Дзвінок серед спаленої ночі.Нагадав про забуту думку,Що живе в привабливому світлі.
А тепер стукаєтьсяВ гості.Він cтягнув в голову весь смутокЗанедбаних міських вулиць,Що човгають собі у вусіЗ неонової трубки
Мобільного телефону.Він ще живе.Він не вмер -Морок,Страх та страшна чорна тиша.Що чекає
На кожного сплюндрованогоЗабуттям того,Як потрібно шукати далекуВузьку та тернистуБатьківську дорогу.