хочу сюди!
 

ГАЛИНА

59 років, терези, познайомиться з хлопцем у віці 60-70 років

Замітки з міткою «віра»

Віруша і аватарка


Віра просить аватарку,

А душа їй, наче п`явка -

То не так, і те не так...

Одягай на власний смак!

http://blog.i.ua/user/173/

nevizhu

 

Рейтинг блогов
Хочу такой же!

.

Урочисті Великодні...

 

 

 

 

Благовістям  Великодні

Дзвони простір надимають

Вшир та вгору, Храм тримають

Хрестокупольний небес.

 

 

Урочистий день сьогодні –

Смертю смерть перемагає

Божий Син!  Вітання має

Вгору, вшир – "Христос воскрес!"

 

 

написано 11.04.2012

Свидетельство о публикации № 10690

Світло надії

Для мене особисто дуже важливо, коли на заходах пам'яті я бачу багато лампадок різних, тобто дійсно куплених особисто, а не оптом за одним рахунком, бо це хоч і також добре, але не дуже щиро. Щиро, це як було викладено лампадками величний величезний Хрест Пам'яті загиблим Героям Майдану коло пам'ятника нашому Каменяреві - Івану Франку.
Дивним чином кілька лампадок вціліли від брутального нападу злочинців і продовжували горіти, що, не дивлячись на весь погром,- своїм світлом вселяли віру і надію в наше світле майбутнє України. До цих лампадок Світла я поклав букет білих троянд, що також потоптала нога наволочі, але квіти не далися бути знищеними

 

Підіймайся з колін, Україно!

"Україну очікує тяжкий час, але він триватиме не довго - по Божій волі, суджено створити могутню державу, зрівняну з Київською Руссю, бо дух святої Русі знаходиться в Києві, і його пробудили люди. 22 роки був усього лиш літаргічний сон великого народу. ...
...На Київський престіл зійде князь, в часи якого розпочнеться відродження України...
...Крим, після 3 років перебування під владарюванням Москви, докінечно повернеться в лоно України, але вже як земля кримських татар. ..."
                         З Пророцтва про Україну афонських старців

О.Райдуга. Полотно, олія. 2014 р.      

Конфлікт між Рідновірами і московськими Християнами.

Даю Вам Я інформацию про конфлікт між Рідновірами і московськими Християнами з участю Міліції який був в Київі біля Музея України 19 серпня 2007 року.Об"єднання Рідновірів Україны ОРУ Голова Волхвиня Зореслава було втягнуто в бійку з "Украинской Православной церковью УПЦ Московского патриархата".Рідновіри проводять свої обряди в Київі на місці давнього рідновірського капища Рода біля музея на вулиці Володимирський і Вони були здивовані з"явленням приблизно в 10 метрах від капища нової часовні з дерева збудованої Представниками "Украинской Православной церкви УПЦ Московского патриархата".Фанатичні московські Християни категорично відмовляються признати право Рідновірів на Їх народні традиційні обряди з піснями.Коли приблизно на протязі місяця конфлікт досяг кульмінації і почалися бійки між Рідновірами і московськими Християни в справу втрутилася Міліція.Потім приблизно через тиждень в одній з бійок Представники московської церкви почали стрільбу на ураження по Рідновірах з пістолетів з гумовими кулями.Після бійки Рідновіри поранені гумовими кулями потрапили у лікарні.Большість ЗМІ як українські так і московські подали конфлікт неправдиво з додаванням фантастичних обвинувачень проти Рідновірів.Витоки конфлікта знаходяться на початку христианської єпохи коли народні традиції Русі України Візантійці бажали змінити на віру засновану на Библії.Київ в ті часи одне з найбагтших міст Европи мав прибуток тому що контролював шлях «з варяг в грекі» південна частина якого проходила по Дніпру.Найбілш давнє з відомих Архіологам капищ в Київі зтворено Русичами приблизно в VI столітті до різдва Христа.Знаходиться капище недалеко від вала Владимирова на горі над Подолом.Його разкопав в 1908 році Археолог - любитель Вікентій Хвойко.Стаття 19 Декларації Прав Людини Організації Об'єднаних Націй сповіщає:"Кожна Людина має право на свободу переконань і на вільне виявлення їх; це право включає свободу без перешкод триматися своїх переконань і свободу шукати, отримувати і розповсюджувати інформацію і ідеї всякими засобами і незалежно від державних кордонів."Ми звертаємо увагу Читачив на відсутність в статті 19 всяких додаткових обмежень які стосуються "розпалювання чи збудження національної, расової чи релігійної різниці".Всі судебні статті і акти які обмежують розповсюдження інформації під ширмою що вона "розпалює чи збуджує націоальну, расову чи релігійну різницю" проти діють Декларації Прав Людини Організації Об'єднаних Націй і формально мізерні, як статті що мають нижчий рівень виконання для судів.Слава Людям які боряться з цензурою в літературі.

Пройшло аж два дні, а я й досі не можу збагнути, чому свята для кожного достойного українця (якщо брати глобальніше – європейця) неділя перетворилась на криваву. У цей день порядні люди зазвичай відпочивають після трудових буднів, а багато з них навіть присвячують вихідний справам духовним.

Хтось недільного ранку заходить до золотоверхої церкви, а дехто, як Артем Брезгін, приходить на капище. Та чи можна було збагнути, що у нашій аж занадто терпимій до різних вірувань та релігій країні, звичайна прогулянка з дружиною та півторарічною дитиною поруч Головного Капища України обернеться ледь не трагедією.

Я не вправі судити про моральне право та далеко не компетентний, щоб коментувати юридичний аспект будівництва УПЦ МП каплички поруч із розкопками руїн Десятинної, але вочевидь її служителям та прихожанам там досить таки тісно і вони зовсім не готові ділитися зручним місцем із язичниками, яких представляє Об’єднання Рідновірів України (ОРУ.

Хай там як, але похмурого ранку 19 серпня, язичники знову прийшли, щоб віддати шану Богам. З каплички суворо споглядали дійство, та переконаний, журилися через відсутність міжконфесійних контактів, бо некомунікабельність та ігнорування з боку язичників, пресдтавники московського патріархату лихо компенсували гостинними криками про те, що “никакого хохляцкого языка нет и нет никакой хохляцкой земли, нет и не будет”.

Напевно, все й закінчилося би дружньою сваркою на грунті українофобії та ненависті до нашого національного, якби пономар каплички Сергій, за власним висловом “людина божа”, не почав вправно орудувати кастетом, доказом чого є глибокі рани на обличчі одного з рідновірів - громадського діяча Івана Івановича Тернового. Далі гарячіше… Охоронець якогось з прихожан дістав пістолет "Форд-17" та без застережень сумління почав стріляти в язичників.

Не варто навіть описувати розпач дружини Артема, на очах якої чоловіку всадили дві кулі та вже лежачого були чимдуж руками, ногами та різними предметами, за які зазвичай дають кілька років умовно. Це не голлівудський бойовик, а справжній христовий поход. Приїхала швидка та міліція. Артема відвезли до лікарні.

Здається на цьому жахи кривавої неділі мали скінчитися і зранку Артема виписали з лікарні. Не знаю, чи зарікався він у цей момент ходити із сім’єю на щонедільні славлення, але часу в цього добропорядного та серйозно потерпілого громадянина наче демократичної та правової країни для філософських роздумів було не багато. Не встиг Артем зібрати речі, як з’явився полковник міліції Олексій Іванович Кірєєв разом з конвоєм та відправив законослухняну жертву бійні, дякувати вищим силам, не по етапу, а для початку до відділку міліції на Прорізній.

Продовження історії не показують навіть у відвертіших бандитських серіалах: пресинг слідчих, допити, відмова пустити до підозрюваного рідних та правозахисників, небажання викликати швидку, не зважаючи на жахливий стан здоров’я. Лише після погрози вчинити ґвалт та організувати прес-конференцію прямо у стінах райвідділку, Артема відвезли до лікарні.

Переконаний, варто запитати начальника Шевченківського РУВС пана Петра Тимофiйовича Мiрошнiчнка варта була спроба відібрати фотоапарат у немолодої язичниці великого синця на руці від укусу, чому для всіх оточуючих очевидна річ, що Артем – жертва ганебної провокації, ігнорується правоохоронцями. Хоча на останнє питання відповідь просто – резонансна справа потребує оперативної реакції, а людину, яка щойно встала з операційного ліжка зробити крайньою надзвичайно легко. Зараз не карають винних. Зараз роблять “терпілами” слабких та беззахисних.

Не лише Артема затисли коліщата каральної машини. Наразі ще четвера молодиків, які навіть не проходили в неділю поруч з Володимирською, 2 знаходяться певно на оздоровленні в ІТУ на Подолі. Можливо молодим хлопцям, серед яких один неповнолітній, сплести лапті швидше, ніж дорослому Артему? Це питання на совісті міліції.

Залишається гадати, кому вихідне подібне шоу? Для чого людини, що прийшлся з дружиною та малою дитиною накидатися на кiльканадцять головорiзiв? Хто не побоявся вдягнути на руку кастет? Хто хочу дограбувати країну остаточно роз’єднавши її полум’ям ворожнечі? Хто готовий заради примарних успіхів на позачергових виборах спаплюжити життя ще одній українській сім’ї? Чому деякі прибічники УПЦ МП діяли так нахабно, неначе “господа” джеймси бодни чи просто офіцери ФСБ на спеціальному завданні? Кому заважає наша національна єдність? Чому російські канали відверто провокують і змальвують нам міфічний погром скінхедами, яких між іншим ніхто не бачив, погром православної церкви. Навіщо, в решті решт, сварити українців та росіян? Висновки робіть самі. http://untp.org.ua/index.php?id=780 


91%, 29 голосів

9%, 3 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Сварог и Лада - уособлення чоловічої та жіночої суті Рода

Чому саме зараз хочу нагадати про Богів наших,  тому що поки йдуть свята, хочеться щоб ми не встановлювали кордони між віруваннями, бо ВіРа насправді Одна, як і бог-Творець (це підтверджуюсь всі релігії світу), а от релігій, як шляхів,  багато. Кожна з них взяла за основу лише один аспект Істини і возводить його в культ. чого теж неварто робити. Тож давайте мислити, як цивілізовані (маю наувазі, як просвітлені)  люди, вбачаючи спадковості наших традицій,бо ми ж з вами не на пусте місце прийшли в цей світ, і вбачати Едність всих проявів Бога - будь-то вірування, чи то людина, чи тварина, чи рослинка...

Сварог у древніх слов'ян є богом-творецем Всесвіту, чоловічим втіленням Роду, богом неба та небесного вогню.


В давні часи Сварог зображався лише символічно, бо він був збірним
поняттям для всіх Богів-Місяців, але пізніше його зображали з топірцем
у золотих руках, або з молотом у Небесній кузні. Він має епітет
прекраснорукий, тобто Бог-митець. Саме від цього образу походить
український вислів "золоті руки", яким позначають майстрів якоїсь
справи.

Сварог є втіленням космічних потуг Світла, Вогню, Повітря (Ефіру),
а також Батьком зодіакальних сузір'їв, які отримали назви Сварожичів.
Давня чеська книга "Mater Verborum" — "Мати Слів" — перекладає наше
ім'я Сварог словом Зодіак. Отже, Коло Свароже означає річне коло
сузір'їв, тобто календар.

Етимологічно, ім'я Сварога виводять із санскритського
(давньоарійського) "svar" (Свар), що означає голос, звук, нота, від
яких походять слова зі значенням: звучати, співати, сяяти, блищати,
сварити, а також Сонце, сонячне сяйво, небо. Існує також форма Зварог,
Зворожини — назва свята, яку старі люди пам'ятали в Україні ще на
початку ХХ століття. Існували й імена, похідні від Сварог, які
надавалися людям, народженим в січні: СВАРУНА - можливо від
санскритського свару - жертовний стовп; також санскритське сваруші -
власна воля, бажання, радість, натхнення.

Знак Сварога-сонця — свастя (свастика), чиї зображення є
найпопулярнішими в епоху бронзи. Свастя позначала річний рух сонця, та
символізувала чоловічу здатність до запліднення. Його тваринами є
золоторогий бик, вепр, кінь, та сокіл Вараґна.



Сварог (Сварод, Лад)- чоловіче втілення Рода, Бог-Творець, Бог
Неба і Зірок, основа мудрості і святості. Вогонь і Світло Рода,
заступник шлюбу і ковальської справи, людських ремесел і умінь всяких.
Бог, який з волі Всевишнього Рода явив людям триєдність буття і
встановив закон Прави.
Сварог є Батько Богів, чоловік Лади і її зворотня сторона.
З початку творення Всесвіту Сварог зладував - викував за 12 космічних
ночей (12 000 років) Сонце, Місяць, Вечірню та Вранішню Зорю та інші
Небесні світила, які Рідним Богам за тіла є. Усі Вищі Боги чоловічої
статі - це Сварожичі, які є його уособленнями та проявами.
Він волею своєю то вивищує, то скидає синів своїх, тим самим Колообіг
життя підтримуючи. Кожновому новому Богу він право передає впливати і
творити лад по-своєму.
Сварог є Світло-Вогонь Рода, вісь світу Алатир, який в основі Дерева
Рода лежить і все навколо нього обертається, тому він бог світла і бог
Прави, Яви і Нави.
У душі кожного русича горить частинка Сварога - Ведогонь, який людину до світла Прави тягне, знання даючи.
Се Владика світу навчив людей користуватись вогнем, обробляти мідь та
залізо. З того часу всі праведні русичі вогнищани є, і на свята на
подвір'ях своїх родові вогні палять, щоб Рід Всевишній бачив і про
дітей своїх пам'ятав.
Сварог викував перший плуг та першу шлюбну обручку і се ним заповідано,
що кожен має найти пару свою яка лише йому призначена і Всевишнім Родом
дана. Бо в родині кожен сильним бути має, щоб силою і мудрістю тією Рід
зростав. Такій парі разом плуг праці і світотворення тягти легше.
Як знак Сварожий звечора проти Різдва плуг вносили до хати і клали під
святковий стіл. Будучи Вогнем, се Сварог через Мати Славу людям вогонь
дав. Тому Сварог вважається Богом ковальства, шлюбу і хліборобства.
Він наділяє людину мудрістю вічного, спокоєм і рівновагою, допомагає
оволодіти будь-яким ремеслом, прозрінням і потягом до нового приходячи.



Свято Сварога - це Різдво Сонця-Світу, що і свято Рода є (22 грудня).
Сварог являє себе для людства у вигляді зоряного неба, яким Луки
Сварожі є, се там наші Предки перебувають, від зірок силу нам
посилаючи, опікуються родичами повсякчас.

Сварог має в собі 12 сузір'їв Зодіаку, які є Богами-Сварожичами і
світами їхніми. Кожний з них панує на небі близько 2-х тисяч років.
Через Сварожичів Владика керує небесним вогнем, життям та врожаями на
землі. Сварог постійно спостерігає за світом через Око Лада, яке є
частинкою Всюдисущого Ока Рода-Алатиря, що вдень проявляється
Сонцем-Дажбогом, а вночі - Місяцем. "Се мовив Сварог наш: "Як мої
творіння створив вас од перст моїх. І хай буде сказано, що ви - сини
Творця, і поводьтесь як сини Творця. І будете як діти мої, і Дажбог
буде Отець ваш." ("Велесова книга").

У пожертву Сварогу приносились: вівсяна каша, пиво, пироги, зерно,
сало, хліб, риба (щука), локшина, кропива, тканина, молоко, сир, яйця,
ягідне вино, вівсяний хліб.



Лада (Леда,Рада, Рода, ) - Мати Богів, старша Рожаниця, Богиня світової
гармонії, покровителька пологів, жінок, дітей, шлюбу, любові, жіночих
справ, врожаю, родючості. Жіноче втілення Рода, дружина Сварога.




Всі Богині - це її уособлення та прояви. Лада - Богиня життя, весни,
родючості, народження, жита-зерна, яка витворює і воскрешає відмерлу на
зиму природу, робить землю плодючою.
Лада символізує світову любов, що є основою життя на землі. Мати Лада
після смерті збирає душі праведників, які стали іскрами, і йде у
людський світ, вкладаючи їх у лоно жінкам, які прагнуть дитини.
Супутницями Богині є почуття Чарівності і Любові. Прилітаючи у цей світ
на чарівній колісниці, запряженій парою голубів і парою лебедів, вона
розпалює вогонь небесних гроз, проганяє злі сили, виводить з-за
холодних хмар світлосяйне сонце.

Богиня Лада принесла світові Живу Воду, прийшовши до людей по веселці з
немовлям (Божичем) на голові. У руці вона тримає червоне яблуко з
виноградною лозою. Немовля при цьому символізує Явлений (втілений)
світ, а яблуко (або яйце)- початок усього сущого, камінь Алатир
(Сваргу, Сонячний хрест).
Прекрасні дні травня і початку червня з давнини присвячувались Ладі і
знаменувались загальними ігрищами. Тим, хто приносить їй пожертви, вона
пророкує майбуття. Приносили жертви їй також жінки, які не могли мати
дітей, щоби вона сприяла зачаттю.
Лада прийшла вперше до людей з яблуком та виноградом, виростила перше зерно жита.
У Лади двійко дітей: Леля, чарівна Богиня кохання, та Полель, Бог світлого дня.
Прояв Лади, Жива, - живителька та подателька благ. Щорічно, коли
зустрічаються перші зорі в сузір'ї Перуна (Стрільця), Богиня Лада,
народжує нове Сонце (Божича-Коляду - Сонце зимового сонцестояння),
після чого вона разом з Сварогом протягом 12 ночей творить Всесвіт.
Свято Великої Лади відзначається з піснями цілий місяць - від 25 травня до 25 червня.

В пожертву Ладі приносили: оладки, кашу, хліб, сир, мед, сир, молоко,
олію, крупи, пироги, нитки, візерунчате печиво, шкурки куниць, ласок і
соболів, зерно, яйця, пиво, хустки, полотно, вовну, посуд.



Паска? Що це для Вас?

Цією писаниною я не хотів скривдити ні вірування, ні релігійних вподобань, ні святинь інших, просто виказав свої думки.

Кожний рік всі звикли святкувати Паску. Багато хто вважає це свято особливим, хто вважає просто за традицію. Хтось піде до церкви вперше, хто ходить туди кожного року. Для більшості паска – це нічого не значуща традиція, вони понесуть напечені паски в церкву (до речі, знайдіть мені будь ласка в біблії де там є паска на дрожах, та ще й з такою кількістю яєць?), несуть «святити» ковбасу, сало, горілку й вино… (для чого поясніть? Що горілка стане як свята вода?). Потім вони сядуть в кругу сім’ї, будуть пити спочатку Кагор, їсти фарбовані яйця, при зустрічі вітатися – Христос Воскрес. І мені напало на думку, а хто з них задумувався що то є Паска? На сам перед Біблія пише що то є жидівське свято, (Исход гл12). Свято чудового звільнення з полону єгипетського жидівського народу. І мало хто з стоячих сьогодні біля церкви може пояснити що то є за свято.

Дуже сумно дивитись на таких людей. Невже, хоть би один раз в житті не цікаво дізнатися те що ви робите? Чи краще жити тільки за принципом – їж, пий веселись бо завтра вмремо. Й як мул йти до церкви тому що, так роблять всі.

Почитайте біблію, невже Ви не знайшли що й Ісус святкував Паску? Він святкував Паску, бо він був жидом. Це для Вас новина? Думаю ні. Але Ісус не святив пасок, не їв крашанок, не ходив до церкви, не був в кругу своєї сім’ї, не ставив свічок в церкві. Уявіть що сьогодні з’явився Ісус на землі, я впевнений що він би не зрозумів що роблять ці люди біля цих будівель з хрестами, й що то за люди в золотих одежах з хрестами на пузі. От як би він запитав що ви робите? Яку відповідь Ви дасте йому?

Зараз багато хто скаже що теперішня паска це паска Ісуса як жертви, як жертви того ягня що забивали жиди.  Що Він за нас страждав, для нас воскрес, і тільки як що ми приймемо його як свого Спасителя то маємо шанс спастись. А як же ті хто жив до Ісуса спасався? А хто до сих пір живе й не знає про Нього як Спасителя? Виходить що спасуться тільки ті хто святить ковбасу й горілку, а буддисти чи то плем’я африканське буде горіти в вогні вічному? Вам не здається це не зовсім правдоподібним.

Ще питання, хто задумувався й знає відповідь на питання чому – паска кожного року в різні дні? Наприклад, якщо хтось народився 1 травня, а помер 25 лютого, а воскрес 28 лютого то чи зімнеться ця дата навіть через 5000 років? То подумайте.

 

Я бачив стареньку у церковці Божій

Я бачив стареньку у церковці Божій - 
У серці людському несла свою віру,
Рука її квола у жесті негожім
На хреснім знаменні, як свічка тремтіла.

Тремтіла і гасла, і знов підіймалась - 
Лишила небогу земна її сила...
Лиш вірою в серці пташина трималась,
До Бога у церкву вона прилетіла.

До Бога, до Правди - з недолі земної,
Такої стражденної горя дороги...-
Тримайся, пташино, тримайся, Мадонно -
Могутністю Віри ти вславила Бога!
 
Це ти підставляла натруджені плечі
Під храмів руїну, під віри руїну,
Ти стерпіла все в світовій колотнечі...
Та нам донесла Божий шлях і Вкраїну...

І лики ссіяли, і хори гриміли
До Вічного Бога в натхненній Осанні...
Я бачив у церкві пришествіє  В і р и...
...там сльози, як зорі, пливли на світанні...

                                         О.Райдуга   1993 р. 


Сторінки:
1
2
3
4
5
6
7
8
10
попередня
наступна