Украине также происходит в аграрных,промышленно неразвитых областях. Далее,далее.. "Обкатку" новые члены СС проходили .. участвуя в демонстрациях и др. акциях под "присмотром" уже "опытных" бойцов . При этом одним из основных качеств было бесстрашие,умение идти в силовое противостояние без оглядки,беспощадное отношение к "врагу". Кстати,умение провоцировть конфликт также поощрялось- ведь так можно выявлять "неблагонадежных".. История дальнейшего пути  дивизии СС "Метвая голова" довольно подробно описана в книге. Скажу от себя,иногда "тон" написаного меня откровенно удивлял и возмущал - в нем проскальзывало едва ли не восхищение "бесстрашными эссесовцами". Но более всего меня ошарашивает то,что в нынешней Украине кто то видимо очень умный,перечитав историю гитлеровской Германии,решил взять её за образец.

"Бандера - наш герой!" - так називається акція Спільноти патріотів України "Україна понад усе!" по вшануванню пам'яті ОУН(б) Степана Бандери в мережі Інтернет.

Спільнота запропонувала українським користувачам Інтернету відзначити чергову річницю від дня народження Степана Бандери встановленням 1 січня 2011 року основним фото на своїх сайтах зображення С.Бандери.

Новина про проведення акції облетіла Інтернетом і отримала ряд відгуків. Негативно вона була зустрінута громадянами Польщі на сторінці Спільноти, яка знаходиться у мережі Facebook. Образливі написи, різноманітні фото- та відеоматеріали посипалися на стіну відгуків. Адміністрація Спільноти попередила поляків про закриття стіни відгуків, якщо останні не припинять образливу атаку сторінки.

УПУ.