Суднобудівна компанія «Море» у Феодосії спустила на воду бойовий корабель-амфібію на повітряній подушці класу «Зубр», який  зразу же передано китайцям.

Судно після спуску на воду пройшло апробацію і  вже завантажене на судно-перевізник  і відправлене до Китаю.

За словами голови компанії «Море» Віталія Кривенка,  даний корабель -  це найбільше судно на повітряній подушці  у своєму класі. Воно розвиває швидкість до 65 вузлів на годину і призначене для прийому,  навіть з необладнаного берега,  бойової техніки і морського десанту.

Також  ця амфібія може здійснювати транспортування  і постановку мінних загороджень.

Амфібія здатна перевозити на вибір 500 десантників, або три бойових танки, або десять БТРів, або вісім БМП.

Він додав, що три китайських групи експертів і фахівців з 27 осіб у кожній вже пройшли у нас повний курс  навчання.

Корабель-амфібія прибуде до Піднебесної через місяць  без систем озброєння - їх встановлять китайські  фахівці вже на місці. Вся технічна документація передана китайським фахівцям.

Як відзначають в компанії, в Китаї будуть побудовані і другий, і третій, і ...  інші «Зубри». Вони вже будуть побудовані в КНР без участі українських  фахівців  і  повністю  будуть  оснащені  найсучаснішою  китайською  електронікою.

Китай планує вже найближчим часом запустити масове виробництво цих амфібій і продавати їх на світовому ринку, заробляючи  щонайменше 500 млн. доларів на рік.

 Бандитский  Кабмин утвердил порядок создания специальных комиссий для предотвращения  массовых акций протеста  при  резком  росте безработицы при массовом увольнении украинцев с принятием  нового трудового кодекса. 

Об этом говорится в постановлении Кабмина № 305 от 22 апреля 2013 года «Об утверждении Порядка создания специальных комиссий по принятию мер для предотвращения масових акций протеста в связи с резким ростом безработицы во время массового увольнения работников». 

В частности, утвержденным Порядком местным властям предоставляется право создавать специальные комиссии в случае массового высвобождения работников по инициативе рабовладельца. 

Задачей такой комиссии должна стать разработка мероприятий, направленных на «уменьшение»  численности высвобождаемых работников, подготовка предложений о внесении изменений в программы занятости населения, направление высвобождаемых на  принудительные общественные работы. 

В соответствии с возложенными на нее задачи, комиссия уполномочена проводить анализ мер по уменьшению численности высвобождаемых работников, а также может рассматривать вопрос о возможности предоставления предприятиям, на которых предполагается массовое  увольнение работников, финансовой помощи в форме льготных кредитов, выплачиваемых векселями,  отсрочки платежей  за  коммунальные услуги. 

Согласно документу, комиссия также может вносить предложения по расширению сферы применения труда, в частности, за счет организации принудительных общественных работ для работников, потерявших часть заработной платы вследствие вынужденного сокращения, в связи с  массовым увольнением и остановкой производства. 

Организационно-техническое обеспечение деятельности комиссии возлагается на местные госадминистрации, прокуратуру, суды, органы внутренних дел, обласные организации Партии Регионов. 

Как сообщали, нардепы от фракции партии регионов Александр Стоян и Ярослав Сухий которые зарегистрировали в Верховной Раде проект нового античеловеческого Трудового кодекса, который узаконивает рабство, законопроект состоит из 9 книг (444 статьи), а также заключительных и переходных положений. 

Необходимость принятия Трудового кодекса Украины осуществляется по требованию олигархов.  Ведь сейчас на Украине уже окончательно  сформирован феодально-олигархический строй.

---

Режим презіка-зека Віто Янукурвіча не обмежиться нинішньою бюджетно-економічною «оптимізацією» шляхом впровадження адміністративної, податкової та пенсійної антинародних антиреформ. Цілком імовірно, що наступним кроком стане схвалення  небаченого для світу «нового»  Трудового кодексу,  яким буде остаточно закріплена перемога феодально-олігархічної моделі  економіки.           

Відповідний законопроект вже готовий для прийняття бандитським парламентом в другому читанні та в цілому – без обговорення з профспілками, народом України, науковцями,  громадсько-експертним середовищем та поза  і всупереч відповідним аналізом і рекомендаціями з боку Міжнародної організації праці.

Нинішній рівень експлуатації найманих працівників в Україні досяг небачених у світі масштабів. Україна традиційно веде перед, разом із найбіднішими африканськими народами  у багатьох міжнародних, зокрема й ООНівських рейтингах щодо не дотримання й не забезпечення  найелементарніших економічних та соціальних прав громадян. Так, щонайменша погодинна норма оплати праці, якщо взяти за основу мінімально встановлену законом мінімальну заробітну плату, становить всього-на-всього  6,18 грн (що вшестеро менше за середні показники по Європейському Союзу.

Середня частка заробітної плати в собівартості продукції залишається на рівні 4%, тоді як у країнах Західної Європи цей показник сягає 45%. Рівень безробіття у березні цього року, за офіційними даними, становив 871,6 тис. осіб, або 3%. Втім, на думку народного депутата Людмили Денисової, ця цифра суттєво занижена, і насправді становить 1,4 млн осіб. Водночас, за методикою МОП, офіційно-статистичну цифру слід множити на 5.

Природно, що за таких умов  чинний Кодекс законів про працю (КЗпП) вже не відповідає реаліям, за яких фінансово-промислові групи нещадно експлуатують трудові ресурси практично без будь-яких обмежень.

 Закріпити в законі дійсний стан речей якраз і має законопроект №1108 (так званий антинародний Трудовий кодекс) – авторства «регАнальних»   екс-профспілкових «зубрів»  злодія  Василя Хари, брехуна Олександра Стояна та сраколиза  Ярослава Сухого.  Документ був протягнутий незаконно у першому читанні ще 20 травня 2008 року з небаченою солідарністю – аж  386 голосами. Причому за проект дружньо проголосували майже всі тодішні фракції (включно з комуністами) – ПР, БЮТ, НУНС, КПУ  та блок Литвина. Схвалення законопроекту в другому читанні та в цілому кілька разів відтерміновувалося,  а відтак зависло в повітрі аж до сьогодні. Бо незрозуміло що  буде  після   парламентських  виборів-2012 …  і резонансно-протестним протидіям з боку громадськості й незалежних профспілок.

На загал, ідеологія документа ґрунтується на ультра-ліберальному концепті максимального усунення держави від регулювання відносин між заздалегідь нерівноправними суб’єктами трудового права – работодавцем  і найманим працівником.

За новими нормами, работоргівець отримує максимальну кількість преференцій щодо безконтрольно-одноосібної експлуатації працівника-раба, а останній позбавляється гарантованих Конституцією та міжнародними конвенціями будь-яких прав в тому числі і на  працю, відпочинок, гідну оплату роботи, ефективний правовий захист, ба навіть більше, на приватне життя.     

«Мол якщо бандитське  приватне підприємство через конкуренцію переживає важкі часи, треба дати бізнесмену-рабовласнику  можливість відправити працівників у відпустки, або використовувати гроші з фонду оплати праці на технічне переоснащення,  або  виплачувати заробітну  плату фантиками-векселями», – стверджує співавтор законопроекту і нинішній нардеп-регАнал сраколиз  Ярослав Сухий.

При цьому, звісно ж, не йдеться про чинну конституційну норму щодо заборони звуження гарантованого законом обсягу прав людини, зокрема й права на працю.

Найбільш загрозливою для трудових прав громадян є новела статті 143, яка передбачає збільшення тижневої тривалості робочого часу до 68 годин (себто встановлення де-юре 7-денного замість нинішнього 5-денного робочого тижня). При цьому, попри начебто згадану верхню «планку» у 12 годин, кодексом чітко не встановлюється обмеження щодо максимальної тривалості робочого часу,  що, вочевидь, повністю розв’язуватиме руки господарю-рабовласнику експлуатувати робітника-раба  на повну аж до буквального «згорання» на робочому місці.

Саме цим остаточно перекреслюється одне з найбільших досягнень демократичного світу – 8-годинний робочий  день, закріплений нормою Конвенції №1 МОП від 1919 року. І хоч законопроект  передбачає «письмову згоду» працівника на «понадурочну працю» (ст. 151), останній, за нинішнього рівня безробіття, та за мізерність платні,  а отже, через побоювання втратити робоче місце, навряд чи вдаватиметься до відмови від пропозиції роботодавця.

До того ж новий Трудовий кодекс  суттєво спрощує процедуру звільнення, скорочуючи строк повідомлення про це з чинних двох місяців до одного місяця, а в деяких випадках – до двох тижнів. При цьому перелік підстав для звільнення за ініціативою работодавця  суттєво розширюється – за рахунок позицій, якими той, вочевидь, зможе легко маніпулювати на власний розсуд. Ними, зокрема, стануть: неможливість виконувати роботу «за станом здоров’я» працівника (якщо той, скажімо, часто хворіє), «розкриття комерційної таємниці» (ним може вважатися, наприклад, повідомлення банку про заробітну плату при оформленні кредиту),  грубе порушення техніки безпеки, «ухиляння працівника від обов’язкового профілактичного щеплення проти інфекційних хвороб» тощо (ст. 104–106).

Цілком «органічним» в контексті ультра-феодальної, а радше олігархічної логіки «профспілкових» творців нового Трудового кодексу є впровадження так званих нормативних актів роботодавця. Останні власник підприємства матиме право встановлювати в односторонньому порядку за вельми гіпотетичних умов відсутності колективного договору чи первинної профспілкової організації (ст. 13). Очевидно, що де-факто це означатиме регуляцію трудових відносин між сторонами не в правовому полі держави, а в закритому корпоративному просторі компанії, в якому Конституція  й закони не діятимуть. А отже, відкривається «легальна» можливість приймання  внутрішніх корпоративних норм у межах окремо взятої олігархічної території (на кшталт «замково-кафкіанської») над законодавством країни.

Звісно, що за таких умов трудові права працівників наражаються на справжню загрозу брутального утиску,  тобто  цілковитого знищення. Наприклад, господар матиме право встановити «корпоративну норму» щодо «оптимізації» зарплатних витрат, розширюючи та взаємозамінюючи посадові обов’язки. І тоді, скажімо, маркетолог «законно» розвантажуватиме продукцію на митниці чи на складі, а бухгалтер митиме клозети компанії. 

У цьому контексті практично нездійсненною є міжнародна практика МОП та недержавних громадських організацій, яка широко застосовується у цивілізованому світі. Так, наприклад, в 1999 році  спалахнув конфлікт між менеджментом та найманими працівниками азійської мережі підприємств компанії  Nike. Останні поскаржилися на порушення їхніх законних прав у сенсі «узаконеного» внутрішнім «корпоративним кодексом» застосування неоплачуваної понаднормової праці робітників та інші прояви дискримінації. Керівництво глобальної компанії змушене було залучити до зовнішнього аудиту відповідний підрозділ Міжнародної молодіжної фундації (International Youth Foundation, США) – Глобальний альянс працівників та громад (The Global Alliance for Workers and Communities). В результаті безстороннього аудиту та моніторингу аж надто суворі корпоративні норми були скасовані. Навряд чи така практика стане можливою після «легальної» індульгенції, що її надасть вітчизняним нуворишам новий Трудовий кодекс, для розбудови «держав у державі».

Суттєву кабально-трудову небезпеку може породити закладене в кодексі «асиметричне» співвідношення ступеня й міри відповідальності господаря та його працівника. Відповідальність першого здебільшого абстрактно регламентується всього лишень п’ятьма статтями (ст. 420–424), тоді як робітник відповідатиме матеріально й дисциплінарно аж за 20 статтями (ст. 401–419 та 389). Назагал, за експертними оцінками, нерівноправність обчислюється аж вісьмома порядками!

Крім того, проект легалізує сумнозвісну «сталінську» колективну відповідальність працівників за заподіяння матеріальної шкоди (ст. 415). Наприклад, один робітник зіпсував коштовне обладнання. В цьому випадку роботодавець може цілком «законно» на власний розсуд утримати певні суми відшкодування із зарплат інших, не причетних до інциденту працівників. Наразі так само «змішується» матеріальна відповідальність з майновою (як елементом цивільного права). Це створює значні люфти для волюнтаристського визначення рабовласником підприємства збитків, що можуть заподіюватися не лише псуванням працівником матеріальних цінностей, а й іншими «нематеріальними» діями чи бездіяльністю – наприклад, перекурами, невиконанням понаднормової роботи, відмовою виконувати інші, «нештатні» розпорядження тощо. 

Найбільшим же ударом по правах найманих працівників є практично повна нівеляція ролі профспілок щодо ефективного й неупередженого захисту ними прав робітників. Так, у проекті нового Трудового кодексу геть не відображені положення розділу XVI чинного КЗпП «Гарантії діяльності професійних спілок щодо захисту трудових та соціально-економічних прав працівників». Наприклад, за новим кодексом, звільнити особу можна буде всупереч незгоді профспілки, що діє на підприємстві. До того ж і самі профспілки втратять право на приміщення на території компанії.

До цих (та інших) негативних наслідків  майже стовідсотково призведе введення норми щодо поділу профспілок на «репрезентативні» (які охоплюють не менше 3% працівників певної галузі, або 2% загальної кількості працівників області) та «нерепрезентативні» (усі інші). Останні цілковито позбавляються участі в укладанні колективних угод, управлінні соціальним страхуванням, реалізації повноважень щодо захисту прав членів профспілки тощо. Тобто створюються ідеальні передумови для фасадного функціонування «ручних», штрейкбрехерських профспілок суто на кшталт нинішнього регіонально-комуністичного «придатку»-атавізму в особі Федерації профспілок України. Котру ще донедавна очолювали співавтори «олігархічно-феодального» кодексу – члени Партії регіонів Олександр Стоян і Василь Хара.        

Проте найбільш гротескною (з погляду міжнародних і конституційних стандартів дотримання прав людини) є опукло орвеллівська пропозиція-норма щодо запровадження відеоспостереження, інших форм технічного спостереження над працівником, контролю над його перепискою, телефонними розмовами, інтернет-трафіком, які безпосередньо не пов’язані з дотриманням безпеки підприємства (ст. 28). «Памятай,  що Великий рабовласник завжди спостерігає за тобою». Чи людина розмовляє з родичами по телефону, чи пише електронний лист, чи вживає ліки, а чи, даруйте, справляє природні потреби в клозеті…

На загал же, слід визнати, що антинародний Трудовий кодекс в його нинішньому «регіональному релізі» легалізує міні-тоталітарні кластери в межах олігархічно-корпоративних структур, на території яких вітчизняні та міжнародні закони щодо прав людини не діють. Щось на штиб «приватної ділянки» Запорізького обкому «малоросійської» Компартії, де бовваніє бюст кривавого вождя Йосіфа Сталіна. 

Администрация президента в 2012 году заплатила 100 тысяч гривен наших народных денег  фирме «Танталит»,  которая является собственностю Януковича и сыновей,  за арендутолько  одного  кабинета для презика-зека Янукурвича в  Межигорье.

Об этом написано в ответе Администрации президента Украины Виктора Януковича на запрос журналистов:  «На протяжении 2012 года по соглашению между Государственным управлением делами и ООО “Танталит”,  ГУД было уплачено 99 тыс. 691 грн. 20 копеек, в том числе 16 тыс. 615 грн. 20 копеек НДС», — сказано в письме. 

Напомню, что начиная с 2012 года администрация презика-зека арендует за деньги бюджета кабинет /а также и другие помещения/ для Януковича на территории резиденции Межигорье, где он и проживает.  

Как нам ответили  стоимость аренды только за один кабинет составила сумму 100 тыс.грн., фирме которая не была представлена на тендере,  потому что  пренадлежит президенту.

В СМИ уже не раз писали, что реальным  собственником Межигорья выступает фирма «Танталит», которая и  пренадлежит семье президента.

Вором был,  вором и остался !!!  Горбатого и могила не исправит !!!

Ми провели опитування у всіх  регіонах України і отримали  наступні дані:

17%  -  так

73%  -  ні

72%  -  владу

69%  -  суди

64%  -  прокуратуру

65%  -  міліцію

Народний депутат від фракції Партії регАналів Алекс Фельдман систематично палить у кулуарах Верховної Ради, незважаючи на найсуворішу заборону куріння. І чомусь ніхто його не штрафує ?



Коли нардеп побачив, що ми його фільмуємо на камеру, він почав відвертатися і сказав, що для зйомки у ВР потрібно спеціальний дозвіл з адміністрації президента. Коли ж  ми сказали що курити в громадських місцях не можна. Нахабний депутат відповів:

"Это мои обыкновенные манеры. Что хачу то и делаю. Курил, курю і буду курить.", - відповів нам нагло Фельдман.



Пізніше, коли оператор ще раз намагався зняти сигарету в правій руці Фельдмана, він кулаком вибив камеру з рук журналіста і накрив нас трьохповерховим матом.



Ось такі вони «наші»  «народні»  «обранці».

Доходи населення в Україні падають небувалими темпами, на руках у українців сьогодні знаходиться всього лише $ 10 млрд, у той час як у європейських країнах цей показник є  в тисячі разів більшим. Основна маса пенсіонерів отримує пенсію всього лише 1000 гривень, у той час,  як пенсіонери Европейский країн отримують пенсію в середньому у розмірі 1800 євро, тобто в десять разів більшу. 

Але і ці  10 млрд.доларів це гроші схильні до ризику - адже ми з вами живемо в кримінальній бандитської країні.  Вклавши  гроші  в  квартиру  ми  її  можемо  і  не  отримати,  вклавши  гроші  у  бізнес  ми  не маємо  ніяких  гарантій  того,   що  завтра  його у нас  не  відберуть  даунецькі,  … 

Для багатих, а це в основному не українці, а євреї та росіяни зараз всі їх банківські комірки забиті, в кращому випадку цінними паперами, в гіршому - грошима, іноді коштовним камінням і золотом. 

Кожному п'ятому українцю доводиться підробляти.  Адже 60% українців заробляють менше 2 тис. грн на місяць 

Торік уряд  виконуючи  вказівки  олігархів організував роботу так, що доходи населення  впали на 14% - при стабільному курсі гривні, нульовій  інфляції, тобто в порівнянні з європейськими показниками населення отримало небувалий рівень зниження доходів. Адже ціни на борщовий набір зросли на 61%  за  останній  рік !!! 

Зараз в українців практично немає грошей на руках, так що нема чого і  використовувати в економіці.   Адже  населення  немає  змоги  її  інвестувати.  Починається період глибокої стагнації і  скоріше  всього нас  чекає  гіперінфляція вже найближчому часом. 

Нагадаю,  за даними Держстату, номінальні доходи українців в 2013 році впали на 11,1% порівняно з 2012 роком, тобто на 0,12 трлн грн. Наявний дохід на одну людину в січні-грудні 2012 року склав всього лише 13931 грн, що більш ніж на 956 грн менше, ніж роком раніше. Це середній показник характеризує, що кількість робочих місць істотно зменшилась, а кількість пенсіонерів та непрацюючих  в Україні збільшилася. 

За офіційними даними, близько 61% українців отримують зарплату нижче 2000 грн. За підрахунками Erste Bank, в середньому середній житель України може заощаджувати всього лише 88 грн на місяць. 

При цьому,  в основному,   багаті  українці воліють зберігати заощадження в готівковому вигляді - 51%. Близько 17% опитаних багатих українців відкладають на карткових рахунках (в основному це бізнесмени), 15% користуються депозитом, 5% зберігають  на поточних рахунках.

Лідера опозиції Юлію Тимошенко силою не пускали на побачення зі своїми соратниками,  стверджуючи зворотнє світовій громадськості !!!

Цинізм тюремників баньдюковіча безмежний.

12 квітня 2013 за особистою вказівкою бандита Януковича садисти-тюремники свідомо і цілеспрямовано зірвали законне короткострокове побачення Юлії Тимошенко з соратниками по боротьбі з бандитським злодійським режимом - Олександром Турчиновим, Арсенієм Яценюком і Юрієм Луценком.

Юлію Тимошенко жодного разу не випустили з медичної палати, поки соратники перебували в лікарні в очікуванні побачення, а начальник колонії особисто  утримував Ю.Тимошенко силою, коли вона намагалася вийти.

Тим часом представники в'язниці свідомо знімали на відеокамеру монологи начальника колонії і фальсифікували відео таким чином,  що мовляв Тимошенко нібито відмовляється йти на короткострокове побачення.

Коли ж Юлія Тимошенко намагалася вийти з палати, відеозапис припинявся  і двері перед нею закривалися! Даний сценарій фальсифікацій був продуманий до дрібниць і реалізований в день коли так і   не відбуласяця  зустріч, щоб завдати глибоку душевну рану лідеру опозиції. Тортури і катування бандитської влади стали витонченими і почали відбуватися відкрито на очах у всього світу???

Так у чому ж суть??? А ось в чому. Для недопущення цієї зустрічі була використана спеціальна технологія розроблена  злочинною  СБУ - булостворено спеціальну  «іншу кімнату» для проведення такого побачення. Постає  питання  що  ж  це  за  спеціальна  кімната  ??????????????????

.... Юлія  Тимошенко  знаючи  фальшивість  бандитської  влади  і  будучи  розумною  жінкою  усе  зрозуміла  !!!!!!!!!!!!!!!!!!

Тому  й  зявилося повідомлення, що Тимошенко нібито не хочу йти в цю спеціальну "іншу кімнату" для короткострокових побачень.

 Розкрию таємницю тюремної адміністрації - такої кімнати не існує в природі, бо за "кімнату" вони видають спеціально облаштований чотириметровий проміжок між двома скляними  герметичними стінками-дверима з можливістю опромінення і наповнення цієї кімнати спеціальними газами!

Четверо людей - троє гостей і Юлія Тимошенко - в цей простір фізично ледь би змогли втиснутися,   а  як ж вони мали перебувати в таких умовах протягом чотирьох годин побачення??? ...  і хто знає,   що могло трапиться за цей час ...  і що задумала   зробити бандитська СБУ за вказівкою баньдюковіча???

Присутність на побаченні трьох відвідувачів дозволено чинним законодавством - але не в таких підстроєних умовах   ... - для вбивства!

Тимошенко зазначає, що до 12 квітня 2013 року в лікарні «Укрзалізниці» у неї було всього лише п'ять короткострокових побачень.

Всі вони проводилися в нормальній кімнаті - тієї самої, де Тимошенко, у присутності представника колонії, зустрічалася з захисниками. Тепер, щоб перешкоджати проведенню подальших короткострокових побачень, створили цю "кімнату" з  спецумовами.

"Щоб уникнути подальших політичних провокацій прошу всіх журналістів зробити запит в пенітенціарну службу з проханням відвідати цю спецкімнату для «побачень»  оснащену найсучаснішими засобами знищення.

 Коли представники ЗМІ її побачать, вони все зрозуміють і самостійно зроблять висновки ", - сказала лідер опозиції Юлія Тимошенко.

Заместитель генпрокурора Ренат Кузьмин не учился в  Харьковском  юридическом институте. У  него  фальшивый диплом !!! 

Все юристы Украины находятся в особом статусе, в котором и должны  быть:  ведь  это специалисты  в области права. Кроме  Рената Кузьмина.  У  него  нет  выщего юридического образования !!!  Полномочия юриста подтверждаются дипломом. 

Мы провели небольшое исследование прошлого заместителя генпрокурора  Р.Кузьмина  и  выяснили интереснейшие факты  его  прошлого. 

Выяснилось, что диплом Рената Кузьмина фальшивый. Первое,  сразу  же  бросается в глаза, что Ренат Равелиевич Кузьмин поступил на первый курс очного отделения Харьковского юридического института в 1985 году, а школу закончил в 1984-ом. Ведь согласно правилам приема в высшие учебные заведения на специальность «правоведение», надо было обязательно иметь в 1985 году два года стажа или службу в армии.  Р.Кузьмин даже  теоретически  не  мог поступить в Харковский юридический институт так  как  это  запрещено  законом !!! 

Это общие правила приема в высшие учебные заведения, утвержденны приказом Министерства просвещения СССР, и, соответственно, имеется приказ и Минобразования УССР. Это строгие юридические нормы. 

Нельзя было в Харьковский юридический институт поступить без двух лет стажа или, соответственно, службы в армии.  Ни  по  протекции,  ни  за  деньги,  никак,  потому  что  это  запрещалось  законом СССР.  Все  вступники  строго  проверялись  Минобразованием  УССР.    

В  списках  студентов,  поступивших  в  1985  году  в  Харьковский юридический  институт  Ренат Кузьмин  не  числится. 

Во-вторых:  Ренат  Кузьмин  не  мог  з  1984 по  1986 год  работать  инспектором прокуратури.  Ведь  он  в  1984 году  только окончил  среднюю  школу  и  никакого  юридического образования  у  него  не могло  быть  вообще !!!  Смотрим  его  личное  дело:  где  написано ???????????? 

Родился 12 июля 1967 года в Донецка. В 1990 году окончил Украинскую юридическую академию в Харькове.

§                     В 1984-1986 гг. работал инспектором прокуратуры в Донецкой области. Затем два года служил в армии. 

---

У меня  вопрос:  «Как  он  мог  окончить  юридическую академию в 1990 году,  если  он  с 1986 года  по 1988 год  служил в армии» 

ФАКТ !!!  Никакой Харковский юридический институт Ренат Кузьмин не  кончал.  У  него  купленный  диплом !!!  Он  незаслуженно  занимает  пост  заместителя  генерального  прокурора !!!  Куда  смотрит  выщий  совет  юстиции.  Как  можно  проходимца  держать  на  выщем  руководящем  посте !!!????????????

---

П.С.1: У епіцентрі скандалу – маєток, який «звів» у 2010 році заступник генпрокурора чеченець Ренат Кузьмін на закритій від сторонніх очей території державної резиденції “Пуща Водиця”.  Загальну площу будинку Кузьміна, який вже збудований  державою під дах, можна оцінити в 650 квадратних метрів.

 

Цей об’єкт перейшов під його контроль за традиційною кримінальною схемою. Спочатку чиновник звертається до Державного управління справами з проханням виділити йому “державну дачу”. ДУС пропонує можновладцю дерев’яний будинок, споруджений у 1960-их роках. Жити в таких умовах високопосадовець не хоче. тому пропонує виступити “інвестором” і державним коштом здійснити “реконструкцію” будинку. На що Банкова погоджується. Після цього будинок передається у власність Кузьміна безкоштовно.

 

---

П.С.2: Александра Мельника неоднократно называл лидером самой могущественной ОПГ Крыма «Сейлем», «на счету которой более 50 убийств», сам министр МВД Украины Юрий Луценко. По сведениям из источников МВД, как пишет издание "Грани", Мельнику, уже «отмотавшему срок» в 2001 году, инкриминируют: организаию убийств 3-х предпринимателей в Саках в 1996 году, взрыв симферопольской фирмы «Айсберг» (1995 г.), в результате которого погиб сержант милиции и расстрел братьев Долда (1995), когда погиб еще один сотрудник милиции.

Несмотря на такие серьезные обвинения, которые, рискнем предположить, подкреплялись весомой доказательной базой, новый зам Генпрокурора Ренат Кузьмин отказался подать в суд представление на Мельника. Его отказ послужил поводом для украинских журналистов окрестить Кузьмина «человеком Ахметова» в Генпрокуратуре. Так как именно Мельника долгое время считали «смотрящим» «короля Донбасса» в Крыму