Українська лайка та матюки з етимологічної точки зору:


Слова «хуй», «пизда», «мудак» «їбати», та інші є питомо українськими словами, що мають спільнослов'янське походження. Запозиченим же з російської мови було лише їхнє використання у якості повсякденної лайки, до цього основна сфера їх застосування - еротична, соромітницькі пісні та примовки, також у якості бранних слів - для образи супротивників. Етимологія цих слів є прозорою для мовознавців та має не тільки спільнослов'янське, але й індоєвропейське походження.

Хуй "чоловічий статевий орган, пеніс". Також хуєрик, хуїсько, хуйок, хуйочок, хуйня, хуйовий, хуйовина, хуякати;

Приклади з інших слов"янських мов:
болгарська - хуй,
польска - chuj,
албанська - hu,

Походження:
Із індоєвропейських неслов"янських мов зберігся у сучасній литовській як skuj «хвоя», у ірландській як sc «глід»; далі сходить до прабалтослав"янської skaujas «колючка», далі до індоєвропейської skhuj «колючка»; 

Давні синоніми в українській мові: пуцька, патик, кілок, прутень; (синонімічний ряд для Баженової)

Пизда "жіночий статевий орган".

Походження:
Із індоєвропейських неслов'янських мов зберігся у литовській як pyzda, у латвійській як pzda, у албанській як pith, сходить до індоєвропейського pisd-eH "вульва".

Блядь - ретранскипція слова «блуд», «блудити» («блядити»).

Мудак походить від тепер забутого українського слова «мудо», що означає чоловічі ядра (яйця). Зафіксовано у «Словарі української мови» Бориса Грінченка (Київ, 1908).

Їбати — найдавніше з усіх чотирьох згаданих вище і має споріднений індоєвропейський корінь, на санскриті yabhati "злягатися".

-------------------------------------------------------------------------------------------
Лист запорожців турецькому султану без цензури:

Запорожские казаки турецкому султану!

Ти, султан, чорт турецкий, і проклятого чорта брат і товарищ, самого Люцеперя секретарь. Якій ты в черта лыцарь, коли голою сракою ежака не вбъешь. Чорт высирае, а твое вiйско пожирае. Hе будешь ты, сукiн ты сыну, сынiв христiянських пiд собой маты, твойого вiйска мы не боiмось, землею і водою будем биться з тобою, распроеб твою мать. Вавилоньский ты кухарь, Макидоньский колесник, Iерусалимський бравирник, Александрiйський козолуп, Великого и Малого Египта свинарь, Армянська злодиюка, Татарський сагайдак, Каменецкий кат, у всего свiту і пiдсвiту блазень, самого гаспида внук и нашего хуя крюк. Свиняча ты морда, кобыляча срака, різницька собака, нехрещений лоб, мать твою въеб. От так тобi запорожці виcказали, плюгавче. Hе будешь ти і свиней христiанских пасти. Теперь кончаемо, бо числа не знаемо і календаря не маемо, мiсяц у небi, год у книзя, а день такий у нас, якиі і у Вас, за це поцелуй в сраку нас!

Пiдписали: Кошевой атаман Иван Сирко зо всiм кошем Запорожськiм.

------------------------------------------------------------------------------------------- далі