Таке рішення, правда на словах, чи то правильніше сказати на вигуках
багатотисячного натовпу було прийнято на театральному майдані.
Сьогодні
мені пощастило пройнятись піднесеним гарячим духом народу і побувати на
території війни за владу. Десь біля дванадцятої години на площі вже
було трохи люду, а після першої дня було важко рухатись по периметру. Зі
сцени лунали цифри у вісім тисяч чоловік, і голос кожного, хто виступав
зі сцени був пронизаний гордістю за ту величезну кількість, яка прийшла
підтримати зміну влади в Україні.
Та чи кожен з присутніх був
дійсно патріотично налаштованим і чи дійсно стояв тут за Україну? Ті
обличчя, які привертали велику увагу до себе - мали на собі символіку
Української держави, але коли я стикався з ними віч-на-віч, очі деяких
здавались мені сліпими і байдужими. І просто гидко було спостерігати за
одним обличчям дівчини, де одночасно можна було побачити і "За Україну" і
цигарковий дим.
Ще вчора мені було якось байдуже на той
папірець, адже вигода України з нього мізерна, а то й взагалі збиткова.
Але коли я побачив як
беркут скоти калічать мирних
людей о четвертій ранку, мій і багатомільйонний терпець увірвався.
Тепер у майдану нові цілі, нова мета. Прибрати мільйонерів януковичів, і
посадити на престол своїх мільйонерів. Чітких цілей і вимог на зразок "
Знищення панівного класу населення і кріпацтва", " Запровадження 75%
податку на доходи для мільйонерів", "Запровадження ліміту на багатство" я
не чув, а отже Україна як була в багні так і залишиться. Багаті стануть
ще багатшими, а бідні - ще біднішими.
"Бо хто має, то дасться йому та
додасться, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має." - як
гласить слово Біблії. Та тут я не бачу нічого дивного, адже більша
частина ВР - євреї. Євреї стануть ще багатшими, українці стануть ще
біднішими.