Чому реформа прокуратури може паралізувати роботу цього органу? Ситуацію аналізує адвокат Василь Іванович Хрущ, який п’ятнадцять років віддав прокурорській роботі.

З першого березня та приблизно до кінця травня триватиме другий етап переатестації прокурорів. Цього разу черга за працівниками обласних прокуратур, яких у оновленому Офісі Генерального прокурора нарахували приблизно 3000. Після них черга дійде і до місцевих прокурорів, яких найбільше – 5000.

Якщо вірити статистиці, яку озвучили у Офісі генпрокурора, не пройшли переатестацію приблизно 55,5% працівників. А коли оперувати більш точними цифрами, то головний орган системи прокуратури втратив 729 прокурорів.

Якщо вже у Офісі генерального прокурора виявилося стільки некомпетентних, на думку комісії, людей, то яку ж ситуацію ми матимемо після переатестації в регіонах? Явно не кращу, але цифри будуть ще більш суттєві. Припустимо, що і у обласних прокуратурах провалять тести приблизно стільки ж людей. Тоді, вже з літа ці органи втратять приблизно 1 600 працівників. А на місцях можуть позбутися роботи понад 2 700 людей.

Генпрокурор Руслан Рябошапка заспокоює, кадрових проблем не буде. Штат прокурорів планують суттєво скоротити. Заповнити вакантні місця, які залишаться після переатестації і скорочень, мовляв, також не складно. Зайняти місця звільнених працівників у його офісі вже виявили бажання 1600 кандидатів. Щоправда, заробітна плата у головному офісі та на місцях дещо різниться. Тому чи буде стільки ж охочих стати прокурорами у невеликих містах – поки питання. Цілком ймовірно, що вже з літа, після другого етапу переатестації, прокуратуру чекає кадровий голод.

Безперечно, органи прокуратури давно потребують своєрідного «очищення». Це питання вже опинялося у сфері інтересів попередників Руслана Рябошапки: Віталя Яреми, Віктора Шокіна та Юрія Луценка. Та після їх «реформ» ситуація навіть погіршилася. Зокрема, Віктор Шокін намагався провести реформу «знизу». Почав з масових скорочень та набору молодих спеціалістів до регіональних прокуратур. Але це дало несподіваний результат. Якщо раніше прокурори, зокрема на місцях, мали вплив на представників влади через функцію загального нагляду, і тому їх підозрювали у перевищенні службових повноважень. То після 2014-го представників прокуратури почали регулярно ловити і на дрібних хабарях. Мало не щомісяця працівники СБУ та ДБР звітують про затриманих прокурорів різного рівня. Погляньмо лише на повідомлення за останні півроку: «отримуючи 3500 доларів незаконної вигоди «попався» співробітник харківської прокуратури»; «2000 доларів за закриття кримінальних проваджень намагався отримати начальник відділу однієї з місцевих прокуратур у Кіровоградській області»; «10000 гривень вимагав прокурор від чиновника у Смілі»; «двоє прокурорів вимагали 5000 доларів за зміну обвинувачення від підозрюваного у Хоролі». Це – далеко не повний список. Та й, думаю, не варто пояснювати, що в поле зору правоохоронців потрапляють не усі, хто мав би. Ситуація кричуща для будь-якої цивілізованої країни. Правоохоронний орган – дискредитований. Тому, затягувати з реформами не можна.

Зрозуміло, що ідеального моменту для реформування – не буде ніколи. Прокуратура охоплює приблизно 15 тисяч працівників. Один прокурор може вести кілька сотень проваджень на рік. У столиці навантаження на кожного прокурора – до 600 проваджень. Роботу прокуратури не можливо призупинити, щоб провести кадрові зміни. Якщо ж частину прокурорів звільнять в рамках реформи, їх провадження ляжуть на плечі колег і ця цифра буде рости у геометричній прогресії. Чи відобразиться це на якості ведення справ? Не маю сумнівів. Більше того, прокурорам, що залишаться у системі, як мінімум, необхідний час, щоб ознайомитися з матеріалами нових справ. Це призведе до того, що провадження, яким «не пощастило» опинитися під процесуальним керівництвом звільнених прокурорів, суттєво загальмують у судах. А це – тисячі справ.

Якщо ж припустити, що все не так критично, і частину вакантних місць все ж займуть «нові обличчя», то ситуація також не надто оптимістична. По-перше, справді кваліфіковані працівники навряд чи захочуть працювати з таким шаленим навантаженням за ту зарплатню, яку пропонують на місцях. По-друге, новий закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» закріплює норму за якою дозволено брати на роботу до органів прокуратури, зокрема, і до центрального апарату, людей, що мають лише вищу юридичну освіту, але не мають досвіду роботи у прокуратурі. На перший погляд це справді крок до очищення системи. Але в свою чергу рівень підготовки такого прокурора залишає бажати кращого. Лише юридична освіта не дає повного розуміння специфіки роботи. Далеко не кожен юрист чи адвокат може підтримати державне обвинувачення. Більше того, він може не розуміти що таке «процесуальне керівництво досудовим розслідуванням» та чим воно відрізняється від «організації досудового розслідування». Тому, прокуратура після реформи втратить кваліфікованих спеціалістів, а загальний професійний рівень цього органу – впаде.

Раніше у законі України «Про прокуратуру» зазначалося, що кандидати на посаду прокурора проходять «протягом одного року спеціальну підготовку у Тренінговому центрі прокурорів України з метою отримання знань та навичок практичної діяльності на посаді прокурора, складання процесуальних документів, вивчення правил прокурорської етики». На мою думку, навіть цього було замало. Підготувати прокурора за рік – неможливо. З досвіду, навіть при блискучих особистих здібностях людини, щоб стати хорошим прокурором їй необхідно близько трьох років. Та автори реформи думають інакше. За новим законопроектом дію статті про спеціальну підготовку вирішили призупинити до 1 вересня 2021-го року. Можливо, через те, що зазначений Тренінговий центр – Національна академія прокуратури України, не зможе прийняти на навчання одночасно таку велику кількість нових прокурорів. Водночас, процесуальне керівництво справами потрібно комусь передати. Тому, щоб не паралізувати роботу прокуратури взагалі, і вирішили: хай хоч як-небуть, але справи йдуть. Щоправда, як вони все-таки йтимуть і чи зможуть нові прокурори швидко навчитися «у процесі»? Адвокат Василь Хрущ має великі сумніви в цьому.

Як правило, після хвилі звільнень з державних структур далі йде хвиля судових позовів про незаконність таких рішень, а потім поновлення на посаді та компенсації. Щось схоже очікують і цього разу. Адже ряд прокурорів, що не пройшли переатестацію, вже звернулися до судів. Рішення поки прийняте лише стосовно заступника прокурора Донецької області Олександра Лівочки. Щоправда, Офіс Генерального прокурора ще матиме 30 днів на апеляційне оскарження. Але варто розуміти, що Лівочко хоч перший, але не останній у цьому списку можливих поновлень. Навіть якщо прокуратура виграватиме ці справи, судова тяганина додасть зайвої роботи і так не належно укомплектованій структурі.

Ще одну хвилю позовів на поновлення у прокуратурі можна чекати після рішення Європейського суду з прав людини, який визнав, що український закон «Про люстрацію» порушив права чиновників. Українська сторона намагалася це оскаржити. Але Велика палата ЄСПЛ не задовольнила наш запит, тому цього тижня рішення набуло чинності.

Ймовірно, для працівників колишньої ГПУ поновитися буде складніше, ніж раніше. Адже тепер цей орган носить нову назву – Офіс Генерального прокурора. А в рамках реформи всі працівники попереднього органу до проходження переатестації були виведені за штат. Тим не менш, спроби все одно будуть і прокуратура повинна на них реагувати.

«Поки єдиний наслідок реформування прокуратури з 2014-го по 2019-й роки – це відсутність результатів розслідування у справах Майдану і резонансних кримінальних проваджень у сфері корупції та казнокрадства. Ми так і не отримали жодного вагомого рішення у справах цієї категорії. Результати, які нині Офіс Генерального прокурора публікує, як значні досягнення, стосуються порушень кримінальних проваджень не великої суспільної ваги. Найбільшого розголошення у ЗМІ набувають лише окремі слідчі дії, наприклад проведення обшуків, однак після них жодне з проваджень не було передано до суду», – резюмує екс-прокурор Василь Іванович Хрущ.

А всі, хто вчинив державну зраду і привів Україну до енергетичної капітуляції перед країною-агресором Росією – будуть пожиттєво сядіти в тюрмі. Це буде перший масштабний антикорупційний процес при новій владі.

Олег Ляшко,
Лідер Радикальної партії

Прокуратура, виконуючи замовленння влади, оскаржила відмову Бориспільського суду мене арештувати. Дата розгляду апеляції ще не відома. Прокурори продовжують вимагати мого арешту. Це політично мотивована справа за мою опозиційну діяльність. За сфальсифікованим звинуваченням мене намагаються посадити в тюрму, щоб розправитися зі мною і залякати всіх інших людей, хто проти влади. Нічого у них не вийде. Мене можна посадити чи навіть убити, але ніхто не змусить мене мовчати і припинити захищати Україну!

Олег Ляшко,
Лідер Радикальної партії

Министерство внутренних дел сняло с розыска известного соратника беглого президента Виктора Януковича — экс-регионала Юрия Иванющенко, известного как «Юра Енакиевский». Соответствующие данные исчезли из базы МВД, хотя на прошлой неделе он еще был в розыске, отмечает «Украинская правда».

В Нацполиции пояснили, что Иванющенко снят с розыска на основании данных из прокуратуры Одесской области.

«В начале июня мы получили постановление прокуратуры области о закрытии уголовного производства в отношении указанного гражданина. По закону это автоматически влечет за собой внесение изменений в розыскных баз и снятия с розыска», — отметил представитель Нацполиции Ярослав Тракало в комментарии УП.

По его словам, уголовное производство в отношении Иванющенко закрыто в связи с отсутствием состава преступления.

Одесская областная прокуратура объяснила, что дело против экс-регионала закрыто еще в апреле текущего года. Одной из причин стала отмена Конституционным судом статьи о незаконном обогащении. Второй причиной закрытия в прокуратуре назвали обязательства судов закрыть дело в той части, которая касалась «рейдерства» одесского рынка.

На данный момент идет досудебное расследование по факту возможного вымогательства права на имущество и завладения бюджетными средствами со стороны Иванющенко.

В полиции уточнили, что Иванющенко снят с розыска по базе «Интерпола».

Ранее SKELET-info сообщал, что Генеральная прокуратура Украины отменила закрытие производств относительно Иванющенко.

Кроме того стало известно, что Иванющенко пытается разморозить свои счета и недвижимость в Швейцарии.

В тему: Вышиванка для прикрытия. Как Полтавщина стала кормушкой для “донецких”

ДОСЬЕ: Юрий Иванющенко: «Серый кардинал» времен Януковича – «Тёмная лошадка» Порошенко. ЧАСТЬ 1

ИСТОЧНИК

Продолжаем публиковать цикл материалов касательно задержания адвоката Константина Бильцана, взявшегося защищать интересы Анжелы Билан и Светланы Козяриной , имуществом которых  путём обмана с использованием поддельных документов  завладело ООО «STEKO» (собственник  Сергей Положай). 

Константина Бильцана задержали 6 марта 2019 г. на одной из заправок на ж/м Победа в г.Днепр.  Причем руководил операцией по «поимке особо опасного преступника»  прокурор военной прокуратуры Николаевского гарнизона Ребенко П.С.   Адвоката обвиняют в том, что он, якобы возглавляя сразу несколько общественных организаций, проводил митинги под стенами ООО «STEKO»,  блокируя нормальную работу предприятия, и таким образом вымогал взятку за прекращение организованных протестных акций. Впрочем  доказательств того, что  Константин Бильцан вымогал деньги и получил их,  у стороны обвинения нет: в момент задержания жителя г.Днепр денег у него обнаружено не было. Их нашли в 100 м от основного места развития событий, а именно – на шиномонтаже и кто их туда доставил, а главное – по чьему негласному распоряжению  – еще предстоит узнать в процессе судебного следствия. Но простым обывателям интересно не только это –  жителям г.Днепр немаловажно знать, как о проведении «широкомасштабной  операции» узнали представители СМИ, и кто известил их о готовящейся информационной диверсии…

Константин Бильцан категорически отрицает причастность к  данному преступлению, чем очень раздражает не только прокуроров, но и судей. Он расценивает свое задержание исключительно как инструмент борьбы с неугодными власти гражданами.

                                               «Личный враг» мэра г.Днепр – Константин Бильцан

Ночью 6 марта судья Центрального районного суда г. Николаева Светлана Гречаная  вынесла решение об избрании для Константина Бильцана самой суровой меры пресечения  – содержание под стражей.  В качестве альтернативы для задержанного судья избрала запредельный залог  –  2,7 млн грн!  Даже для подозреваемого директора детского лагеря “Виктория” Петроса Саркисяна, где произошел пожар, вследствие чего погибло трое детей, Приморский суд Одессы назначил залог в размере 128 тыс. грн… А в случае с Константином Бильцаном  – чуть ли не 3 млн! Уж ни беглого  ли олигарха поймали местные правоохранители???

                                Судья Центрального районного суда г. Николаева Светлана Гречаная 

Поскольку судья даже не удосужилась обосновать такой немыслимый размер залога, то решение, казалось, было просто обречено на быструю смерть в стенах апелляционного суда. Но не тут то было!

Коллегия судей Апелляционного суда Николаевской области в составе судей: Елены Фарионовой, Оксаны Куценко, Николая Миняйла незаконно и необоснованно оставила решение суда первой инстанции в силе,  даже не беря во внимание  аргументы стороны защиты относительно неучтения материального состояния подозреваемого и уровня его официального дохода.

Наплевательское отношение к делу своих коллег  увидел судья Центрального районного суда г. Николаева Иван Дирко: 12 апреля, несмотря на давление заместителя Военной прокуратуры Южного региона Романа Мрочка,  суд принял решение  об  уменьшении  размера залога (с 2 689 400 грн до 1 344 700 грн) для адвоката из г.Днепр Константина Бильцана.

  Судья Центрального районного суда г.Николаев Иван Дирко

И хотя оно полностью не удовлетворило ни одну, ни другую сторону, однако было, на взгляд защиты Бильцана, более близким к истине. Оспаривая решение Центрального районного суда г. Николаев, защита просит Николаевский апелляционный суд  уменьшить залог до размеров, соизмеримых с размером  состояния, доходами подозреваемого.  Военная прокуратура, напротив, считает, что  размер залога избранный Константину Бильцану в качестве меры пресечения, должен оставаться на уровне 2,7 млн грн.

Рассмотрение апелляционной жалобы  было назначено на  24 апреля в Николаевском апелляционном суде. Причем состав суда, который рассматривал жалобы сторон по «делу Константина Бильцана», остался… прежним:  те же Елена Фарионова, Оксана Куценко и Николай Миняйло!..

  Коллегия судей Николаевского апелляционного суда: Елена Фарионова, Оксана Куценко, Николай Миняйло

Опять теми же граблями да по тому самому лбу? Чем вызвано такое удивительное совпадение? Исключительно работой системы автоматического распределения дел или, так называемым, «человеческим фактором»? Ведь ничто человеческое нашим судьям не чуждо? Такое закрадывающиеся в душу сомнение во стократ возросло, когда во время судебного заседания судьи отклонили ходатайство Константина Бильцана всему составу судейской коллегии. Судьи сочли мотивы отвода недостаточными для удовлетворения.  То обстоятельство, что и Елена Фарионова, и Оксана Куценко, и Николай Миняйло уже рассматривало апелляционную жалобу на решение Центрального районного суда г. Николаев об избрании меры пресечения для Константина Бильцана, ничуть не смутило высокоуважаемый суд – он готов и дальше работать в избранном направлении. Каком? Не будем забегать вперед, однако заметим, что  все, кто более-менее в теме судебных разбирательств, знают: часто-густо решение этой тройки судей носит определенно обвинительный характер.

Однако, и это далеко не все сюрпризы рассмотрения апелляционных жалоб в Николаеве! Неожиданностью для большинства жителей города стало проведение сразу двух митингов под стенами Николаевского апелляционного суда. Если первый из них состоял из друзей, коллег, родственников и неравнодушных граждан, которые пришли поддержать в суде Константина Бильцана,

то второй собрался «стихийно» и состоял из  учащихся колледжей, школ и торговых работников  рынка. В парке, который находится рядом возле суда, каждый «активист» получил по 200 грн «суточных».

      Одинаковый шрифт и стиль написания лозунгов говорит сам за себя: работают на одного заказчика…

В качестве общественного “одобрямса” в показательном судилище с политическим подтекстом  подключили даже местных псевдоактивистов и медиатитушек.

Участники заказного протеста  пришли в одно и то же место в один и тот же час… «по просьбе друга». Ни фамилии друга, ни его имени  «держатели лозунгов» против Константина Бильцана не назвали. Именно в этом и заключается, на наш взгляд, основная интрига: под зданием суда проходят заказные митинги протеста, а главный заказчик акции – в тени! И, на наш взгляд, не жалеет денег ни на мнимых «активистов общественного движения», ни на прокуроров, ни на судей. Недаром сторонники Константина Бильцана одарили представителей прокуратуры  сувенирными деньгами – подозрений в предвзяточности и недобросовестности, как прокуроров, так и судей, предостаточно.

Так, например, Светлана Гречаная – кума заместителя Военного прокурора Южного региона Романа Мрочко, который с грубейшими, по мнению адвокатов защиты, нарушениями криминально-процессуального закона, предъявил Бильцану подозрение в совершении уголовного правонарушения, по ч. 3 ст. 386-3 УК Украины. Не этим ли продиктовано столь суровое решение судьи Центрального районного суда г. Николаева Светланы Гречаной о назначении Бильцану залога в размере 2,7 млн грн?

Кумовья по жизни и друзья в Фейсбуке: Светлана Гречаная и Роман Мрочко

Наблюдая за развитием событий, невольно приходишь к выводу, что суд над Константином Бильцаном носит заказной характер:  судьи намеренно выносят решения о размер залога – заведомо несоизмеримого материальному состоянию подозреваемого. Причем и судьи, и прокуроры понимают, что они участвуют в показательном судилище и расправе, где без присутствия псевдоактивистов и медиа титушек  – просто никак!

Продолжение судебного заседания по «делу Константина Бильцана» состоится 2 мая. В связи с тем, что адвокаты Константина Бильцана не получили копии ходатайства прокуратуры, а потому не имели возможности с ними ознакомиться, в заседании Николаевского апелляционного суда был объявлен перерыв.

Впрочем, это решение апелляционного суда вряд ли поставит точку в вопросе об избрании меры пресечения для Константина Бильцана. Ведь того же 2 мая в здании Центрального районного суда г.Николаева судья Светлана Гречаная вновь будет принимать решение о продлении сроков досудебного расследования и меры пресечения для Бильцана. Как говорят, место встречи изменить нельзя… А судью, которая должна слушать дело?  Можно. Но! Не в нашей жизни, ни при нашем отношении к закону, законности и тотальной коррупции в правоохранительных органах.

Мы продолжаем следить за скандальной ситуацией. О ее развитии читатели смогут узнать из наших следующих публикаций…

Бюро журналистских расследований Наша версия

Больше информации тут: