хочу сюди!
 

Ліда

50 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 46-56 років

Замітки з міткою «економіка»

Економічний блекаут і український бізнес

Економічний блекаут. Як український бізнес готується пережити карантин вірус і гроші
Віталій Кравченко



Сервісна модель економіки, яку вважали вершиною бізнес-еволюції, злягла першою
Ілюстрація Sarah Grillo / Axios
Три тижні суворого картину ми будемо відкашлювати щонайменше пів року

До 3 квітня на всій території України запроваджено карантин у зв’язку з пандемією коронавірусу. Заступник міністра охорони здоров’я – головний санітарний лікар Віктор Ляшко не виключив, що термін особливого режиму може бути продовжений, якщо епідеміологічна ситуація не покращиться.

Карантин передбачає припинення роботи закладів усієї розважальної і побутової сфери – кінотеатрів, барів, салонів краси, хімчисток, скасування концертів і вистав, виставок, форумів, закриття музеїв, точок роздрібної торгівлі, окрім тих, які торгують продуктами харчування та медичними препаратами. Для закладів громадського харчування залишається можливість працювати «на винос» і через сервіси доставки за умови дотримання противірусних нормативів.

Верховна Рада на позачерговому засіданні 17 березня поспіхом внесла зміни до Податкового кодексу та інших законів для підтримки платників податків на період карантину, запровадженого через поширеннякороновірусні хвороби (COVID-19)». Цим законом, зокрема, підприємці звільняються до 30 квітня від сплати єдиного соціального внеску, скасовується пеня і штрафи за невиплату ЄСВ або несвоєчасне подання звітності, а також податок на комерційну нерухомість і землю. До 31 травня бізнес звільняється від застосування санкцій за порушення податкового законодавства, крім тих, які пов’язані з ПДВ. Загальна сума всіх пільг – 4 млрд грн. Мізер у масштабах економіки. Бізнесмени з різних галузей погоджуються: економічне виживання тепер залежить від двох чинників: тривалості карантину та фінансової подушки кожного з них.


Карантин передбачає припинення роботи закладів усієї розважальної і побутової сфери (фото: Артем Ільїн, Facebook)
Порятунок потопельників
Перший удар прийняли на себе кінотеатри – їх закрили ще тиждень тому, коли влада розраховувала обійтися лайт-версією карантину.

Мережа кінотеатрів «Планета кіно» поставила бізнес на паузу і виплачуватиме працівникам (їх у компанії 700) дві третини зарплати до кінця березня. За словами співвласника «Планети кіно» Дмитра Деркача, більшість орендодавців врахували реалії і погодилися знизити вартість оренди на період карантину. Інші обов’язкові платежі, такі як оренда серверів, компанія здійснює, але намагається їх мінімізувати. При цьому для індустрії із завершенням карантину проблеми не закінчаться, оскільки європейські й американські студії масово переносять прем’єри. «Я поки боюся думати про це, але є ризик, що нам просто ні з чим буде працювати навесні. Що робити в цій ситуації, поки не зрозуміло», – визнає Деркач.

Потенційні збитки він оцінив у десятки мільйонів. Недоотриманий прибуток через закриття кінотеатрів і перенесення прем’єр багатьох фільмів становитиме понад 100 млн грн.

У найбільшій мережі України Multiplex, що налічує 27 кінотеатрів, також переводять частину працівників (їх у компанії 1500) у неоплачувану відпустку. На наступному етапі – до 100% працівників кінотеатрів і 75% працівників офісу або потраплять під скорочення, або підуть у відпустку за власний рахунок. Тим, хто залишиться працювати, буде знижена ставка. СЕО компанії Роман Романчук оцінює збитки приблизно в 1 млн грн на день. «Вихід – це надання державою бізнесу безвідсоткового кредиту на 6 місяців під цільове використання – забезпечення фонду заробітної плати. Це дасть змогу бізнесу зберегти робочі місця для своїх працівників», – вважає Романчук і пропонує корелювати цю допомогу з даними про сплачені податки за минуле півріччя. – Справедливо, коли пріоритет отримають компанії, які ведуть прозору фінансову діяльність».

При цьому він зазначив, що вже з початку березня кількість відвідувачів у кінозалах зменшувалася – люди усвідомлено мінімізували ризики ще до офіційного запровадження карантину.


«Більшість орендодавців погодилися знизити вартість оренди для кінотеатрів під час карантину», – Дмитро Деркач
У сфері ж громадського харчування карантин часто прирівнюється до краху. У компанії «Ресторанний консалтинг» вважають, що якщо карантин буде знято 3 квітня (а гарантій цього немає), то на відновлення індустрії знадобиться щонайменше пів року. Також не виключена хвиля «відстрочених» закриттів закладів, які не зможуть компенсувати втрати весняних карантинних місяців. Можливість продажу страв за системою take away не може істотно компенсувати збитки – значну частину виручки з’їдає відсоток сервісів з доставки і вартість одноразових боксів. Для барів і винотек доставка взагалі не вихід. Тут теж шукають можливість домовитися з орендодавцями – найчастіше успішно. Найбільш болюче питання – персонал, більшість якого – молоді люди, яким потрібно знімати житло.

«Зараз ми вираховуємо, у якому обсязі та як довго ми можемо собі дозволити таку розкіш, як оплачувану відпустку під час форс-мажору. Хочеться допомогти людям, але скільки ми зможемо в такому режимі підтримувати команду – сказати складно», – визнає співвласниця «Відьма-бару «Лиса гора» Олеся Остафієва.

У списку перших жертв «коронавірусної кризи» – туроператори та турагенції, чий бізнес в одну мить став неможливим. Зараз вони зосереджені на поверненні груп туристів, які опинились на курортах під час обмеження авіасполучення з Україною. Один із найбільших туроператорів – TEZ Tour надає можливість переборонювати подорожі, що мали відбутися до 3 квітня, змінивши дати, напрямки, кількість учасників тощо. За оплачені тури на пізніші дати можна повернути кошти без штрафних санкцій за два тижні до дати вильоту. Водночас турагенції закликають клієнтів бути розсудливими і не квапитися здавати тури, а навіть бронювати за вигідними цінами на осінь чи літо. Для бронювання таких подорожей компанії, наприклад, пропонують розбивку: 10% вартості сплачується відразу і 90% – за два тижні до вильоту.

Втім і у відносно стійких сферах, де попит нееластичний, таких як виробництво готових продуктів харчування, не все благополучно. Представник однієї з FMCG-компаній на умовах анонімності сказав «Главкому», що керівництво закладає два місяці на форс-мажор, а після цього почнуться скорочення зарплат і звільнення.

Великі проблеми 
Є і обнадійливі моменти. Україні пощастило, що її економіка має сировинну спеціалізацію. Сервісна складова висока в столиці та містах мільйонниках, але навіть тут вона не переважає. Те, що завжди було недоліком, під час кризи перетворилося на величезний плюс: люди навряд чи купуватимуть умовні айфони в умовах невизначеності із майбутнім, однак їсти їм потрібно завжди.

Тому попит на основні товари, якими торгують українські агрокомпанії – пшениця, кукурудза тощо – не знизиться різко. Представників агросектора непокоїть перспектива можливих обмежень на експорт агропродукції і продтоварів, на яку натякнув президент Володимир Зеленський у своєму зверненні. Номенклатура продукції, вивезення якої можуть обмежити, поки не визначена Кабміном. Профільні асоціації зараз кинули всі сили на те, щоб не допустити потрапляння до цього списку технічних культур, таких як соя та ріпак. Україна вже експортувала близько 40 млн тонн зерна з початку сезону 2019/2020, загальний план експорту – 52–55 млн. Малоймовірно, що зернові потраплять під обмеження, але галузь непокоїть, що в Мінекономіки вже заявили: урожай у поточному році буде істотно нижчим за попередній. Зі слів заступника міністра економіки Тараса Висоцького, прогноз – близько 65 млн тонн проти 75 млн 2019 року, а поставки на експорт у 2020/2021 маркетинговому році можуть скоротитися до 40–45 млн тонн. «Я думаю, що навіть якщо будуть впроваджені якісь обмеження на експорт із України, то, швидше за все, такі заходи будуть поширюватися на готові продукти харчування. А український аграрний експорт – це в основному сировина», – вважає президент Української зернової асоціації (УЗА) Микола Горбачов.

Востаннє обмеження на експорт зерна діяли в Україні в 2010/2011 маркетинговому році. Вони були запроваджені в форматі квотування, що не дало змоги трейдерам послатися на форс-мажор і призвело до величезних збитків. Зовнішні торговельні партнери вважали, що оскільки була теоретична можливість вивезти товарну партію, то за неотримання квоти відповідальність несе постачальник.

У частині продовольчих товарів окрім можливої заборони на експорт почало діяти цінове регулювання. Серед товарів, ціни на які потрапили під моніторинг, – пшеничне борошно, хліб, макаронні вироби, гречка, рис, яловичина, свинина, сало, птиця, молоко, сметана, масло, яйця, цукор, олія, картопля, сир, сіль.


Товарів у українських крамницях вже суттєво поменшало. Наступний крок – держава обмежить ціни на головні продовольчі товари?
Котирування українських аграрних компаній пішли вниз услід за загальносвітовим зниженням індексів. Однак цей показник має здатність як падати, так і рости, тож перебільшувати значення цієї динаміки не варто. За даними моніторингу Eavex Capitalу, 2–10 березня ціна акцій провідних сільськогосподарських компаній України знизилася на 6–20%. Найбільше у цей період впали акції МХП – на 21,5%, акції «Агротону» знизилися на 10,6%, «Кернела» – на 9,6%, «Астарти» – на 6%.

Значно серйозніше на аграрному бізнесі та експортній виручці України позначиться зниження світових цін на сільгосптовари, якими торгує наша країна. Найбільше «впали» соя (як наслідок – зменшення попиту на корми через зниження споживання м’яса) і технічні культури, необхідні для виробництва біопалива на тлі обвалу цін на нафту. Травневі ф’ючерси на пшеницю провалилася до п’ятимісячного мінімуму на зерновій біржі MATIF.

Віталій Кравченко, для «Главкома Повний текст читайте тут: https://glavcom.ua/economics/finances/ekonomichniy-blekaut-yak-ukrajinskiy-biznes-gotujetsya-perezhiti-karantin-666740.html

Економіка має бути економною! Нагадую, якщо хтось забув

Як коронавірус вплине на економіку України: названі сценарії можливих економічних наслідківЕксперти пояснили, якими можуть бути сценарії можливих економічних наслідків для України через коронавірус, а також – як на них слід реагувати
сьогодні, 12:21
Як коронавірус вплине на економіку України: названі сценарії можливих економічних наслідків

Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль дав доручення новому міністрові економічного розвитку Ігорю Петрашку розробити сценарії можливих економічних наслідків для України через коронавірус. Видання "Коментарі" попросило експертів допомогти міністру: підказати, що це можуть бути за сценарії – і як на них слід реагувати.

"Саме зараз потрібно максимально розвивати власну переробку"

Віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців Денис Красніков вважає, що основними факторами, що впливають на економіку України в ситуації, стануть:

– виведення коштів фінансових спекулянтів з ринку українських державних цінних паперів,

– безпрецедентне гальмування сфери послуг та колапс величезного числа середніх і малих бізнесів.

Варіантом прориву, на думку Дениса Краснікова, можуть стати:

– агросектор;

– українська переробна галузь (може наростити обсяги поставок, з приводу чого експерт пропонує терміново переглянути поставки на експорт сировинних товарів, адже саме зараз потрібно максимально розвивати власну переробку – і попит на її продукцію буде);

– деякі, вже створені, кластери фармацевтики зможуть добре розвинутися;

– почне бурхливо розвиватися сфера доставки товарів додому (цей сектор може забезпечити замовленнями програмістів і забезпечить деяку додаткову зайнятість).

"Але все це, – підкреслює віце-президент УСПП, – можливо за відсутності транспортного та логістичного колапсу".

"Ситуація пов'язана із загальним спадом промвиробництва в Україні"

Заступник голови Федерації профспілок України Олександр Шубін, кандидат економічних наук впевнений, що послаблювати нашу економіку буде цілий комплекс факторів.

"Коронавірус і його наслідки – глобальне явище. Зниження ділової активності йде в усьому світі. Базові фінансові індекси – просіли з початку місяця приблизно на третину. Але говорити потрібно не тільки про коронавірус, карантин і їх негативні наслідки, – впевнений експерт. – Ситуація пов'язана й із загальним спадом виробництва в Україні (не перший місяць), й затягуванням виділення макрофінансової допомоги від МВФ (очікувалася у кінці минуло року, але до цих пір ведуться консультації), та з падінням цін на нафту. Ціни на нафту – це драйвер зниження цін на базові товари, особливо на сировинні. А ми – експортоорієнтована країна. Ціни на українські метал, зерно, хімпродукцію і раніше були нижче середнього рівня. Тепер же може бути ще один понижуючий тренд".

На думку Шубіна, Україна втратить два-три квартали економічної динаміки. А потім прогноз експерта – між середньонегативним і різко негативним.

"Все залежить від того, як коронавірус позначиться на Україні, як довго у нас триватиме своєрідний економічний і логістичний паралічі. А також – які тренди будуть в країнах Європи, – каже експерт. – На нашу економіку ще впливатиме і ситуація із зарплатами людей, із споживчим попитом. Запасів у бізнеса, бюджета, у звичайних громадян немає. Ми бачимо тенденцію призупинення наміченого на початок березня підвищення пенсій. Індексацію обіцяють провести з травня. Але поки складно сказати, як це можна зробити в умовах витрат на боротьбу з коронавірусом, на підвищення оплати праці медиків, на оплату праці "простоюючих" вчителів. Серйозним навантаженням на бюджет буде і зниження виплат ЄСВ, податку на доходи громадян. Якісь підприємства будуть виводитися в простій (працівникам тоді належить дві третини окладу). Багато роботодавців будуть намагатися перевести людей у відпустку "за свій рахунок". А це обіцяє відсутність податкових надходжень. Зупинений фактично весь ритейл (від англ. retail продавати в роздріб, напрям діяльності підприємства щодо розвитку роздрібних точок – прим. ред.) промвиробництва народного споживання (побутова техніка і так далі). Тобто, не буде надходжень від імпорту. Склади затоварені, але продукція не реалізовується".

До цього, за словами Шубіна, варто додати і те, що світові автоконцерни призупиняють виробництво в умовах зниження попиту. Тобто, не будуть затребувані метал, пластик, каучук, хімпродукція – те, що випускається, в тому числі, в Україні.

Кандидат економічних наук вважає, що кращим виходом для уряду стала активізація внутрішнього ринку за рахунок перерозподілу ресурсів держзакупівель на вітчизняного виробника. Тим самим будуть з'являтися нові робочі місця всередині України, завантажиться наше виробництво. Мова, за словами Шубіна, йде про суму в 500-700 мільярдів гривень. І якщо це ресурс перенаправити на українського виробника, можемо отримати відмінний ефект.

"Також слід знизити облікову ставку, – упевнений експерт. – 10% – це вже куди краще, ніж раніше. Але в тих же США Федеральна резервна система (ФРС – аналог нашого Національного банку) знизила УС до 0,00-0,25%, щоб захистити економіку від наслідків коронавірусу. Ось і НБУ слід знижувати УС далі, щоб хоч хтось міг взяти кредит і технічно переозброїтися".

Ще, на думку Шубіна, слід розвивати власне виробництво медичних масок і необхідних медпрепаратів. Тим більше, що відповідний досвід у нас був, а є і ринок, і потреба.

Важливі і компенсації для аграріїв, тим більше, що попереду – посівна. Причому краще використовувати вітчизняну техніку, знову ж, завантаживши власні потужності.

"Якщо зробити вищеназвані заходи, ми можемо вийти з кризи сильнішими, – впевнений Шубін. – Зараз – критичний момент, вихід з якого буде залежати від обраної тактики. Якщо продовжимо ліберальні реформи, які передбачають відкриття українського ринку для імпорту, то капітал вимиється – і ми сильно просядемо. Якщо ж розумно ринково закриємося і переорієнтуємося на вітчизняне товаровиробництво, то ця криза може стати українським шансом. Після важких двох-трьох кварталів ми здатні зробити четвертий проривним, якщо будемо створювати робочі місця для українців і завантажувати вітчизняні потужності".

"Ще більший ефект дасть принципова зміна Податкового кодексу як такого"

Економічний експерт, координатор громадянської ініціативи "Рух бізнесу України" Андрій Гарнат нагадує, що 2020 рік з самого початку показав негативні тренди: падіння економічної активності в реальному секторі: промислове виробництво мінус 5,1%, сільське господарство втратило 2,7%, логістика знизилася на 4%.

"Активність спостерігається у фінансовому секторі, але це здебільшого спекулятивні операції, – підкреслює експерт. – Капітал не входить в бізнес і, як наслідок, економіка має низьку монетизацію, продовжуючи "відчувати спрагу". З іншого боку – продовжує розвиватися мікрокредитування, так як для зубожілого за роки "реформ" населення цей інструмент стає все частіше єдиним способом вижити (відсоток неповернень зростає)".

І вся ця ситуація, зазначає Андрій Гарнат, різко ускладнилася розвитком коронавірусу.

"Прийнятий 17 березня в спішному порядку Законопроект "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів..." в реаліях не принесе бажаного результату, – вважає експерт. – Він несе в собі лише короткочасне припинення дії деяких штрафів, пені, вибіркове скасування перевірок (тільки щодо ЄСВ та єдиного внеску), впровадження РРО та незначне короткочасне зниження ЄСВ та податку на землю, що в сукупності своєї, не матиме більшості підприємств малого і середнього бізнесу яку-небудь суттєву підтримку".

Гарнат нагадує важливе правило: в бізнес важко увійти, але легко з нього випасти.

"Підприємства роками завойовували довіру кожен на своїх ринках, і одного разу втративши можливість клієнтам продавати свої товари або послуги, вже не факт, що зможуть повернутися на втрачені позиції, – говорить експерт. – Постійно спілкуюсь з директорами малих і середніх компаній. За два крайніх дня з моменту прийняття заходів, що обмежують роботу підприємств і пересування громадян, все частіше чую про закриття бізнесу (і не тільки у сфері послуг). І пов'язано це з тим, що багато компаній мають зв'язок з партнерами-постачальниками, субпідрядниками. І якщо в такому ланцюжку зупиняється хоч одна з ланок, це гальмує процеси всього ланцюжка".

На думку координатора ГІ "Рух бізнесу України", владі варто було б:

– зменшити (не менш ніж наполовину) до кінця поточного року податкове навантаження (ПДВ, сукупне навантаження на фонд оплати праці) на весь малий і середній бізнес, виділивши сегмент з обігом, наприклад, до 50 млн. грн. у рік (потребує детальних розрахунків і уточнення);

– на ввіз виробничого обладнання Україну, мито та ПДВ до 2023 року повинно бути 0 (нуль); відповідно, на цей же період, скасування ПДВ для українських підприємств-виробників обладнання;

– потрібна повна відміна Системи блокування податкових накладних (і з 2021 року скасування депонування на ПДВ рахунках); ці два механізми, що покликані боротися з тіньовими схемами, насправді лише пригнічують бізнес процеси та гальмують ділову активність;

– після закінчення періоду – заміщення податку на прибуток податком на виведений капітал.

"Ще більший ефект дасть принципова зміна Податкового кодексу як такого, але його, в поточних умовах з провалом в бюджеті, навряд чи вдасться зараз реалізувати, – зазначає Андрій Гарнат. – Поки ж унаслідок триваючої низки критичних помилок влади, громадяни втрачають робочі місця. Як наслідок – найближчим часом істотно постраждає бюджет, ще більше зросте соціальна напруга".

Раніше "Коментарі" повідомляли, що близько 25 млн осіб у світі можуть залишитися без роботи через коронавірус.

Через три місяці пенсіонерам нічим буде платити пенсії!

Скасувавши ЄСВ та податок на доходи фізосіб, влада позбавила ресурсу Пенсійний фонд, який вже має дефіцит бюджету 170 мільярдів гривень, а також місцеві бюджети. Де тепер брати гроші на виплату пенсій, на оплату праці лікарям, вчителям в регіонах?

Звісно, ми маємо підтримати підприємців, виробників у цих надскладних умовах, але скасовувати і зменшувати треба інші податки, які надходять до Державного бюджету. Це, зокрема, ПДВ і податок на прибуток фізосіб. А також ввізне мито на обладнання для заводів, що дозволить зробити нашу продукцію конкурентною на внутрішньому і зовнішніх ринках. Бо якщо ляже промисловість, великі підприємства – фінансова криза буде неминучою.
Уряд має негайно ініціювати перегляд Держбюджету, залишивши 100% фінансування лише на армію, медицину, соціально захищені статті та освіту. Програми будівництва тимчасово доведеться закрити. Але якщо ми будемо вести правильну економічну політику – ми вийдемо з цієї кризи сильнішими.



Олег Ляшко,
Лідер Радикальної партії


Я щиро витримав дві доби мовчанки.

Я щиро витримав дві доби мовчанки.

Володимир Омелян

Я щиро витримав дві доби мовчанки.
Щоб не «розганяти паніку», не «критикувати, коли важко». Більше того, підготували перелік порад, що слід зробити.

Наскільки наївно було очікувати від комедіанта, що він стане гідним Президентом, настільки ж наївно очікувати, що в часи кризи він стане іншим і ми отримаємо нехай не найвеличнішого світового лідера, а бодай лідера в національних масштабах.

Я не буду коментувати дикі ляпи з забороною авіаційного сполучення, коли авіакомпанії планували свою діяльність з фб-повідомлення і десятки тисяч українців досі за кордоном в дикому шоці. Сподіваюся лише, що Уряд нарешті зрозуміє важливість української авіації. І все ж реально допоможе власним співвітчизникам, а не буде повторювати, що вони самі винні.

Я не буду коментувати голосні звіти і позитивну статистику медицини, відсутність тестів, приладів для штучної вентиляції легень, масок і антисептиків. Просто сумно констатую, що до епідемії ми не готові. Вона вже давно почалася, але ще, дякувати Богу, не сягла масштабів Китаю, Італії чи Іспанії. Але наївний той, хто думає, що нас це омине. Через два тижні максимум ми мусимо бути готові до коронавірусного цунамі.

Я хочу коротко сказати про економіку.
Ми ще не зрозуміли, що ми опинилися в абсолютно іншій реальності. Світова економіка переживає гігантські трансформації в ці місяці. Ми до них - не готові.
Найгірше, що це досі не розуміє керівництво держави.
Коронавірус зачепить 50-80 % населення. Більшість з них короткостроково втратить працездатність через хворобу. Будуть смерті.
Карантин, вимушені відпустки завдадуть суттєвого удару по й так слабкій економіці, яку знищили за останній квартал 2019 року.
Якби у Зеленського був план чи програма всередині 2019 року - зараз би можна було би її викинути на смітник і треба було би писати заново.
Але не було тоді - немає й зараз.
Наша економіка - експортоорієнтована. Оскільки зовнішні ринки закриваються, це відчує кожен.
Заробітчани повертаються додому і, відповідно, переказів від них вже годі чекати. А про робочі місця для них в Україні влада не подбала - економіку зелені, знову нагадаю, вбили ще в 2019.
В першу чергу - невідкладної допомоги потребує сфера охорони здоров’я, промисловість, експортні підприємства, авіація і туризм. Ще би на освіту гроші передбачити, щоб дурні до влади не потрапляли. І Армію не забути.
Якщо ми сьогодні не допоможемо малому і середньому бізнесу - завтра в фонд зайнятості постукають сотні тисяч безробітних. Бо карантин, давайте говорити правду, не до 3 квітня. Якщо пощастить - то пік спаде влітку і економіка з осені почне кволо відроджуватися. І допомагати треба не ефемерними непрацюючими кредитам «5-7-9», а податковими канікулами на 3-6 місяців, щоб у бізнесу був стимул не банкрутувати, а вижити. Гривня має мати прогнозований курс, а не дикі стрибки в одну чи іншу сторону і уряд запевняє, що це все нормально. У Президента, Уряду, парламенту має бути чіткий план дій. І цей план дій треба нарешті навчитися виконувати, а не просто обіцяти.

Зелені наче розуміють важливість кредиту МВФ, але одночасно своєю безпорадністю, навіть без інструкцій Москви, продовжують штовхати Україну в прірву.
Зустріч Зеленського з олігархами і великим бізнесом - просто епічна. Я думаю, не один з них в шоці.
«Вовина» тисяча - не допоможе і не стане «Юліною», бо так буває лише раз.
Людям треба вижити, вони хочуть знати, що держава їх друг і партнер, а не гопник із сусіднього двору.
Парламент може проголосувати все, що завгодно - робити це нікому!
Половина уряду - досі вакансії, причому ключових міністерств.
Бачення - немає, розуміння - немає, досвіду - немає. Найгірше, навіть бажання вже немає.

Як каже Зеленський: «якщо Ви без роботи через кризу і молоді - кохайтеся і народжуйте дітей». А його міністр Ємець підхоплює: «а всі пенсіонери - помруть».





 

Порівняльна Таблиця Корупції і Економіки...

Про Пенсію, 
про рівень Коррупції, і 
про ефективність роботи АнтиКоррупційнихСудів ...

Члени НКРЕКП приєднались до банди Геруса

За нашим із Віталієм Купрієм зверненням Головне слідче управління Нацполіції порушило кримінальне провадження проти голови і членів НКРЕКП, які відмовилися на звернення міністра енергетики заборонити імпорт російської електрики в Україну. Справа розслідується за ч.2 ст. 367 Кримінального кодексу України – службова недбалість.

Через злочинну бездіяльність голови НКРЕКП Валерія Тарасюка і членів Комісії вітчизняна економіка зазнає величезних збитків. Ви тільки вдумайтеся в ці цифри: 17% падіння видобутку вугілля, 4% – зниження виробленої електроенергії, втрачені тисячі робочих місць і мільярди податків до бюджетів. Усі ці жахливі наслідки – результат дії «формули Геруса», якою в Україну з жовтня 2019 року запустили російську електрику. НКРЕКП і уряд замість того, щоб припинити вбивство нашої економіки, продовжують її добивати. Платить за цей дебілізм влади кожна українська сім‘я безробіттям, бідністю і трудовою міграцією.

Згадаєте мої слова: судовий процес над бандою Геруса, до якої увійшли і члени НКРЕКП, у майбутньому буде одним із найгучніших в історії України, адже тільки сліпий може не бачити, що вбивство власної енергетики і економіки в інтересах Росії – це злочин!

Олег Ляшко,
Лідер Радикальної партії

Отож і лібертіанство для ФОПа опа!

Скільки ФОП будуть платити в 2020 році


Податки для ФОП виросли. Податок збільшився з 1 січня depositphotos.com В Україні з 1 січня збільшилися прожитковий мінімум і мінімальна зарплата. А це означає, що і податки фізичних осіб-підприємців також будуть збільшені. Про це повідомляє Слово і Дело. Читай також: Гроші на рахунках ФОП: Що можна З 1 січня мінімальна зарплата склала 4 тисяч 723 гривень, мінімальний прожитковий мінімум до 30 червня встановлений на рівні 2 тисячі 102 гривні, розмір ЄСВ виріс до 1 тисячі 39,06 гривень. Податки для ФОП: 1 група - 1 тис 249,26 грн (єдиний податок - 210,2 грн, ЄСВ - інше), 2 група - 1 тис 983,66 грн (з них єдиний податок - 944,6 грн), 3 група - єдиний податок (3% від доходу) + ПДВ (20% від доходу) + ЄСВ. Для тих ФОП, які не платять податок на додану вартість, єдиний податок складе 5% від доходу. 

Комент: Роман (анонім) 28.01.2020, 12:55Оцінка: 0 Як же ви сволочі дістали піднімати податки, хоча скрізь кричите "Ми податки не підвищуємо!". Суки за лохів нас тримайте, податки прив'язані до мінімальної з / п, а її ви женете щороку вгору, звідси і податки вже 1983,66 + банківський збір = приблизно 2050 грн. !!! У ЗВ'ЯЗКУ З БУДЬ ХЕР такі гроші ????
Додаток
Українців зобов'яжуть оплатити податок на нерухомість: Кого і скільки 24 червня '19 16:33 Коментарів: 9 Українці будуть змушені заплатити податок на нерухомість протягом двох місяців. Українцям прийдуть платіжки про сплату податку на нерухомість pixabay.com До 1 липня українцям надішлють платіжки про сплату податку на нерухомість. На те, щоб заплатити державі, громадянам дається два місяці. Ті, хто не встигнуть оплатити в термін, можуть бути оштрафовані. Про це повідомляє Обозреватель. Кому скільки заплатити Закон обмежує місцеву владу максимальною ставкою - 1,5% мінімальної зарплати за кожен "зайвий" квадратний метр. За рішенням міської чи сільської ради замість 1,5% можуть, наприклад, стягувати 1% мінімалки. Читай також: Скільки українців задекларували право на отримання податкової знижки - УКРІНФОРМ Розмір мінімалки враховується за станом на 1 січня 2018 року. А тоді вона була 3723 грн. Тобто, за один квадратний метр потрібно буде заплатити 37,2 грн. Податок сплачують українці, які володіють будинками і квартирами площею від 60 і 120 квадратів. До слова, влада може збільшити норму. Припустимо, влада може встановити поріг - 80 квадратних метрів, але опустити його до 50 не може. Українцям прийдуть платіжки про сплату податку на нерухомість до 1 липня Якщо ж ви володієте елітною нерухомістю, наприклад, квартирою 300 квадратних метрів або будинком 600 квадратних метрів, то вам доведеться заплатити більше. Крім самого податку, ще потрібно буде внести разовий внесок в розмірі 25 тисяч гривень. Варто відзначити, що вважати будуть з усією площі. Читай також: У людей заборонили забирати житло без суду Також оподатковується ще й прибудова до будинку. Наприклад, сарай. Хоча в більшості місцевих рад вирішили встановити податкову ставку на нього в розмірі 0%. "У разі якщо контролюючий орган не направив (не вручили) податкове / податкові повідомлення-рішення до 1 липня року, наступного за звітним, фізичні особи звільняються від відповідальності за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання (пп. 266.10.2 ПКУ)", - сказали в УКРІНФОРМ. Що не обкладається податком Ви можете не платити за нерухомість, яка знаходиться в зоні відчуження, за дитячі будинки сімейного типу. А також за нерухомість в гуртожитках і за будинки або квартири дітей-сиріт або тих дітей, які залишилися без батьківського піклування. Читай також: Що загрожує за несплату податку на нерухомість Штрафні санкції Припустимо, вам прийшла квитанція 1 липня. Значить у вас є рівно два місяці, щоб її оплатити. Якщо ви затримуєте виплати до 30 днів, то вам доведеться заплатити штраф у розмірі 10%, більше 30 днів - 20%. Якщо ви не заплатите податок, то ваше майно можуть заарештувати. Якщо не прийшов лист ... Читай також: Прогноз: Що буде з цінами на нерухомість в окупованому Луганську Якщо ви не отримали повідомлення, вам слід звернутися в ГФС, щоб уточнити інформацію. "Якщо поштова служба не може вручити податкове повідомлення через те, що платник не має за місцем реєстрації або він відмовився прийняти повідомлення, податкове повідомлення вважається врученим з дня, який поштова служба вказала в повідомленні про вручення", - пояснюють в ГФС. Нагадаємо, в.о. заступник голови УКРІНФОРМ Євген Бамбизов заявив про зіркових представників України, які не платять податки. Стала відома їхня реакція на таку заяву.

За Гройсмана була Україна такою

5 фактов об экономике Украины глазами экспертов Всемирного банка
Украина стала антилидером по уровню инфляции среди стран-соседей

Ежегодно в конце июня Всемирный банк обновляет показатели развития мировых экономик. В отчете анализируются основные экономические индикаторы: показатели роста реального и номинального ВВП, инфляции, показатель ВВП на душу населения. Эта база составлена на основе данных признанных международных источников и правительств стран. В отчете представлены самые точные данные глобального развития, а также национальные, региональные и глобальные оценки.

Украинская экономика за прошедший год выросла на 2,5%, говорится в свежем отчете Всемирного Банка, опубликованном в конце июня.

Украина оказалась на 123 позиции по показателю роста реального ВВП из 191 стран, расположившись между Коморовыми осровами и Перу. По итогам 2016 года, среди 190 экономик мира Украина занимала 109 место по уровню роста реального ВВП (2,3%).

В то же время Россия в рейтинге роста экономик заняла 156 строчку, Беларусь оказалась на 128 месте. Остальные страны-соседи Украины показали более стремительный экономическийй рост и оказались в первой сотне: Румыния - 16 место, Польша - 51, Молдова - 54, Венгрия - 71, а Словакия - 92.

Согласно рейтингу, показатель ВВП на душу населения в Украине ниже, чем в соседних странах В частности, ВВП на душу населения в России почти в четыре раза выше, чем в Украине, а в Словакии - превышает украинский почти в 7 раз. Ниже Украины из стран-соседей только Молдова - $2290 против $2640.

Интересно, что номинальный ВВП в Украине рос динамичнее, чем в странах-соседях, если не учитывать РФ. Однако показатель роста ВВП в 20% - не дает полной картины, поскольку реальный ВВП вырос всего на 2,5%, если учесть инфляцию. По этому показателю Украина - безоговорочный лидер и среди стран-соседей, и на постсовестком пространстве - 22,1%. Схожие показатели роста цен в Узбекистане (19%) и Азербайджане (16%). В то же время уровень инфляции в 2017 году в нашей стране почти в три раза больше, чем в Беларуси, практически четырехкратно превышает показатель инфляции в Молдове.

Показатель ВВП по паритету покупательной способности также обновлен. Самый высокий показатель у России, результат Украины в три раза ниже - $335,4 млрд. На постсоветском пространстве Украина по этому показателю на третьем месте после России и Казахстана, а среди стран-соседей самый низкий показатель ВВП ППС у Молдовы.

<a href="http://www.liga.net/">Источник</a>

Опа для ФОПа

Cкільки ФОПи заплатять державі у 2020 році
Cкільки ФОПи заплатять державі у 2020 році
Cкільки ФОПи заплатять державі у 2020 році
БІЗНЕС
16/12/2019

Зміни у розмірах ЄСВ та єдиного податку для ФОПів пов’язані із набуттям чинності бюджету на 2020 рік, у якому депутати та уряд переглянули розмір мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму, повідомляє прес служба ДПС.

  • Так, ФОПам на першій групі спрощеної системи оподаткування з 1 січня 2020 року доведеться заплатити 1249,26 гривні на місяць (1039,06 гривні ЄСВ та 210,2 гривні єдиного податку).
  • ФОПам на другій групі спрощеної системи — 1983,66 гривні на місяць (1039,06 гривні ЄСВ та 944,6 гривні єдиного податку).
  • Для третьої групи спрощеної системи оподаткування розмір єдиного податку залежатиме від розміру доходу та системи, яку обере платник: 3% від доходу за місяць для тих ФОПів, які сплачують податок на додану вартість (ПДВ) та 5% від доходу для тих, хто ПДВ не платить. Розмір ЄСВ складе 1039,06 гривень на місяць.

Також у Податковій повідомили, що з 1 січня зміниться розмір туристичного збору (його сплачують готелі та хостели). Він зросте до 23,62 гривні за 1 ніч перебування туриста в готелі для внутрішніх туристів з України. За іноземного туриста готелю доведеться заплатити до 236,15 гривні за 1 ніч перебування. Остаточний розмір туристичного збору визначають місцеві ради.

Податок на нерухомість у 2020 році складе не більше 70,85 гривні за 1 квадратний метр.

Напередодні голова Мінфіну повідомила, що виступає за зменшення податків на зарплату та проти використання схеми з використання ФОПів замість найму працівників на роботу.

Зазначимо, що ставка податку на доходи фізичних осіб в Україні складає 18%. Крім цього, із зарплати вираховують 1,5% військового збору, а роботодавець зобов’язаний платити ще 22% єдиного соціального внеску з фонду заробітної плати працівника до Пенсійного фонду.

Таким чином, з кожної 1000 грн ставки, роботодавець платить 1220 гривень зарплати та податків, а працівник отримує 805 гривень.

Через високу ставку ЄСВ, багато роботодавців оформлюють свої відносини з працівниками як з ФОПами. Тоді всі податкові зобов’язання падають на працівників (5% від доходу та 22% ЄСВ з мінімальної зарплати), а сам такий роботодавець не має жодних зобов’язань перед бюджетом.

Читайте також:

Депутати планують послабити податковий тиск на ФОПів.

Нагадаємо, Кабінет міністрів України створює Координаційну раду з питань розвитку мікропідприємництва. Вона буде розробляти закони для спрощення ведення бізнесу ФОПами.

Раніше прем’єр-міністр Олексій Гончарук пообіцяв зміну умов перебування ФОП на першій групі, зокрема, пом’якшення відповідальності всіх груп ФОПів за подання звітності по РРО. До цього президент Володимир Зеленський ініціював введення дворічного мораторію на перевірки ФОП, крім «ризикових» категорій.

10 вересня Верховна Рада ухвалила пакет законопроектів, які передбачають впровадження реєстраторів розрахункових апаратів (РРО) у сфері торгівлі. Згідно з нововведеннями, з 1 січня 2020 року всіх фізичних осіб-підприємців (ФОП) 2-4 груп з оборотом до 1 мільйона гривень на рік (зокрема інтернет-магазини), зобов’язані будуть видавати покупцеві чек за кожну операцію купівлі-продажу.

Експерти вважають, що тотальне встановлення касових апаратів призведе до зростання цін, корупції та легалізує «тіньові» операції великих компаній.

У податковій розповіли про необхідність касових апаратів для ФОП, які працюють безготівково.