хочу сюди!
 

Лилия

41 рік, скорпіон, познайомиться з хлопцем у віці 35-50 років

Замітки з міткою «гривня»

За дурість і корупцію влади платитимуть українці

Причини відставки голови Нацбанку Якова Смолія зрозумілі - це намагання зелених невігласів захопити Нацбанк, щоб розкрадати рефінансування і відкликати позови «Приватбанку» у міжнародних судах. За корупцію і дурість влади платитимуть українці - обвалом гривні і галопуючим зростанням цін на усі товари. 

Зелені невігласи знищують все за що б не бралися.

Вперше в історії України ЦВК провела чесні президентські та парламентські 2019 року - за це їх незаконно розпустили і призначили нову ЦВК, повністю залежну від влади. 

Вперше в історії України облікова ставка Нацбанку нижче 6%, а золотовалютні резерви рекордні - за це голову Нацбанку відправляють у відставку і призначать свого фунта, який знищить незалежність Нацбанку і вб‘є нашу гривню. 

Так завжди відбувається, коли ідіоти дориваються до влади.




Олег Ляшко, 
Лідер Радикальної партії 

Українська гривня очолила світовий рейтинг

Несподівана перемога: гривня очолила світовий рейтинг

Українська гривня посіла перше місце в рейтингу валют, які за перше півріччя 2018 року більше інших зміцнилися по відношенню до американського долара. Про це повідомило видання Bloomberg.

ЗМІЦНЕННЯ. З початку 2018 року гривні вдалося зміцнитися по відношенню до долара на 7,5%, що дозволило їй обійти грузинський ларі і колумбійське песо. Відзначається, що значне зміцнення української національної валюти відбувається всупереч військовому конфлікту на сході держави, високому рівню корупції, нестачі міжнародної фінансової підтримки та інших проблем в економіці країни.

Як стверджують в НБУ, досягти такого результату вдалося завдяки жорсткій монетарній політиці, яку пом’якшать після того як буде зафіксована тенденція до зниження інфляції.

Гривні сьогодні 20 років!

Гривні сьогодні 20 років.
Факти, яких ви не знали

02.09.2016



2 вересня 1996 року в обіг була введена українська валюта – гривня. Звідки така назва, чому рубль – це лише обрубок української валюти, що Канада має до гривні? Про все це і більше в матеріалі сайту "24".
Що означає гривня?

Слово "гривна" має корінь із санскритським griiv'aa, тобто "потилиця". Як вважають історики, назва валюти походить від золотої чи срібної прикраси-обруча, який носили на "загривку".
Рубль – обрубок гривні

Гривня була основною грошовою одиницею у Київській Русі до XIV століття. З другої половини ХІІІ, під час татаро-монгольської навали, срібну гривню почали ділити навпіл. Саме так з’явилися рублі, від слова рубати.
100 тисяч за одну гривню

Коли у 1996, за Указом тодішнього Президента Леоніда Кучми, гривню ввели в обіг, її курс до карбованця був – 1:100 000. Саме карбованець, або купоно-карбованець, був жертвою інфляції протягом 1992-95 років, коли Україна була на перехідному етапі.
Гривня і долар

Цей факт вам швидше за все відомий, та до свята вирішили нагадати. На своєму початку українська валюта була доволі міцною. Курс був 1,8 гривні за 1 долар! І так тривало практично до економічної кризи 1998 року. Потім курс довгий час тримався на рівні 5 гривень за долар. Зараз про ці часи можна згадувати хіба з ностальгією.
Різана чи сотий

Якщо з назвою гривня суперечок було не багато, то копійки могли мати й іншу назву. Серед варіантів були: різаний та сотий. А у традиції Русі монети взагалі мали назву "шаги". Однак, зупинилися все ж на звичній для нас назві.
Чому є валюта з 1992 року?

Знаходили у своєму гаманці гривні та копійки з датою 1992? Справді, у цьому році були видруковані перші гривні та викарбувані перші копійки, однак в обіг вони надійшли аж у 1996 році під час грошової реформи.
Українську валюту друкували канадці

Після розвалу СРСР в Україні банально не було підприємств, які б могли взятися за виготовлення банкнот. Тож вперше національну валюту друкувала канадська компанія "Канадіен Банкнот Компані".



Тоді українського дисидента Левка Лук'яненка якраз призначили послом в Канаді. Саме він попросив канадську діаспору допомогти Україні.
Скільки банкнот припадає на одного українця?

За даними НБУ (станом на листопад 2015 року), в обігу було 2,8 млрд штук гривневих банкнот загальною вартістю в 295,7 млрд гривень! Виходить, що на 1 українця припадає 64 банкноти загальною вартістю в 6758 гривень.
Папір з малини

Ну, звісно, не в прямому розумінні. Папір для банкнот виготовляється Фабрикою банкнотного паперу НБУ в Малині, що на Житомирщині.
Скільки живе купюра?

Життя паперових купюр недовге… Купюри номіналом в 1, 2 і 5 гривень "живуть" від півроку до 8 місяців. Потім Нацбанк міняє їх. Купюри номіналом від 10 до 100 гривень здебільшого в обігу до трьох років. А от 200 і 500 гривневі "живуть" від 5 років і більше.

640 млн банкнот всіх номіналів кожного року НБУ вилучає з обігу через фізичний знос!
Скільки виготовлено банкнот?

З 1992 і дотепер на банкнотній фабриці Нацбанку виготовлено кілька мільярдів купюр. Однак, точна кількість – державна таємниця.

http://24tv.ua/grivni_sogodni_20_rokiv_fakti_yakih_vi_ne_znali_n721757

Курс валют в Україні перед 24 серпня


Офіційний курс гривні щодо іноземних валют

Національний банк України 
на 25.08.2015 
встановлює такі офіційні курси гривні до іноземної валюти
(до списку валют, курс яких змінюється щомісячно) 
Код цифровий Код літерний Кількість одиниць Назва валюти Офіційний курс
036 AUD 100 Австралійський долар 1620.2537
944 AZN 100 Азербайджанський манат 2108.5546
826 GBP 100 Англійський фунт стерлінгів 3462.9040
974 BYR 10 Бiлоруський рубль 0.0132
208 DKK 100 Данська крона 333.9986
840 USD 100 Долар США 2209.5544
978 EUR 100 Євро 2492.5983
352 ISK 100 Ісландська крона 16.9509
398 KZT 100 Казахстанський теньге 8.7518
124 CAD 100 Канадський долар 1685.6687
498 MDL 100 Молдовський лей 116.2685
578 NOK 100 Норвезька крона 268.7582
985 PLN 100 Польський злотий 592.9393
643 RUB 10 Російський рубль 3.2435
702 SGD 100 Сінгапурський долар 1572.4188
960 XDR 100 Спецiальнi права запозичення 3116.6796
949 TRY 100 Турецька ліра 754.4412
934 TMT 100 Туркменський манат 631.3013
348 HUF 1000 Угорський форинт 79.6943
860 UZS 100 Узбецький сум 0.8530
203 CZK 100 Чеська крона 92.2467
752 SEK 100 Шведська крона 261.5144
756 CHF 100 Швейцарський франк 2315.4652
156 CNY 100 Юань Женьмiньбi 345.8868
392 JPY 1000 Японська єна 180.1010
* для здійснення обліку та митних платежів без зобов'язань Національного банку України 
купувати та продавати зазначені валюти за цими курсами

Гречкометр

Крім лінку, ніяк http://grechkometr.unian.ua
Ідіть, там приємна музичка і новорічний настрій!

Реформи=тюрма.

          Ну воно ж все просто.
          Порошенко ж заслуговує мінімум на імпічмент, а максимум на нари? Там підстав, вагон та маленька, а може і велика, тележка.
          І Яценюк недалеко він нього знаходиться.
          Це станеться, якщо втілити в життя всі реформи, які зроблять Україну дійсно правовою та демократичною державою.
          Щоб не потрапити під каток імпічмента та на нари треба не проводити реформи. Або робити симуляцію реформ.
          Тобто залишити все в Україні так, як і було останні 23 роки.
          А така країна, яка була, може бути союзником тільки Росії і Путіна. На ділі. Палкі патріотичні декларації не беремо до уваги, вже наслухалися.
          По всіх діях Порошенка та Яценюка можна сміливо сказати, що вони є вірними союзниками Путіна. А якщо не будуть, то їм буде жопа. Тому вони є союзниками.
          Яскравий тому приклад, - гривня. Синхронно з обвалом рубля, ці гавайці валять і гривню.
          Постійні контакти з Путіним, пеціни заводіки в Рашке, мутево з вуглем, постачання в окуповані території газу та електроенергії та багато чого ще, вже перетворилося на буденність.

          Тому, товариство, треба звикнути до дійсності, яка полягає в тому, що ці два гавайця дрючать нас по повній програмі.
          Погоджуватися з цим, чи ні, нам вирішувати.....

Як Нацбанк обвалив гривню



 

 

Дії керівництва Нацбанку України протягом останніх місяців – на жаль, занадто популярна тема. Складається враження, що дитина отримала сучасну електронну  іграшку, але не знає, як із нею впоратися: тисне на всі кнопки, а бажаного результату немає. Звісно, більшою мірою йдеться про курс національної валюти, надважливий, хоча й зовсім не єдиний напрямок діяльності головного банку країни.

 

Влітку керівники НБУ заспокоювали населення: мовляв, введені наприкінці лютого обмеження стосовно отримання коштів з валютних депозитів громадян можуть бути скасовані, принаймні – значно пом’якшені. Проте, в останній робочий день серпня термін дії обмежень був пролонгований, до нього ще й додали обмеження на отримання коштів з вкладних рахунків у гривні. Не зрозуміло, для чого це треба було робити, якщо в серпні спостерігалося збільшення залишків на депозитних рахунках населення в нацвалюті. Наслідок прогнозований – у вересні активізувався процес зняття громадянами коштів з депозитних банківських рахунків. З психологічної точки зору це легко пояснити: налякані продовженням старих обмежень та введенням нових, банківські вклади почали забирати навіть ті, хто цього не планував робити. Суто через наявність обмежень.

 

До цього додалась заборона на зняття іноземної валюти з пластикових карток, емітованих в валюті. Примусова заміна валюти зобов’язання навряд чи є легітимним кроком. Однак, не менш цікаво наступне: в підпункті 9 пункту 1 постанови НБУ №530 йдеться про обмеження видачі валюти через банківські каси та банкомати еквівалентом 15 тис. гривень. Тобто, у встановлених межах з валютної картки начебто не забороняється отримувати кошти в інвалюті. Проте підпункт 13 пункту 1 в тій самій Постанові геть забороняє  отримання коштів в валюті з валютних пластикових карток. Складно утриматись від питання – це банальні недоліки виконавців Нацбанку, професіональні якості яких публічно критикує керівник НБУ? Або протиріччя в документі допущені навмисно, щоб окремі дружні банки мали підстави видавати іноземну валюту клієнтам з карток, а інші не мали (або, щоб їх можна було покарати)?

 

Стрибки на міжбанківському ринку, коли курс сягав позначки в 15 гривень за долар, пояснювалися, в тому числі, низьким рівнем міжнародних резервів України. Дійсно, якщо б колишні очільники уряду та НБУ зрозуміли, що плаваючий курс треба було вводити пару років тому, золотовалютні резерви були б суттєво більшими. Проте, маємо те, що маємо. З одного боку, економність Нацбанку в питанні збереження валютних резервів можна зрозуміти. В тому числі, через майбутні потреби в інвалюті взимку, наприклад, на критичний імпорт, в першу чергу на купівлю природного газу.

 

Але з іншого боку, виявляється, зайва валюта є. Про це свідчить проведення Нацбанком кількох валютних аукціонів. Звідки долари для продажу на аукціонах? Варіантів два: або з резервів, або НБУ купує їх у Мінфіну. Якщо з резервів, то навряд чи доцільно проводити валютні аукціони, свідомо уникаючи валютних інтервенцій НБУ на міжбанківському ринку. Зрозуміло, що доцільність тут може бути не лише з точки зору інтересів держави, бо на аукціоні нескладно продати валюту дружнім банкам, заздалегідь домовившись про це (правда, трохи дмухає корупцією?). Якщо долари купуються у Мінфіну, то для цього Нацбанк банально надрукував гривню. З відповідними наслідками у вигляді стимулювання інфляції й девальвації, саме проти якої «героїчно бореться» НБУ – однією рукою створює передумови для падіння гривні, іншою намагається стримати його.

 

Окремої уваги заслуговує ситуація, що склалася 19 вересня. Тоді курс долара внаслідок самоусунення НБУ від інтервенцій сягав на міжбанківському ринку 14,9 гривень. В той самий день Нацбанк провів аукціон, на якому продав майже 45 мільйонів доларів по курсу 13,55 гривень за 1 долар. Яку кількість з цих коштів потім було перепродано із непоганим «наваром» на міжбанку?

 

Дивує й те, що для проведення аукціонів НБУ обрав «голландську» систему – коли торги йдуть в напрямку зниження ціни. В умовах, коли долар в дефіциті, нелогічно проводити торги «на пониження».

 

Вразило й несподіване рішення Нацбанку, яким була скасована заборона на кредитування в іноземній валюті юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Особливої пікантності надає той факт, що спочатку НБУ забороняє це робити постановою від 28 серпня, а потім дозволяє постановою від 9 вересня. Згадується рекламний слоган попереднього президента часів його невдалого балотування в 2004 році: «Тому, що послідовний». Безперечно, попит на кредитування у валюті створить попит й власне на валюту. Гадаю, не має сенсу пояснювати – як це відобразиться на курсі української валюти. То ж чи дійсно Нацбанк прагне стабільності гривні?

 

Аналогічну безсистемність та непослідовність продемонстрував НБУ у питанні продажу валютної виручки експортерів. Спочатку збільшується частка, що підлягає обов’язковому продажу, до 100%. Спливає декілька тижнів і цей норматив знижується до 75%. Даних про те, що експортери почали повертати в Україну валютну виручку від зовнішньоекономічної діяльності не має. Навіщо тоді зменшувати частку виручку, яку треба продавати?

 

В успішній країні громадяни майже не обговорюють дії центрального банку. В Україні ж політика НБУ є однією з топових тем для всіх верств населення. Звичайно, добре, що внаслідок наради, яку провели з банкірами президент та прем’єр-міністр, гривня суттєво посилилась. Але ж підтримання стабільності національної валюту є конституційним обов’язком саме Національного банку.

Богдан ДАНИЛИШИН

http://nvua.net/opinion/danylyshyn/Kak-Nacbank-obvalil-grivnu-13677.html

Чого очікувати від гривні?

За останні дні гривню лихоманило, і курс 9,4грн./дол., міг бути цілком реальним вже сьогодні, якби НБУ на кінець не розворушився, і курс трохи опустився.

Причини різкого падіння курсу гривні можна виділити дві, перша це політична ситуація в країні, друга це бажання заробити на стрибках валюти високопоставлених зацікавлених осіб, третє, паніка серед олігархів, що вони можуть втратити свої кошти,і термінове їх виведення(як наслідок перших двох причин).

Перша причина, це досить радикальні дії опозиції, коли відбуваються заклики бойкот продукції ПР, забирати гроші з банків ПР, не заходити на сайти ПР(навіть інструкції розписуються, як це зробити). Але чомусь ніхто не задумується, що такий відтік коштів з банків призводить, до того, що іноземні інвестори, які є в засновниках банків на території України, оцінюють ситуацію, як вкрай негативну, і починають виводити свою валюту, тобто, долари за кордон додому, і цим створюють штучний попит на долари.


На інвесторів також впливають новини ЗМІ, які підігрівають ситуацію в Україні готуючи сюжети, наче в нас дійсно третя Світова почалася в масштабах Києва.  А це в свою чергу негативно впливає на настрій людей, які хочуть, або мають гроші в Україні вкладати їх у економіку.

Тепер, долари йдуть за кордон, а чим покривати виниклий тимчасовий дефіцит? НБУ має викидати на ринок долари, які є в резерві, і до речі РФ нам дала 3 млрд. через купівлю облігацій… Але й тут не все в порядку, як видно з таких запізнілих дій НБУ хтось вирішив «під шумок» запастися доларами, і зірвати трохи грошей на курсовій різниці. Оскільки «лихоманка гривні» йде вже місяць, а курс за весь період долар знижувався тільки двічі, то можна робити висновок про те, що комусь було дуже вигідно щоб курс піднімався, бо державний банк продавав до 7 лютого(постанова №49), долари по ціні 7,99, а банки по 9,1.


Тепер, НБУ починає свою роботу, начебто і нічого не сталося, хоча мені здається що за кадром залишилося зменшення золотовалютних резервів України,( http://www.epravda.com.ua/news/2014/02/7/418817/ моя стаття написана приблизно в 10:00) а також витік досить великої кількості валюти через чутки, які спричиняє євро майдан, і підігрівають ЗМІ, вигідно це звичайно тільки один людям. Також варто відмітити те що ставки по депозитах ростуть, а це значить, що рано чи пізно, депозити не можна буде забрати(через те що зараз грошей у КБ немає).

Стабілізація ринку, якщо буде, то буде досить раптовою, оскільки, витік валюти був зумовлений чутками,і політичними міжусобицями,і як тільки затвердять новий склад кабміну, і когось призначать на пост прем’єр-міністра, то гривня зміцнить свої очікування, і ті хто скуповував валюту в січні в наступних місяцях можуть втратити на різниці курсів.

Також варто зазначити, що для опозиції варіант з розвитком подій коли гривня знецінюється, дуже вигідний, оскільки, це показує не професіоналізм нинішньої влади, і друге, дефолт, це шанс для опозиції почати все з «нуля», і таким чином показати, які вони вправні управлінці(з т. зору управління набагато легше розвалити, і створити нове, ніж переробити старе, і віддати всі борги, яких до речі у нас дуже багато).

Снова о трубе и не только или «В Багдаде — всё спокойно..»?

Итак, долх пирид МВФ нада захасить, а трубу — сАдИрДжать. И там, и там - «дЭнги давай!»

ТипЭр мы хаварим, шо Ивропа нам нинужна. Прафсяк выпадак паедим-ко в Рассею, дахавариваццо пра двухстАронний кАнЦорсЫум. [ Читать дальше ]
Рейтинг блогов

 

Сторінки:
1
2
попередня
наступна