Кошторис країни на майбутній рік передбачає збільшення фінансування оборонної сфери, незначне підвищення пенсій після індексації соціальних виплат і скорочення витрат на діяльність органів влади. Більша ж частина ресурсів буде направлена на погашення зовнішніх і внутрішніх боргових зобов’язань, інформують Економічні Новини.

Основні показники проекту державного бюджету на 2020 рік: Доходи державного бюджету на 2020 рік (з трансфертами) передбачені у сумі 1 079,5 млрд грн, у тому числі загального фонду –962,7 млрд грн., видатки – у сумі 1170,0 млрд грн. Видатки на національну безпеку і оборону становлять 245,8 млрд гривень, що на 33,8 млрд більше, ніж у 2019 році.У Кабміні заявили, що бюджет розрахували на макроекономічному прогнозі, який склали весною 2019 року.

Коментуючи нововведення бюджету-2020 міністр фінансів Оксана Маркарова  заявила: «Ми бачимо, що люди в Україні гідні жити краще. Ми бачимо, що пенсії, зарплати, незважаючи на те, що вони збільшуються, вони – недостатні. У той же час, якщо ми порівняємо Україну за кількістю багатих людей, за кількістю активів в їх руках, ми побачимо, що ми попереду дуже багатьох рейтингів».

За словами чиновниці, так відбувається тому, що дуже багато років не проводилися реформи, дуже багато років економіка монополізувала і дуже багато років багатства України, яких в країні набагато більше, ніж у багатьох сусідніх країнах, не переходили в руки людей. «Як це зробити і що ми пропонуємо в цьому році в бюджеті, який ми вже передали парламенту до другого читання. Цей бюджет побудований на кращому прогнозі, на прогнозі зростання. Всі міжнародні експерти бачать і вірять в те, що економіка України буде зростати, інфляція буде менше, а реальні доходи людей будуть більше. На цьому прогнозі ми побудували наш бюджет і цей бюджет говорить про те, що ми вперше не будемо збільшувати податки для бізнесу. Це дуже важливо, тому що саме економічне зростання, розвиток бізнесу, розвиток підприємництва – обов’язкова умова подолання бідності», – заявила Маркарова.

Читайте: Законопроєкт №1210 занадто "сирий", сенсу ставити його на голосування немає – Южаніна

Нагадаємо, раніше прем’єр-міністр Олексій Гончарук просив «не дивуватися, що цей бюджет не враховує переважну більшість ідей, з якими виходила команда президента на вибори», і висловив надію, що до другого читання проект бюджету буде «підготовленим». У ньому знайдуть відображення ідеї нової владної команди, які встигнуть набрати чинності закону, а також нові макроекономічні показники, переглянуті новим Кабміном. Однак реалії виявилися не такими райдужними.

Загальні цифри 

Не змінився в порівнянні з початковим проектом бюджету, розмір мінімальної зарплати. з 1 січня вона становитиме 4723 грн. Не знайшли також відображення очікування Кабміну про зростання ВВП на 7% в рік, про що раніше заявив глава уряду. Принаймні в найближчі три роки зростання ВВП за консервативним сценарієм очікується на рівні 3,7, 3,8 і 4,1%, за оптимістичним сценарієм – на 4,8, 5,5 і 6,5% відповідно. Тобто, очікування щодо ВВП зросли в порівнянні з попереднім прогнозом (2020 очікувалося зростання 3,3%), проте не настільки, щоб істотно збільшувати дохідну і видаткову частину бюджету. Доходи складуть 1,094 трлн грн, витрати – 1,181 трлн грн. Дефіцит бюджету складе близько 2,09% від ВВП. Інфляція – 6,3% на рік.

Читайте: В Україні створять Фонд національного добробуту

На виплати за державними боргами в 2020 році піде 423,6 млрд. грн, з яких 141,5 млрд. грн – відсотки по державних запозиченнях. Сам державний борг у 2020 році складе близько 45,3% ВВП. Це найбільша стаття витрат у держбюджеті. При цьому в уряді не планують «затикати діри» за рахунок великої кількості нових запозичень. Співпрацю з МВФ планується продовжувати, однак при цьому уряд заявляє, що взяв курс на скорочення розміру держборгу.

Змінив уряд і прогноз щодо курсу долара: відповідно до оновленого макроекономічного прогнозу, долар в 2020 році повинен коштувати близько 27 гривень (до першого читання – 28,2 гривні за долар).

Є і хороша новина: підвищувати оподаткування в наступному році не планують.

Освіта 

У доопрацьованому бюджеті уряд пропонує збільшити витрати на освіту, ввівши ряд нових програм, яких раніше в документі не було. Наприклад, планує виділити 3,5 млрд. грн. на програму «Здібна школа для кращих результатів», яка передбачає доукомплектування шкіл необхідним обладнанням.

Також уряд вперше виділить 3,8 млрд грн. на соціальний захист педагогів: молодим учителям у 2020 році планують виплатити одноразову допомогу в розмірі 21 тис. грн. На професійно-технічні училища витрати збільшили на 159 млн. грн. Ще 500 млн. грн уряд передбачив на впровадження в Україні програм обміну для молоді. Ці програми в 2020 році повинні охопити близько 100 тис. українців.

У наступному році планується в більшості шкіл країни провести інтернет. А ось малокомплектні школи можуть бути розформовані. Як пояснив прем’єр, в таких школах не влаштовує насамперед якість освіти, адже в них далеко не з кожного предмета є кваліфіковані вчителі.

Соціальне забезпечення 

До другого читання уряд збільшив витрати на деякі соціальні програми: допомога сім’ям з дітьми – на 2,2 млрд. грн; будівництво житла для дитячих будинків сімейного типу – на 364,1 млн. грн; допомога одиноким пенсіонерам старше 80 років – 860 млн. грн. Такі люди отримають від держави по 670 грн до пенсії.

Медицина

До другого читання також переглянули витрати на охорону здоров’я. На цю галузь планується виділити 113, 3 млрд. грн (в першому проекті закладалося 108 млрд). У наступному році уряд збирається зосередитись на побудові ефективної системи екстреної медичної допомоги (1,9млрд. грн). Знайшлися гроші і на закупівлю 470 автомобілів швидкої допомоги та відкриття 25 нових відділень швидкої допомоги, оснащених за сучасними стандартами. Більш ніж втричі обіцяють розширити програму «Доступні ліки» (3,2 млрд. грн, тоді як 2019 закладався 1 млрд), закласти велику суму на покупку ліків (9,7 млрд. замість 6,4 млрд 2019 -го) і на лікування українців за кордоном (1,09 млрд. грн замість 689 млн. грн 2019 -го).

Регіональний розвиток 

У той же час Кабмін повернув до бюджету на 2020 рік субвенції на соціально-економічний розвиток територій. У законопроекті про держбюджет, який Рада прийняла в першому читанні, субвенції не передбачалися, проте до другого читання уряд передбачив для цього 2 млрд. грн. «Субвенції соціально-економічного розвитку – не дуже ефективний інструмент, але парламент – наші партнери», – пояснив Гончарук. Кошти на це візьмуть, зменшивши Фонд регіонального розвитку. Відзначимо, що дану статтю витрат часто критикують за те, що депутати-мажоритарники використовують субвенції для політичної реклами і агітації. На Фонд регіонального розвитку в 2020 році планують витратити 7,5 млрд. грн.

Інфраструктура 

На інфраструктуру уряд в 2020 році планує витратити 73,7 млрд. грн. При цьому витрати на утримання місцевих доріг і вулиць збільшать на 1,5 млн. грн, а на реконструкцію мостів – на 500 млн. грн.

На аеропорт Дніпра в бюджеті на 2020 рік передбачили 1 млрд. грн. Витрати на цей аеропорт пообіцяв забезпечити президент України Володимир Зеленський під час прессмарафону 10 жовтня. Ще 70 млн. грн уряд передбачив на реконструкцію аеропорту Ізмаїла.

Оборона і безпека 

Бюджет Міністерства оборони 2020 складе рекордні 245, 8 млрд. грн – 5,45% от прогнозованого ВВП. У тому числі 146 млрд грн (3% ВВП) – саме на оборону. Це найбільший військовий бюджет за всі роки незалежності, тому, очевидно, між першим і другим читаннями його показники не змінилися. Зокрема, на закупівлю і модернізацію озброєння планують витратити 35,4 мільярда гривень.

У бюджеті МВС (93 млрд грн) закладені кошти на збільшення зарплат силовикам. Зокрема, співробітникам Нацполіціі і Нацгвардії – на 10%, рятувальникам (ДСНС) – на 14%, прикордонникам – на 15%. Бюджет розвитку піде на створення нової служби дільничних інспекторів у сільській місцевості. Так, 2020 повинні з’явитися 3200 офіцерів громади. «Це буде новий дільничний офіцер, який матиме власне приміщення, власну комп’ютерну техніку, автомобіль, який дозволить йому якісно захищати інтереси громадян і підтримувати безпеку», – прокоментував заступник голови МВС Антон Геращенко. Крім того, в наступному році МВС планує, за словами Геращенко, «величезний прорив» в системі фото- і відеофіксації порушень правил дорожнього руху. За рахунок цього передбачається істотно знизити рівень смертності на дорогах, що останнім часом набуває загрозливих масштабів.

Агросектор 

Раніше держава планувала допомагати аграріям одним способом: направити 4,4млрд. грн на здешевлення кредитів при придбанні землі після відкриття ринку. Тепер є дві програми: 4 млрд грн – на підтримку галузі, 240 млн грн – на статутний капітал Фонду часткового гарантування кредитів, в тому числі на придбання землі. За інформацією ЗМІ, є дві причини для таких змін. По-перше, запуск ринку землі планується з жовтня 2020 року і його учасники можуть не встигнути вибрати все кошти, заплановані на земельні кредитування. По-друге, якщо з запуском ринку щось піде не так, у Мінфіну буде можливість направити цей ресурс на дотації або інші види допомоги сектору.

Думки експертів

За словами фінансового аналітика Олексія Куща, презентація бюджета 2020 до другого читання повинна була дати концептуальну відповідь на просте запитання: чим економіка Зе буде відрізнятися від тієї ж «яценомікі»  минулих років. «Простими словами, виборці повинні були отримати бізнес-план нового уряду і хоча б в загальних рисах усвідомити,«навіщо» було проводити так звану електоральну революцію, відправляти на «смітник історії» старі політичні еліти і віддавати всю повноту влади монокоаліціі-шапіто» , – сказав «ЕН» експерт. За його словами, бюджет – це бізнес-план влади як зробити всіх нас багатшими, хоча на практиці виходить навпаки.

«У новому кошторисі ми не побачили ні ефективної податкової політики у вигляді широкого фіскального маневру, ні інструментів національної промислової політики. Ні нових точок зростання економіки, ні зручних «вікон» входу для інвесторів. І найголовніше – немає повноцінного бюджетного модуля з інвестування коштів в соціальний капітал», – сказав« ЕН »Кущ.

За його словами, тільки на обслуговування боргу заплановано витратити 141,5 млрд грн. «Тобто питання забезпечення доходів фінансових спекулянтів, яким Мінфін виплачує до 20% річних, для нинішнього уряду важливіше здоров’я нації і на шальках терезів базових пріоритетів важить стільки ж, як і вся система освіти», – зазначає аналітик. Крім того, продовжив він, ніяких нових точок нарощування дохідної частини немає взагалі. Мабуть, єдине джерело доходу, «придумане» новим урядом, – це легалізація грального бізнесу, яке принесе в бюджет-2020 …. аж 3 млрд грн. додаткових податкових надходжень, чого «не вистачить навіть на зростання заробітних плат «нової шляхти»».

«Субсидіарна політика буде жорсткішою, ні про яке зниження базових тарифів на газ, опалення, гарячу воду не йдеться. І це на тлі 12-річних мінімумів ціни на природний газ на європейському ринку, коли розмір тарифів можна було б знизити в рази. Швидше за все, прийдешній рік стане роком підвищення тарифів на електроенергію для населення, феросплавам потрібна дешева електрика і там не хочуть ділитися. Умовний режим ПСО для «Енергоатому», коли за рахунок атомної енергетики дотується сектор побутових споживачів, буде «переформатований» в контексті цілей дисконтування тарифів для великих промислових покупців енергоресурсів. Швидше за все, з системи субсидування буде «викинуто» понад 500 тис. домогосподарств », – прогнозує він.

«Особлива печаль з параметрами приватизації. Загальна сума надходжень запланована на рівні 12 млрд грн, причому велика і мала принесе приблизно порівну – по 6 млрд грн. Тут явно занижені параметри першої і завищені другої, адже мала приватизація першої хвилі принесла 2 млрд грн і це були «найсмачніші» об’єкти, в основному нерухомість. Навіть інфраструктурно ми поки не готові продавати в три рази більше. Що стосується великої приватизації, то 6 млрд грн – це ціна продажу одного об’єкта, наприклад «Центренерго» або ОПЗ, якщо продавати за справедливою ціною. Адже планували «скинути» все, від вокзалів до Головпоштамту. Ну і головна загадка, як 12 млрд грн зможуть стати драйверами економічного зростання. Адже прем’єр Гончарук заявив саме про це », – резюмував він.

За словами виконавчого директора Міжнародного Фонду Блейзера, радника президента Олега Устенко , якби в проекті бюджету була занадто висока дохідна частина (в порівнянні з попереднім роком), то це сигналізував би про те, що укладачі документа перебувають в ілюзії, а значить, під загрозу б потрапила і видаткова частина. «Фактично держава взяла б на себе зобов’язання, які з високою часткою ймовірності просто не могла б виконати», – вважає він. За його словами, занадто високі доходи означали б, що припущення щодо економічного зростання явно завищені, присутнє занадто «позитивне мислення» про швидкість і результати реформ щодо детінізації бізнесу, зупинки контрабанди, що абсолютно не відповідає дійсності.

«Занадто високий рівень дефіциту державного бюджету означав би, що прийдеться знову активно позичати. Але ж і без того, ми занадто багато змушені платити за обслуговування вже наявних державних боргів. Треба намагатися виходити «на життя по кишені» як би складно це не було. Якби ми побачили дуже значний «ривок» в соціальному забезпеченні, який гарний тільки на слух. На практиці він повинен бути підкріплений відповідними джерелами доходів. Якщо відкинути фантазії,  що «бродять» в головах багатьох політиків, то без грошей «світ неможливо змінити».

Реалії – не такі «рожеві» як хотілося б усім», – зазначив Устенко. У той же час експерт закликає не відкидати «оптимізм мислення», адже країні необхідно досягти стійких темпів щорічного економічного зростання на рівні 5% +. «В іншому випадку, побороти бідність не можливо. А почати цей процес цілком реально вже в 2020. Навіть незважаючи на війну, навіть незважаючи на геоекономічні ризики, навіть незважаючи на колосальний опір і дії « обмеженого кола зацікавлених осіб і груп». Механізм «переходу» до нової оптимістичної версії бюджетних витрат варто підготувати вже зараз», – резюмував він.

Капіталізм «мертвий», а найбагатшим людям світу потрібно створювати нову економічну систему. Так вважає співзасновник компанії Salesforce мільярдер Марк Беніофф, який займає 93 місце в списку найбагатших американців за версією Forbes. Про це він написав у колонці для газети The New York Times.

«Капіталізм, я визнаю, був до мене добрий», – зазначив підприємець, чиї статки складають $6,4 млрд. Він написав, що «живе життям, яке перевершує всі найбожевільніші очікування» його прапрадіда, який іммігрував в Сан-Франциско з Києва на початку XIX століття.

«Але, будучи капіталістом, я вірю, що прийшов час голосно сказати те, про що ми всі знаємо. Капіталізм, такий, яким ми його знаємо, мертвий», – написав Беніофф.

В останні роки капіталізм сконцентрувався на прагненні максимально збільшити доходи акціонерів і привів до «жахливої нерівності», заявив він. Беніофф підкреслив, що «26 найбагатших людей світу володіють такими ж статками, що й найбідніші 3,8 млрд людей».

У колонці він звернувся до інших мільярдерів і бізнес-лідерів:

«Я вважаю, що ми більше не можемо ігнорувати відповідальність за те, що люди роблять з нашими продуктами. Так, доходи – це важливо, але важливим є і суспільство».

«Яким може бути новий капіталізм? По-перше, лідери бізнесу повинні прийняти ширше бачення своїх обов'язків», – вказує Беніофф. Йдеться про те, що вони повинні працювати не тільки на користь акціонерів, а й для своїх «співробітників, споживачів, суспільства і планети».

Наступний крок – держава повинна офіційно зобов'язати публічні компанії розкривати інформацію про те, як їх діяльність впливає на згадані вище сторони. Глави корпорацій повинні домагатися рівної оплати праці для чоловіків і жінок, боротися зі зміною клімату і бідністю, підкреслив мільярдер.

Беніофф нагадав, що в серпні керівники понад 180 американських компаній, в числі яких була і Salesforce, підписали спільну «заяву про призначення корпорацій». Його основна ідея в тому, що компанії повинні не тільки задовольняти інтереси своїх інвесторів, але й працювати над створенням «економіки, що служить усім американцям». Документ підписали, зокрема, глава Amazon і найбагатша людина планети Джефф Безос, виконавчий директор найбільшої в світі авіакомпанії American Airlines Даг Паркер і керівник найбільшого банку США JPMorgan Chase Джеймс Даймон.

У нас хороша новина: після п'яти років перерви Корреспондент відновлює публікацію рейтингу 100 найзаможніших українців. І це прекрасно. Не тому, що закінчилася епоха бідності, а тому, що країна поступово виходить з наслідків двох криз за останні 10 років, і результати рейтингу про це свідчать теж, пише Світлана Шмельова у №18 Журналу Коореспондент.

ЯК МИ РАХУВАЛИ

Ми проаналізували активи більш як 120 найзаможніших українців і з них відібрали перших 100. Це як і раніше дуже непросто в Україні.

І, зрозуміло, це не має відношення ні до оцінок для оподаткування або для інвестування. Не більш ніж оціночні судження. Влаштовуйтеся зручніше - розкладемо все по поличках.

Є кілька способів оцінити бізнес, якщо зовсім грубо, то таких способів чотири. Наприклад, найточніший - ціна покупки. Зрозуміло, що це буде точно тільки на момент угоди. А трохи пізніше може коштувати й інших грошей. На жаль, в Україні цей метод практично не можна застосувати. Переважна більшість компаній не торгуються на фондовому ринку. І вартість їхній акцій невідома, та й акцій як таких у них в більшості випадків немає.

Другий спосіб - спробувати порівняти бізнес з аналогічним. Порівнювати з українськими аналогами? Хороша ідея, але, скільки коштує той чи інший український бізнес, як правило, абсолютно точно оцінити неможливо: дивіться перший пункт - немає фондового ринку. Звичайно, можна спробувати порівняти з аналогічним бізнесом в Польщі або навіть в Росії. Але цей спосіб дасть приблизний результат - ринки таки різні в принципі. Але спробувати можна.

Третій спосіб - спробувати оцінити за вартістю створення аналогічного бізнесу. Це начебто досить точний метод, ось тільки потрібно врахувати дві обставини. Щонайменше треба мати дуже великий обсяг інформації про величину необхідних капіталовкладень. А це часто і самому інвестору не цілком зрозуміло на початковому етапі. Що вже говорити про експертні оцінки. Ну і зараз такий метод не має в Україні особливого сенсу, оскільки у багатьох випадках аналогічний бізнес можна купити значно дешевше, ніж побудувати з нуля. Тому що тільки виходимо з кризи.

Четвертий спосіб - спробувати оцінити на основі обсягів прибутку, який генерує підприємство. Цей метод досить точний і саме його дуже часто використовують професійні інвестори на фондовому ринку, щоб оцінити перспективи зростання тієї чи іншої акції. Наприклад, в Україні нерідко говорять про те, що вартість компанії приблизно дорівнює 7-12 розмірам її річного прибутку. Чим ризикованіший бізнес, тим менша величина коефіцієнта (мультиплікатора), на який треба помножити річний прибуток до оподаткування, щоб отримати оцінку бізнесу. Начебто і хороший шлях, але де взяти цифру прибутку? Не того, що в податкових звітах, а реальну? Та й ту, що в звітах, здобути можна, тільки якщо це публічна компанія. А як уже було сказано, переважна більшість українських бізнесів не є публічними компаніями.

При цьому в способах - від другого до четвертого - потрібно оцінювати ще й ступінь закредитованості бізнесу. Якщо, наприклад, на запуск підприємства витрачено $20 млн, але заради цього довелося взяти кредитів на $15 млн, виникає питання - скільки ж коштує такий бізнес? Напевно 20 мінус 15. Тобто $5 млн є у власника у вигляді такого активу, але не витрачені на його створення 20. Ступінь закредитованості - це теж в переважній кількості випадків величина, закрита від публіки.

Загалом, чимало складнощів - і доводилося давати оціночні судження щодо вартості бізнесу, спираючись на ті розрахунки і способи, які виявлялися доступні.

І, нарешті, вишенька на торті - далеко не всі власники публічно декларують наявність у них тих чи інших активів. Що створює окремі труднощі.

Проте ми зуміли провести оцінки. Якщо хтось із власників запропонує свої поправки до наших оціночних суджень, ми неодмінно і негайно їх опублікуємо.

ЩО ВСЕ ЦЕ ОЗНАЧАЄ

Бізнес в Україні досить сильно концентрований. Наприклад, в руках 20 найзаможніших перебуває близько 70% активів, що належать першій сотні. Це привіт з часів великої приватизації, коли знайшли своїх господарів підприємства металургії, енергетики, хімічної промисловості та інша спадщина радянської індустрії.

Разом з тим структура активів, які належать першій сотні найзаможніших, поступово змінюється. Наприклад, вже досить помітне місце займають активи в агробізнесі, роздрібній торгівлі, нерухомості та будівництві. А це бізнеси, які переважно створювалися з нуля, хоча найчастіше це робилося на гроші, зароблені в інших сферах.

А ось фінансовий бізнес в активах найзаможніших займає дуже скромне місце. Що зрозуміло після того банкопаду, який тривав у 2014-2016 роках. Вціліли держбанки, нечисленні приватні українські та, звичайно, банк з іноземними акціонерами. З цієї причини немає в рейтингу і багатьох власників великих банківських груп.

Та й в принципі вартість українських бізнесів сильно постраждала від криз, а також від російської агресії на сході і півдні України. Наприклад, не присутній в нашому рейтингу власник горлівського Стиролу, а також власники низки інших підприємств, які перестали існувати.

Як ілюстрацію можна взяти і порівняти статки українських мільярдерів за версією американського Forbes до кризи 2009 року, до кризи 2014 року і після неї.

Тут добре видно, що максимум вартості активів був напередодні кризи 2008 року. Потім був спад в 2009-2010 роки. А в 2011-2012 роки був період відновлення. Але криза 2014-2015 років призвела до падіння вартості активів - не стільки зважаючи на те, що прибутковість бізнесів знизилася, скільки через різке зростання ризикованості українського ринку. І цей ризик, на думку іноземних аналітиків, привів до відповідного зниження вартості активів. У 2016-2019 роках почалося відновлення економіки, але, як бачимо, воно ще не привело до повернення вартості бізнесів до колишнього рівня.

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО

Вартість активів великих підприємців - це не тільки привід помірятися мускулами (для власників) або потеревенити стосовно цифр з великим числом нулів (для всіх інших). Це, перш за все, потенціал для залучення інвестицій. Будь-який банк або інвестор, перш ніж купувати облігації компанії або давати їй кредити, жваво цікавиться її вартістю, а також розмірами прибутку. Ну і вартістю всіх активів, що належать власнику компанії-позичальника. Чим більша ціна, тим більше грошей інвестори готові вкласти в цінні папери позичальника, а банк більше готовий видати у вигляді кредиту.

Ну а від обсягів інвестицій, як відомо, залежить швидкість відновлення економіки, а також доходи населення. Загалом, треба радіти кожному мільярду і мільйону приросту вартості активів найзаможніших українців. Хоча, звичайно, якби в Україні існував розвинений ринок акцій, ми б раділи не тільки зарплатам, але і зростанню вартості належних нам цінних паперів компаній, що дорожчають.

РЕЙТИНГ