Гривня введена, як грошова одиниця у Київскій русі і діяла до монголо-татарскої війни. У 1918 році гривна знову була введена в обіг на українській території, потім, повторне введення сталося в 1996 році. На сьогодні гривну можна поміняти у 32 –х державах світу. 

http://www.profi-forex.org/category4727/gallery7.html

На жаль головою НБУ працює С. Арбузов що народився «у місті Донецькі». http://news.dt.ua/POLITICS/novogo_golovu_nbu_vikrili_u_bezgramotnosti-72131.html

Так, за його словами, російський рубель може бути переведений НБУ в статус валюти першої категорії, що відповідатиме його використанню при формуванні міжнародних валютних резервів України. Тобто до гривні збираються ввести «резервну валюту», яка ще не долізла до третьої світової групи валют. Складається враження, що цей проффесор не жив в Україні, коли в нас ходили рублі і купони, і який хоче знову опустити українців у те саме лайно. 

"Ми працюємо над тим, щоб це питання було сьогодні зручно вирішуване для тих банків, які працюють з рублями. Ми ще змін не робили, але плануємо ", - відзначив Арбузов, якого цитує кореспондент ЛІГАБізнесІнформ. http://news.liga.net/news/economics/616688-nbu_khochet_vvesti_v_zolotovalyutnye_rezervy_rubli_.htm#disqus_thread

Нагадаємо, щоб ввести засоби в рублях в структуру золотовалютних резервів НБУ необхідно ввести рубель у першу категорію валют. За доларом американським і євро, є третя група валют по мірі важливості і впливовості в світі, куди входять - британський фунт (GBP), швейцарський франк (CHF), японська ієна (JPY), канадський долар (CAD) і ряд інших національних валют, в купюрах яких частково зберігають свої резерви цілий ряд Нацбанків світу. А в Україні валюта з четвертої групи, буде введена у першу категорію. 

Схоже стабільність цих валют не є переконливою для пана Арбузова. Схоже він «працює» над "підтяганням штанців" російському рублю.

РФ, не рідко, практикує саме командну економіку, і за вказівкою Президента Росії, частина «золотого запасу" України може легко перетворитися на попіл. Воістину патріоти вітчизни чужої. 

Крім лінку, ніяк http://grechkometr.unian.ua

25 серпня 1996 року було оголошено указ президента "Про грошову реформу в Україні", а 2вересня ми вперше взяли в руки не різнокольорові"фантики" купоно-карбованців, а справжні гроші.

Курс гривні до долара в ті дні становив 1,6, а купюра в 100 грн видавалася справжнім багатством (на неї і справді можна було непогано скупитися).

Ідейним натхненником нової валюти був голова НБУ в 1991-92 роках Володимир Матвієнко, а дизайн розробив художник Василь Лопата.  ІП представляє читачам ескізи майбутньої валюти з книги В. Лопати "Надії тарозчарування, або метаморфози гривні", люб'язно надані нашим автором Ігором Дудником. Цікаво, що спершу мали бути купюри в 3 і 25 гривень.

Також наводимо кілька зразків "попередників" сучасних грошей - банкноти УНР, Гетьманату, УРСР і СРСР. Зразки грошей 1917-20рр та маловідомі ескізи гривні 1990-их дивіться : http://www.istpravda.com.ua/artefacts/2011/09/2/53916/#0

Гривні сьогодні 20 років.
Факти, яких ви не знали
02.09.2016



2 вересня 1996 року в обіг була введена українська валюта – гривня. Звідки така назва, чому рубль – це лише обрубок української валюти, що Канада має до гривні? Про все це і більше в матеріалі сайту "24".
Що означає гривня?

Слово "гривна" має корінь із санскритським griiv'aa, тобто "потилиця". Як вважають історики, назва валюти походить від золотої чи срібної прикраси-обруча, який носили на "загривку".
Рубль – обрубок гривні

Гривня була основною грошовою одиницею у Київській Русі до XIV століття. З другої половини ХІІІ, під час татаро-монгольської навали, срібну гривню почали ділити навпіл. Саме так з’явилися рублі, від слова рубати.
100 тисяч за одну гривню

Коли у 1996, за Указом тодішнього Президента Леоніда Кучми, гривню ввели в обіг, її курс до карбованця був – 1:100 000. Саме карбованець, або купоно-карбованець, був жертвою інфляції протягом 1992-95 років, коли Україна була на перехідному етапі.
Гривня і долар

Цей факт вам швидше за все відомий, та до свята вирішили нагадати. На своєму початку українська валюта була доволі міцною. Курс був 1,8 гривні за 1 долар! І так тривало практично до економічної кризи 1998 року. Потім курс довгий час тримався на рівні 5 гривень за долар. Зараз про ці часи можна згадувати хіба з ностальгією.
Різана чи сотий

Якщо з назвою гривня суперечок було не багато, то копійки могли мати й іншу назву. Серед варіантів були: різаний та сотий. А у традиції Русі монети взагалі мали назву "шаги". Однак, зупинилися все ж на звичній для нас назві.
Чому є валюта з 1992 року?

Знаходили у своєму гаманці гривні та копійки з датою 1992? Справді, у цьому році були видруковані перші гривні та викарбувані перші копійки, однак в обіг вони надійшли аж у 1996 році під час грошової реформи.
Українську валюту друкували канадці

Після розвалу СРСР в Україні банально не було підприємств, які б могли взятися за виготовлення банкнот. Тож вперше національну валюту друкувала канадська компанія "Канадіен Банкнот Компані".



Тоді українського дисидента Левка Лук'яненка якраз призначили послом в Канаді. Саме він попросив канадську діаспору допомогти Україні.
Скільки банкнот припадає на одного українця?

За даними НБУ (станом на листопад 2015 року), в обігу було 2,8 млрд штук гривневих банкнот загальною вартістю в 295,7 млрд гривень! Виходить, що на 1 українця припадає 64 банкноти загальною вартістю в 6758 гривень.
Папір з малини

Ну, звісно, не в прямому розумінні. Папір для банкнот виготовляється Фабрикою банкнотного паперу НБУ в Малині, що на Житомирщині.
Скільки живе купюра?

Життя паперових купюр недовге… Купюри номіналом в 1, 2 і 5 гривень "живуть" від півроку до 8 місяців. Потім Нацбанк міняє їх. Купюри номіналом від 10 до 100 гривень здебільшого в обігу до трьох років. А от 200 і 500 гривневі "живуть" від 5 років і більше.

640 млн банкнот всіх номіналів кожного року НБУ вилучає з обігу через фізичний знос!
Скільки виготовлено банкнот?

З 1992 і дотепер на банкнотній фабриці Нацбанку виготовлено кілька мільярдів купюр. Однак, точна кількість – державна таємниця.

http://24tv.ua/grivni_sogodni_20_rokiv_fakti_yakih_vi_ne_znali_n721757

Есть в психиатрии такой термин - ограниченная вменяемость и дееспособность. Этот термин означает обалваненность неких индивидуумов различными методами, в том числе и с использованием органов познания мира -зрение, слух и т.д. В результате получается индивидуум, действующий в заданной системе координат, который мыслит с логическими ошибками и не выходя из заданных границ мышления. Таких людей часто называют «зомби». С чем Вас и поздравляю.

Самое интересное, что эта самая обалваненность позволяет использовать Ваш труд на благо тех, кто вложил огромные финансы в масс-медиа, в так называемую науку, культуру, другие средства воздействия на массы. Результат - работа на того, кто владеет Вашим мировоззрением.

Знаете почему тяжело к чему то путному прийти и идет только ругань как в политике, таки в экономике?

Потому что доступ к ушам (но не мозгам) слушателя или читателя имеют, в большей своей массе, те, у КОГО ГОЛОС ГРОМЧЕ И НАХАЛЬСТВА МОЛОТЬ ЧУШЬ ХВАТАЕТ.

Потому тот, кто действительно владеет ситуацией и знает ПОШАГОВО что и как и в какой последовательности делать для выхода в кратчайшие сроки из экономического хаоса ( в мозгах, в первую очередь), - те пока остаются неуслышанными...

Считаю, что курс гривни может быть и  1:1 к евро в настоящее время . Сказочно звучит? Для неучей - сравните цены на ту же курицу там и тут, а потом говорите. Не буду даже говорить про определение курса относительно стоимости гамбургера в разных странах - так по нему, как я думаю, курс 1 гривни даже выше курса 1евро.

Вобщем - раз в 5-10 примерно занижена стоимость гривни - Я ТАК ДУМАЮ.

Кстати -  для "одаренных":

Знаете почему к такому смешному способу определения курса валют, как относительно цены гамбургера в разных странах, стоит прислушаться, а не ржать как лошадь?)

Очень просто: при производстве гамбургера идет оценка некоторых основных продуктов питания и базовых товаров в разных странах - мука, масло, яйца, мясо, электроэнергия, стоимость доставки, цена эксплуатации недвижимости, зарплаты персоналу и еще целый ряд еще более интересных показателей, в целом позволяющих определить курс валюты, исходя из цен на основные жизнеобеспечивающие товары.Если производитель повышает цены, так как падает спрос на его товар и он, ввиду того же, если не меньшего объема продаж, хочет иметь прибыль ту же, но при меньшем объеме работ, то это говорит об отсутствии платежеспособности населения. А это - признак того, что национальная денежная единица должна укрепляться при учете еще некоторых факторов.Это - если "по уму", а если как хочется - так о какой "экономике" тут можно говорить? Это -беспредел, а не научный подход - кто то "из воздуха" за счет ограбления всего остального населения страны делает деньги на курсе, раскачивая качели инфляции, запуская забугорный печатный станок и опуская ниже плинтуса благосостояние живущих на зарплату в национальной денежной единице.Вот Вам и функциональная обязанность по "поддержанию курса национальной валюты", вот вам и забота о населении ЭТОЙ СТРАНЫ, а не забугорных жителей по месту, возможно, будущего жительства...Любой феодал свой дворовой люд кормит лучше, чем работяг из окрестных деревень.Также, кажется, в истории пишется о средних веках и феодализме?))

Теперь о цифре в 2000-3000 гривень(это украинская национальная валюта) заработной платы среднестатистического местного жителя и заработной плате той же цифры, но в евро, забугорного жителя аналогичной специальности.

Получается, что  при аналогичном труде при скрытом перераспределении материальных богатств за счет разницы курса, местный житель фактически пожизненно работает «на забугор» и при более титанических усилиях (за редкими исключениями- см.ниже) врядли получит уровень жизни соответственно западному- система так построена, уважаемые, что одним работать в поколениях, а другим жить за счет этих работающих. Такая вот современная неорабовладельческая или неофеодальная модель жизни одних за счет труда других. И на вид – как бы все и законно и незаметно для многих.Вот те же долларовые массовые вливания в экономику произошли уже в кризисный период, а какая реакция рынка на такое событие? Задумайтесь что произошло и какая должна быть реакция рынка (если он сам собой регулируется, как думают некоторые), а также о том, как это, по идее, могло бы повлиять на курс обмена валют.Ну, а если курс гривни будет 1:1 к евро, тут мы и получим среднюю европейскую заработную плату на национальных территориях. Понимаете?)) Система настроена на перекачку материальных благ от "туземцев" в страны неофеодалов с улучшенным уровнем жизни приближенных, чтобы не было смуты поблизости от двора сюзерена.Кто окрестный люд, которого система назначила пожизненно батрачить в поколениях, а кто придворные и приближенные, кушающие лучше, чтоб не бузили, и кто надзиратели и сборщики этого "налога" - разницы с туземного населения, потом переезжающие поближе "ко двору сюзерена" - даже и не знаю, сами думайте.)))Схема всемирной финансово-промышленной  пирамиды выкачки ресурсов:1.Курсы валют не отражают реальной покупательной способности местных национальных валют, что приводит к перекачке материальных и лучших людских ресурсов в страны"золотого миллиарда".2.Валюты стран "золотого миллиарда" поддерживаются материальными ресурсами так называемых развивающихся стран через психологически вбитую масс-медиа в головы туземцев веру в не свою валюту (ну помните анеклот как 2 обезьяны с двумя одинаковыми бананами сидели на ветке и каждая хотела отобрать банан у другой,думая что он вкуснее?) -ну дикари, что с них взять?А вообще круто - ты печатаешь валюту, а ее наполнение поддерживается природными богатствами арабских стран или той же нефтью, лесом, металлами или продуктами химии России.Ведь внушили, что за «зеленый» можно купить нефть, газ и т.д.Абсурд ситуации почему то замечается мало…3.За счет такой курсовой разницы развивается только "кнут"  - банки, а промышленность не развивается, что создает рынок сбыта именно западного товара и для развития промышленности так называемых развитых стран - конкурент то, имеющий материальные ресурсы, "лежит" в нокдауне, тупо не понимая, что его "имеют" курсом валют и при такой курсовой разнице (в разы -какая ж тут теперь конкуренция?Только за счет ограбления населения национальной территории) преимущество всегда будет на стороне производителя не национальной территории. Ну и через аффилированные компании чего бы не скупить на подставных туземных лиц все, что можно скупить в туземных странах, включая и продажных политиков?4.При установлении учетных ставок национальных территорий по «непонятной» причине в них закладывается процент инфляции, в то время как в так называемых развитых странах учетные ставки фиксированы долгое время и очень низки.Нетрудно понять, что при таком положении дел  финансовая система так называемых развитых стран будет более стабильна, в то время как на так называемых национальных развивающихся территориях будет происходить «вымывание» финансов из оборота предприятий, галлопирующая инфляция (ну так Вы сами ее заложили в учетную ставку- чего же  еще хотите?А это ведет к образованию инфляционного вала в каждой группе товара по цепочке, на все образовывая разоряющую местного производителя надбавку), проблематичность построения финансовых и производственных планов и спад промышленности. Да и проблемы с поиском финансов для модернизации производства при таком системе у национальных производителей возникают почти автоматически. Естественно, что это обеспечивает приоритет развития бизнеса и промышленности так называемых развитых стран в ущерб развития экономики и финансов национальных территорий.

Понятно же, что при такой системе национальная промышленность не живет, а выживает, освобождая место под солнцем забугорной.А если Вы к этому добавите на национальных территориях и регулируемый хаос в политике, законодательстве и формировании общественного мнения через масс-медиа и т. д., то интереснаякартина вырисовывается...

 <!-- -->

У різні історичні періоди слово "гривня" означало мідяну монету у дві з половиною копійки, згодом - у три, і, нарешті, назву "гривеник" дістала у народі срібна монета вартістю у десять копійок (зберігалася ця традиція, як відомо, і за радянських часів).
Водночас із назвою "гривеник" у народі зберігалася й запозичена з польської мови назва "злотий", яка перейшла на срібну монету у п'ятнадцять копійок.
Проголосивши своїм Третім універсалом 18 липня 1917 року утворення Української Народної Республіки, Центральна Рада запровадила в Україні нову національну валюту. Первісно такою валютою було визначено український карбованець, вартість якого дорівнювала 17,424 долі щирого золота (1 доля = 0,044 г золота). Ухвалою Центральної Ради від 19 грудня 1917 року було видрукувано перший грошовий знак Української Народної Республіки — купюру вартістю у 100 карбованців. Автором оформлення грошового знака був визначний український художник-графік Георгій Іванович Нарбут.
Оформлюючи свою купюру, Нарбут застосував вишукані орнаменти в дусі українського барокко XVII—XVIII століть, декоративні шрифти, зображення тризуба (родового знаку князя Володимира Великого) та самостріла (герба Київського магістрату XVI—XVIII століть). Напис "100 карбованців" подавався на купюрі мовами чотирьох найчисленніших націй, що живуть на території України, — українською, російською, польською та єврейською (івритом).
З випуском нарбутівської стокарбованцевої купюри пов'язаний вибір тризуба як державного герба України. Георгій Нарбут, проектуючи ескіз купюри у 100 карбованців, звернув увагу на тризуб як знак, характерний для найдавніших національних грошей України — злотників та срібняків князя Володимира, і вмонтував його до композиції ескізу. Оригінальний знак одразу запам'ятався українським патріотам. Тризуб тут виступав як алегорія українського державотворення ще від часів Володимира Великого, що також мало глибоко патріотичний зміст. Після введення купюри в обіг майже одразу ж було зафіксовано випадки її фальшування. З огляду на те, а також на деякі політичні причини (так, УНР, яка за Третім універсалом визначалася як складова частина федеративної Росії, проголошувалася за Четвертим універсалом 22 січня 1918 року "самостійною, ні від кого не залежною державою") Центральна Рада 1 березня 1918 року прийняла закон про запровадження нової грошової одиниці — гривні, яка поділялася на 100 шагів і дорівнювала 1/2 карбованця.
Протягом 1918 року в Берліні було видрукувано грошові знаки у 2, 10, 100, 500, 1000 та 2000 гривень (проекти двох останніх було виконано вже після проголошення гетьманату на чолі з Павлом Скоропадським). Ескіз першої купюри, оздобленої досить простим геометричним орнаментом, виконав Василь Кричевський, трьох наступних — Георгій Нарбут. Гривневі купюри Нарбута, як і попередня, відзначалися вишуканим оформленням. Так, в ескізі 10-гривневої купюри Нарбут використав орнаменти українських книжкових гравюр XVII століття, 100-гривневої — зображення робітника з молотом та селянки з серпом на тлі розкішного вінка з квітів і плодів, 500-гривневої — свою улюблену алегорію "Молода Україна" у вигляді опроміненої дівочої голівки у вінку (завдяки цій деталі купюра отримала гумористичну народну назву "горпинка").
Гетьман Павло Скоропадський, прийшовши до влади в Україні у квітні 1918 року, відновив як основну грошову одиницю Української Держави карбованець, що поділявся на 200 шагів. Було виготовлено ескізи купюр у 10, 25, 50, 100, 250 та 1000 карбованців. З цих купюр Георгієві Нарбутові, який очолив утворену при гетьмані "Експедицію з заготовлення державних паперів", належав ескіз лише 100-карбованцевого знаку, де він використав портрет Богдана Хмельницького, індустріальні мотиви (композицію з ремісничих інструментів) та створений ним самим проект герба Української Держави зі сполученням символів "тризуб" та "козак з мушкетом". Ескізи інших купюр, що не визначалися високим художнім рівнем і виглядали досить еклектично, виготовили І.Золотов, І.Мозалевський, А.Богомазов та інші графіки.
Хронологія введення грошових знаків УНР та Української Держави в обіг була такою: 5 січня 1918 року — 100 карбованців (ескіз Г.Нарбута); 6 квітня 1918 року —25 та 50 карбованців ("лопатки", ескізи О.Красовського); 17 жовтня 1918 року — 10, 100 та 500 ("горпинки") гривень (ескізи Г.Нарбута); жовтень 1918 року — 1000 та 2000 гривень (ескізи І.Мозолевського); серпень 1919 року — 10 ("раки") та 1000 карбованців (ескізи І.3олотова), 100 карбованців (ескіз Г.Нарбута) та 250 карбованців ("канарейки", ескіз Б.Романовського); жовтень 1919 року — 25 карбованців (ескіз А.Приходька).
Після переходу влади в Україні у грудні 1918 року до рук Директорії на чолі з Володимиром Винниченком та Симоном Петлюрою основною грошовою одиницею відновленої УНР знову було проголошено гривню.
"Більшовицькі тисячки" запроваджені Раднаркомом на землях Радянської України, мали мізерний курс (1 золотий карбованець = 5457000000 радянських карбованців). Це становище спричинилося до проведення у 1922—1924 роках грошової реформи, наслідком якої стало введення в обіг радянського червінця (1,6767 г золота). 1924 року було встановлено курс нового радянського карбованця, який дорівнював 1/10 червінця. Ця подія стала моментом остаточного утвердження радянської валюти.
Акт проголошення незалежності України відкрив дорогу для запровадження в нашій молодій державі повноцінної національної валюти. Такою валютою мала стати, згідно з традиціями як доби Київської Русі, так і періоду визвольних змагань 1917—1920 років, гривня. Щодо назви розмінної монети, то для неї пропонувалися назви "сотий", "резана", але врешті було віддано перевагу звичній уже "копійці". 1992 року перші зразки української національної валюти було виготовлено в Канаді за ескізами В.І.Лопати. Однак в обіг в Україні з 1992 року було введено тимчасову валюту, розраховану на перехідний період, — український карбованець, або купоно-карбованець. Саме ця грошова одиниця ставала протягом 1992—1995 років жертвою інфляції, зумовленої економічною кризою перехідного періоду.
Посилення у 1995 році і першій половині 1996, року стабілізаційних процесів в економіці, зокрема значне зниження темпів інфляції, суттєве призупинення спаду виробництва, стабілізація курсу українського карбованця до іноземних валют, зростання доходів населення, створили належні умови для запровадження гривні, яка згідно з Конституцією України є грошовою одиницею нашої держави.
25 серпня 1996 року в засобах масової інформації було оголошено Указ Президента України Леоніда Кучми "Про грошову реформу в Україні".
Відповідно до Указу Президента України грошова реформа в нашій державі проводилася від 2 до 16 вересня 1996 року. У перший же день реформи за встановленим курсом було перераховано у гривні ціни, тарифи, оклади заробітної плати, стипендії, пенсії, кошти на рахунках підприємств, установ та організацій, а також вклади громадян. Карбованцеві вклади населення було перераховано у гривні за курсом 100000 карбованців за одну гривню без будь-яких обмежень і конфіскацій із вільним їх використанням у гривнях.
Протягом 15 днів — від 2 до 16 вересня 1996 року — в готівковому обігу одночасно вільно використовувалися як гривні, так і карбованці з поступовим вилученням останніх. Після 16 вересня 1996 року приймання карбованців в усі види платежів було припинено і єдиним законним засобом платежу на території України з цього моменту стала гривня.
З початку реформи всі видачі готівки з кас банків (у тому числі для виплати заробітної плати, пенсій та інших доходів), безготівкові розрахунки здійснювались тільки у новій національній валюті.
Грошова реформа в Україні стала надзвичайною подією для нашої держави, в результаті якої було створено один з невід'ємних атрибутів державності — національні гроші. Зарубіжні аналітики вітали здійснення грощової реформи у нашій державі, розглядаючи введення української валюти — гривні — як свідчення початку стабілізації української економіки.

<!-- -->

Несподівана перемога: гривня очолила світовий рейтинг