хочу сюди!
 

Ліда

50 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 46-56 років

Замітки з міткою «дитинство»

Важно! Общественная организация "Дерматологи - Детям"

Міжнародна громадська організація «Дерматологи — Дітям»

Ми прагнемо допомогти дітям з тяжкими захворюваннями шкіри, використовуючи прийняті в ЄС та Світі стандарти доказової медицини. Для цього мало нашої відданості — потрібно об’єднати зусилля представників державних організацій, бізнес-спільноти, спонсорів і просто небайдужих людей.

Дерев’янко Л.А., президент МГО «Дерматологи — Дітям»

 

 

5 липня 2011 року представники МГО «Дерматологи – Дітям» Людмила Дерев’янко та Тетяна Заморська провели благодійний аукціон та зібрали 13 тис. доларів на підтримку хірургічного лікування кистей рук двох українських дітей із важким захворюванням — бульозним епідермолізом*.

 

МГО «Дерматологи – дітям» щиро дякує керівництву ресторану «Дежавю» та «Krilovs Auktion House», без шляхетної допомоги яких проведення акції було б неможливе.

 

Завдячуючи коштам, зібраним на додаток до виділених Міністерством Охорони Здоров’я України 8 тис. доларів, а також 1000 доларів, що їх надали шведські колеги, ми змогли пролікувати двох дітей, Гліба та Віктора, у спеціалізованому Центрі з лікування дітей з бульозним епідермолізом у м. Зальцбург, Австрія.

 

У листопаді 2011 р. при МГО «Дерматологи — Дітям» створено центр Дебра–Україна, що допомагатиме родинам з дітьми, хворими на бульозний емідермоліз.

 

У вересні 2011 р. МГО «Дерматологи — дітям» за підтримки торгової марки «Mustela» започаткувала навчальні семінари для батьків «Школа Атопічного дерматиту», що їх проводять у поліклініках м. Києва. Освіта батьків дуже важлива, оскільки дозволяє тримати під контролем захворювання.

 

*Бульозний епідермоліз — це рідкісне тяжке генетичне захворювання, що призводить до тяжких інвалідізуючих деформацій кінцівок ті внутрішніх органів. На цей час лікування дітей з цим захворюванням в нашій країні неможливо.

 

Людмила Дерев’янко — президент МГО «Дерматологи — дітям», керівник дерматологічного центру клініки «Феофанія», к.м.н., доцент кафедри дерматовенерології Національной медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика

Тетяна Заморська — віце-президент МГО «Дерматологи — дітям», юрист-міжнародник, представник родин з дітьми, що хворіюсь на бульозний епідермоліз

Гуннар Ниман — віце-президент МГО «Дерматологи — дітям», лікар–дерматовенеролог, представник шведського Товариства дерматологів та венерологів (SSDV Foundation for International Dermato-Venerology)

 

Наші контакти:

Сайт: www.dermatilogy-dityam.com

Тел. Президента МГО «Дерматологи — Дітям»:

Тел. Віце-президента МГО «Дерматологи — Дітям»:

Електронна пошта: [email protected]

 

Реквізити

Міжнародна громадська організація "Дерматологи - Дітям"

Ідентифікаційний номер 37616420

Рахунок № 26002301349909,

в АТ „ОТП Банк” м. Київ, МФО 300528

 

In English:

 

(for USD):

Міжнародній громадській організації "Дерматологи - Дітям"

Acc.№ 26002301349909, in OTP Bank, Kyiv, Ukraine

SWIFT OTPVUAUK

Cor.Acc. in Standard Chartered Bank New York Branch, New York, USA,

#3582023463002, SWIFT code: SCBLUS33

 

(for EUR):

Міжнародній громадській організації "Дерматологи - Дітям"

Acc.№ 26002301349909, in OTP Bank, Kyiv, Ukraine

SWIFT OTPVUAUK

Cor.Acc. in Commerzbank AG, Frankfurt/Main, Germany, #400 8880064 01, SWIFT code:

COBADEFF

 

Для Російських рублів (RUB)

Міжнародній громадській організації "Дерматологи - Дітям"

Acc.№ 26002301349909, in OTP Bank, Kyiv, Ukraine

SWIFT OTPVUAUK

Cor.Acc. in OTP Bank, Moscow, Russia

Acc K 30111810600000000059

OPERU MGTU BR 30101810000000000311

INN 7708001614

BIC 044525311

SWIFT code: OTPVRUMM

Друзі

Друзі завжди - друзі !   

Якщо  смішно, то сміються разом...

Зелені свята

 

Св»ято Св. Трійці

 

   Другий день зелених свят. Вчора пекло сонца. Нині хмарно і прохолодно. Вчора були гості – донька з зятем, внуки, правнук – непосидюче маленьке шило.. . Сьогодні тихо, аж скучно… Навіть похмелитися ні з ким… Сижу в бесідці, споглядаю за рухом оси над моєю головою і згадую як св»яткував це свя»то колись, колись, колись давно…  

   П»ятидесяті роки минулого століття… Свято Трійця – було престольним в селі мого дитинства – в Товмачику. Цього дня всі  чекали цілий рік. Поважні газди - щоб одіти вишиванки з домотканого полотна та святкові туфлі (у нас їх називали – мешти), з ранку піти до церкви, а після служби запросити на празник  (щедру гостину) родичів та друзів з сусідніх сіл, в яких гостювали  на пристольне свято їхного села. А дітвора очікувала цього свята найбільше! Ми, малеча, в цей день наряжалися в нові костюмчики, свіжі сорочечки, Задовго до цього збирали копійки і облизували губи, мріючи про солодке морозиво (льоди) -доступні тільки на Трійцю ласощі, які в наповнених льодом візках привозили в цей день з Коломиї. Ми, пам»ятаю, збиралися групками, бігали від одного продавця льодів  до іншого, штовхалися біля бабусь, що продавали пряники та смачні печені намиста, не могли обпитися (хоч і не хотілося, але коли ще поп»єш!) газованої води з сиропом. Ярмарок цукерок, льодів,  пива, газводи, та інших  диковинок тягнувся від зарінку вкінці нашого городу -  вздовж дороги, що вела до церкви. І закінчувався в тіні віковічних дуплавих дубів на самому верху пагорба.

 Місцями приторговували і самогоном. Але нам, малечі, туда було зась. Піходили туди лише парубки в яких уже пробивалися вуса. Вони по-змовницьки оглядувалися, а потім рукавами витирали губи.   

     Подекуди  штовхалися малі  і великі, які  за копійки хотіли довідатися про свою долю. Там на руці загримованого  під факіра мужчини сидів папуга і по знаку господаря витягував клювом із чарівної скриньки льоси – смужки паперу з надрукованими передбаченнями майбутнього.  Хто би не замовляв льос – всі передбачення були щасливими. І люди щиро їм вірили! 

       Найактивніше торгівля йшла за мостиком через невеличкий потічок, в якому я любив ловити раків. Там, в затінку вільх та черемхи стояла низенька хатина. Колись, до війни на цьому місці  була фара вікарія церкви, знищеної під час війни. Настоятель новозбудованого храму жив в іншому місці. А селянина, що побудувався на місці фари, по вуличному стали називати -  Вікарий.  Мабуть тільки він – один-єдиний в селі був незадоволений жвавим ярмарком, який своїм лементом під вікнами мішав йому празникувати з рідними та друзями. А на наступний день ще й  залишав попід огорожею купи всякого непотребу – паперових погарчиків від морозива, дерев»яних ящиків, зім»ятих  газет … В ті часи пакувального паперу не було і  в старі газети з портретами комуністичних вождів загортали оселедці  та інші закуски до холодного чопованого пива. Газети активно всмоктували олію, змащуючи лисини вождям. І вони, вожді,  хоч і були атеїстами, таким чином приймали участь в святкуванні релігійного свята… 

       Розходилася  дітворня по домівках понад вечір. А дома голосно співали празникові. Пили самогонку з одного погарчика, в який знову наливали та по естафеті  передавали сусідові. Я прилаштовувався десь в кутику, слухав нетверезі похвальби старших і непомітно засинав…     
   
    Згадуючи ті далекі часи, я  почав куняти. Тільки надоїдлива оса над головою повертала мене до дійсності, нагадуючи, що пролетіло вже дуже багато часу, змінилися покоління… Ех, піду-но я до кума похмелитися!!!

Спогади про дитинство

Навіяно  трохи  сумним  віршем  поетеси:

Я  не нездужаю нівроку,
А  серце плаче та болить,
Вже  не  дитина-лежебока --
В  люстерко  панночка  гляди`ть

Напої  пью я не дитячі,
Стакан порожній. Заметіль
Хотілось  глянуть знов  ув очі

Дитині малій моїх мрій...

Сторінки:
1
3
4
попередня
наступна